Ухвала

від 12.10.2023 по справі 760/22066/23

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/22066/23

1-кс/760/9274/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2023 року слідчий суддя Солом?янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , клопотання сторони кримінального провадження - прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна в рамках досудового розслідування внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72023110300000009 від 15.08.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва надійшло клопотання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, подане в рамках кримінального провадження за № 72023110300000009 від 15.08.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України.

Подане клопотання обґрунтовується тим, що детективами Територіального управління БЕБ у Київській області за процесуальним керівництвом Київської обласної прокуратури, здійснюється досудового розслідування кримінальне провадження за № 72023110300000009 від 15.08.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України.

Як вказує у клопотанні прокурор, на території Київської області, свою діяльність здійснюють підприємства, які мають засновників, кінцевих бенефіціарних власників, громадян російської федерації (уродженців Чеченської Республіки) та Ісламської Республіки Іран, зокрема ТОВ «БЕГЛЕНД» (код ЄДРПОУ 40411832), ТОВ СП «БЕГЛЕНД» (код ЄДРПОУ 32123827), ТОВ «САУП «КОМПАНІЯ НІКА» (код ЄДРПОУ 32926183), основний вид господарської діяльності яких виробництво тари з пластмаси.

В подальшому встановлено, що службові особи ТОВ «БЕГЛЕНД» (код ЄДРПОУ 40411832), в період з 01.01.2021 по 31.05.2023, здійснили документальне оформлення безтоварних операцій з придбання мішків у ТОВ СП «БЕГЛЕНД» (код ЄДРПОУ 32123827).

Директором та головним бухгалтером ТОВ СП «БЕГЛЕНД» 11.10.2021, в якості підставної особи, було призначено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецьк, який у 2008 році притягався до кримінальної відповідальності працівниками Ворошилівського РВ Донецького МУ ГУМВС України в Донецькій області за зберігання наркотичних засобів (Кримінальна справа № 398111 від 23.03.2008, ч. 1 ст. 309 КК України). Згідно бази даних перетину державного кордону України встановлено, що ОСОБА_4 15.10.2021 перетнув державний кордон України через КПВВ «Каланчак» у напрямку тимчасово окупованої території АР Крим.

Після цього від імені ОСОБА_4 протягом 2021-2023 рр. на постійній основі здійснюється подання податкової звітності ТОВ СП «БЕГЛЕНД» та підписуються офіційні документи при цьому вносяться завідомо неправдиві відомості.

Відповіднодо інформаціїнаявної вІКС «Податковийблок» таЄдиного реєструподаткових накладних,в періодвідсутності ОСОБА_4 на підконтрольнійтериторії України,ТОВ СП «БЕГЛЕНД»на адресу ТОВ «БЕГЛЕНД»в періодчасу згрудня 2021року пожовтень 2022року видавалисьта реєструвалисьподаткові накладніз номенклатуроюмішок п/п(кодУКТЗЕД 63053390000)на загальнусуму 29575838,70грн, але ТОВ «БЕГЛЕНД» здійснило перерахування грошових коштів на адресу ТОВ СП «БЕГЛЕНД» лише на суму 1 854 800 грн. за мішки. При цьому у ТОВ «СП «БЕГЛЕНД» за період 2022 року відсутнє придбання мішків та необхідна кількість сировини з яких вони виготовляються.

Згідно з інформацією про наявність трудових відносин у ТОВ СП «БЕГЛЕНД» за період з I-IV квартали працювала 1 особа. Відповідно до 5 Додатку до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску встановлено, з IV кварталу 2021 року по IV квартал 2022 року в ТОВ СП «БЕГЛЕНД» найманим працівником була лише одна особа ОСОБА_4 , який відповідно є директором та головним бухгалтером з 11.10.2021.

Таким чином, службові особи ТОВ «БЕГЛЕНД» порушили вимоги п.134.1.1 ст. 134, п. 191.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п.201.1, п.201.7 ст. 201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями), Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31.12.1999 № 318, що призвело до нанесення збитків державі у вигляді не сплати до бюджету за період з 01.01.2021 по 31.05.2023 податків у сумі 9 365 682,45 грн., що підтверджується висновками аналітичного дослідження ГУ ДПС у Київській області № 18/10-36-08-02-25/40411832 від 19.07.2023.

Прокурор у клопотанні зазначає, що до протиправної діяльності причетні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_6 .

В рамках кримінального провадження, з метою виявлення та фіксації обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке здобуто у результаті його вчинення, отримано ухвалу слідчого судді Солом?янського районного суду м. Києва про надання дозволу на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , який розташований на земельній ділянці кадастровий номер 3210300000:03:019:0065.

Прокурор у клопотанні вказує, що 20.09.2023 було проведено обшук за вищевказаною адресою, в ході якого виявлено та вилучено наступні речі, а саме: чорнові записи (8 блокнотів), мобільний телефон Samsung Galaxy S22 та чохол до нього.

Постановою слідчого від 21.09.2023 виявлені та вилучені в ході зазначеного вище обшуку товарно-матеріальні цінності визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 72023110300000009.

В клопотанні поставлено питання про накладення арешту на вилучене майно, з метою забезпечення його збереження, як речового доказу, що вилучене 20.09.2023 під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: чорнові записи (8 блокнотів), мобільний телефон Samsung Galaxy S22 та чохол до нього.

Прокурор в судове засідання не з`явився. До суду надійшла заява про розгляд клопотання у його відсутності, просив клопотання задовольнити та здійснювати розгляд за відсутностівласникамайна.

Згідно з положеннями ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутись прокурор, слідчий за погодженням з прокурором.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна.

Відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України вилученні речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94,132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення та достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-IІ). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series A N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява № 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдається досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», п. 50, Series A N 98).

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону.

При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Частина 1 ст. 98 КПК України регламентує, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

-Враховуючи викладене вище, слідчий суддя приходить до висновку про доцільність накладення арешту на речі та предмети, які вилучені 20.09.2023 за результатами обшуку на підставі ухвали слідчого судді у приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: Чорнові записи (8 блокнотів), мобільний телефон Samsung Galaxy S22 та чохол до нього.

За таких обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, а вказане вище тимчасово вилучене майно - арешту, з метою забезпечення збереження речових доказів.

Керуючись ст.ст. 98, 100, 131, 132, 170-173, 309 312 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт на майно: чорнові записи (8 блокнотів), Мобільний телефон Samsung Galaxy S22 та чохол до нього, яке вилучене 20.09.2023, в ході проведеного обшуку житлового будинку, за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня

Слідчий суддя ОСОБА_1