Постанова

від 11.10.2023 по справі 640/2975/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/2975/22 Суддя (судді) першої інстанції: Чудак О.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М.,

суддів: Василенка Я.М., Вівдиченко Т.Р.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Головного управління Державної податкової служби у м. Києві та Державної податкової служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 серпня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Ірігаційні системи» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування наказів,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «НВП «Ірігаційні системи» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України та просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової служби України від 10.01.2022 №11 «Про проведення документальної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Ірігаційні системи»;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Державної податкової служби у місті Києві від 19.01.2022 №454-П «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Ірігаційні системи».

В обґрунтування позову позивач зазначає, що згідно оскаржуваних наказів від 10.01.2022 №11 та від 19.01.2022 №454-П призначено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «НВП «Ірігаційні системи» на підставі підпункту 78.1.12 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (ПК України), у зв`язку із виявленням невідповідностей акта документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «НВП «Ірігаційні системи» від 15.07.2021 №55144/26-15-07-02-05/33498019 з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за квітень 2021 року від`ємного значення податку на додану вартість, яке визначене з урахуванням від`ємного значення податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах за лютий та березень 2021 року та неповним з`ясуванням під час перевірки питань, що повинні бути з`ясовані під час перевірки для винесення об`єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог податкового законодавства.

Позивач стверджує, що призначення вказаної перевірки на підставі підпункту 78.1.12 пункту 78.1 статті 78 ПК України у період карантину суперечить мораторію на проведення податкових перевірок, запровадженого абзацом 1 пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України. Окрім того на момент складання акту перевірки від 15.07.2021 №55144/26-15-07-02-05/33498019 ТОВ «НВП «Ірігаційні системи» не мало задекларованого від`ємного значення податку на додану вартість за квітень 2021 року, адже ним подано, а ДПС України прийнято, 29.06.2021 уточнюючі розрахунки податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок за лютий, березень, квітень 2021 року, а 30.06.2021 за травень 2021 року та повторний уточнюючий розрахунок за березень 2021 року. Отже, станом на час прийняття спірних наказів був відсутній об`єкт та предмет перевірки.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 серпня 2022 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, ГУ ДПС у м. Києві та Державна податкова служба України подали апеляційні скарги, у яких просять рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Апеляційну скаргу ГУ ДПС у м. Києві обґрунтовано тим, що під час дії карантину можуть проводитися позапланові перевірки, пов`язані з питаннями відшкодування ПДВ і заявленням платником податків від`ємного значення ПДВ, яке становить більше 100 000,00 грн. При цьому посилання позивача на відсутність від`ємного значення не є обґрунтованим, оскільки підтверджено податковою декларацією з податку на додану вартість №9129922493 від 18.05.2021, а отже оскаржувані накази є правомірними.

Окрім того, ГУ ДПС у м. Києві вбачає підстави для закриття провадження у справі, посилаючись на порушення судом першої інстанції правил юрисдикції адміністративних судів.

Апеляційну скаргу Державної податкової служби України обґрунтовано тим, що положеннями постанови КМУ від 03.02.2021 №89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» передбачено скорочення строку дії обмежень, встановлених п.52 прим.2 підрозд. 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення, зокрема, документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16 п. 78.1 ст. 78 ПК України.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2023 року справу №640/2975/22 прийнято у провадження колегією суддів у складі: судді-доповідача Кузьмишиною О.М., суддями Василенком Я.М., Вівдиченко Т.Р., призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження.

Позивачем подано письмові відзиви на апеляційні скарги.

Відповідно до частин першої, третьої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильності застосування норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що у податковій декларації з ПДВ від 18.05.2021 №9129922493 ТОВ «НВП «Ірігаційні системи» задекларовано від`ємне значенням з ПДВ за квітень 2021 року у розмірі 221 694,00 грн.

Згідно з наказом Головного управління ДПС у місті Києві від 18.06.2021 №5174-п на підставі підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України призначена документальна позапланова перевірка ТОВ «НВП «Ірігаційні системи» з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення податку на додану вартість за квітень 2021 року, яке визначене з урахуванням від`ємного значення податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах за лютий та березень 2021 року.

Вказана перевірка розпочата 24.06.2021.

29.06.2021 ТОВ «НВП «Ірігаційні системи» подано уточнюючі розрахунки податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок за лютий, березень, квітень 2021 року, а 30.06.2021 за травень 2021 року та повторний уточнюючий розрахунок за березень 2021 року.

