Рішення

від 05.10.2023 по справі 914/971/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2023 Справа № 914/971/23

Господарський суд Львівської області у складі судді У.І. Ділай, за участі секретаря судового засідання Ю.І.Кохановської, розглянувши матеріали справи

За позовною заявою: Керівника Дрогобицької окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі: Управління житлово-комунального господарства та енергозбереження Бориславської міської ради, Львівська область, Дрогобицький район, м.Борислав;

до відповідача: Приватного підприємства Спецавтогідробуд, Львівська область, Стрийський район, м.Стрий;

про: стягнення збитків, завданих неналежним виконанням умов договору

За участі представників:

Від прокуратури: Р.В. Панкевич прокурор;

Від позивача: не з`явився;

Від відповідача: А.Л. Урумян представник (керівник)

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.03.2023, справу №914/971/23 розподілено судді Т.Б.Фартушку.

Ухвалою від 28.03.2023 відкрито провадження у справі, розгляд справи здійснюватиметься за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 27.04.2023.

У зв`язку із звільненням судді ОСОБА_1 з посади судді (подання заяви про відставку) та з метою недопущення порушення процесуальних строків розгляду справи, за Розпорядженням керівника апарату №120 від 01.05.2023 проведено повторний автоматизований розподіл справи №914/971/23. Згідно з Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.05.2023 справу передано для розгляду судді У.І.Ділай.

Ухвалою від 03.05.2023 підготовче засідання призначено на 16.05.2022.

Ухвалами від 16.05.2023, від 06.06.2023 та від 22.06.2023 підготовче провадження відкладено з підстав зазначених в ухвалах.

Ухвалою від 06.07.2023 підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.07.2023.

Ухвалами від 18.07.2023, від 12.09.2023 та від 28.09.2023 розгляд справи відкладено.

Представник прокуратури в судовому засіданні 05.10.2023 підтримав позов, з підстав наведених у позовній заяві та з посиланням на матеріали справи.

Позивач в судове засідання 05.10.2023 явку повноважного представника не забезпечив.

У судовому засіданні 05.10.2023 представник відповідача заперечив проти позову, просив відмовити в його задоволенні.

В процесі розгляду матеріалів справи суд

встановив:

27.07.2021 між ПП «Спецавтогідробуд», в особі директора Кремінця І.Я. та Управлінням житлово- комунального господарства та енергозбереження Бориславської міської ради Львівської області, в особі начальника Управління Левицького О.Л. укладено Договір на закупівлю робіт за рахунок бюджетних коштів №27/07 з «Капітального ремонту проїздної частини дороги вул.Гірна від медичного коледжу до перехрестя з вул.Короленка в м.Бориславі Львівської області» (45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація), згідно якого Відповідач зобов`язався своїми силами і засобами на власний ризик та/або із залученням субпідрядних організацій виконати та здати в установлений цим Договором термін* згідно з Графіком виконання робіт, що є невід`ємною частиною Договору, завершені роботи з капітального ремонту проїздної частини дороги вул.Гірна від медичного коледжу до перехрестя з вул.Короленка в м.Бориславі Львівської області згідно технічної специфікації, викладеної в тендерній документації (п. 1.1. Договору). Ціна договору становить 6628 863, 55 грн з урахуванням ПДВ з урахуванням ПДВ 1 104 810,59 грн.

23.12.2021 між сторонами укладено Додаткову угоду до договору №27/07, згідно з якою у зв`язку зі зменшенням бюджетних призначень на 2021 рік на суму 4 544 160,45 грн ціна договору становить 6 628 863,55 грн з урахуванням ПДВ 1 104 810,59 грн та підтверджується Договірною ціною, що є невід`ємною частиною Договору, у тому числі: сума зобов`язань Замовника становить - 2021 році 2084 703,10 грн з врахуванням ПДВ 347450,523 грн на 2022 рік - 4544 160, 45 грн з урахуванням ПДВ 757 360,75 грн.

