Рішення

від 03.10.2023 по справі 906/159/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" жовтня 2023 р. м. Житомир Справа № 906/159/23

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кравець С.Г.

секретаря судового засідання Круглецької А.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Сачок А.В. - адвокат, ордер серія АМ №1045982 від 06.01.2023,

від відповідача: Ткачук Т.А. - (приймала участь у судовому засіданні 26.09.2023)

адвокат, ордер серія АМ №1051694 від 19.04.2023),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Металспецпостач"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІССЯ КАРДІО+"

про стягнення 567 279,72 грн.

Процесуальні дії по справі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Металспецпостач" звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся Кардіо+" про стягнення 567 279,72грн з яких: 404 528,93грн основного боргу, 40 518,05грн пені, 15 260,16грн 3% річних та 106 972,58грн інфляційних втрат, а також судових витрат.

Ухвалою від 21.03.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Металспецпостач" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 20.04.2023.

Ухвалою від 20.04.2023 відкладено підготовче засідання на 18.05.2023.

Ухвалою від 18.05.2023 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 08.06.2023, а ухвалою від 08.06.2023 підготовч засідання відкладено на 16.06.2023.

Ухвалою від 12.06.2023 суд відмовив ТОВ "Полісся Кардіо+" у поновленні строку для подачі зустрічної позовної заяви та повернув Товариству з обмеженою відповідальністю "Полісся Кардіо+" зустрічну позовну заяву від 08.06.2023 про визнання договору оренди нежитлового приміщення від 27.12.2019 року за №19 недійсним та додані до неї документи без розгляду.

Ухвалами від 16.06.2023 та від 06.07.2023 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання, зокрема на 22.08.2023.

Ухвалою від 22.08.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/159/23 до судового розгляду по суті на 26.09.2023.

26.09.2023 представник ТОВ "Полісся Кардіо+" подала клопотання, в якому просила повернутися на стадію підготовчого провадження та зупинити провадження у справі №906/159/23 до набрання законної сили рішення Господарського суду Житомирської області у справі №906/1106/23 про визнання договору оренди нежитлового приміщення, укладеного 27.12.2019 за №19 (а.с.169-171).

У судовому засіданні 26.09.2023 через оголошений о 14:23 у Житомирській області сигнал "Повітряна тривога", суд оголосив перерву до 03.10.2023 до 16:00.

29.09.2023 до суду від представника ТОВ "Металспецпостач" надійшли заперечення на клопотання представника відповідача про зупинення провадження, в якому вказано, що сама по собі взаємопов`язаність справ не свідчить про неможливість розгляду однієї справи до прийняття рішення в іншій справі, оскільки незалежно від результату розгляду справи №906/1106/23, суд у справі №906/159/23 має достатньо підстав для розгляду та вирішення її по суті. До вказаних заперечень долучено копії платіжних документів про часткову сплату ТОВ "Полісся Кардіо+" на користь ТОВ "Металспецпостач" коштів за договором оренди №19 від 27.12.2019 за липень-грудень 2020 року, які за доводами представника відповідача підтверджують виконання укладеного між сторонами договору та які представник позивача просив долучити до справи поновивши строк на їх подачу.

Враховуючи пояснення представника позивача та положення ст.116, ч.1 ст.119, 207 ГПК України, суд поновив представнику ТОВ "Металспецпостач" процесуальний строк для подання доказів у справі.

Представник відповідача в засідання суду не з`явилася, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином - під розписку (а.с.182).

Згідно з ч.1 ст.202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи належне повідомлення представника відповідача про час та місце розгляду справи, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за відсутності представника ТОВ "Полісся Кардіо+".

Розглянувши подане представником ТОВ "Полісся Кардіо+" клопотання про повернення на стадію підготовчого провадження та зупинення провадження у справі №906/159/23 до набрання законної сили рішення Господарського суду Житомирської області у справі №906/1106/23, суд, оцінюючи наведені аргументи та положення законодавства в сукупності, дійшов до висновку про відмову в задоволенні клопотання відповідача про повернення до стадії підготовчого провадження та зупинення провадження в даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №906/1106/23 з таких підстав.

