Рішення

від 11.10.2023 по справі 930/2485/23

НЕМИРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 930/2485/23

Провадження №2/930/701/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.10.2023 року м. Немирів

Немирівський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Царапори О.П.

за участю секретаря судових засідань Цицака А.І.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Немирові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Немирівської міської ради про встановлення факту належності особі правовстановлюючого документу та надання додаткового строку для прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В :

Виклад позиції позивача.

Адвокат Примакова В.В., що діє в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до Немирівської міської ради про встановлення факту належності особі правовстановлюючого документу та надання додаткового строку для прийняття спадщини, мотивуючи її тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , який є батьком позивача ОСОБА_1 .

Після його смерті залишилось спадкове майно, яке складається із земельної ділянки загальною площею 3,2518 га., що розташована на території Воробіївської сільської ради Вінницького (Немирівського) району, Вінницької області, і призначена для ведення особистого селянського господарства, яка належить ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ВН № 158297 від 15.11.2004 року, виданого на підставі розпорядження № 371 Немирівської районної державної адміністрації від 28.10.2004 року.

Однак , в вище зазначеному правовстановлюючому документі на спадкове майно, здійснено виправлення в прізвищі власника земельної ділянки «Касинець». На думку позивача, виправлення здійснено самим спадкодавцем, адже в державному акті на право власності на земельну ділянку серії ВН №158297 допущено помилку в написанні прізвища власника - « ОСОБА_3 » замість - « ОСОБА_4 »

В зв`язку із оформленням спадщини у позивача ОСОБА_1 виникла необхідність звернутись до суду з питання встановлення факту належності правовстановлюючого документа спадкодавцеві.

Спадкоємцем за законом після смерті батька є позивач, ОСОБА_1 , який пропустив строк для прийняття спадщини в зв`язку із тим, що йому не було відомо про смерть батька, адже його батьки розлучились коли він був ще дитиною і не підтримували між собою жодних стосунків.

Виклад позиції відповідача.

Представник відповідача Немирівської міської ради відзив на позов із викладенням своїх заперечень щодо заявлених позовних вимог до суду не подав, не дивлячись на пропозицію суду, викладену в ухвалі від 08.09.2023 року.

Заяви, клопотання позивача, відповідача

Від позивача та відповідача заяв і клопотань по справі не надходило.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді від 08.09.2023 року прийнято до розгляду вище вказану позовну заяву та призначено підготовче засідання по справі.

В підготовче судове засідання сторони по справі не з`явилися, від представника позивача, адвоката Примакової В.В. 11.10.2023.2023 року на адресу суду надійшла заява про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити. Від представника відповідача Немирівської міської ради 11.10.2023 року надійшла заява про розгляд справи у їх відсутність, не заперечують проти задоволення позовних вимог.

Згідно з частиною 3статті 211 ЦПК Україниособа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. У такому разі фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності з вимогами частини 2статті 247 ЦПК України, не здійснюється.

Згідно ч.1ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

В підготовчому засіданні, не виходячи до нарадчої кімнати, суд вирішив здійснювати підготовче засідання у відсутність сторін.

Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин, докази

Так як від відповідача подана заява про визнання позову, тому суд вважає, що перешкод для здійснення розгляду справи та ухвалення судового рішення у підготовчому судовому засіданні, відповідно до вимог ч. 4ст. 206 ЦПК України,немає.

Судом встановлено особу позивача, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.7)

ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Сосонка, Вінницького району Вінницької області. Його батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 20.06.2001 року (а.с.8)

Відповідно до повторного свідоцтва про смерть, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Ростов`ятиця, Мукачевського району Закарпатської області, про що 23 лютого 2015 року складено відповідний актовий запис № 4 (а.с.9)

Як вбачається із державного акту на право власності на земельну ділянку серії ВН № 158297, Кас ОСОБА_6 , який проживає в с. Воробіївка Немирівського району є власником земельної ділянки площею 3.2518 га у межах згідно з планом. Земельна ділянка розташована на території Воробіївської сільської ради Немирівського району Вінницької області.