Відповідно до умов Договору Підрядник: забезпечує відповідність якості Будівельних матеріалів, конструкцій, устаткування, що постачаються ним;

-зобов`язується використати одержаний аванс на придбання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів тощо протягом трьох місяців після одержання авансу. Зарахування авансу здійснюється відповідно до Актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та Довідок про приймання виконаних будівельних робіт та витрат (форми КБ№3). По закінченню трьохмісячного терміну невикористані суми авансу повертаються Замовнику з наданням пояснень про причини невикористання підрядником. У разі неподання Актів приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) та Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-№3) про використання суми попередньої оплати (авансу), Підрядник зобов`язаний повернути надану йому суму попередньої оплати (авансу);

-виконує роботи в строк передбачений Графіком виконання робіт, що є невід`ємною частиною Договору, який погоджується та підписується сторонами. Під час виконання робіт Підрядник забезпечує повне, якісне і своєчасне ведення документації, що передбачена діючими нормами;

-гарантувати відповідність будівельних матеріалів і виробів, які поставляються ним, специфікаціям, технічним паспортам, іншим документам, що засвідчують характеристики будматеріалів Державним стандартам та вимогам, діючим нормативним документам;

-подавати Замовнику для перевірки та підписання оформлені належним чином Акти приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ №3) з відповідними розрахунками, завіреними підписами.

Відповідно до п. 3.3 Замовник може провести попередню оплату (аванс), розмір якої не може перевищувати 30 % виділеного авансу на поточний рік терміном не більше трьох місяців, але не пізніше 31.12.2022.

Підрядник зобов`язаний використати одержаний аванс на придбання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів тощо протягом 3-х місяців після одержання авансу. Зарахування авансу здійснююється відповідно до Актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ 2в) та Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форми КБ №3). По закінченню трьохмісячного терміну невикористані суми авансу повертаються Замовнику з наданням пояснень про причини невикористання Підрядником вказаного авансу і можуть слугувати підставою для розірвання Замовником Договору в односторонньому порядку. У разі неподання Актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форми КБ №3) про використання суми попередньої оплати (авансу), Підрядник зобов`язаний повернути надану йому суму попередньої оплати (авансу) з урахуванням індексу інфляції протягом наступного дня з моменту закінчення тьохмісячного терміну (п.3.4).

Відповідно до п.3.5 Договору розрахунки проводяться в порядку встановленому Договором, шляхом оплати Замовником після пред`явлення Підрядником рахунка на оплату робіт та підписання Сторонами Акту приймання виконаних робіт (або поетапної оплати Замовником виконаних робіт).

Згідно п.7.1 та 7.3 Договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України. У випадку неякісного виконання робіт, Підрядник повинен сплатити на вимогу Замовника штраф у розмірі 20% від суми неякісно виконаних робіт, а також відшкодувати збитки, які понесе Замовник у зв`язку з неякісним виконанням робіт.

Розділ 9 Договору встановлює, що у випадку виникнення спорів або розбіжностей, сторони зобов`язуються вирішувати їх шляхом взаємних переговорів та консультацій. У разі недосягнення сторонами згоди, спори (розбіжності) вирішуються в судовому порядку.

12.08.2021 Управлінням Державної казначейської служби України у м.Бориславі Львівської області перераховано кошти (субвенцію з державного бюджету) у виді авансу на капітальний ремонт проїзної частини дороги на вул.Гірна від медичного коледжу до перехрестя з вулицею Короленка на суму 1988659,00 грн.

За результатами виконання певного обсягу будівельних робіт на виконання Договору впродовж листопада 2021 року відповідачем складено та подано до Управління акти приймання виконаних будівельних робіт, а Управлінням здійснено їх оплату.

З метою перевірки законності освоєння бюджетних коштів, Дрогобицькою окружною прокуратурою 26.07.2021 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021142190000069 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.191, ч.1 ст.366 КК України.

Згідно з висновком будівельно-технічної експертизи №СЕ-19/109/-22/10206- БТ від 28.11.2022 (проведеного в межах кримінального провадження) встановлено, що фактично проведені будівельні роботи ПП «Спецавтогідробуд» по об`єкту «Капітальний ремонт проїздної частини дороги вул.Гірна від медичного коледжу до перехрестя з вул.Короленка в м.Бориславі Львівської області» не відповідають проектно-кошторисній документації та даним, внесеним в акти приймання виконаних будівельних робіт №1 за листопад 2021 від 10.11.2021, форми КБ-2в, зокрема в частині улаштування одношарових основ товщиною 15 см із щебню фракції 40-70мм з межею міцності на стиск понад 98,1МПа.

