Постанова від 27.09.2023 по справі 813/7745/14

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2023 рокуЛьвівСправа № 813/7745/14 пров. № А/857/11216/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р. Й.,

суддів Гуляка В. В.,

Ільчишин Н. В.,

з участю секретаря судового засідання Петрунів В. І.,

представника позивача Несторович Б. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 13 червня 2023 року (прийняту в м. Львові суддею Качур Р. П.; складену в повному обсязі 19 червня 2023 року) про відстрочення виконання судового рішення в адміністративній справі № 813/7745/14 за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Державного підприємства «Угерський спиртовий завод» про стягнення коштів з рахунків у банках для погашення податкової заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 26 січня 2015 року у справі № 813/7745/14 за позовом Стрийської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області до Державного підприємства «Угерський спиртовий завод» про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках позов задоволено.

Стягнуто з рахунків Державного підприємства «Угерський спиртовий завод» (далі - ДП ««Угерський спиртовий завод», Підприємство) у банках, обслуговуючих такого платника податків до бюджету кошти у сумі 14 664 694 (чотирнадцять мільйонів шістсот шістдесят чотири тисячі шістсот дев`яносто чотири) грн 70 коп. для погашення податкового боргу.

17 травня 2023 року за вх. № 35640 на адресу Львівського окружного адміністративного суду від ДП «Угерський спиртовий завод» надійшла заява про відстрочення виконання судового рішення, у якій Підприємство просить відстрочити виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 26 січня 2015 року в адміністративній справі № 813/7745/14 строком на один рік з дати прийняття судом ухвали про відстрочення судового рішення.

Вказану заяву обґрунтовує тим, що у діяльності заявника існують обставини, які ускладнюють виконання судового рішення. Стверджує, що на цей час Підприємство здійснює виробництво лише технічних рідин, а саме: переважно засіб проти обмерзання «Зима-У» згідно з ТУ У 24.1-003374733:002-2004, який є сезонною продукцією. Зазначає, що основним його завданням є забезпечення населення робочими місцями, не допустити поточної заборгованості з виплати заробітної плати, що є пріоритетним на державному рівні, не допустити заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску, поточних податкових зобов`язань та інших передбачених законом обов`язкових зобов`язань. При вирішенні цієї справи необхідно врахувати, що на час воєнного стану функціонування Підприємства вкрай необхідне для забезпечення населення Стрийського району роботою (на цей час на підприємстві працює більше 100 працівників) та відповідною заробітною датою. Вказує, що впродовж 2023 року Підприємство працювало з перебоями, у зв`язку з тимчасовою зупинкою заводу через обмеження реалізації продукції внаслідок чого приймалось рішення у формі наказу № 87 від 07.04.2023 про переведення працівників виробництва на п`ятиденний робочий тиждень.

Стверджує, що зі звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 1 квартал 2023 року слідує, що за результатом діяльності Підприємства за цей період фінансовий результат до оподаткування (код рядка 2290) становив 75 тис. грн, у свою чергу чистий фінансовий результат (чистий прибуток (код рядка 2350) становив 75 тис. грн, чим підтверджується, що Підприємство вийшло на мінімальний рівень прибутковості, та відповідно надає перспективу у послідовному виконанні повністю поточних обов`язкових зобов`язань та одночасно погашенню існуючих податкових боргів. Зазначив, що у 2 кварталі 2023 році здійснив погашення податкового боргу на виконання рішення суду в розмірі 50 000,00 грн, що вказує на реальний намір заявника виконувати рішення суду, а відтак і на наявність обставин для вирішення питання щодо відстрочення виконання судового рішення. Також, у жовтні місяці 2022 року позивачем самостійно зараховано сплачені відповідачем суми податку на додану вартість (далі - ПДВ) у розмірі 860 975,00 грн (відповідно до платіжних доручень № 6389 від 18.10.2022, № 6374 від 13.10.2022) на погашення податкового боргу за минулі періоди у справі № 813/6339/13-а. Тобто, сплачені відповідачем кошти на бюджетний рахунок на ПДВ були переадресовані на погашення боргу за минулі періоди, що підтверджено також листом відповідача від 18.01.2023 № 18/01 та інформацією із електронного кабінету платника податків ДП «Угерський спиртовий завод», внаслідок чого у заявника виникли надалі додаткові податкові навантаження. Також, на діяльність Підприємства поширюється дія Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, затвердженого постановою КМУ від 23.02.2011 № 138 відповідно до якого з 01.01.2020 встановлено норматив відрахувань частини чистого прибутку до державного бюджету державними унітарними підприємствами та об`єднаннями у розмірі 80 %.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 13 червня 2023 року заяву ДП «Угерський спиртовий завод» про відстрочення виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 26.01.2015 у справі № 813/7745/14 за позовом Головного управління ДПС у Львівській області (далі - ГУ ДПС у Львівській області) до ДП «Угерський спиртовий завод» про стягнення коштів з рахунків у банках задоволено.

