Рішення

від 05.10.2023 по справі 145/1326/23

ТИВРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" жовтня 2023 р. смт Тиврів 145/1326/23

2/145/762/2023

Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Ратушняка І. О.

при секретарі Крикливої М.С.,

за участі представника позивача ОСОБА_1 ,

відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 про виділення частки зі спільної сумісної власності в натурі,

встановив:

ОСОБА_4 звернулася досуду іззаявою,в якійвказує,що вона є власником земельної ділянки розміром 0,1014 га в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 0524510500:01:009:0029, цільове призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

На підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Тиврівського районного нотаріального округу Смоляк Л.С. 04 лютого 2017р. (реєстр №229) вона є власником 164/1000 частки нежитлових приміщень, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з п. 5 зазначеного договору дарування до складу 164/1000 частки нежитлових приміщень входять: нежитлове приміщення №7, нежитлове приміщення №8 та нежитлові приміщення з №1 по №6 та з №9 по №20 в контрольно-пропускному пункті будівлі адміністративного корпусу літ. «Б», загальною площею 378,7 кв.м.

Іншими співвласниками нерухомого майна є ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 .

Нежитлове приміщення №7, нежитлове приміщення №8 та нежитлові приміщенні з №1 по №6 та з №9 по №20 в контрольно-пропускному пункті будівлі: адміністративного корпусу літ. «Б», що вона хоче виділити, існують окремо від частини інших співвласників.

Співвласники відмовляються від укладання нотаріально посвідченого договору про виділ у натурі частки нежитлової будівлі, що є перешкодою для реалізації права власності за власним розсудом.

Просить виділити їй в натурі в окрему інвентарну одиницю нежитлові приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: нежитлове приміщення №7, нежитлове приміщення №8 та нежитлові приміщення з №1 по №6 та з №9 по №20 в контрольно-пропускному пункті будівлі адміністративного корпусу літ. «Б», загальною площею 378,7 кв.м.

Припинити право її спільної сумісної власності на нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: нежитлове приміщення №7, нежитлове приміщення №8 та нежитлові приміщення з №1 по №6 та з №9 по №20 в контрольно-пропускному пункті будівлі адміністративного корпусу літ. «Б», загальною площею 378,7 кв.м. з іншими співвласниками нерухомого майна.

Судові витрати залишити за нею.

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, просить їх задоволити з підстав, наведених в позовній заяві.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позов визнали.

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, подав заяву, відповідно до якої просить справу розглянути у його відсутності, позов визнає.

Суд, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ч.1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч.1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до ч.1 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Судом встановлено,що позивачка ОСОБА_4 є власником земельної ділянки розміром 0,1014 га в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 0524510500:01:009:0029, цільове призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, що стверджується договором дарування земельної ділянки від 04 лютого 2017 року (а.с.12-13), Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 79603109 від 04.02.2017 (а.с.10).

ОСОБА_4 є власницею 164/1000 частки нежитлових приміщень, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , що стверджується договором дарування, посвідченим приватним нотаріусом Тиврівського районного нотаріального округу Смоляк Л.С. 04 лютого 2017 року (а.с.14-15).

Згідно з п. 5 зазначеного договору дарування до складу 164/1000 частки нежитлових приміщень входять: нежитлове приміщення №7, нежитлове приміщення №8 та нежитлові приміщення з №1 по №6 та з №9 по №20 в контрольно-пропускному пункті будівлі адміністративного корпусу літ. «Б», загальною площею 378,7 кв.м.

Крім позивачки, співвласниками нерухомого майна нежитлових приміщень в АДРЕСА_1 , є ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , що стверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №341583486 від 04.08.2023 (а.с.8-9).

Нежитлове приміщення №7, нежитлове приміщення №8 та нежитлові приміщенні з №1 по №6 та з №9 по №20 в контрольно-пропускному пункті будівлі адміністративного корпусу літ. «Б», існують окремо від частини інших співвласників (відповідачів), що вбачається зі схеми розташування будівель (а.с.17).

Суд враховує, що ст. 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997 відповідно до Закону №475/97-ВР від 17.07.1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, а тому позов ОСОБА_4 підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 4,7,10,13,18,76,81,263-265,268,273 ЦПК України, ст.ст.15,16, 317, 319, 321, 356, 368 ЦК України, суд -

ухвалив:

Позов задоволити.

Виділити в натурі ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в окрему інвентарну одиницю нежитлові приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: нежитлове приміщення №7, нежитлове приміщення №8 та нежитлові приміщення з №1 по №6 та з №9 по №20 в контрольно-пропускному пункті будівлі адміністративного корпусу літ. «Б», загальною площею 378,7 кв.м.

Припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_4 на нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: нежитлове приміщення №7, нежитлове приміщення №8 та нежитлові приміщення з №1 по №6 та з №9 по №20 в контрольно-пропускному пункті будівлі адміністративного корпусу літ. «Б», загальною площею 378,7 кв.м. з іншими співвласниками нерухомого майна: ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання рішення в повному обсязі, тобто з 10 жовтня 2023 року.

Учасник справи, якому повне судове рішення не буде вручено в день його складання або проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу на рішення буде подана протягом 30 днів з дня отримання повної копії судового рішення.

Суддя Ратушняк І. О.