Відповідно до висновку судово-економічної експертизи №1111/22-22 від 26.01.2023 в результаті дослідження встановлено, що сума матеріальної шкоди (збитків), заподіяної ПП «Спецавтогідробуд» державному бюджету внаслідок завищення вартості виконаних (невиконаних) будівельних робіт по об`єкту «Капітальний ремонт проїздної частини дороги вул.Гірна від медичного коледжу до перехрестя з вул.Короленка в м.Бориславі Львівської області» (договір підряду 27/07 від 27.07.2021), які зазначені у акті приймання виконаних будівельних робіт №1 за листопад 2021 та №2 за листопад 2021 року з урахуванням висновків будівельно-технічної експертизи №СЕ-19/109/- 22/10206-БТ від 28.11.2022, судової експертизи ґрунтів №СЕ19/109-22/11506- ФХД від 23.11.2022 та Довідки щодо вартості матеріалів від 06.12.2022 становить 544 464,69 грн.

Відповідно до висновку почеркознавчої експертизи №СЕ-19/114-23/2094- ПЧ від 10.02.2023 встановлено, що підписи від імені ОСОБА_2 в договорі №27/07 про закупівлю робіт з рахунок бюджетних коштів від 27.07.2021, актах №1, №2 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2021 року, підсумкових відомостях ресурсів виконаний директором ПП «Спецавтогідробуд» - ОСОБА_2 .

За твердженням прокуратури, Кремінець Іван Ярославович як директор ПП «Спецавтогідробуд», будучи службовою особою, на яку покладено виконання організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, був зобов`язаний знати та був обізнаний про фактичні обсяги та вартість виконаних робіт по об`єкту «Капітальний ремонт проїздної частини дороги вул.Гірна від медичного коледжу до перехрестя з вул.Короленка в м.Бориславі Львівської області», контролював відповідність обсягів та вартість виконаних робіт проектній документації та актам приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в). Однак, ОСОБА_2 , достовірно знаючи, що відомості внесені в акти приймання виконаних будівельних робіт щодо обсягів, вартості виконаних робіт та понесених витрат є завідомо неправдивими, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи з прямим умислом та корисливим мотивом, з метою привласнення коштів субвенції з державного бюджету, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь, які посягають на чужу власність, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки у виді завдання шкоди державі, та бажаючи їх настання підписав акти приймання виконаних будівельних робіт за наслідком чого з державного бюджету незаконно перераховано кошти у виді субвенції на вказану у актах приймання виконаних робіт суму.

22.02.2022 І.Я.Кремінцю повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч.4 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, тобто у привласненні чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого в особливо великих розмірах та у видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів.

Прокуратура долучила до матеріалів справи копію протоколу огляду місця події від 21.10.2022.

Як зазначено прокуратурою за наслідками виконання договору, хоча й були складені акти виконаних будівельних робіт, однак їх зміст не відповідає фактично виконаному обсягу робіт, а саме до актів приймання виконаних робіт були внесені обсяги робіт, які, хоча й були передбачені, однак фактично не були виконані. ПП «Спецавтогідробуд» при виконанні будівельних робіт за Договором допустив їх неналежне виконання, а саме не виконав належним чином роботи, які були передбачені проектно-кошторисною документацією, проте отримав оплату за їх виконання за рахунок бюджетних коштів, відтак йдеться про порушення відповідачем договірного зобов`язання, визначеного умовами Договору та ст. 526 Цивільного кодексу України, що свідчить про його протиправну поведінку. Наслідком зазначених дій ПП «Спецавтогідробуд» став шкідливий результат для замовника, а саме з одного боку - неналежне виконаний капітальний ремонт доріг та тротуарів, а з іншого - оплата невиконаних обсягів робіт за рахунок бюджетних коштів.

Спір виник внаслідок того, що відповідач в порушення умов договору не належно виконав взяті зобов`язання. Відтак, прокуратура подала позов до Господарського суду Львівської області про стягнення з відповідача грошові кошти 544 464,69 грн. За змістом позовної заяви в обґрунтуванні правових підстав прокуратура покликається положення ст. 22, ч. 3 ст.858 ЦК України та ст.ст. 224-225 ГК України.