Відстрочено виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 26.01.2015 у справі № 813/7745/14 за позовом ГУ ДПС у Львівській області Львівській області до ДП «Угерський спиртовий завод» про стягнення коштів з рахунків у банках строком на один рік з дати набрання законної сили цієї ухвали.

Приймаючи зазначену ухвалу, суд першої інстанції покликався на те, що судом встановлено наявність обставин, що ускладнюють виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 26 січня 2015 року в справі № 813/7745/14, та врахував те, що відсутні підстави ставити під сумнів намір відповідача виконувати судове рішення в майбутньому.

Не погодившись із зазначеним рішенням, його оскаржило ГУ ДПС у Львівській області, яке вважає, що ухвала суду першої інстанції прийнята з неправильним та неповним дослідженням доказів і встановленням обставин у справі та неправильним застосування норм матеріального та процесуального права, є незаконною та необґрунтованою та підлягає скасуванню. Тому просило скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви ДП «Угерський спиртовий завод» про відстрочення виконання рішення.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що відповідач декілька разів скористався своїм правом щодо відстрочення виконання рішення суду, а долучені заявником докази контролюючий орган вважає такими, що не дають підстав для відстрочення виконання постанови суду. Такі заходи надають безпідставно привілейовані умови для боржника та створюють йому можливість ухилятися від виконання постанови суду тривалий час, що свідчить про відсутність наміру та бажання виконати рішення суду в повному обсязі. Порядок відстрочення податкового боргу передбачено пунктом 100.1 статті 100 Податкового кодексу України, за якою розстроченням, відстроченням грошових зобов`язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов`язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу. Таким чином, замість сплачувати податковий борг по цій справі, платник звертається до суду про відстрочку виконання рішення суду та сплачує проценти за відстрочку, що свідчить про недоцільність затягування сплати зазначеного податкового боргу. Також відповідач не надав до суду довідки про стан банківських рахунків платника, з якої можна було б зробити висновок про платоспроможність/неплатоспроможність підприємства.

ДП «Угерський спиртовий завод» подало відзив на вказану апеляційну скаргу, обґрунтовуючи її загалом тими ж доводами, що й заяву про відстрочення виконання судового рішення. Зазначає, що впродовж 2020, 2021 та початку 2022 років на виробництво та реалізацію продукції суттєво вплинуло запровадження карантинних заходів, при цьому, складний фінансовий стан, який унеможливлював виконувати судове рішення підтверджується долученими до матеріалів справи доказами. Такі показники свідчать про складний фінансовий стан підприємства, що унеможливлюється одним чи декількома платежами виконати судове рішення за період попередньої відстрочки виконання судового рішення. Незважаючи на це, підприємство в межах своєї фінансової спроможності здійснює в повному обсязі виконання поточних зобов`язань перед державою. Завдяки попереднім відстроченням заявник набув мінімальний рівень прибутковості, що дає можливість впродовж 2023 року здійснювати часткове погашення податкового боргу на виконання цього та інших судових рішень, що фактично вказує на реальний намір заявника виконувати рішення суду та на наявність обставин для вирішення питання щодо відстрочення виконання судового рішення для подальшого погашення податкового боргу за цим судовим рішенням, а також по інших вказаних справах. Тому, з метою дотримання розумного балансу між інтересами держави в особі апелянта та інтересами трудового колективу заявника є достатні підстави для відстрочення виконання судового рішення в цій справі. Більше того, у цій заяві про відстрочення виконання судового рішення заявник посилається на нові обставини щодо виникнення реальної спроможності погашати податковий борг, що реально реалізовує та засвідчує свої наміри щодо подальшого його погашення.

