Рішення

від 11.10.2023 по справі 580/3841/23

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2023 року справа № 580/3841/23

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Руденко А. В., розглянувши у письмовому провадженні у спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Землероб» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

18.05.2023 до Черкаського окружного адміністративного суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Землероб» (далі позивач) з позовною заявою до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі відповідач), в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0039720404 від 05.05.2023 в частині застосування штрафу у сумі 11 491 грн 20 коп.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним з тих підстав, що 10.03.2023 товариство по реквізитам з сайту ДПС України сплатило податок на прибуток за 2022 рік в розмірі 229 821,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 10.03.2023 № 1632. Однак, 15.03.2023 ПАТ КБ «ПриватБанк» повернув кошти в розмірі 229 821,00 грн для уточнення реквізитів отримувачів, що підтверджується платіжною інструкцією від 15.03.2023 № 479002311. Причиною повернення коштів, як з`ясувалося, стала помилка в назві територіальної громади, а саме: не Черкаський район/м. Черкаси, а Черкаська міська ТГ. Тобто, при обранні реквізитів позивач помилково обрав Черкаську міську ТГ, оскільки юридична особа знаходиться в місті Черкаси та територіально відноситься до міста. Тому о 10:14 год того ж дня товариство повторно перерахувало кошти в розмірі 229 821,00 грн та 3 грн, що підтверджується платіжними інструкціями від 16.03.2023 № 1584 та № 1585. Таким чином, позивач вважає, що виконав перерахування узгодженої суми грошового зобов`язання до державного бюджету в строк, встановлений пунктом 57.1 статті 57 ПК України, адже помилкове зазначення неправильного рахунку отримувача коштів не є правовою підставою для висновку про несплату суми податку у визначений законом строк.

Відповідач проти позову заперечив. 06.06.2023 надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідно до п. 137.5 ст. 137 ПК України податковим (звітним) періодом з податку на прибуток в 2022 році для позивача є рік. Граничним терміном сплати податку на прибуток за 2022 рік товариства є 13.03.2023. Станом на 14.03.2023 заборгованість позивача перед бюджетом згідно даних індивідуальної картки платника по коду платежу 11021000 «податок на прибуток приватних підприємств» за даними ІКС «Податковий блок» становила 229 824 гривень. Згідно ІКС «Податковий блок», підсистема «Облік платежів» товариство порушило правила сплати (перерахування) податків, а саме: несвоєчасно сплачено податок на прибуток згідно декларації з податку на прибуток підприємств за 2022 рік № 9308738871 від 27.02.2023 з граничним терміном сплати 13.03.2023. Заборгованість в сумі 229 824 грн. була погашена 16.03.2023. Кошти згідно наданої в якості доказу своєчасності сплати позивачем копії платіжної інструкції на перерахування податку на прибуток від 10.03.2023 № 1632 на суму 229 821 грн в бюджет не поступили, а були повернуті на рахунок товариства 15.03.2023, як нез`ясовані надходження згідно наданої копії платіжної інструкції № 479002311.

Відповідач вважає, що позивач удавано та цілеспрямовано не створював умови, які не мали іншої мети, як неналежне виконання вимог Кодексу в частині своєчасної сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку на прибуток, що є вирішальною ознакою умисності податкового правопорушення.

У зв`язку з цим просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

09.06.2023 позивач подав відповідь на відзив, в якій зазначив доводи, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Ухвалою від 25.05.2023 суддя Черкаського окружного адміністративного суду прийняла позовну заяву до розгляду та відкрила спрощене позовне провадження без виклику учасників справи.

З`ясувавши доводи учасників справи, викладені у заявах по суті, дослідивши подані письмові докази, суд встановив таке.

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Землероб» (код ЄДРПОУ 42790885) є юридичною особою та перебуває на обліку в податковому органі як платник податку на прибуток.

На підставі пп. 191.1.2 п. 191.1 ст. 191, п.п. 20.1.4, 20.1.19 п .20.1 ст. 20, пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ст. 76 та п. 86.2 ст. 86 та з урахуванням ст. 102 Податкового кодексу України від 02.12.10 № 2755-VI (із змінами і доповненнями), ГУ ДПС у Черкаській області проведено камеральну перевірку позивача, предметом якої є своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

За результатами перевірки складено акт про результати камеральної перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов`язань до бюджету від 07.04.2023 № 3493/23-00-04-04-02/42790885, яким встановлено, що в порушення пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16, п. 57.1 ст. 57, пп. 49.18.3 п. 49.18, п. 49.19 ст. 49, п. 137.5 ст. 137 Податкового Кодексу України ТОВ «Компанія Землероб» несвоєчасно сплатило узгоджену суму податкового зобов`язання з податку на прибуток підприємств згідно податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2022 рік від 27.02.2023 № 9308738871 з граничним терміном сплати 13.03.2023, недоїмка 229 824 грн. Погашення податкового боргу відбулося 16.03.2023 платіжними дорученнями № 1584 на суму 229 821 грн та № 1585 на суму 3 гривні.

