Рішення

від 10.10.2023 по справі 520/12659/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

10 жовтня 2023 р. справа № 520/12659/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Старосєльцевої О.В., розглянувши у порядку загального позовного провадження за процедурою письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИЛАР ОПТ" до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправною та скасування податкової вимоги ,-

встановив:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ВИЛАР ОПТ" (далі за текстом заявник, платник, ТОВ, Товариство) у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 19 квітня 2023 року за №0001080-1314-2040 (форма "Ю") про наявність станом на 18 квітня 2023 року суми податкового боргу з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 2.497.076,00 (два мільйони чотириста дев`яносто сім тисяч сімдесят шість гривень 00 копійок) гривень.

Аргументуючи цю вимогу зазначив, що податковим органом було протиправно винесено оскаржувану податкову вимогу, оскільки остання не містить відомостей про дату виникнення податкового боргу та попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави. Також надав клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Відповідач, Головне управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (далі за текстом контролюючий орган, владний суб`єкт, Головне управління, ГУ) з поданим позовом не погодився.

Підставами заперечень проти позову є доводи про те, що оскаржувану податкову вимогу винесено правомірно, у зв`язку з наявністю у підприємства податкового боргу по узгодженим грошовим зобов`язанням за податковими повідомленнями-рішеннями.

З огляду на приписи ч.9 ст.205 КАС України, суд дійшов висновку, що справа має бути розглянута в порядку письмового провадження.

Суд, вивчивши доводи позову і заперечень проти позову, повно виконавши процесуальний обов`язок із збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, з`ясувавши обставини фактичної дійсності, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Установлені судом обставини спору полягають у наступному.

Заявник, Товариство з обмеженою відповідальністю "ВИЛАР ОПТ" пройшов визначену законодавством процедуру державної реєстрації, унаслідок чого набув правовий статус юридичної особи приватного права, зареєстрований у якості платника ПДВ за індивідуальним податковим номером 443249020386.

Відповідно до п. 45.2 ст. 45 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Так, відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань податковою адресою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИЛАР ОПТ" є: 61105, м. Харків, вул. Киргизька, буд. 19, корп. 2, офіс 11-Б.

У період з 03.11.2022р. по 09.11.2022р. контролюючим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з питання дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

Результати проведеної перевірки оформлені актом від 16.11.2022р. №4806/20-40-07-07-03/44324906 (далі за текстом Акт).

Копія Акту направлена на адресу Товариства засобами поштового зв`язку з повідомленням про вручення поштового відправлення.

21.12.2022р. до контролюючого органу повернуто конверт з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

В тексті Акту викладені судження контролюючого органу про вчинення особою податкового правопорушення, а саме: п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 200.4, п. 200.7, п. 200.9 ст. 200 ПК України щодо завищення суми податку на додану вартість, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на 4.989.396,00 грн.; п. 44.5 ст. 44, п. 121.1 ст. 121 ПК України в частині ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю.

09.01.2023р. з посиланням на Акт владним суб`єктом було видано податкове повідомлення-рішення №00003350705, яким за ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю нараховані штрафні санкції на суму 1020,00 грн.; та №00003340705, яким за завищення суми податку на додану вартість, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на 4.989.396,00 грн. донараховані штрафні санкції на загальну суму 2.494.698,00 грн.

Податкові повідомлення-рішення від 09.01.2023р. №00003350705 та №00003340705 направлені на податкову адресу Товариства супровідним листом від 09.01.2023р. засобами поштового зв`язку з повідомленням про вручення поштового відправлення.

13.02.2023р. до контролюючого органу повернуто конверт з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Станом на час розгляду даної справи податкові повідомлення-рішення від 09.01.2023р. №00003350705 та №00003340705 не оскаржені та не скасовані.

19.04.2023р. контролюючим органом сформована податкова вимога №0001080-1314-2040 з детальним розрахунком суми податкового боргу, яка була направлена засобами поштового зв`язку на адресу Товариства.

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №6130123004658 податкова вимога отримана Товариством 03.05.2023р.

Згідно детального розрахунку суми податкового боргу до податкового вимоги від 19.04.2023р. №0001080-1314-2040 податковий борг Товариства становить 2.497.076,00 грн. по податку на додану вартість у результаті несплати узгоджених грошових зобов`язань:

- штрафні санкції по податковому повідомленню-рішенню від 09.01.2023р. №00003350705 на суму 1020,00 грн., по терміну сплати - 27.02.2023р.,

- зменшено в поточному році бюджетне відшкодування на суму 1358,00 грн. за повідомленням-рішенням минулих років (податкове повідомлення-рішення від 09.01.2023р. №00003340705 по податковій декларації з податку на додану вартість №9049300013 від 29.04.2022р.), по терміну сплати - 27.02.2023р.,

- штрафні санкції по податковому повідомленню-рішенню від 09.01.2023р. №00003340705 на суму 2.494.698,00 грн., по терміну сплати - 27.02.2023р.