Частиною 3 статті 177 ГПК України передбачено, що підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Передбачені наведеною нормою строки розгляду справи в підготовчому провадженні у даній справі закінчилися. При цьому слід зазначити, що розгляд справи в підготовчому провадженні неодноразово відкладався, в тому числі у зв`язку з неявкою представника відповідача. З часу ознайомлення представника відповідача з матеріалами справи (01.05.2023) до дати закриття підготовчого провадження пройшло більш ніж три з половиною місяці (ухвала про закриття підготовчого провадження постановлена 22.08.2023). Тобто, стороні відповідача судом були надані розумні строки для реалізації свого права на подачу відповідних заяв в підготовчому провадженні. В судовому засіданні 22.08.2023 суд відхилив клопотання представника відповідача про відкладення підготовчого провадження у зв`язку з тим, що представником відповідача не обґрунтовано необхідності безпосередньої участі у підготовчому судовому засіданні; явка представників сторін у судове засідання 22.08.2023 обов`язковою не визнавалась і нез`явлення представника відповідача не перешкоджало вирішенню питань підготовчого засідання та призначення справи до розгляду по суті.

За наведених обставин, суд не вбачає підстав для повернення до стадії підготовчого провадження, у зв`язку з чим у задоволенні даного клопотання суд відмовляє.

Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульовано положеннями ст. 227, 228 Господарського процесуального кодексу України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд, відповідно, зобов`язаний та має право зупинити провадження у справі.

За змістом п.5 ч.1 ст. 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Під неможливістю розгляду справи необхідно розуміти відсутність у господарського суду можливості самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте, які мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Встановлення лише факту взаємопов`язаності справ не є достатнім для прийняття рішення щодо зупинення провадження у справі до розгляду іншої.

В клопотанні від 26.09.2023 представник відповідача лише констатує факт, що Господарським судом Житомирської області розглядається справа №906/1106/23 за позовом ТОВ "Полісся Кардіо+" до ТОВ "Металспецпостач" про визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення №19 від 27.12.2019. Будь-якого іншого належного обґрунтування об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої, зокрема, в частині наведення конкретних обставин, які входять до предмету доказування у межах позовних вимог справи №906/159/23, та які одночасно можуть бути з`ясовані виключно в межах справи №906/1106/23, клопотання відповідача від 26.09.2023 не містить.

За викладеного, клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі №906/1106/23 задоволенню не підлягає.

Суд також враховує, що згідно з ч.3 ст.195 ГПК України, провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених п.п.1-3, п.3-1 ч.1 ст.227 та п.1 ч.1 ст.228 цього Кодексу.

Відповідно до п.п.1-3 ч.1 ст.227 ГПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках: смерті або оголошення померлою фізичної особи, яка була стороною у справі або третьою особою з самостійними вимогами щодо предмета спору, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво (п. 1); необхідності призначення або заміни законного представника учасника справи (п. 2); перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції; звернення обох сторін з клопотанням про зупинення провадження у справі у зв`язку з проведенням медіації (п.3-1 ч.1 ст.227 ГПК України).

Пунктом 1 частини 1 ст.228 ГПК України передбачено, що суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перебування учасника справи на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі.

Ухвалою від 22.08.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/159/23 до розгляду по суті на 26.09.2023, тобто справа знаходиться на стадії розгляду по суті.

Вимогами ч.3 ст.195, п.п.1-3, 3-1 ч.1 ст.227, п.1 ч.1 ст.228 ГПК України чітко визначено перелік підстав для зупинення провадження у справі на стадії розгляду справи по суті, який є вичерпним.

Враховуючи вищенаведене та те, що клопотання відповідача про зупинення провадження у справі №906/159/23 подано до суду на стадії розгляду справи по суті, вказана відповідачем підстава для зупинення провадження (розгляд Господарським судом Житомирської області справи №906/1106/23 за позовом ТОВ "Полісся Кардіо+" до ТОВ "Металспецпостач" про визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення №19 від 27.12.2019) у справі не входить до вичерпного переліку підстав для зупинення провадження у справі №906/159/23 на стадії її розгляду по суті, що визначений ч.3 ст.195 ГПК України, тому і з цих підстав клопотання про ТОВ "Полісся Кардіо+" про зупинення провадження у справі №906/159/23 задоволенню не підлягає.