Вказана звітність прийнята контролюючим органом, про що свідчать наявні у матеріалах справи копії вказаної звітності із відмітками «Документ прийнято» та копії відповідних квитанцій про прийняття.

Внаслідок таких виправлень скориговано від`ємне значення ПДВ за квітень 2021 року шляхом його зменшення на 221 694,00 грн.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 15.07.2021 №55144/26-15-07-02-05/33498019, за висновками якого Головним управління ДПС у місті Києві прийняті податкові повідомлення-рішення від 10.09.2021 №00683170702 та №00683220702 щодо зменшення від`ємного значення ПДВ за квітень 2021 року.

Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями від 10.09.2021 ТОВ «НВП «Ірігаційні системи» оскаржило їх в адміністративному порядку до ДПС України.

Також позивач подав до ДПС України скаргу на неправомірні дії посадових осіб Головного управління ДПС у місті Києві, які проводили вказану перевірку.

У вказаних скаргах позивач також наголосив на відсутності від`ємного значення ПДВ за квітень 2021 року.

Листом від 08.11.2021 №25246/6/99-00-07-02-01-06 ДПС України повідомила ТОВ «НВП «Ірігаційні системи», що під час розгляду скарг встановлені деякі недоліки, допущені посадовими особами Головного управління ДПС у місті Києві, які проводили вказану перевірку, у зв`язку із чим порушені дисциплінарні провадження.

Рішенням ДПС України від 07.12.2021 №27581/6/99-00-06-01-03-06 скасовано податкові повідомлення-рішення від 10.09.2021 №00683170702 та №00683220702.

На підставі підпункту 78.1.12 пункту 78.1 статті 78 ПК України у зв`язку із виявленням невідповідностей акта документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «НВП «Ірігаційні системи» від 15.07.2021 №55144/26-15-07-02-05/33498019 з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за квітень 2021 року від`ємного значення податку на додану вартість, яке визначене з урахуванням від`ємного значення податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах за лютий та березень 2021 року та неповним з`ясуванням під час перевірки питань, що повинні бути з`ясовані під час перевірки для винесення об`єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог податкового законодавства, ДПС України, прийнято наказ від 10.01.2022 №11 «Про проведення документальної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Ірігаційні системи».

На підставі підпункту 78.1.12 пункту 78.1 статті 78 ПК України та наказу ДПС України від 10.01.2022 №11 «Про проведення документальної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Ірігаційні системи» Головним управлінням ДПС у місті Києві видано наказ від 19.01.2022 №454-П «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Ірігаційні системи».

21.01.2022 працівники Головного управління ДПС у місті Києві прибули за місцезнаходженням ТОВ «НВП «Ірігаційні системи», пред`явили уповноваженим особам «НВП «Ірігаційні системи» вказані наказ та направлення, однак не допущені до проведення перевірки про що склали акт про відмову у допуску до перевірки від 21.01.2022 №440/Ж6/26-15-07-02-05, на підставі якого прийнято рішення про арешт майна від 24.01.2022 №4997/6-26-16-07-02-05-09.

Вважаючи оскаржувані накази протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції щодо дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Водночас, згідно з абзацом 1 пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (у редакції Закону України від 17.03.2020 №533-ІХ та Закону України від 13.05.2020 №591-ІХ) встановлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім: документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу.

Отже, нормою закону про оподаткування - абзацом 1 пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України - запроваджено загальне правило, у силу якого протягом дії карантину не призначаються документальні та фактичні перевірки за окремими винятками.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (зі змінами, внесеними постановою КМУ від 02.06.2021 №551) продовжено дію карантину з 19 грудня 2020 року до 30 червня 2021 року на території України.

Відповідно до пункту 4 розділу II «Прикінцеві положення" Закону України від 17.09.2020 №909-IX "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надано право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.

Із посиланням на пункт 4 розділу II «;Прикінцеві положення" Закону України від 17.09.2020 №909-IX "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №89, де зазначено: скоротити строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення деяких таких видів перевірок юридичних осіб, зокрема: документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16 пункту 78.1 статті 78 Кодексу.

