Постанова

від 14.11.2007 по справі а-9/143

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

А-9/143

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2007 р.   Справа № А-9/143   

Господарський суд Івано-Франківської області у складі суду:  судді Фанди Оксани Михайлівни при секретарі судового засідання Олейняш Еліні  Михайлівні  та Нестеренко Андрію Володимировичу   розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністратиавну справу   

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю  "Транспортник-2",   вул.Січових Стрільців, 9, с. Сопів,  Коломийський район, Івано-Франківська область, 78217

до відповідача  Коломийської об"єднаної державної податкової інспекції,  вул. Б.Хмельницького, 3, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200

про визнання  рішення Коломийської оДПІ про застосування штрафних ( фінансових санкцій)  № 0009212320/ 0 від 11.05.2007р.   нечинним         

За участю представників сторін:

Від відповідача:  Тропець В.В. - начальник юридичного відділу, (довіреність № б/н від 26.04.07року)

Від відповідача:  Рижкін Е.О., завідувач сектору оперативного контролю відділу аудиту юридичних осіб, (довіреність № б/н від 12.06.07р.)

Від відповідача:  Дум"як В.О. - старший державний податковий інспектор відділу представництва інтересів в судах та організації позовної роботи, ( довіреність б/н  від 31.07.07 року)

Від позивача:  Петраш Ю.Л., довіреність б/н  від 24.05.07 року,  

СУТЬ СПРАВИ: заявлено вимогу  про визнання нечинним  рішення Коломийської ОДПІ від 11.05.2007р. №0009212320/0 про застосування штрафних санкцій .

        В обгрунтування позовних вимог  позивач зазначає, що продаж товарів здійснювався ним з використанням належним чином зареєстрованої розрахункової книжки з фіксацією обсягів розрахункових операцій на продані товари в Книзі обліку розрахункових операцій (КОРО), що виключає підстави  для застосування до Товариства відповідальності, передбаченої пунктом 1 статті 17 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995р. № 265/95-ВР в редакції Закону від 01.06.2000р.  № 1776-ІІІ (далі  - Закон №265/95-ВР).

          Позивач вказує ,що обов"язок  суб"єкта господарювання перейти  на застосування електронної РРО встановлюється постановою Кабінету Міністрів України №121 від 07.02.2001 "Про терміни переведення суб"єктів піприємницької діяльнгсті на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій". Разом з тим дана постанова не визначає відповідальності за невиконання її вимог.

         Одночасно представник позивача в судовому засіданні вказав на порушення податковою інспекцією  строків  застосування  адміністративно - господарських санкцій , встановлених ст.250 Господарського кодексу України .

         Відповідач проти позову заперечив, оскільки проведеною перевіркою  встановлено порушення позивачем вимог пункту 1 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі , громадського харчування та послуг", тому штрафні санкції застосовані за рішенням на законних підставах. Оскільки  cтаттею 10 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" № 1776-Ш від 01.06.2000р. із змінами та доповненнями (далі-Закон) визначено перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, а також граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування    реєстраторів    розрахункових  операцій  є  обов'язковим  та встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики і Державної податкової адміністрації України.

          Відповідно до п.22 „Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 23.08.2000р. № 1336 дозволяється провадження діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг суб'єктами підприємницької діяльності на території сіл і селищ міського типу, яким згідно із Законом України «Про статус гірських населених пунктів в Україні»надано статус гірських.

               В зв'язку з вищевикладеним відповідач вказує , що позивач здійснював свою діяльність по реалізації паливно-мастильних матеріалів на АЗС без використання реєстратора розрахункових операцій та з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.

              Відповідо до вимог статті 11 Закону терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, Державної податкової адміністрації України та Національного банку України.

            Постановою Кабінету Міністрів України № 121 від 07.02.01. „Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій" установлено місячний термін з дати первищення граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій для переведення суб'єктом господарської діяльності на облік розрахункових операцій із застосуванням реєстратора розрахункових операцій. Тобто, у разі перевищення граничного розміру річного обсягу, застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов'язковим, для суб'єктів господарської діяльності, які здійснюють діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг на території сіл та селищ міського типу, яким згідно із Законом України „Про статус гірських населених пунктів в Україні" надано статус гірських. Термін переведення складає один місяць з дати перевищення граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій.

              Проте, Позивачем в порушення п.1 Постанови Кабінету Міністрів України № 121 від 07.10.2001р. 26.08.2005р. перевищено встановлений граничний розмір обсягу розрахункових операцій в розмірі 200000,00 грн. та в місячний термін не здійснено переведення на облік розрахункових операцій із застосуванням реєстратора розрахункових операцій.

           Розглянувши матеріали справи , заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши подані по справі докази, суд встановив , що актом перевірки від  28.04.2007р. №81/23-230/32465307 з питань дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Транспортник -2" вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2004р. по 31.12.2006р. зафіксовано, що Товариством здійснювався продаж товарів на загальну суму 679448,50 грн. без застосування РРО,  у зв'язку з чим позивачем порушено вимоги пункту 1

статті 3 Закону України  "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі , громадського харчування та послуг"

       За вказане порушення Коломийською оДПІ відповідно до пункту 1 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі , громадського харчування та послуг" прийнято  рішення від 11.05.2007р. №0009212320/0 про застосування до Товариства штрафних санкцій у сумі 3397242,50 грн.  (у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів, операції з реалізації яких не були проведені через РРО).