За вищевикладеного, суд відмовляє у задоволенні клопотання ТОВ "Полісся Кардіо+" про зупинення провадження у справі №906/159/23 до розгляду справи №906/1106/23.

Поряд з цим суд зазначає, що в подальшому відповідач не обмежений у праві на звернення до суду у порядку ст.320 ГПК України.

Фактичні обставини, які встановив суд, та зміст спірних правовідносин.

27.12.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Металспецпостач" (орендодавець / позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Полісся Кардіо+" (орендар/відповідач) укладено договір оренди нежитлового приміщення №19 (а.с.17-18), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду (тимчасове платне користування) приміщення площею 143,0 кв. м, (приміщення №№50-1, 50-2, 50-3, 50-4, 50-5, 50-6, 50-7, 50-8, 50-9) за адресою: м. Житомир, вул. Чорновола, будинок 4, з метою використання в господарській діяльності (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 1.2. договору, приміщення, що передається в оренду, належить орендодавцю на праві власності.

Передача орендарю приміщення в користування здійснюється з підписанням сторонами договору та акту передачі-приймання (додаток 1), вказаного у п.1.1 приміщення, але не пізніше 2-х днів з моменту підписання цього договору (п. 2.1. договору).

У п. 2.3. договору зазначено, що приміщення, передане орендарю, повертається орендодавцеві не пізніше 5 днів після закінчення терміну дії договору (якщо не досягнуто згоди про його продовження або в разі його дострокового розірвання), за актом приймання-передачі, звіреним з актом передачі приймання, зазначеним у п. 2.1. договору.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що за об`єкт оренди орендар сплачує орендодавцю плату в розмірі 22 950,00грн в місяць, а також ПДВ (20%) 4 590,00 грн. Усього до сплати 27 540,00 грн в місяць.

Як визначено п. 3.2. договору, компенсація за спожиту електроенергію, газ, гарячу та холодну воду, опалювання та інші витрати, пов`язані з орендою приміщення, орендар сплачує за окремим рахунком.

Згідно з п. 3.3. договору, орендна плата за поточний місяць сплачується орендарем не пізніше 5 (п`яти) банківських днів з дня отримання рахунку.

Останнім днем місяця орендодавець та орендар підписують акт прийому-надання послуг оренди (п. 3.4. договору).

Обов`язками орендаря є, зокрема, використання орендованого приміщення відповідно до призначення та на умовах договору, своєчасне внесення орендної плати та/чи інших платежів, передбачених договором (розділ 5 договору).

Орендар зобов`язаний не чинити перешкод орендарю у використанні орендованим приміщенням; забезпечувати вільний доступ працівників орендаря до орендованого приміщення (розділ 6 договору).

Сторони у п. 11.1., 11.2. договору погодили, що строк оренди становить 1 рік з дати підписання акта прийому-передачі в орендоване користування. Дія договору автоматично продовжується на той самий термін, якщо жодна із сторін не заявить про його розірвання, за 30 (тридцять) днів до закінчення терміну дії договору.

02.01.2020 представники Товариства з обмеженою відповідальністю "Металспецпостач" і Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся Кардіо+" підписали акт передачі-приймання, за яким орендодавець передав, а орендар прийняв тимчасове платне користування приміщення площею 143,0 кв. м, (приміщення №№50-1, 50-2, 50-3, 50-4, 50-5, 50-6, 50-7, 50-8, 50-9) за адресою: м. Житомир, вул. Чорновола, будинок 4 (а.с.71).

Як стверджує позивач, з січня 2021 року орендодавець надавав орендарю рахунки на оплату орендної плати та компенсації за спожиті комунальні послуги, які ТОВ "Полісся Кардіо+" не оплатило. Заборгованість з орендної плати та комунальних послуг станом на 23.01.2023 становить 404 528,93 грн.