Стверджуючи про невідповідність закону оскарженої податкової вимоги контролюючого органу, заявник ініціював даний спір.

Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що до відносин, які склались на підставі встановлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.

Статтями 1 і 8 Конституції України проголошено, що Україна є правовою державою, де діє верховенство права.

У ч.2 ст.19 Конституції України згадано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, у ч.1 ст.68 Конституції України також згадано, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Отже, усі без виключення суб`єкти права на території України зобов`язані дотримуватись існуючого у Державі правового порядку, а суб`єкти владних повноважень (органи публічної адміністрації) додатково обтяжені ще й обов`язком виконувати доведені законом завдання виключно за наявності приводів та способом, чітко обумовленими законом.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п. 41.1. ст. 41 ПК України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Відповідно до приписів п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Підпунктом 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючим органам надано право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до пп. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Відповідно до пп. 14.1.154 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг в міжнародних правовідносинах - грошове зобов`язання з урахуванням штрафних санкцій, пені за їх наявності та витрат, пов`язаних з його стягненням, несплачене в установлений строк, що на підставі відповідного документа іноземної держави є предметом стягнення, яке може бути звернуто відповідно до міжнародного договору України.

Згідно зі ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 58.1 статті 58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій (митній) декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки; завищення сум податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету, заявлених у податкових деклараціях, зокрема при використанні права на податкову знижку відповідно до розділу IV цього Кодексу; наявності помилок при визначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або відсутності реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної протягом граничних строків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з п. 58.2 ст. 58 ПК України форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п. 58.3 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Згідно з п.п. 42.1-42.2 ст. 42 ПК України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті. Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно підпункту 60.1.1. пункту 60.1 статті 60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, в тому числі, якщо сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення.

Механізм формування, надсилання (вручення) та відкликання податкових вимог визначено Порядком направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 № 610 із змінами та доповненнями (далі - Порядок № 610).

Податкова вимога формується у разі, якщо платник податків не сплатив у встановлені Кодексом строки суму узгодженого грошового зобов`язання та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному Кодексом - пункт 2 розділу II Порядку № 610.

Податкові вимоги разом з детальним розрахунком суми податкового боргу формуються автоматично на підставі даних інформаційно-телекомунікаційних систем (далі ІТС) податкових органів з урахуванням інформації про податковий борг з митних платежів, отриманої в порядку обміну інформацією відповідно до пункту 41.2 статті 41 Кодексу - пункт 1 розділу Ш Порядку № 610.

Податкова вимога, крім загальних реквізитів, повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис майна, яке відповідно до законодавства може бути предметом податкової застави, проведення публічних торгів з продажу заставного майна - пункт 3 розділу Ш Порядку № 610.

Форма податкової вимоги для платника податків - юридичної особи (або відокремленого підрозділу юридичної особи / уповноваженої особи за договором про спільну діяльність або угодою про розподіл продукції / управителя майна за договором управління майном) наведена в додатку 1 до Порядку № 610 (форма «Ю»), а для платника податків - фізичної особи - у додатку 2 до Порядку № 610 (форма «Ф») - пункт 5 розділу Ш Порядку №610 (додаток 1 додається).

Податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається (вручається) не раніше першого робочого дня після закінчення встановленого Кодексом граничного строку сплати суми грошового зобов`язання пункти 1, 5 розділу IV Порядку № 610.

Сформована в ІТС податкова вимога надсилається (вручається) платнику податків у паперовій та/або електронній формі.

Податкова вимога, що надсилається (вручається) у паперовій формі, у день її формування в ІТС друкується у двох примірниках, підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) податкового органу, скріплюється печаткою податкового органу та не пізніше наступного робочого дня один примірник надсилається (вручається) платнику податків, другий долучається до справи платника податків - пункт 5 розділу IV Порядку № 610.

Податкова вимога вважається відкликаною у день, протягом якого відбулося самостійне погашення суми податкового боргу платником податків або органом стягнення у повному обсязі - пункт 1 розділу VI Порядку № 610.

Законом України від 30.11.2021 № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованих бюджетних надходжень» статтю 59 ПК доповнено словами, що податкові вимоги надсилаються платникам податків разом з детальним розрахунком суми податкового боргу.

У спірних правовідносинах, у результаті несплати узгоджених грошових зобов`язань за податковими повідомленнями-рішеннями від 09.01.2023р. №00003350705 та №00003340705 у Товариства виник податковий борг по податку на додану вартість, що становить 2.497.076,00 грн.