         Судом встановлено, що висновок органу державної податкової служби щодо непроведення позивачем розрахункових операцій через РРО базується на тому, що обсяг розрахунків по продажу товарів структурними одиницями Товариства досяг розміру 200000 грн. Досягнення граничного розміру річного обсягу  розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг) згідно з пунктом 1постанови Кабінету Міністрів України  №121 від 07.02.2001 "Про терміни переведення суб"єктів піприємницької діяльнгсті на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій"повинно було стати підставою для переходу  позивача на облік розрахункових операцій із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій.

         Поданими по справі доказами, оглянутими в засіданні суду в присутності представників сторін, а саме книгами обліку розрахункових операцій  за спірний період, підтверджено повний облік  Товариством розрахункових операцій на суму 679448,50 грн. Цей факт визнається і представниками відповідача.

        Статтею 4 розділу ІІ Концепції вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів, схваленої Указом Президента України від 10 травня 2006 року № 361/2006, передбачено, що судові рішення мають відповідати критерію юридичної визначеності незалежно від якості законодавства, яке може бути нечітким, суперечливим або таким, що містить прогалини. Суд, застосовуючи положення закону, повинен ураховувати цілі та намір законодавця, інтерпретувати його, виходячи з принципу верховенства права.

            Метою  Закону України  "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі , громадського харчування та послуг" є забезпечення повного обліку розрахункових операцій при здійсненні суб'єктами господарювання діяльності з продажу товарів (надання послуг) за готівкові кошти (платіжні картки, платіжні чеки, жетони тощо) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг на предмет оподаткування та контролю за обігом готівки.  Передбачені цим законом засоби обліку розрахункових операцій (РРО та розрахункові книжки) спрямовані при їх обов'язковому застосуванні на забезпечення повного обліку кількості та вартості проданих товарів (наданих послуг) та відповідності отриманої від їх продажу готівки.

           По своїй суті ці засоби обліку є тотожними (мають на меті повний облік розрахункових операцій) і відрізняються лише з технічної сторони.

           По обох зазначених видах обліку обов'язковим є застосування Книги обліку розрахункових операцій (КОРО), у якій фіксуються денні обсяги розрахункових операцій як по фіскальних звітах (контрольних стрічках) РРО так і по розрахунковій книжці (квитанціях).  

           Пунктом 1   статті   17  Закону України  "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі , громадського харчування та послуг" передбачена відповідальність за невідповідність обліку вартості реалізованих споживачам товарів (послуг) та отриманими при їх реалізації в розрахунках з споживачами коштами (готівка тощо) у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

         Зі змісту цієї норми закону випливає, що застосування фінансових санкцій до суб'єктів підприємництва на підставі пункту 1 статті 17 Закону України  "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі , громадського харчування та послуг" передбачено у разі наявності факту саме невідповідності даних щодо вартості реалізованих товарів (послуг) та отриманих коштів при здійсненні розрахунків із споживачами. І не має значення яким саме засобом контролю –електронним(РРО) чи паперовим (розрахункова книжка з відривною квитанцією) ця відповідність забезпечується.

         У спірному випадку облік розрахункових операцій був проведений позивачем із застосуванням розрахункових книжок, тому виявлені перевіркою порушення щодо незастосування РРО при досягненні структурними підрозділами позивача граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг) у 200000 грн. не може бути підставою для застосування до відповідача фінансових санкцій на підставі пункту 1 статті 17 Закону України  "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі , громадського харчування та послуг", оскільки факти невідповідності даних  між вартістю проданого товару та обліком готівки з продажу цього товару (об'єктивна сторона складу спірного правопорушення) за даними КОРО є відсутніми.

       Відповідальності за порушення строків переходу з обліку розрахункових операцій з застосуванням розрахункових книжок на облік цих операцій з застосуванням РРО Законом України  "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі , громадського харчування та послуг" не передбачено.

        Зогляду на викладене судійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог та задоволення позову .При цьому суд вважає  огрунтованою заяву представника позивача про затосування строків встановлених ст.250 Господарського кодексу України .

Керуючись ст.124 Конституції України,    Закону України  "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"    ст. 94, 160, 163 , 167 , 254 Кодексом  адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

позов задоволити.

Визнати нечинним рішення Коломийської оДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0009212320/0 від 11.05.07 року.

       Присудити позивачу   Товариству  з обмеженою відповідальністю  "Транспортник-2",   вул.Січових Стрільців, 9, с. Сопів,  Коломийський район, Івано-Франківська область, 78217 ( код ЄДРПОУ 32465307)  з  Державного  бюджету    -  3, 40 грн. витрат по сплаті судового збору.

Постанову суду, яка не набрала законної сили, сторони мають право оскаржити в апеляційному порядку.

         Заява про апеляційне оскарження  постанови  подається протягом 10 –ти днів з дня її складення  в повному обсязі, апеляційна скарга подається  протягом 20 днів  після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення  строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили за заявою сторони, на користь якої ухвалено постанову.

Суддя                                                                            Фанда  Оксана Михайлівна

Виготовлено в АС "Діловодство суду"