08.02.2022 ТОВ "Металспецпостач" направило ТОВ "Полісся Кардіо+" претензію від 01.02.2022 з вимогою сплатити 404 528,93 грн заборгованості протягом 10 -ти днів з дня її отримання (а.с.21,5,50 на звороті).

У матеріалах справи наявні копії актів надання послуг за користування приміщенням у період січень-вересень 2021 року, підписані представниками ТОВ "Металспецпостач" та ТОВ "Полісся Кардіо+" і скріплені печатками підприємств, а також рахунки на оплату за вказаний період (а.с. 22-39), які відповідачем не оплачені.

Також в обґрунтування позовних вимог щодо стягнення орендної плати за грудень 2020 року, жовтень 2021 року - січень 2022 року, позивачем подано акти надання послуг за користування приміщенням, які містять підпис лише орендодавця (а.с.41, 43, 45, 47, 49), а також рахунки на оплату за вказані місяці (а.с.40, 42, 44, 46, 48). Вказані документи ТОВ "Металспецпостач" надіслало ТОВ "Полісся Кардіо+" для підписання та оплати 08.02.2022 (докази надіслання а.с. 20, 50 (на звороті).

Крім того, на підтвердження сум, заявлених як компенсацію комунальних послуг ТОВ "Металспецпостач" долучило копії рахунків та актів (а.с. 72 -84).

З огляду на наявну заборгованість ТОВ "Полісся Кардіо+", ТОВ "Металспецпостач" звернулося з позовом до суду про стягнення з орендаря орендної плати за користування нерухомим майном, комунальних платежів, а також нарахувань, здійснених відповідно до ст. 549, 625 ЦК України.

Норми права, які застосував суд, оцінка доказів та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Правовідносини між сторонами виникли на підставі договору оренди нежитлового приміщення №19 від 27.12.2019.

Частиною 1 статті 193 ГК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Такі ж положення містить ст. 526 ЦК України.

Згідно з ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання.

Як визначено ч.1 ст.283 Господарського кодексу України (далі - ГК України), за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 статті 283 ГК України передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

За ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч.1 ст.760 ЦК України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Договір найму укладається на строк, встановлений договором (ч. 1 ст. 763 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря орендна плата за згодою сторін може встановлюватися в натуральній або грошово-натуральній формі. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі (ст.286 ГК України).

Частиною 1 статті 762 ЦК України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

За актом передачі-приймання від 02.01.2020 орендодавець передав, а орендар прийняв, згідно договору оренди №19 від 27.12.2019, в оренду приміщення площею 143,0 кв. м, (приміщення №№50-1, 50-2, 50-3, 50-4, 50-5, 50-6, 50-7, 50-8, 50-9) за адресою: м. Житомир, вул. Чорновола, будинок 4 (а.с.71).

За умовами п. 11.1., 11.2. договору, строк оренди становить 1 рік з дати підписання акта прийому-передачі в орендоване користування. Дія договору автоматично продовжується на той самий термін, якщо жодна із сторін не заявить про його розірвання, за 30 (тридцять) днів до закінчення терміну дії договору.

Матеріали справи не містять заяв сторін про розірвання договору оренди №19 згідно п.11.2 договору, а також акту про повернення відповідачем позивачу орендованого майна, тому дія договору автоматично продовжилась до 01.02.2022.

У даному випадку суд також приймає до уваги, що у відповідності до статті 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована рішенням суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, мають безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Відтак, в силу припису статті 204 Цивільного кодексу України правомірність правочину презюмується.

За договором оренди нежитлового приміщення №19 від 27.12.2019, орендна плата на місяць становить 27 540,00 грн.

Згідно з актами надання послуг за користування приміщенням у період січень-вересень 2021 року, які підписали представники ТОВ "Металспецпостач" та ТОВ "Полісся Кардіо+", орендна плата за вказаний період становить 247 860,00 грн (27 540,00 грн х 9 місяців), (а.с. 23-39).