Представник відповідача (заявника) подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи, мотивуюче це тим, що того ж дня і в той же час він має забезпечити участь як представник ДП «Угерський спиртовий завод».

Розглянувши вказане клопотання, суд дійшов висновку, що клопотання не може бути задоволене, оскільки воно не підтверджене жодними доказами.

При цьому, колегія суддів також враховує й те, що явка представника відповідача (заявника) не визнана судом обов`язковою, що основною умовою для відкладення розгляду справи є не відсутність в судовому засіданні учасників справи (їх представників), а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що матеріли адміністративної справи чітко відображають правову позицію відповідача (заявника), його доводи і обґрунтування є як у заяві про відстрочення виконання судового рішення, так і у відзиві на апеляційну скаргу, а тому є достатніми для вирішення питання по суті апеляційних вимог та прийняття законного та обґрунтованого судового рішення. Тобто, є можливим апеляційний розгляд справи у відсутності представника відповідача (заявника).

А відповідно до частини другої статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

У судовому засіданні представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги з аналогічних підстав; просить апеляційну скаргу задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Питання відстрочення виконання судового рішення в адміністративній справі унормовані статтею 378 КАС України, відповідно до частин першої, третьої, четвертої якої за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Тобто, підставами для відстрочення/розстрочення виконання рішення є причини, які обумовлюють неможливість виконати судове рішення у встановлений законом строк, за доведеності обставин, що ускладнюють його виконання, або роблять його неможливим.

Вказана норма не містить конкретного переліку обставин для відстрочення / розстрочення виконання судового рішення, а лише встановлює критерії для їх визначення у вигляді істотного ускладнення виконання рішення або неможливості його виконання.

При розгляді питання щодо відстрочення виконання судового рішення необхідно враховувати доцільність та об`єктивну необхідність надання відтермінування виконання судового рішення.

При цьому, наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником, а строки відтермінування залежать від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку для повного виконання рішення суду, проте не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, звільняти відповідача від обов`язку сплати податкового боргу та від настання наслідків у разі невиконання (несвоєчасного виконання) такого обов`язку; повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

На підтвердження вимог заяви про відстрочення виконання судового рішення Підприємство, зокрема, покликається на те, що впродовж 2020, 2021 та початку 2022 р. на виробництво та реалізацію продукції суттєво вплинуло запровадження карантинних заходів.

Зокрема, такі заходи були введені постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» і діяли до 1 липня 2023 р.

Також, з 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який надалі Указами Президента неодноразово був продовжений, востаннє - Указом Президента України від 01 травня 2023 року № 254/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.

На переконання колегії суддів встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів, а також введення в України воєнного стану є обставинами, які підпадають під ознаки пункту 3 частини четвертої статті 378 КАС України.

На підтвердження складного фінансового стану, який унеможливив виконання судового рішення заявник додав звітні бухгалтерські документи: звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 1 квартал 2023 року, баланс станом на 30.03.2023, звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) з 1 півріччя 2023 року, баланс станом на 30.06.2023, із чого видно, що підприємство вийшло на мінімальний рівень прибутковості, що надає перспективу повного виконання поточних обов`язкових зобов`язань та одночасного часткового погашення існуючого податкового боргу. Так, за результатом діяльності підприємства за 1 квартал 2023 року фінансовий результат до оподаткування (код рядка 2290) становив 75 тис. грн, а чистий фінансовий результат (чистий прибуток (код. рядка 2350) - 75 тис. грн; а за результатом діяльності підприємства за 1 півріччя 2023 року фінансовий результат до оподаткування (код рядка 2290) становив 380 тис. грн, а чистий фінансовий результат (чистий прибуток (код. рядка 2350) - 380 тис. грн (включаючи суму за 1 квартал 2023 року).