У вказаному державному акті у прізвищі « ОСОБА_4 » літера «И» виправлена власноручно (а.с.10)

Відповідно до архівної довідки, виданої Комунальною установою «Немирівський трудовий архів» Немирівської міської ради Вінницької області від 10.02.2022 року № 01-10-44, в документах КСП «Південний Буг» с. Воробіївка, у зведених книгах обліку вихододнів та заробітної плати колгоспників за 1993 1999 роки значиться ОСОБА_2 (а.с.11)

Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування

Згідно із ч.1ст.4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.3ст.12 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За ч.1 ст.77, ч.2 ст.78, ч.1 ст.80цьогоКодексуналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно з положеннями ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до п.5 ч.2ст.293 ЦПК України, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються у порядку окремого провадження.

Згідно із ч.3ст.294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України).

Частиною першою статті 319 цього ж Кодексу визначено, що у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Як роз`яснено у пункті 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 35 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому.

Правовстановлюючий документ - це документ, який підтверджує права певного суб`єкта та складений у порядку, передбаченому законодавством.

Відповідно до листа Верховного Суду України від 01 січня 2012 року "Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення", громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа у відповідності до п. 6 ч. 1ст. 315 ЦПК України. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Предметом розгляду заяви є встановлення факту належності правовстановлюючого документа який, необхідний заявнику для оформлення особистих, майнових прав, що випливають із цього факту.

У даному випадку, виключним способом захисту права заявника є звернення до суду із заявою в порядку окремого провадження про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту належності їй свідоцтва про право власності на квартиру.

Згідно з законом, встановлення вказаного факту породжує юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав заявника, а саме: встановлення факту належності вказаного документу дає змогу заявнику реалізувати свої права щодо володіння та розпорядження належною їй часткою квартири з дотриманням вимог чинного законодавства.

Заяву про встановлення факту належності правовстановлюючого документа можуть подавати: особа - власник правовстановлюючого документа, якій необхідно довести належність цього документа їй; спадкоємці померлої особи - власника цього документа для оформлення спадкових прав; утриманці померлого для одержання пенсії; прокурор у порядку статей45,46 ЦПК; інші особи, які заінтересовані у встановленні факту.

Відповідно до п. 24постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року за № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Відповідно до ч.5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкодавцеві з часу відкриття спадщини .

Частиною першою статті 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша, друга статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно із частиною першою статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до частини першої статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Отже, прийняття спадщини є правом спадкоємця й залежить виключно від його власного волевиявлення. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Згідно з частиною третьоюстатті 1272 ЦК Україниза позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій

Правила частини третьоїстатті 1272 ЦК Українипро надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Разом зтим ПленумВерховного СудуУкраїни упункті 24постанови від 30 травня 2008 року N 7 "Про судову практику у справах про спадкування" судам роз`яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Згідно ч. 3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Висновки суду

З огляду на викладене, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, з`ясувавши всі обставини справи, суд вважає наявність підстав, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, встановленими, та приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судовихвитрат

Відповідно до ч.1ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України, судові витрати залишити за позивачем ОСОБА_1 .

Керуючись ст. ст. 12, 200, 206, 211, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Немирівської міської ради про встановлення факту належності особі правовстановлюючого документу та надання додаткового строку для прийняття спадщини задовольнити.

Встановити, що державний акт на право приватної власності на землю Серія ВН № 158297 від 15.11.2004 року, виданий на підставі розпорядження № 371 Немирівської районної державної адміністрації від 28.10.2004 року на земельну ділянку кадастровий номер 0523081400:01:001:0220 на ім`я ОСОБА_7 є правовстановлюючим документом ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Надати, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , додатковий строк для прийняття спадщини, що залишилась після смерті його батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 , терміном в три місяці з моменту набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за вебадресою: https://court.gov.ua/fair/ на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет.

Позивач : ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Липовецьким РВ УМВС України у Вінницькій області 01 вересня 2008 року, проживаючий за адресою: с. Соболівка Липовецького району Вінницької області, 22514.

Відповідач : Немирівська міська рада, вул. Соборна, 26, м. Немирів, Вінницької області, поштовий індекс 22800, код ЄДРПОУ:03772619.

Суддя О.П. Царапора