Ухвала

від 12.10.2023 по справі 177/2063/23

КРИВОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 177/2063/23

Провадження № 2-о/177/81/23

У Х В А Л А

12 жовтня 2023 року м. Кривий Ріг

Суддя Криворізького районного суду Дніпропетровської області Березюк М. В. розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 , НП «Криворізький районний ЦПМСД» про встановлення факту постійного проживання та здійснення постійного догляду за особою, яка потребує постійного догляду, -

ВСТАНОВИВ:

11.10.2023 представник заявника звернувся до суду з заявою, в якій просив суд встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , здійснює постійний сторонній догляд на безоплатній основі за своєю бабусею ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка за станом здоров`я потребує постійного догляду, а також відсутності інших осіб, окрім ОСОБА_1 , які можуть здійснювати постійний догляд за ОСОБА_2 .

Розглянувши матеріали заяви, суд приходить до висновку про необхідність відмови у відкритті провадження з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до пункту 5 частини другоїстатті 293 ЦПК Українисуд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до частини другоїстатті 315 ЦПК Україниу судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Тобто, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право.

Відповідно доп.1ч.1ст.186ЦПК України,суддя відмовляєу відкриттіпровадження усправі,якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно із частиною четвертоюстатті 315 ЦПК Українисуддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 зазначено, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17 (провадження № 61-51сво18) зроблено висновок, що «юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов`язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов`язків».

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник немає іншоїможливості одержатичи відновитидокумент,який посвідчуєфакт,що маєюридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Подібні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 10.11.2021 у справі № 295/3547/21.

Судом встановлено, що у вказаній справі заявник звернувся до суду з вимогою про встановлення факту того, що він є єдиною особою, яка здійснює та може здійснювати постійний догляд на безоплатній основі за бабусею ОСОБА_2 , яка є особою, яка потребує стороннього догляду.

Як вказано в заяві, встановлення вказаного факту має юридичне значення для заявника, впливає на його права й обов`язки, а також для самої ОСОБА_2 , породжує виникнення у заявника права та обов`язків в органах місцевого самоврядування.

Однак, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до преамбули Закону України «Про соціальні послуги», цей Закон визначає основні організаційні та правові засади надання соціальних послуг, спрямованих на профілактику складних життєвих обставин, подолання або мінімізацію їх негативних наслідків, особам/сім`ям, які перебувають у складних життєвих обставинах.

Пункти 6, 15 ст. 1 вказаного Закону, визначають поняття надавачів соціальнихпослуг,серед якихфізичні особи,а такожскладних життєвихобставин,як обставин,що негативновпливають нажиття,стан здоров`ята розвитокособи,функціонування сім`ї,які особа/сім`яне можеподолати самостійно. Чинники, що можуть зумовити складні життєві обставини, серед іншого: похилий вік; часткова або повна втрата рухової активності, пам`яті; невиліковні хвороби, хвороби, що потребують тривалого лікування, тощо.

Відповідно до п. 17 ч.1 Закону, соціальні послуги - дії, спрямовані на профілактику складних життєвих обставин, подолання таких обставин або мінімізацію їх негативних наслідків для осіб/сімей, які в них перебувають. Особі/сім`ї можуть надаватися одна або одночасно декілька соціальних послуг.Порядокорганізації надання соціальних послуг затверджується Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою КМ України № 587 від 01.06.2020, затверджено Порядок організації надання соціальних послуг, який визначає механізм виявленняосіб/сімей,які перебуваютьу складнихжиттєвих обставинахабо маютьнайвищий ризикпотрапляння втакі обставини,та організаціїнадання їмсоціальних послугвідповідно доіндивідуальних потреб.Вказаний порядоквизначає процедуруподання заявипро наданнясоціальної послуги,в томучислі родичемна непрофесійнійоснові,перелік документів,які маютьбути наданіуповноваженому суб`єкту,порядок оцінкипотреб особита затвердженняакту з пропозиціямищодо перелікусоціальних послуг,яких потребуєособа.Порядок передбачаєй процедуруприйняття уповноваженимсуб`єктом рішенняпро необхідністьнадання соціальноїпослуги (п. 25-36 Порядку).

Відповідно до ч.6, 7 ст. 13 вищевказаного Закону, фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, можуть надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг отримувачам соціальних послуг з числачленів своєїсім`ї,які спільнопроживають,пов`язані спільнимпобутом,мають взаємніправа іобов`язки та є: 1)особами зінвалідністю Iгрупи; 2)дітьми зінвалідністю; 3)громадянами похилоговіку зкогнітивними порушеннями; 4) невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися. Фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, виплачується компенсація за догляд.

Постановою КМ України № 859 від 23.09.2020 «Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі», затверджено Порядок подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі. Вказаний Порядок визначаєколо осіб,які можутьнадавати такіпослуги,перелік документів,які маютьбути наданінадавачем соціальнихпослуг нанепрофесійній основі фізичноюособою,родичем особи,якій надаютьсятакі послуги, а також механізм компенсації за догляд, а також передбачає порядок оскарження рішеннь уповноваженого органу з даних питань.

Отже, суд приходить до висновку, що заявник звернувся до суду з питання встановлення юридичного факту, за наявності іншого позасудового порядку підтвердження (не підтвердження) його права на здійснення постійного догляду відносно бабусі ОСОБА_2 . З метою підтвердження факту здійснення такого догляду, та як наслідок виникнення у нього прав та обов`язків в органах місцевого самоврядування, заявнику необхідно звернутися до уповноваженого суб`єкта, визначеного у вищевказаних актах законодавства.

Беручи до уваги викладене, положення ч.4 ст. 315, п.1 ч.1 ст. 186 ЦПК України, обставини викладені в заяві, суд прийшов до висновку про необхідність відмови у відкритті провадження за заявою.

Керуючись п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У відкритті провадження по цивільній справі за ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 , НП «Криворізький районний ЦПМСД» про встановлення факту постійного проживання та здійснення постійного догляду за особою, яка потребує постійного догляду - відмовити.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження у справі разом з матеріалами надіслати заявнику не пізніше наступного дня після її постановлення. Копію заяви залишити в суді.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня проголошення ухвали.

Суддя М.В. Березюк