Позивач, не погоджуючись з актом перевірки, подав заперечення від 19.04.2023 № 161.

Відповідач листом від 03.05.2023 № 8531/6/23-00-04-04-07 повідомив позивача, що висновки зазначеного акта перевірки залишено без змін та застосовано штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на прибуток згідно п. 124.1 ст. 124 Кодексу.

На підставі зазначеного акта перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 05.05.2023 № 0039720404, яким за порушення позивачем вимог п. 57.1 ст. 57, пп. 49.18.3. п. 49.18, п. 49.19 ст. 49, п. 137.5 ст. 137 Податкового кодексу України, а саме за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств за затримку на 3 календарних дні сплати грошового зобов`язання в сумі 229 824 грн, застосував до позивача штраф у розмірі 5 % у сумі 11 491,20 грн, передбачений ст. 124 Податкового кодексу України.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до підпункту 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом, зокрема, перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також можуть бути, зокрема, своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Згідно з п.п. 16.1.4 п. 16.4 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 31.1 ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Якщо граничний строк сплати податкового зобов`язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов`язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до п. 137.5 ст. 137 ПК України податковим (звітним) періодом з податку на прибуток в 2022 році для позивача є рік.

Підпунктом 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 ПК України визначено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Таким чином, граничним терміном сплати податку на прибуток за 2022 рік ТОВ «Компанія Землероб» є 13.03.2023, що не оспорюється сторонами та не є спірним у цій справі.

Відповідно до платіжної інструкції від 10.03.2023 № 1632 позивач сплатив податок на прибуток за 2022 рік в сумі 229 821,00 грн.

Згідно з платіжною інструкцією від 15.03.2023 № 479002311 кошти в сумі 229 821,00 грн, сплачені платіжною інструкцією від 10.03.2023 № 1632, повернулися для уточнення реквізитів отримувача.

Причиною повернення коштів стала помилка в назві територіальної громади, а саме: не Черкаський район/м. Черкаси, а Черкаська міська ТГ. Таким чином, при обранні реквізитів позивач помилково обрав Черкаську міську ТГ.

Згідно з платіжними інструкціями від 16.03.2023 № 1584 та № 1585 позивач сплатив податок на прибуток за 2022 рік в сумах 229 821,00 грн та 3 грн відповідно.

Тобто податок на прибуток у сумі 229 824 грн був сплачений 16.03.2023 порушення строку сплати на 3 дні.

Відповідно до п. 38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно з пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п. 124.1 ст. 124 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах, зокрема, при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Якщо зарахування коштів з електронного рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в оплату узгодженої суми грошового зобов`язання, визначеного в уточнюючому розрахунку до податкової декларації, здійснюється на наступний операційний день, штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Пунктом 109.1 статті 109 ПК України визначено, що податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Порушення податкового законодавства та порушення вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України (п. 109.2 ст. 109 ПК України).

Згідно п. 124.1 ст. 124 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Враховуючи, що позивач порушив строк сплати узгодженого грошового зобов`язання з податку на прибуток на 3 дні, суд дійшов висновку, що застосування штрафу у розмірі 5% від суми погашеного податкового боргу є таким, що вчинено на законній підставі.

Суд не погоджується з доводами позивача щодо відсутності вини у порушенні строку сплати узгодженого грошового зобов`язання з тієї підстави, що пунктом 124.2 статті 124 ПК України встановлено штрафи за діяння, передбачені, зокрема, пунктом 124.1 цієї статті, вчинені умисно.

Тобто, законодавець розмежував фінансові санкції за порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов`язання, вчинені неумисно, та вчинені з умислом.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що у випадках, визначених п. 124.1 ст. 124 ПК України, встановлення контролюючими органами вини особи не є необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення цього податкового правопорушення.

Відповідач врахував, що позивач своєчасно сплатив узгоджене грошове зобов`язання, однак допустився помилки у реквізитах, внаслідок чого грошові кошти не були зараховані до державного бюджету, і саме тому застосував штраф, передбачений пунктом 124.1 статті 124 Податкового кодексу України.

Щодо посилання позивача на правові позиції суду касаційної інстанції, то суд зазначає, що таке посилання товариства є помилковим, оскільки правовідносини у цих справах не є подібними.

Так, зокрема, Верховний Суд у постановах від 01.08.2018 у справі № 813/2487/17, від 24.10.2018 у справі № 760/6097/16-а, від 14.11.2018 у справі № 805/3665/16-а висловив правову позицію щодо зарахованих до бюджету коштів, однак сплачених помилково на рахунки інших податкових органів, ніж належало.

Натомість у цій справі позивач не заперечував, що грошові кошти до Державного бюджету не були зараховані та повернуті позивачу банком.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є необгрунтованими та задоволенню не підлягають.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову розподіл судових відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 241-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Землероб» відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційного суду за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення.

Головуючий Алла РУДЕНКО