Рішення

від 12.10.2023 по справі 609/983/23

ШУМСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 609/983/23

2/609/376/2023

12 жовтня 2023 року Шумський районний суд Тернопільської області

в складі головуючого судді Ковтуновича О.В.

за участі:

секретарясудового засіданняСандулович О.М.

розглянувши упідготовчому судовомузасіданні взалі судув м.Шумськ цивільнусправу за позовом: ОСОБА_1

до

відповідача: Великодедеркальської об`єднаної територіальної громади в особі Великодедеркальської сільської ради

вимоги позивача: про визнання права власності на спадкове майно за заповітом,

учасники справи не з`явилися

В С Т А Н О В И В :

І. Стислий виклад позиції позивача.

1. 22 вересня 2023 року ОСОБА_2 (далі позивач) звернулася до суду з позовом до Великодедеркальської об`єднаної територіальної громади в особі Великодедеркальської сільсьської ради (далі відповідач) з вимогою про визнання права власності на спадкове майно за заповітом, що залишилося після смерті ОСОБА_3 .

2. Позов обґрунтований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно, що складається із: права власності на земельну ділянку, яка розташована на території Мізюринської сільської ради Кременецького району Тернопільської області в розмірі 2,02 га., кадастровий номер земельної ділянки 6125885500:01:001:0081, цільове призначення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ТР № 004589 виданого 15.09.2004 р. Шумською РДА Кременецького району Тернопільської області.

На випадок своєї смерті померла зробила розпорядження, склавши заповіт згідно якого, призначила позивача спадкоємцем усього належного їй майна.

Спадщину після смерті померлої позивач прийняла у відповідності дост.1268 ЦК України, оскільки на день її смерті проживала із нею в одному господарстві, як стверджує остання.

Позивач зверталася у нотаріальну контору по питанню успадкування зазначеного майна, однак їй було відмовлено, оскільки не встановлено факт її постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

На підставі викладеного, позивач просить позов задоволити та визнати за нею, право власності на спадкове майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_3

ІІ. Інші процесуальні дії у справі.

3. Ухвалою суду від 25 вересня 2023 року прийнято до розгляду позовну заяву та призначено підготовче засідання на 12 жовтня 2023 року.

4. В судове засідання сторони не з`явилися, однак представили письмові заяви про слухання справи у їх відсутність, із повним підтриманням та визнанням позовних вимог.

5. Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

6. Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року Про утворення та ліквідацію районів, що набрала чинності 19.07.2020 року, змінений адміністративно-територіальний устрій нашої Держави.

Зокрема, відповідно до підпункту 19 пункту 3 та абзацу 1 підпункту 19 пункту 1 цієї Постанови ліквідований Шумський район Тернопільської області та утворений Кременецький район Тернопільської області (з адміністративним центром у місті Кременець) у складі територій Борсуківської сільської, Великодедеркальської сільської, Вишнівецької селищної, Кременецької міської, Лановецької міської, Лопушненської сільської, Почаївської міської, Шумської міської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.

7. Із свідоцтва про смерть cерії НОМЕР_1 від 02.01.2023 р., що видане Великодедеркальською сільською радою Кременецького району Тернопільської області стверджується, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 .

8. Померлій ОСОБА_3 належить майно, яке складається із: права власності на земельну ділянку, яка розташована на території Мізюринської сільської ради Кременецького району Тернопільської області в розмірі 2,02 га., кадастровий номер земельної ділянки 6125885500:01:001:0081, цільове призначення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ТР № 004589 виданого 15.09.2004 р. Шумською РДА Кременецького району Тернопільської області.

9.Судом встановлено,що померла ОСОБА_3 залишила заповіт,посвідчений 14.08.1996р.секретарем Мізюринськоїсільської ради Шумського району Тернопільській області, зареєстрований в реєстрі за № 120, згідно якого свою частину жилого і господарського будинку та все своє майно, де б воно не було і з чого не складалось заповіла позивачу ОСОБА_4 .

10.Відповідно до свідоцтва про одруження cерії НОМЕР_2 від 15.04.1999 р., що видане Мізюринською сільською радою Шумського району Тернопільської області стверджується, що ОСОБА_4 одружившись 15.04.1999 року із ОСОБА_5 , змінила прізвище на ОСОБА_6 .

11. Із довідки № 121 від 22.08.2023 р. виданої старостою Мізюринсько-Радошівського старостинського округу №5 слідує, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживала та була зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 разом із останньою проживала однак без реєстрації племінниця ОСОБА_2 , що дає підставу вважати позивача такою, що прийняла спадщину в силу ч.3 ст.1268 ЦК України, оскільки на час відкриття спадщини проживала із спадкодавцем.

12. Згідно письмового пояснення свідка ОСОБА_7 вбачається, що остання проживає в с. Мізюринці, підтверджує, що ОСОБА_1 дійсно проживала, без реєстрації разом з померлою, вели спільне господарство.