Податкові повідомлення-рішення від 09.01.2023р. №00003350705 та №00003340705 не оскаржені та не скасовані.

Граничний термін сплати узгоджених грошових зобов`язань згідно податкових повідомлень-рішень від 09.01.2023 № 00003350705 та № 00003340705 сплинув - 27.02.2023р.

19.04.2023р. контролюючим органом сформована податкова вимога №0001080-1314-2040 з детальним розрахунком суми податкового боргу Товариства на загальну суму 2.497.076,00 грн. по податку на додану вартість у результаті несплати узгоджених грошових зобов`язань по податковим повідомленням-рішенням від 09.01.2023р. №00003350705 та №00003340705.

Отже, податкова вимога від 19.04.2023 № 0001080-1314-2040 сформована контролюючим органом правомірно, на узгоджені суми грошового зобов`язання, які не сплачені Товариством добровільно.

Стосовно твердження позивача про відсутність у податковій вимозі від 19.04.2023 № 0001080-1314-2040 відомостей про дату виникнення податкового боргу та попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, суд зазначає, що виникнення податкового боргу не пов`язане з фактом формування або направлення (вручення) податкової вимоги. Цей документ лише формалізує стан, який вже є на підставі закону. Законодавець установив обов`язковість інформування платника про такий стан і наслідки непогашення податкового боргу як передумову для виникнення в контролюючого органу права на вжиття заходів з погашення цього боргу.

Тому суд вважає, що визначальним у межах саме даного спору є встановлення фактів несплати (несвоєчасної) сплати платником узгодженої суми грошового зобов`язання.

Критерії законності управлінського волевиявлення (як у формі рішення, так і у формі діяння) владного суб`єкта викладені законодавцем у приписах ч.2 ст.2 КАС України, а у силу ч.2 ст.77 КАС України обов`язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений на владного суб`єкта шляхом подання до суду доказів та наведення у процесуальних документах доводів як відповідності закону вчиненого волевиявлення, так і помилковості аргументів іншого учасника справи.

З положень частин 1 і 2 ст.77 КАС України у поєднанні з приписами ч.4 ст.9, абз.2 ч.2 ст.77, частин 3 і 4 ст.242 КАС України слідує, що владний суб`єкт повинен доводити обставини фактичної дійсності за стандартом доказування - «поза будь-яким розумним сумнівом», у той час як до приватної особи підлягає застосуванню стандарт доказування - «баланс вірогідностей».

Разом із тим, суд вважає, що саме лише неспростування владним суб`єктом задекларованого, але не підтвердженого документально твердження приватної особи про конкретну обставину фактичної дійсності, не означає реального існування такої обставини.

І хоча спір безумовно підлягає вирішенню у порядку ч.2 ст.77 КАС України, однак суд повторює, що реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб`єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з`ясування об`єктивної істини у справі.

У ході розгляду справи судом достеменно з`ясовано, що причиною виникнення податкового боргу по податку на додану вартість стала несплата Товариством узгоджених грошових зобов`язань на загальну суму 2.497.076,00 грн.

Тому, перевіряючи наведені учасниками спору аргументи приєднаними до справи доказами, суд констатує, що у ході розгляду справи владним суб`єктом подано докази відповідності закону оскарженого управлінського волевиявлення, а обсяг використаних доказів та обрані мотиви не дозволяють визнати юридично неправильними та фактично необґрунтованими ті підстави, які покладені адміністративним органом в основу цього волевиявлення.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При цьому, суд зважає, що у силу правового висновку постанови Верховного Суду від 07.11.2019р. по справі № 826/1647/16 (адміністративне провадження № К/9901/16112/18) обов`язковою умовою визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-78, 90, 211 КАС України, суд зазначає, що владний суб`єкт у спірних правовідносинах забезпечив дотримання ч.2 ст.19 Конституції України, ч. 2 ст. 2 КАС України, бо направив податкову вимогу за реально існуючим податковим боргом.

Отже, відсутність порушеного суб`єктивного права (ущемленого охоронюваного законом інтересу) є визначеною процесуальним законом підставою для відмови у позові.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі Гарсія Руїз проти Іспанії, від 22.02.2007р. у справі Красуля проти Росії, від 05.05.2011р. у справі Ільяді проти Росії, від 28.10.2010р. у справі Трофимчук проти України, від 09.12.1994р. у справі Хіро Балані проти Іспанії, від 01.07.2003р. у справі Суомінен проти Фінляндії, від 07.06.2008р. у справі Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії) і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Розподіл судових витрат по справі слід здійснити відповідно до ст.139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, ст.ст. 72-77, 211, 241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Позов - залишити без задоволення.

Роз`яснити, що судове рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду; підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати виготовлення повного судового рішення).

Суддя О.В.Старосєльцева