Тобто, постанова Кабінету Міністрів фактично змінює положення ПК України, що є неприпустимим з огляду на те, що відповідно до пункту 2.1 статті 2 ПК України зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 17.10.2002 №17-рп (Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень статей 75, 82, 84. 91, 104 Конституції України (щодо повноважності Верховної Ради України) Верховна Рада України визначена в статті 75 Конституції України парламентом - єдиним органом законодавчої влади в Україні. Як орган державної влади Верховна Рада України є колегіальним органом, який складають чотириста п`ятдесят народних депутатів України. Повноваження Верховної Ради України реалізуються спільною діяльністю народних депутатів України на засіданнях Верховної Ради України під час її сесій. Визначення Верховної Ради України єдиним органом законодавчої влади означає, що жоден інший орган державної влади не уповноважений приймати закони. Верховна Рада України здійснює законодавчу владу самостійно, без участі інших органів.

Вища юридична сила закону полягає також у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм.

З урахуванням наведеного суд вважає, що Постанова №89 суперечить нормам пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України.

Водночас, норма пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, якою встановлений мораторій на проведення перевірок, є чинною та не була змінена.

Відповідно до частина третя статті 7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Вищенаведена колізія є порушенням принципу "юридичної визначеності", а також принципу "якості закону".

З урахуванням наведеного, найбільш сприятливим для платника податку є підхід, коли у силу підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 та пункту 5.2 статті 5 ПК України пріоритет у застосуванні належить віддати саме абзацу 1 пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України.

Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, яка висловлена, зокрема, у постанові від 27.04.2022 у справі №140/1846/21.

Окрім того, Постанова КМУ №89 скасована як незаконна рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.01.2022 у справі №640/18314/21, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2022, (набрали законної сили).

Відтак, доводи відповідачів про застосування положень Постанови КМУ №89 неможливі та не приймаються судовою колегією апеляційного суду.

Щодо інших обгрунтувань апеляційних скарг, колегія суддів зазначає, що згідно з пунктом 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, за наявності наступних підстав:

- підпункт 78.1.8. платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень;

- підпункт 78.1.12. контролюючим органом вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня здійснено перевірку документів обов`язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з`ясування під час перевірки питань, що повинні бути з`ясовані під час перевірки для винесення об`єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Наказ про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається контролюючим органом вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або їм повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

Буквальне тлумачення абзацу 1 пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України свідчить, що на час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), заборонено призначати перевірки крім, зокрема документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України.

Разом з цим, варто зауважити, що норма підпункту 78.1.12 є спеціальною, якою безпосередньо врегульовано підставу проведення перевірки платника податку з питань та за період, перевірку яких вже здійснено, однак із неповним з`ясуванням під час такої перевірки питань, що повинні бути з`ясовані під час перевірки для винесення об`єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства або ж невідповідністю висновків такої перевірки вимогам законодавства. Тобто даною нормою чітко встановлено дві окремі підстави для проведення перевірки.

Тобто, перевірка, яка проводиться на підставі підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України за своєю суттю є додатковою перевіркою, що має на меті дослідити обставини, які не були дослідженні зовсім або досліджені не в повній мірі під час проведення перевірки або ж перевірити висновки, зроблені за результатами податкової перевірки у випадку встановлення їх невідповідності чинному законодавству.

Таким чином, при вирішенні питання щодо можливості призначення перевірки на підставі підпункту 78.1.12 пункту 78.1 статті 78 ПК України, з урахуванням дії мораторію, запровадженого абзацом 1 пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, визначальним є питання щодо підстав призначення перевірки після вже проведеної перевірки.

Таке тлумачення абзацу 1 пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України узгоджується також із метою запровадження вказаного мораторію, адже виключає з переліку перевірок, заборонених під час мораторію, перевірки призначені на підставі підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України, без безпосереднього включення в перелік винятків у нормі абзацу 1 пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України також і перевірок призначених на підставі підпункту 78.1.12 пункту 78.1 статті 78 ПК України.

Водночас, безпосереднє включення підпункту 78.1.12 пункту 78.1 статті 78 ПК України до переліку підстав за яких можливі перевірки під час мораторію призвело б до невиправданого розширення такого переліку, адже перевірка на підставі підпункту 78.1.12 пункту 78.1 статті 78 ПК України за такого регулювання могла призначатись як додаткова і щодо всіх інших перевірок, а не лише тих, які передбачені підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, документальна позапланова перевірка ТОВ «НВП «Ірігаційні системи», яка призначена на підставі спірних наказів ДПС України від 10.01.2022 №11 та Головного управлінням ДПС у місті Києві від 19.01.2022 №454-П, є додатковою до перевірки, призначеної та проведеної згідно наказу Головного управління ДПС у місті Києві від 18.06.2021 №5174-п.

При цьому, наказ Головного управління ДПС у місті Києві від 18.06.2021 №5174-п прийнятий на підставі підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України з огляду на те, що ТОВ «НВП «Ірігаційні системи» у податковій декларації з ПДВ від 18.05.2021 №9129922493 задекларовано від`ємне значенням з ПДВ за квітень 2021 року у розмірі понад 100 000 грн.

Наявність станом на 18.06.2021 від`ємного значення з ПДВ за квітень 2021 року у розмірі понад 100 000 грн, не заперечується ТОВ «НВП «Ірігаційні системи».

Відповідно до пункту 50.1 статті 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

29.06.2021 ТОВ «НВП «Ірігаційні системи» подано уточнюючі розрахунки податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок за лютий, березень, квітнень 2021 року, а 30.06.2021 за травень 2021 року та повторний уточнюючий розрахунок за березень 2021 року.

Вказана звітність прийнята контролюючим органом про, що свідчать наявні у матеріалах справи копії вказаної звітності із відмітками «Документ прийнято» та копії відповідних квитанцій про прийняття.

Внаслідок таких виправлень скориговано від`ємне значення ПДВ за квітень 2021 року шляхом його зменшення на 221 694,00 грн.

Також вказані зміни відображаються в електронному кабінеті платника податків (позивача), що свідчить про їх врахування контролюючим органом.

Виходячи з такого, перевірка, призначена та проведена на підставі наказу від 18.06.2021 №5174-п, не може мати за собою жодних правових наслідків, у тому числі створювати підстави для неврахування вказаної уточнюючої звітності ТОВ «НВП «Ірігаційні системи».

Більш того, контролюючий орган не мав права не враховувати таку звітність після закінчення перевірки, призначеної на підставі наказу від 18.06.2021 №5174-п, та до призначення додаткової перевірки, призначеної на підставі спірних наказів ДПС України від 10.01.2022 №11 та Головного управлінням ДПС у місті Києві від 19.01.2022 №454-П.

Судова колегія у підсумку вважає, що станом на час прийняття оскаржуваних наказів ДПС України від 10.01.2022 №11 та Головного управлінням ДПС у місті Києві від 19.01.2022 №454-П у податковій звітності ТОВ «НВП «Ірігаційні системи» відсутнє декларування від`ємного значенням з ПДВ за квітень 2021 року у розмірі понад 100 000 грн, скориговані відповідні показники за лютий та березень 2021 року, зумовили декларування від`ємного значенням з ПДВ за квітень 2021 року у розмірі 221 694,00 грн.

Отже, призначення перевірки ТОВ «НВП «Ірігаційні системи» з питань правомірності декларування від`ємного значенням з ПДВ за квітень 2021 року у розмірі 221 694,00 грн втратило сенс з огляду на відсутність об`єкту такої перевірки.

Відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність та необхідність скасування наказу Державної податкової служби України від 10.01.2022 №11 «Про проведення документальної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Ірігаційні системи» та наказу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві від 19.01.2022 №454-П «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Ірігаційні системи».

Також колегія суддів стосовно посилань апелянта - ДПС України на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30.10.2018 у справі №826/6376/16 зазначає, що у зазначеній постанові визначено, що позови платників податків, спрямовані на оскарження дій контролюючих органів при проведенні перевірок можуть бути задоволені лише у тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки. Саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе, водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

Такі висновки є релевантними до обставин цієї справи, оскільки допуску перевіряючих осіб до проведення перевірки у даному випадку не відбулося.

Отже, доводи та аргументи апеляційних скарг не спростовують встановлених у справі обставин, судом першої інстанції під час розгляду справи дотри мано вимог матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим судова колегія не вбачає правових підстав для зміни або скасування судового рішення першої інстанції.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає необхідним апеляційні скарги відповідачів залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Головного управління Державної податкової служби у місті Києві та Державної податкової служби України залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 серпня 2022 року у справі №640/2975/22 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя - доповідач О.М. Кузьмишина

Судді Я.М. Василенко

Т.Р. Вівдиченко