Ухвала

від 11.10.2023 по справі 580/9295/23

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

11 жовтня 2023 року справа № 580/9295/23

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової перевірив матеріали адміністративної справи №580/9295/23 за позовом Приватного акціонерного товариства «Лебединський насіннєвий завод» (ЄДРПОУ 00388932, 20635, вул. Заводська 17, с. Лебедин, Шполянський район, Черкаська область) до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (ЄДРПОУ ВП 44104032, пр. Шевченка 15/1, м.Одеса, 65015) про визнання протиправними та скасування індивідуальних актів, постановив ухвалу.

06.10.2023 вх.42795/23 представник позивача ПрАТ «Лебединський насіннєвий завод» - адвокат Аполонов Олексій Вікторович (ордер серії СА №1066158) звернувся до суду з адміністративним позовом, просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 21.08.2023 №31934000706, яким Приватному акціонерному товариству «Лебединський насіннєвий завод» збільшене грошове зобовязання з податку на прибуток підприємств у сумі 6430825 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 21.08.2023 №32334000706, яким Приватному акціонерному товариству «Лебединський насіннєвий завод» зменшене від`ємне значення податку на додану вартість по декларації за червень 2021 року у сумі 4997464 грн (реєстраційний номер у обліку контролюючого органу 9199540534, дата реєстрації 20.07.2021, уточнюючий розрахунок за реєстраційним номером 9317270868, дата реєстрації 25.10.2021).

Відповідно до пунктів 3, 6 частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.

Позивач стверджує у позовній заяві: на момент подання позову орієнтовні судові витрати, пов`язані із розглядом справи складаються із суми сплаченого позивачем судового збору 26840 грн.

Суд вирішує лише ті вимоги по суті спору, про вирішення яких клопочуть сторони, і за загальним правилом, не повинен виходити за межі цих вимог. Суд зв`язаний предметом і обсягом заявлених вимог (постанова Верховного Суду від 19.02.2019 у справі № 824/399/17-а).

В позовній заяві зазначаються: зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми (п.3 ч.5 ст.160 КАС України), проте розрахунку суми для сплати судового збору позивач не надає.

Позивач визначив ціну позову у сумі 11428289 грн.

Позивач обирає самостійний формалізований спосіб захисту порушеного права відповідно до п.2 ч.1 ст.5 КАС України і формулює дві вимоги, проте судовий збір сплачує за одну вимогу майнового характеру у сумі 26840 грн.

Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно з ч. 4 ст. 161 КАС України передбачений обов`язок позивача додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Позивач вважає індивідуальні акти протиправними, стверджує: оскаржені рішення за змістом і процедурою прийняття не відповідають нормам Податкового кодексу України, проте про втручання у яке індивідуально виражене право юридичної особи йдеться - не зазначає і форму кожного із рішень не окреслює, у тому числі під час розрахунку сплати судового збору.

Верховний Суд у справі № 826/5165/16 зазначив: контролюючий орган приймає податкове повідомлення рішення за формою, що передбачає зміну майнового стану платника податків, як-то форми «Р», «В1», «В2», «В3», «В4» тощо. Оскільки Товариство звернулось до суду із позовом до Управління, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р1» від 18.03.2016 про зменшення суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість у сумі 18822120,00 грн та зменшення податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 15071810,00 грн, задекларованих Товариством у податковій звітності з податку на додану вартість за вересень 2015 року, то Верховний Суд у справі № 826/5165/16 ЄДРСР 88150210 дійшов висновку про сплату судового збору, що відповідає вимогам підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) щодо ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного немайнового характеру, що поданий юридичною особою.

Порядком надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженим наказом МФУ 28.12.2015 № 1204, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 січня 2016 р. за № 124/28254 передбачені податкові повідомлення-рішення за формами («В4» - у разі зменшення від`ємного значення суми податку на додану вартість; «Р» - у разі виявлення за результатами перевірок завищення або заниження податкових зобов`язань платника податків та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та застосування за наслідками таких перевірок передбачених Кодексом штрафних (фінансових) санкцій, пов`язаних з таким заниженням (завищенням) податкових та/або інших зобов`язань (крім грошових зобов`язань та/або штрафних (фінансових) санкцій, визначених іншими формами податкових повідомлень-рішень) та пені (крім пені відповідно до статті 129 Кодексу).

Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення (висновки Верховного Суду України у справі №800/301/16).

Додатково позивач просить стягнути за рахунок бюджетних асигнуань відповідача витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити.

Закон України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору. Відповідно до ч.3 ст.6 Закону № 3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. Судовий збір справляється з урахуванням загальної суми позову у разі: об`єднання суддею в одне провадження кількох однорідних позовних вимог (ч.7 ст.6), проте суд не відкрив провадження у справі.

У позовній заяві позовні вимоги не є однорідними, позаяк стосуються індивідуальних актів з визначення контролюючим органом грошових зобов`язань щодо різних податків: прямий - податок на прибуток (розділ ІІІ Кодексу №2755) у сумі 6430825 грн і непрямий - ПДВ (розділ V Кодексу №2755) у сумі 4997464 грн, ППР прийняті за різними формами, тому позивач має доплатити (4997464х1.5%) 28640 грн.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, що поданий юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати, а немайнового характеру, який подано юридичною особою, 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Рішення, прийняті суб`єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану юридичної особи, а реалізація таких рішень може призводити до збільшення, або зменшення майна особи.

Оскільки оскаржувані податкові повідомлення - рішення про збільшення грошового зобовязання з податку на прибуток та зменення від`ємного значення ПДВ впливає на майновий стан позивача, вимоги про скасування індивідуальних актів є майновими.

Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, що має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі №907/9/17, провадження №12-76гс18).

Верховний Суд у постанові від 02.12.2021 у справі № 280/5145/19 вказав, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо), як способу усунення наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності, є однією вимогою. Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 12.11.2019 року (справа №640/21330/18) та від 05.06.2020 року (справа №280/5161/19).

Національне законодавство не містить жодних інших випадків, коли б пільги щодо сплати судового збору пов`язувалися з об`єднанням або роз`єднанням позовних вимог (висновки Верховного Суду у справі № 758/5118/21).

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.2, 123, 160, 161, 169, 241-243, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ПрАТ «Лебединський насіннєвий завод» залишити без руху.

Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дати отримання копії ухвали.

Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: редакції позовної заяви із зазначенням форми кожного ППР; обґрунтування змісту і характеру якого саме порушеного права (інтересу) позивача з якого часу і у порушення яких нормативно-правових актів допущено відповідачем щодо протиправності кожного індивідуального акта; розрахунку сплати судового збору з урахуванням сталої практики Верховного Суду та доказу про доплату судового збору за кожною позовною вимогою майнового характеру у сумі 28640 грн.

У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не оскаржується.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Суддя Лариса ТРОФІМОВА