Щодо актів надання послуг з оренди приміщення за грудень 2020 року, жовтень 2022 року - січень 2023, які є підставою для стягнення орендної плати за вказаний період, то як уже зазначалось судом, відповідачем не надано доказів припинення договору оренди №19 від 27.12.20196 та повернення орендованого майна орендодавцю, відповідно до п. 2.3. договору.

Факт надіслання відповідачу для підписання актів та рахунків на оплату за вказаний період підтверджується описом вкладення на ім`я ТОВ "Полісся Кардіо+" та поштовою накладною, фіскальним чеком (а.с.20, 50).

Однак, відповідач вказані акти не підписав, рахунків не оплатив, будь-яких зауважень з приводу зазначених в них сум не висловив. В матеріалах справи відсутні докази протилежного.

За викладеного, суд прийшов до висновку, що вимоги про стягнення орендної плати за грудень 2020 року, жовтень 2021 року - січень 2022 року підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та є обґрунтованими.

Водночас, матеріали справи свідчать про те, що відповідачем за оренду приміщення за грудень 2020р було сплачено 14 140,00грн згідно з рахунком №24 від 18.01.2021 (а.с.194). Зазначена проплата відображена позивачем в акті звірки розрахунків за період з 01.01.2021 по 01.02.2022 (а.с.19), який направлявся позивачу для підписання згідно з описом вкладення (а.с.5, 50).

Отже, сума орендної плати, яка підлягає стягненню з ТОВ "Полісся Кардіо+" за користування нежитловим приміщенням з грудня 2020 року до січня 2022 року (включно) становить 371 420,00 грн (27 540,00 грн х 14 місяців) -14 140,00грн).

У п. 3.2. договору оренди нежитлового приміщення №19 від 27.12.2019 сторони домовилися, що компенсація за спожиту електроенергію, газ, гарячу та холодну воду, опалювання та інші витрати, пов`язані з орендою приміщення, орендар сплачує за окремим рахунком.

В матеріалах справи містяться копії рахунків на оплату послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкової території та виробництво теплової енергії, а також акти приймання-передачі до договору про постачання електричної енергії з січня 2021 року до січня 2022 року на суму 32 876,71 грн (а.с.72-84).

Враховуючи документальне підтвердження витрат орендодавця на комунальні послуги, суд задовольняє вимогу про стягнення з ТОВ "Полісся Кардіо+" 32 876,71 грн компенсації на витрати, пов`язані з орендою приміщення, з яких:

- за січень 21 - сума витрат становить 2 556,88грн,

- за лютий 2021 - сума витрат становить 2 347,71грн (позивач помилково в розрахунку вказав 2 347,72грн, тому вимоги в частині стягнення 0,01грн безпідставні);

- за березень 2021 - сума витрат становить 2 381,78грн,

- за квітень 2021 - сума витрат становить 2 513,69грн,

- за травень 2021 - сума витрат становить 2 218,82грн,

- за червень 2021 - сума витрат становить 2 185,42грн,

- за липень 2021 - сума витрат становить 2 545,14грн,

- за серпень 2021 - сума витрат становить 2 336,47грн (позивач помилково в розрахунку вказав 2 336,69грн, тому вимоги в частині стягнення 0,22грн безпідставні),

- за вересень 2021 - сума витрат становить 2 099,65грн,

- за жовтень 2021 - сума витрат становить 2 338,58грн,

- за листопад 2021 сума витрат становить 2 705,42грн (позивач помилково в розрахунку вказав 2 782,75грн, тому вимоги в частині стягнення 77,33грн безпідставні),

- за грудень 2021 - сума витрат становить 2 610,38грн (позивач помилково в розрахунку вказав 2 687,71грн, тому вимоги в частині стягнення 77,33грн безпідставні),

- за січень 2022 - сума витрат становить 4 036,77грн (позивач помилково в розрахунку вказав 4 114,10грн, тому вимоги в частині стягнення 77,33грн безпідставні).

Загальний розмір основного боргу за договором оренди нежитлового приміщення №19 від 27.12.2019, що включає орендну плату та комунальні послуги становить 404 296,71 грн (371 420,00+32 876,71).

У стягненні 232,22грн (404 528,93 - 404 296,71) суд відмовляє за безпідставністю.

При зверненні з позовом товариство також заявило до стягнення 40 518,05грн пені, 15 260,16грн 3% річних та 106 972,58грн інфляційних втрат.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України унормовано, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Абзацом 2 частини 1 статті 193 ГК України встановлено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як зазначено в ч.7 ст.179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як передбачено ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно приписів ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У пункті 8.2. договору зазначено, за несвоєчасне перерахування сум орендної плати та інших послуг орендар сплачує пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожний календарний день прострочення, але не більше подвійної ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши проведені позивачем нарахування пені (а.с.9-10), суд приходить до висновку про їх обґрунтованість, відповідно, задовольняє вимогу про стягнення пені у розмірі 40 518,05грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Сплата трьох процентів річних не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно з висновком Об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеного у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 (п. 28), відповідно до якого при з`ясуванні підставності нарахування кредитором інфляційних втрат у порядку частини другої статті 625 ЦК України судам належить визначити конкретну дату (подію), з настанням якої пов`язується строк виконання грошового зобов`язання; дослідити обставини виконання зобов`язання боржником (борг погашався частинами чи однією сумою у повному обсязі) та з`ясувати період у часі, упродовж якого мало місце прострочення боржника у виконанні зобов`язання перед кредитором.

08.02.2022 ТОВ "Металспецпостач" направило ТОВ "Полісся Кардіо+" претензію від 01.02.2022 з вимогою сплатити заборгованість за договором №19 від 27.12.2019 протягом 10-ти днів з дня отримання вказаного листа (а.с.21,5).

Згідно з відміткою на поштовому повідомленні про вручення, ТОВ "Полісся Кардіо+" отримало претензію 11.02.2022 (а.с.50), а тому суд вважає, що правильним є нарахування інфляційних та 3% річних на суму боргу через 10 (десять) календарних днів з дня вручення претензії, починаючи з 22.02.2022 до 23.01.2023 (дата по яку позивач здійснював нарахування).

За розрахунком суду, інфляційні втрати на суму 404 296,71 грн за період березня 2022 року - січень 2023 року становлять 97 008,73грн (404 296,71 х 1,23994441 (сукупний індекс інфляції) - 404 296,71), 3 % річних 11 165,24грн (404 296,71 х 336 днів (22.02.2022 до 23.01.2023) х 3% /365 днів х 100%), (а.с.198-199).

У стягненні інфляційних у сумі 9 963,85грн (106 972,58- 97 008,73) та 3 % річних у сумі 4 094,92грн (15 260,16-11 165,24) суд відмовляє за безпідставністю.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 404 296,71грн основного боргу, 40 518,05грн пені, 11 165,24грн 3% річних, 97 008,73грн інфляційних втрат є обґрунтованими, заявленими відповідно до вимог чинного законодавства та підлягають задоволенню. У задоволенні іншої частини позову - про стягнення 232,22грн основного боргу, 4 094,92грн 3% річних, 9 963,85грн інфляційних суд відмовляє.

Судові витрати за результатами розгляду справи.

Згідно з ч. 1, 2, ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За наведеного, судовий збір покладається на ТОВ "Полісся Кардіо+" в розмірі 8 294,83 грн (552 988,73 х1,5%).

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІССЯ КАРДІО+" (10008, Житомирська область, м. Житомир, вул. Чорновола, буд. 4; ідентифікаційний код 37151581) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Металспецпостач" (10001, Житомирська область, м.Житомир, проспект Незалежності, буд. 91/1; ідентифікаційний номер 31600184):

- 404 296,71грн основного боргу,

- 40 518,05грн пені,

- 11 165,24грн 3% річних,

- 97 008,73грн інфляційних втрат,

- 8 294,83грн витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 12.10.23

Суддя Кравець С.Г.

Віддрукувати:

1 - у справу,

2 - позивачу код 31600184 (рек.) та представнику позивача на ел.адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1,

3 - відповідачу код 37151581 (рек.) та представнику відповідача на ел.адресу: ІНФОРМАЦІЯ_2,