Постанова

від 10.10.2023 по справі 140/4231/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2023 рокуЛьвівСправа № 140/4231/23 пров. № А/857/11876/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді Ніколіна В.В.,

суддів Гудима Л.Я., Пліша М.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 09 червня 2023 року про залишення позовної заяви без розгляду (суддя Ковальчук В.Д., м. Луцьк) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Волинській області", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 16.03.2023 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Волинській області", в якому просив: визнати протиправними дії Державної установи Територіальне медичне об`єднання МВС України по Волинській області щодо відмови у підготуванні та надіслання до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області нової довідки про розмір грошового забезпечення станом на жовтень 2020 року ОСОБА_1 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції за прирівняною посадою поліцейського заступника начальника Головного управління із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) премії та індексації грошового забезпечення, для здійснення обчислення та розрахунку з 01.11.2020 основного розміру пенсії, оформлені листом від 23.02.2023 №22/23-315, зобов`язати Державну установу Територіальне медичне об`єднання МВС України по Волинській області підготувати та надіслати до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області нової довідки про розмір грошового забезпечення станом на жовтень 2020 року ОСОБА_1 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції за прирівняною посадою поліцейського заступника начальника Головного управління в якій зазначити розміри (суми): посадового окладу, окладу за спеціальним званням полковник поліції, надбавки за стаж служби в поліції у розмірі 50%, надбавки за специфічні умови проходження служби у розмірі 100%, надбавки за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 15%, премії у розмірі 51,825, індексації у розмірі 1069,94 грн.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 09 червня 2023 року позов ОСОБА_1 до Державної установи Територіальне медичне об`єднання МВС України по Волинській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії залишено без розгляду.

Не погодившись з постановленою ухвалою суду першої інстанції її оскаржив позивач, який із покликанням на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи,неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, просить скасувати вказану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що відповідачем було надіслано лист від 23 лютого 2023 року №33/23-315, яким фактично відмовив у виготовленні нової довідки.

Відповідач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Враховуючи те, що клопотання від учасників справи про розгляд справи за їх участю відсутні, апеляційний суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження відповідно до положень пункту 1 частини першої статті 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що позивач повинен був дізнатися про порушення свого права на перерахунок пенсії, в тому числі і відсутності сформованої довідки, як складової в алгоритмі згаданого перерахунку, у 2020 році.

Апеляційний суд погоджується із вказаним висновком з огляду на наступні обставини.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів, що узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду зазначеній у постанові від 04.10.2018, справа № 800/304/17.

Мета строку: 1) дотримання принципу правової визначеності; 2) дисциплінування учасників судочинства; 3) досягнення юридичної визначеності у публічних відносинах; 4) стимулювання учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків; 5) обмеження часу, протягом якого правовідносини можуть вважатися спірними.

Згідно з частиною першою статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Частиною другою вказаної статті визначено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

За приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (ратифіковано Україною 17 липня 1997 року) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Отже, особі гарантується право на звернення до суду.

Водночас, як зазначив Європейський Суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності від 30.08.2006 (справа «Каменівська проти України»), «право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду ..., не є абсолютним; воно може бути обмеженим ... Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані...».

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Стаббігс на інші проти Великобританії", "Девеер проти Бельгії").

Отже, законодавцем встановленими строками обмежено звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Такі строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, вони покликані забезпечити юридичну визначеність у публічно-правових відносинах. Після завершення зазначених строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Суд зазначає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. Для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку.

Встановлення наявності або відсутності факту порушеного права здійснюється під час розгляду справи судом по суті лише у випадку своєчасного звернення до суду або у випадку пропуску строку з поважних причин, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду зазначеній у постанові від 12.09.2019 №826/3318/17.

Строк звернення до суду стосується виключно питання прийняття до розгляду або відмови у розгляді позовних вимог по суті, але не застосовується для прийняття рішення про задоволення чи не задоволення таких вимог, а також періоду протягом якого такі вимоги підлягають задоволенню, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду зазначеній у постанові від 29.11.2019 справа №607/1402/16-а.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, законодавством регламентовано шестимісячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19 щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів. Отримання позивачем листа відповідача у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.

За приписами частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з частиною четвертою статті 63 Закону №2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Як визначено пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 (далі - Порядок №45), пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-XII, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

За змістом пунктів 2 та 3 Порядку №45 видача довідки як елемент в системній послідовності алгоритму дій, визначених Порядком №45, пов`язується з моментом визначення Урядом України умов та розмірів перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII.

Апеляційний суд погоджується, що з урахуванням викладеного позивач повинен був дізнатися про порушення свого права на перерахунок пенсії, в тому числі і відсутності сформованої довідки як складової в алгоритмі згаданого перерахунку, у 2020 році.

При цьому, позивач звернувся до суду 16 березня 2023 року з порушенням шестимісячного строку звернення до суду, визначеного частиною другою статті 122 КАС України.

Отримання від відповідача листа від 09 лютого 2023 року №224/05/29-2023 у відповідь на інформаційний запит позивача від 07 лютого 2023 року, та відповіді від 23 лютого 2023 року на його заяву від 16 лютого 2023 року не змінює момент, з якого останній повинен був дізнатися про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права на оформлення довідки і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.

Також, позивач на його звернення від 05.05.2021 отримав оновлену довідку про розмір грошового забезпечення №33/23-138д. Про те, 03.12.2021 подав відповідачу заяву про внесення змін в довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії. Відповідачем в задоволенні заяви позивача було відмовлено.

За загальним правилом поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Доводи апелянта про відсутність строку звернення до суду із цим позовом про оформлення довідки із посиланням на статтю 51 Закону №2262-ХІІ апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки у вказаній статті йдеться про необмеженість строком саме здійснення перерахунку пенсії, непроведеного з вини певних органів; відповідач у цій справі не має повноважень на здійснення перерахунку пенсії й у справі не заявлений спір щодо невиплати органом Пенсійного фонду нарахованої пенсії.

З матеріалів справи не вбачається, що позивач не мав реальної, об`єктивної можливості виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії щодо звернення до суду за захистом своїх прав у встановлений КАС України строк, а у поданій заяві позивача не наведено причин, які дійсно перешкоджали йому звернутись до суду своєчасно із цією позовною заявою.

Слід зазначити, що не реалізація права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від самого позивача, а не від дій чи бездіяльності відповідача, формування судової практики і таке інше. Нереалізація цього права зумовлена власною пасивною поведінкою позивача.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що у контексті обставин цієї справи звернення особи до суду з позовом обмежено строками.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалено з додержанням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду не вбачається.

Керуючись ст. 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 09 червня 2023 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі №140/4231/23- без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В. В. Ніколін судді Л. Я. Гудим М. А. Пліш