ІV. Оцінка Суду.

13. За змістом частини четвертоїстатті 200 ЦПК Україниухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями206, 207цьогоКодексу.

Так, частиною четвертоюстатті 206 ЦПКУкраїни передбачено, що у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Таким чином,ЦПК Українидопускає ухвалення рішення в підготовчому судовому засіданні і в правовідносинах, що виникли між сторонами відповідач позов визнав, таке визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тобто в даному випадку наявні законні підстави для ухвалення рішення про задоволення позову в підготовчому судовому засіданні.

14. Вимогамист. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

15. Згідно зст. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

16. Відповідно до вимогст. 5 ЦПК Україниздійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

17. Вимогамист.10 ЦПК Українипередбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно доКонституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановленіКонституцієюта законами України. Суд застосовує при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

18. Відповідно до вимогст.12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

19. Згідно із ч.1ст.13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

20. За загальним правилом статей15,16 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною другоюстатті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

21. Відповідно до п.1 та п. 2ст. 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

22. На підставі статей1216,1217,1218 ЦК спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла, до інших осіб (спадкоємців).

23. Із ст.1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

24. У відповідності до ст.1235 ЦК України Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кількох фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

25. Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

26. Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

27. Згідно із ч. 1ст. 1270 ЦК Українидля прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

28. Відповідно до абз. 3 п. 3 роз`яснень постанови Пленуму ВСУ України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, яке визначається за правилами ст.29, ч. 2 ст.1221 ЦК України. Якщо спадкодавець мав кілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця.

Отже, для того, щоб набути право на спадщину, спадкоємці за заповітом або за законом мають прийняти її у порядку та у строки, встановлені законом.

Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори.

Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч. 1ст. 1269 ЦК України).

Для того, щоб спадкоємець вважався таким, що прийняв спадщину, самого факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини недостатньо. Необхідно, щоб таке проживання було постійним.

Згідно з п. п. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.

Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов`язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщину у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.

Як вбачається з наданих суду доказів, позивачем доведено факт постійного проживання разом з спадкодавцем на час відкриття спадщини, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

29. Відповідно до абз.3 п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року, у разі відмови нотаріуса в оформленні прав на спадщину особа може звертатися до суду за правилами позовного провадження.

30. Відповідно дост. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

31. Згідно ізст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

32. Згідно дост. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

33. Згідно з ч. 1ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

34. Відповідно дост. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

35. Таким чином, право на спадщину є самостійним майновим правом, яке виникає на підставі факту її прийняття та підлягає захисту в передбачений законом спосіб, і через відмову нотаріуса у видачі спадкоємцю свідоцтва про право на спадщину, не може бути захищене в інший спосіб.

36. У зв`язку із чим, враховуючи, що позивач прийняла спадщину в установленому законом порядку, але отримати свідоцтво про право на спадщину в порядку спадкування на земельну ділянку в нотаріальній конторі не може, її право підлягає захисту, а позовні вимоги задоволенню.

37. Даний спір підлягає розгляду в судовому порядку, оскільки іншим шляхом його вирішити не можливо, а набуття позивачем права власності на земельну ділянку не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.

V. Розподіл судових витрат між сторонами.

38. Позивачем при подачі позову було сплачено 1074 грн. 00 коп. судового збору. Позивач просить не застосовувати до відповідача вимогистатті 141ЦПК України.

З цих підстав,

Керуючись статтями15,16,328,1216-1218,1233, 1235, 1268 Цивільного кодексу України, статтями 2, 4, 5, 10-13, 18, 81, 258-259, 263 - 265 Цивільного

процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Позов ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , жительки с. Мізюринці, Кременецького району, Тернопільської області, паспорт серії НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Великодедеркальської об`єднаної територіальної громади в особі Великодедеркальської сільської ради (місце знаходження: с. В.Дедеркали, вул. Шевченка, 2, код ЄДРПОУ 04393999) про визнання права власності на спадкове майно за заповітом - задоволити повністю.

2. Встановити факт постійного проживання ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , жительки с. Мізюринці, Кременецького району, Тернопільської області, паспорт серії НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 .

3. Визнати за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителькою с. Мізюринці, Кременецького району, Тернопільської області, паспорт серії НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) в порядку спадкування за заповітом, після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на земельну ділянку, яка розташована на території Мізюринської сільської ради Кременецького району Тернопільської області в розмірі 2,02 га., кадастровий номер земельної ділянки 6125885500:01:001:0081, цільове призначення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ТР № 004589 виданого 15.09.2004 р. Шумською РДА Кременецького району Тернопільської області.

4. Не застосовувати до Великодедеркальської об`єднаної територіальної громади в особі Великодедеркальської сільської ради вимогистатті 141 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повне рішення складено 12 жовтня 2023 року.

Суддя: О. В. Ковтунович