Вказане свідчить про складний фінансовий стан підприємства, що унеможливлює виконання одним чи декількома платежами виконати судове рішення за період попередньої відстрочки виконання судового рішення.

Незважаючи на це підприємство в межах своєї фінансової спроможності здійснює в повному обсязі виконання поточних зобов`язань перед державою, зокрема, згідно з розрахунком частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку за 1 квартал 2023 року, за результатом діяльності підприємства за цей період обсяг чистого прибутку (доходу) становить 75 000,00 грн. Відповідно до рядка 13 частина чистого прибутку / дивіденди на державну частку, що підлягають сплаті 60 000,00 грн.

Відповідно до платіжної інструкції № 7651 від 12.05.2023, відповідачем перераховано частину чистого прибутку без ПДВ у розмірі 60 000,00 грн.

Згідно з платіжною інструкцією № 7652 від 12.05.2023 ДП "Угерський спиртовий завод" сплачено 10 800,00 грн податку на прибуток без ПДВ.

Із платіжної інструкції № 7661 від 15.05.2023 слідує, що відповідачем сплачено 50000,00 грн податкового боргу на виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду (справа № 813/7745/14) від 26.01.2015 без ПДВ.

Також проведення відповідачем розрахунків за поточними податковими зобов`язаннями підтверджуються оборотно-сальдовими відомостями за період з 01.01.2023 по 12.05.2023 по рахунках 6424 (сплата військового збору), 651 (ЄСВ), 661 (Розрахунки зa заробітною платою), 6411 (Інші необоротні матеріальні активи).

При цьому, колегія суддів також враховує, що законодавство не обмежує кількість разів відстрочення виконання судового рішення, що таке не є абсолютним та залежить від конкретних обставин, які мають значення для вирішення цих питань, а також те, що завдяки попереднім відстроченням виконання судового рішення відповідач набув мінімальний рівень прибутковості, що надавало можливість впродовж 2023 року здійснювати часткове погашення податкового боргу на виконання цього судового рішення, що вказує на реальний намір заявника виконувати рішення суду, а не надання відстрочки виконання судового рішення таке призведе до зупинення господарської діяльності підприємства, надходження поточних зобов`язань до бюджету, вивільнення працівників, а відтак невиконання цього судового рішення, при тому, що податковий орган самостійно переадресовує поточні платежі на погашення заборгованості за минулі періоди.

Сукупно із зазначеним колегія суддів враховує доводи заявника про те, що підприємство впродовж 2023 року працювало з перебоями, не мало необхідних коштів, щоб одночасно підтримувати виробничий процес, виконувати обов`язкові поточні зобов`язання та виконувати одночасно рішення суду про стягнення податкового боргу у такому великому розмірі, що ускладнює погашення податкового боргу за минулі періоди в цій адміністративній справі. Необхідність відстрочення виконання судового рішення заявник обґрунтовує також необхідністю збереження трудового колективу підприємства, забезпечення працівникам в період воєнного часу виплати заробітної плати та сплати поточних податків до бюджету та досягнення відповідних фінансових показників для реалізації послідовного погашення податкового боргу.

Враховуючи зазначене, з метою дотримання розумного балансу між інтересами позивача та реальними можливостями Підприємства, яке є державним, погасити заборгованість, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в тому, що наведені вище обставини, які ускладнюють виконання судового рішення та інші обставини, які врахував суд першої інстанції, вказують на підстави для відстрочення судового рішення і таке відстрочення не призводить до невиконання судового рішення, а навпаки - створює умови для його подальшого добровільного виконання боржником, з урахуванням його скрутного майнового стану та враховуючи добровільне часткове погашення боргу.

Доводи апеляційної скарги загалом спростовані наведеними вище аргументами.

Решта доводів апеляційної скарги на законність ухвали суду першої інстанції не впливають та висновків суду першої інстанції не спростовують, а відтак не потребують додаткового аналізу.

Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 13 червня 2023 р. про відстрочення виконання судового рішення в адміністративній справі № 813/7745/14 без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Р. Й. Коваль судді В. В. Гуляк Н. В. Ільчишин У зв`язку з перебуванням судді Ільчишин Н. В. у відпустці постанова складена у повному обсязі 10 жовтня 2023 року.

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду