Постанова

від 11.09.2023 по справі 309/945/17

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 309/945/17

П О С Т А Н О В А

Іменем України

11 вересня 2023 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі

головуючого судді КОНДОРА Р.Ю.

суддів КОЖУХ О.А., ГОТРИ Т.Ю.

за участю секретаря ЗУБАШКОВА М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді цивільну справу № 309/945/17 за позовом керівника Хустської місцевої прокуратури Закарпатської області С. Зовдуна в інтересах держави в особі Драгівської сільської ради Хустського району Закарпатської області до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки, за апеляційною скаргою заступника прокурора Закарпатської області А. Новікова на рішення Хустського районного суду від 23 грудня 2019 року, повний текст якого складено 31 грудня 2019 року, головуюча суддя Лук`янова О.В., -

встановив:

17.03.2017 керівник Хустської місцевої прокуратури Закарпатської області С. Зовдун звернувся до суду в інтересах держави в особі Забрідської сільської ради Хустського району Закарпатської області із зазначеним позовом до ОСОБА_1 мотивуючи таким.

Хустською місцевою прокуратурою вивчено стан дотримання вимог земельного законодавства щодо порядку розпорядження органами місцевого самоврядування землями комунальної власності.

Було встановлено, що рішенням 2-ї сесії 5-го скликання Забрідської сільської ради Хустського району від 07.07.2006 ОСОБА_2 надано із земель запасу безоплатно у приватну власність земельну ділянку площею 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель по АДРЕСА_1 . На підставі цього рішення ОСОБА_2 був 26.03.2007 виданий Державний акт серії ЗК № 052342 на право приватної власності на цю земельну ділянку.

Зазначена земельна ділянка належала до земель промисловості, оскільки попередньо на праві постійного користування була закріплена за ВАТ «Хустський консервний завод». Тож указаним рішенням сільської ради було порушено цільове призначення земельної ділянки.

У подальшому земельна ділянка була за договорами купівлі-продажу від 20.09.2012 і від 03.10.2012 послідовно відчужена спочатку ОСОБА_3 , а потім ОСОБА_4 . На час пред`явлення позову земельна ділянка за договором від 17.10.2016 була відчужена і належить ОСОБА_1 .

Рішенням Хустського районного суду від 30.07.2015 скасовані рішення Забрідської сільської ради від 07.07.2006 і виданий 26.03.2007 Державний акт серії ЗК № 052342 на право приватної власності на земельну ділянку.

Належним способом захисту порушеного права територіальної громади в даному випадку є витребування земельної ділянки на її користь на за правилами, передбаченими ст. 388 ЦК України, для чого наявні всі підстави.

Посилаючись на ці обставини, вказуючи на можливість позбавлення особи права власності на майно в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, з дотриманням справедливого балансу між інтересами суспільства та правами власника, маючи на меті повернення землі територіальній громаді, з власності якої земельне ділянка вибула поза її волею, прокурор просив:

витребувати з незаконного володіння від ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 0,10 га з кадастровим номером 2125383001:01:001:0168 для будівництва та обслуговування жилого будинку з нормативно-грошовою оцінкою у 22894,99 грн на користь територіальної громади с. Забрідь в особі Забрідської сільської ради та повернути її в комунальну власність Забрідської сільської ради.

Судові витрати позивач просив покласти на відповідача.

Рішенням Хустського районного суду від 23.12.2019 у позові відмовлено за спливом позовної давності, арешт, застосований ухвалою Хустського районного суду від 29.03.2017 щодо спірної земельної ділянки, скасовано.

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив із того, що Забрідська сільська рада Хустського району була обізнана про порушення її права на спірну земельну ділянку з грудня 2012 року, перебіг строку позовної давності поширюється й на прокурора, який пред`явив позов до ОСОБА_1 у березні 2017 року, тобто, з пропущенням позовної давності.

Заступник прокурора Закарпатської області А. Новіков оскаржив рішення суду як ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. На обґрунтування скарги наводить такі доводи.

Суд не мав належних підстав обґрунтовувати пропущення прокурором позовної давності тим, що про порушення права той дізнався ще у 2012 році, а з позовом звернувся лише у 2017 році. Так, незаконне надання ОСОБА_2 земельної ділянки було предметом судового розгляду в справі № 309/631/15-ц, де прокурор був самостійним позивачем, оскільки Забрідська сільська рада порушила вимоги земельного законодавства. Позов був пред`явлений з огляду на набрання лише 08.07.2014 законної сили вироком Хустського районного суду від 12.03.2014, яким були встановлені порушення закону та обставини, що мають значення в справі.

Слід також враховувати, що Забрідська сільська рада не була ініціатором перевірки додержання вимог земельного законодавства і не була обізнана з актом перевірки від 12.12.2012.

Тому перебіг позовної давності для Забрідської сільської ради розпочався з дня ухвалення судом рішення у відповідній цивільній справі, тобто, з 30.07.2015. З цього часу сільська рада не вживала жодних заходів для витребування земельної ділянки, яка вибула з власності територіальної громади незаконно.

Про відчуження земельної ділянки ОСОБА_1 прокуратурі стало відомо лише в жовтні 2016 року з даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За таких обставин, прокурор звернувся до суду з даним позовом у межах трирічної позовної давності, а застосування позовної давності судом за заявою відповідача та відмова в позові з цієї підстави незаконні.

Апелянт просить рішення суду скасувати, позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 рішення суду не оскаржує, відзиву на апеляційну скаргу позивача не подавав.

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 01.09.2020 рішення Хустського районного суду від 23.12.2019 було змінене в частині правового обґрунтування, резолютивна частина рішення була залишена без змін.

Постановою Верховного Суду від 21.04.2021 постанову Закарпатського апеляційного суду від 01.09.2020 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Передаючи справу на новий апеляційний розгляд, суд касаційної інстанції вказав на помилковість висновку апеляційного суду про те, що прокурор не навів належного обґрунтування представництва ним інтересів держави в особі органу місцевого самоврядування.

Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 26.05.2021 залучено Драгівську сільську раду Хустського району Закарпатської області до участі в справі як правонаступника Забрідської сільської ради Хустського району Закарпатської області.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора Романа М.С., який апеляцію підтримав, розглянувши справу за правилами ст. 372 ч. 2 ЦПК України за відсутності інших учасників процесу, обговоривши доводи учасників процесу, дослідивши матеріали справи, оглянувши цивільну справу № 309/631/15-ц, оцінивши докази в сукупності суд приходить до такого.

Апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ст. 367 ч. 1 ЦПК України). Суд першої інстанції відмовив у позові за спливом позовної давності, доводи апеляційної скарги зводяться до заперечення з відповідних підстав обґрунтованості застосування судом позовної давності, відтак інші пов`язані факти і обставини апеляційний суд бере до уваги остільки, оскільки це необхідно для розгляду апеляції.

За приписами ст. 3 ч. 1 п.п. 5, 6, ст. 11, ст. 12 ч. 1, ст.ст. 13, 14, 15, 16, ст. 20 ч. 1 ЦК України, ст. 2 ч.ч. 1, 3, ст. 3 ч. 1, ст.ст. 10, 11, 15, 27, 31, 57-61 ЦПК України в редакції, що була чиною до 15.12.2017, ст. 3 ч.ч. 1, 3, ст. 4 ч. 1, ст.ст. 12, 13, 19, ст.ст. 43, 44, 49, 76-82 цього Кодексу в редакції, чинній з 15.12.2017:

кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів;

особа діє у цивільних відносинах вільно, здійснює свої права на власний розсуд, а також виконує цивільні обов`язки у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства і повинна діяти добросовісно, розумно, обачно, передбачаючи наслідки;

при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, зловживання цивільними і процесуальними правами не допускається;

у разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами 2-5 ст. 13 ЦК України, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом;

цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які на свій розсуд розпоряджаються цивільними та процесуальними правами, реалізують право на судовий захист;

кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, і зобов`язана належно довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень;

за загальним правилом обставини, встановлені рішенням суду у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини;

обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені;

вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов`язковим для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою;

доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У справі встановлені такі факти, обставини та відповідні їм правовідносини, що регулюються нормами ЦК України та іншого законодавства щодо права власності на землю, його захисту, а також щодо позовної давності в редакції, що була чинною на час виникнення відповідних юридичних фактів.

26.03.2007 на ім`я ОСОБА_2 Забрідська сільська рада Хустського району Закарпатської області видала Державний акт серії ЗК № 052342 на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,1000 га з кадастровим номером 2125383001:01:001:0168, призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель, розташовану по АДРЕСА_1 , підставою для набуття права власності на земельну ділянку та для видачі державного акта було вказано рішення 2-ї сесії 5-го скликання Забрідської сільської ради від 07.07.2006 (а.с. 15 т. 1).

У подальшому на підставі договорів купівлі купівлі-продажу земельної ділянки від 20.09.2012 і від 03.10.2012 ця земельна ділянка відчужувалася послідовно продавцем ОСОБА_2 покупцю ОСОБА_3 , потім продавцем ОСОБА_3 покупцю ОСОБА_4 (а.с. 16-19 т. 1).

За даними інформаційної довідки від 01.02.2017 № 79376951 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна право власності на земельну ділянку площею 0,1 га з кадастровим номером 2125383001:01:001:0168, призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибну ділянку), розташовану по АДРЕСА_1 , зареєстровано 11.10.2016 за ОСОБА_1 на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Хустського районного нотаріального округу Закарпатської області Король Ю.Ю. 11.10.2016 за реєстровим № 901, а право власності ОСОБА_4 на цю земельну ділянку припинено (а.с. 26-27 т. 1).

Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства, складеним 12.12.2012 гол. спеціалістом оперативного контролю за додержанням вимог земельного законодавства Державної інспекції сільського господарства в Закарпатській області Олашиним М.В., зафіксовано результат перевірки дотримання вимог земельного законодавства і встановлено, зокрема, що:

земельна ділянка площею 0,1000 га з кадастровим номером 2125383001:01:001:0168 була органом місцевого самоврядування надана ОСОБА_2 за рахунок земель промисловості, а не за рахунок земель житлової та громадської забудови, оскільки попередньо належала ВАТ «Хустський консервний завод» згідно з Державним актом серії ІІ-ЗК № 000992 на право постійного користування землею та рішенням 9-ї сесії 23-го скликання Забрідської сільської ради Хустського району від 29,03.2001 № 427;

ВАТ «Хустський консервний завод» 05.05.2005 продало все своє нерухоме майно ОСОБА_5 , який виготовив правовстановлюючі документи на оренду частини земельної ділянки Товариства, а інша частина земельної ділянки була передача ОСОБА_2 та іншим особам у власність як землі житлової та громадської забудови і землі сільськогосподарського призначення, без зміни їх цільового призначення, а не в оренду з правом викупу, що є порушенням ст.ст. 66, 124 ЗК України (а.с. 13-14 т. 1).

Вироком Хустського районного суду від 12.03.2014 у справі № 309/1421/13-к, що набрав законної сили 08.07.2014, засуджено ОСОБА_6 за ст. 367 ч. 2 КК України до 3-х років позбавлення волі з позбавленням права обіймати керівні посади в органах місцевого самоврядування строком на 2 роки зі штрафом 250 неоподаткованих мінімумів; на підставі ст.75 КК України звільнено від покарання із встановленням йому іспитового строку 1 рік;

за ст. 366 ч. 2 КК України виправдано за відсутністю складу кримінального правопорушення;

на підставі ст. 49 КК України звільнено ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за строком давності;

залишено без розгляду позови в інтересах держави до Забрідської сільської ради, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , треті особи на стороні позивача Державна інспекція сільського господарства в Закарпатській області, міськрайонне управління Держкомзему у м. Хуст та Хустському районі, про визнання незаконним, скасування рішення сесії, визнання державного акту на право приватної власності на землю та повернення земельної ділянки (а.с. 20-21 т. 1, посилання в мережі Internet на ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

Цим вироком установлено, зокрема, що:

ОСОБА_6 в грудні 2006 року обіймаючи посаду Забрідського сільського голови Хустського району, будучи державним службовцем 5 категорії 8 рангу, без попередньої зміни цільового призначення, завірив власним підписом та видав рішення 2 сесії 5 скликання Забрідської сільської ради від 07.07.2006 про виділення земельних ділянок громадянам ОСОБА_2 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 ;

на підставі вищезазначених рішень Забрідської сільської ради, виданих ОСОБА_6 , землевпорядною організацією ТОВ «Хуст Земля Карпат» упродовж грудня 2006 року березня 2007 року виготовлено та 26.03.2007 управлінням Держкомзему у м. Хуст і Хустському районі, зареєстровано державні акти серії ЗК № 052341 на право власності ОСОБА_7 на земельну ділянку площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування житлового будинку серії ЗК № 052345 на право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та серії ЗК № 030834 на право власності ОСОБА_8 на земельну ділянку площею 0,4360 га для ведення особистого селянського господарства;

Хустським міжрайонним прокурором в рамках кримінального провадження заявлено позови в інтересах держави до Забрідської сільської ради, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , треті особи на стороні позивача - Державна інспекція сільського господарства в Закарпатській області, міськрайонне управління Держкомзему у м. Хуст та Хустському районі про визнання незаконним, скасування рішення сесії, визнання державного акту на право приватної власності на землю та повернення земельної ділянки.

18.02.2015 Хустський міжрайонний прокурор ґрунтуючись, серед іншого, на акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 12.12.2012 і на вироку Хустського районного суду від 12.03.2014 у справі № 309/1421/13-к, пред`явив в інтересах держави позов до Забрідської сільської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , третя особа без самостійних вимог на стороні позивача: Державна інспекція сільського господарства в Закарпатській області, треті особи без самостійних вимог на стороні відповідачів: управління Держземагенства в Хустському районі Закарпатської області, ОСОБА_3 , про скасування рішення сільської ради, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки (а.с. 3-10 справи № 309/631/15-ц).

Рішенням Хустського районного суду від 30.07.2015 у справі № 309/631/15-ц, що згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень набрало законної сили 10.08.2015:

поновлено Хустському міжрайонному прокурору строк звернення до суду;

позов прокурора в інтересах держави задоволено частково:

скасовано рішення Забрідської сільської ради 2-гої сесії 5 скликання від 07.07.2006 про надання ОСОБА_2 у приватну власність земельної ділянки площею 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель;

визнано недійсним Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,10 га серії ЗК № 052342, виданий ОСОБА_2 (а.с. 23-25 т. 1, а.с. 62-66 справи № 309/631/15-ц, https://reyestr.court.gov.ua/Review/48150326).

Цим рішенням установлено, зокрема, що:

Хустською міжрайонною прокуратурою було вивчено матеріали перевірки Державної інспекції сільського господарства в Закарпатській області від 12.12.2012 на території Забрідської сільської ради з питань додержання вимог земельного законодавства при передачі земельних ділянок у власність громадянам та встановлено, що земельна ділянка площею 0,10 га, яка надана ОСОБА_2 згідно рішення Забрідської сільради, відноситься до земель промисловості, оскільки земельна ділянка попередньо належала ВАТ «Хустський консервний завод», який мав у користуванні для розміщення виробничих приміщень та водозабору земельну ділянку площею 1,065 га на підставі Державного акту на право постійного користування на землю II-ЗК № 000992 від 29.03.2001, і відповідно, дані землі відносяться до земель промисловості;

рішення Забрідської сільської ради 2-гої сесії 5 скликання від 07.07.2006 щодо надання земельної ділянки у власність відповідачці ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування жилого будинку є незаконним та прийняте з порушенням вимог чинного законодавства;

усупереч вимогам ст. 20 ЗК України та незважаючи на те, що цільове призначення спірної земельної ділянки не змінювалося, рішенням Забрідської сільської ради Хустського району від 07.07.2006 передано у власність громадянці ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель.

Фактичні обставини справи щодо землеволодіння, землекористування та переходу прав на спірну земельну ділянку ніким не заперечуються.

Право власності підлягає захисту, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності (ст. 3 ч. 1 п. 5, ст.ст. 15, 16, 386 ЦК України, ст. 90 ч. 2, ст. 152 ЗК України). Власник має право вимагати усунення будь-якого порушення його права, зокрема, управі витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ст. 387 ЦК України, ст. 152 ч. 2, ч. 3 п. «д» ЗК України).

Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача у разі, якщо майно, зокрема, вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом;

якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках (ст. 388 ч. 1 п. 3, ч. 3 ЦК України).

За правилами ЦК України про позовну давність:

позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256);

загальна позовна давність встановлюється тривалістю в три роки (ст. 257);

перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ст. 261 ч. 1);

перебіг позовної давності переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач; після переривання перебіг позовної давності починається заново (ст. 264 ч.ч. 2, 3);

заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності;

позовна давність застосовується судом за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення;

сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові;

якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту (ст. 267 ч.ч. 2, 3, 4, 5).

Суд першої інстанції пов`язував відмову в позові з тим, що Забрідська сільська рада та прокурор були обізнані про порушення права територіальної громади на спірну земельну ділянку в грудні 2012 року, коли прокурором було порушено згадану кримінальну справу щодо ОСОБА_6 , а по суті з 12.12.2012, коли було складено вказаний вище акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, тоді як позов у справі, що розглядається, був пред`явлений тільки 17.03.2017, тобто, з пропущенням трирічної позовної давності.

Такий висновок суду першої інстанції помилковий і погодитись із ним не можна.

Як установлено в справі, тільки зі складенням 12.12.2012 акта перевірки дотримання вимог земельного законодавства стало відомо про порушення Забрідською сільською радою установлених ЗК України правил щодо цільового призначення земельних ділянок, порядку його зміни та умов надання земельних ділянок у власність громадянам (ст.ст. 19-21, 65, 66, 116, 118, 124-126 та інші норми ЗК України в редакції, що була чинною в період з 07.07.2006 по 26.03.2007).

Неправомірні дії посадової особи, що уможливили набуття ОСОБА_9 та оформлення права власності на спірну земельну ділянку, були встановлені в порядку кримінального судочинства вироком суду від 12.03.2014 у справі № 309/1421/13-к, що набрав законної сили 08.07.2014. Питання про правові наслідки дій засудженої особи могло в порядку цивільного судочинства вирішуватися тільки після набрання вироком суду законної сили.

Позов про скасування рішення сільської ради, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку у справі № 309/631/15-ц прокурор пред`явив 18.02.2015, рішення суду від 30.07.2015 у цій справі набрало законної сили 10.08.2015.

Отже, беручи до уваги обґрунтування суду першої інстанції слід констатувати, що позов у справі № 309/631/15-ц прокурор пред`явив менше ніж через три роки з 12.12.2012, при цьому, в межах цього строку були в порядку кримінального судочинства встановлені й неправомірні дії посадової особи, що потягли відповідні наслідки. Пред`явленням 18.02.2015 позову в справі № 309/631/15-ц перебіг позовної давності перервався і з дня пред`явлення цього позову перебіг строку позовної давності розпочався заново і мав сплисти 18.02.2018. Окрім цього, рішенням суду в справі № 309/631/15-ц було поновлено прокурору строк звернення до суду.

Якщо йдеться про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння як такої, що вибула з володіння власника поза його волею (ст. 387, ст. 388 ч. 1 п. 3 ЦК України), предметом доказування є саме відсутність відповідного волевиявлення власника, суперечність володіння майном іншою особою волі первісного власника, а відтак володіння останнім набувачем (добросовісним набувачем) майном незаконно по суті, без належної для того правової підстави, яка б свідчила про вільне волевиявлення первісного власника на відчуження, передачу майна.

У правовідносинах, що мають місце, вільність волевиявлення територіальної громади села Забрідь Хустського району в особі Забрідської сільської ради на первісне відчуження земельної ділянки ОСОБА_9 з відповідним цільовим призначенням і метою засвідчувалася рішеннями сільської ради від 07.07.2006 «Про надання безоплатно у приватну власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель» (а.с. 20 справи № 309/631/15-ц), а право власності цієї особи на земельну ділянку, набуте на підставі вказаного рішення, посвідчувалося Державним актом серії ЗК № 052342 від 26.03.2007 на право приватної власності на земельну ділянку.

За конкретних обставин справи, враховуючи також особливості характеристик і цільового призначення спірної земельної ділянки, для витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння вимагається визнання незаконним, недійсним чи скасування в усякому разі першого рішення, іншого розпорядчого акту, правочину тощо, на підставі якого відбулося перше вибуття нерухомого майна з власності, володіння первісного власника майна. Якщо такий перший розпорядчий акт чи правочин є чинним, а відтак за презумпцією правомірним і обов`язковим для всіх, то відсутні фактичні та правові підстави стверджувати, що первісне вибуття майна з власності, володіння власника відбулося поза його волею, позаяк саме в першому такому акті чи правочині відображене волевиявлення власника майна, вільність якого залишається неспростованою.

У ситуації, коли перший набувач права власності на землю не має очевидних підстав сумніватися в можливості правомірно набути у власність конкретну земельну ділянку, вільність волевиявлення відчужувача землі та добросовісність дій набувача землі підлягають з`ясуванню, а законність рішення щодо надання у власність земельної ділянки, щодо якого були заявлені відповідні вимоги, підлягає оцінці шляхом вирішення таких вимог по суті.

Відповідно до правової конструкції віндикаційного позову в ситуації щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2125383001:01:001:0168 правильним є вирішення спочатку вимоги про визнання незаконними та скасування відповідного рішення органу місцевого самоврядування як передумови для витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння. Правильним є і визнання недійсним першого державного акта на право власності на землю, яким було оформлене право власності першого після прийняття відповідного рішення набувача землі.

Тому реальні підстави для витребування земельної ділянки від останнього за ліком її набувача ОСОБА_1 виникли після набрання 10.08.2015 рішенням суду у справі № 309/631/15-ц законної сили, а також після 11.10.2016, оскільки лише після цієї дати могло бути відомо про факт набуття цією особою безвідплатно права власності на земельну ділянку і про особу власника землі.

Позов про витребування від ОСОБА_1 земельної ділянки у справі № 309/945/17, що розглядається, прокурор пред`явив 17.03.2017 менше ніж через три роки з 18.02.2015.

За таких умов у справі, що розглядається, прокурор пред`явив до ОСОБА_1 позов про витребування земельної ділянки в межах позовної давності.

Беручи до уваги викладене, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, рішення ухвалене внаслідок неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, тому на підставі ст. 376 ч. 1 п.п. 3, 4 ЦПК України апеляційну скаргу слід задовольнити, рішення суду скасувати, позов задовольнити, витребувати на користь Драгівської сільської об`єднаної територіальної громади в особі Драгівської сільської ради Хустського району з незаконного володіння ОСОБА_1 спірну земельну ділянку.

Керуючись ст. 367 ч. 1, ст. 374 ч. 1 п. 2, ст. 376 ч. 1 п.п. 3, 4, ст. 382 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргузаступника прокурораЗакарпатської областіА.Новікова задовольнити,

рішення Хустського районного суду від 23 грудня 2019 року скасувати,

позов керівника Хустської місцевої прокуратури Закарпатської області С. Зовдуна в інтересах держави в особі Драгівської сільської ради Хустського району Закарпатської області до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки задовольнити,

витребувати на користь Драгівської сільської об`єднаної територіальної громади в особі Драгівської сільської ради Хустського району Закарпатської області з незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 0,10 га з кадастровим номером 2125383001:01:001:0168, розташовану по АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користьЗакарпатської обласноїпрокуратури 10800,00грн урахунок відшкодуваннявитрат ізоплати судовогозбору.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду. Повне судове рішення складене 9 жовтня 2023 року.

Судді