В обґрунтуванні наявності підстав для представництва та необхідність захисту інтересів держави прокуратура зазначила, що 22.02.2023 та 07.03.2023 скеровано листа до Управління житлово-комунального господарства та енергозбереження Бориславської міської ради Львівської області, яким проінформовано про виявлені порушення та про те, що директору ПП«Спецавтогідробуд» І.Я. Кремінцю повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.191, ч. 1 ст. 366 КК України. В листі №01-10/36 від 28.02.2023 Управління зазначило про відсутність посади юриста в установі та про відсутність коштів в бюджеті для сплати судового збору, а відтак просило здійснити представництво в суді законних інтересів держави в особі Управління. За твердженням прокуратури, орган, уповноважений на звернення до суду із даним позовом, не здійснює захист відповідних інтересів держави та не планує його здійснювати.

Відповідач проти позову заперечив, зазначивши таке.

Єдиним доказом неналежного виконання умов договору є висновки судово-економічної експертизи 1111/22-22 від 26.01.2023, які ґрунтуються на будівельно-технічній експертизі №СЕ 19/109/-22/10206-БТ від 28.11.2022.

За твердженням відповідача вказані висновки не можна брати до уваги оскільки вони зроблені з порушенням, оскільки при проведенні огляду об`єкту «Капітальний ремонт проїзної частини дороги на вул. Гірна від медичного коледжу до перехрестя з вул. Короленка в м. Борислав Львівської області» не було жодного представника підрядника ПП «Спецавтогідробуд», підрядник не був належним чином повідомлений про проведення такого огляду. ОСОБА_2 , який був присутній при огляді, звільнений з посади директора ПП «Спецавтогідробуд» 29 серпня 2022 року, і не займає на підприємстві жодної посади, не здійснює представництво підприємства.

Щодо строків проведення огляду об`єкта для складання спірних висновків відповідач звернув увагу, що виконання робіт проводили до листопада 2021 року, що підтверджується Довідкою про вартість будівельних робіт та витрат і Актом №1 та №2 приймання будівельних робіт за листопад 2021 року. Огляд об`єкта для складання спірних висновків проводився більше ніж 12 місяців після проведення робіт.

Як зазначив відповідач дорога, на якій проводились роботи має великий ухил, а дія атмосферних та погодних умов несприятливо впливають на утримання дороги в незавершеному стані. При огляді встановлено, наявність переміщення щебеневих мас зверху дороги до її низу. Наявність щебеневих мас на нижній її частині з виносом їх на асфальтову дорогу. На дорозі встановлено наявність ерозійних процесів, ям утворених в процесі експлуатації, переміщення щебеневих мас, утворення нашарувань та вимивання шарів тощо.

Також відповідач звернув увагу, що технічними правилами ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування України П-Г.1-218-113:2009 визначено порядок здійснення контролю якості утримання та ремонту автомобільних доріг: Обстеження досліджуваної дороги повинно було проводитись відповідними службами не менше двох разів на рік, де повинно було зазначено обсяги наявних робіт та матеріалів, тощо.

Разом з тим, відповідач зазначив, що на час проведення дослідження не встановлено фактів проведення обстежень, тобто вони повинні були проводитись не менше ніж два рази на рік. За період 2022 та 2023 років такі дослідження не проводились

Виходячи з умов визначеними технічними регламентами, термін встановлення та визначення експлуатаційного стану становить біля 6-ти місяців, це період за який можливо визначити технічний стан об`єкту дослідження з наявними на ньому будівельними матеріалами та обсягами виконаних будівельних робіт.

Відповідач долучив до позову висновок експерта 56/23 від 11 вересня 2023 року, в якому зазначено, що у відповідності до даних отриманих від наданих на дослідження матеріалів, від результатів проведеного огляду, контрольних обмірів, дослідження об`єкту будівництва, його терміну будівництва та специфіки виконання робіт і термінів не проведених обстежень встановлено, що визначити вартість виконаних робіт та поставлених матеріалів по об`єкту «Капітальний ремонт проїзної частини дороги на вул. Гірна від медичного коледжу до перехрестя з вул. Короленка в м. Борислав Львівської області» в частині виконання будівельних робіт із улаштування одношарових основ товщиною 15 см із щебню фракції 40-70 мм з межею міцності на стиск понад 98,1 МПа (1000 кг/см2) (РН18-23-1) в кількості 3433,0 м2, - технічно не надається за можливе.

Під час судового розгляду представник відповідача звернув увагу, що в протоколі огляду місця події містяться розбіжності в частині виявлення наявності/відсутності щебню фракції 40-70мм.

Також представник відповідача зазначив, що в акті №1 за листопад 2021 року у п. 55 відображено корегування в сторону зменшення об`єму виконаних робіт в сумі 221058,79грн та п. 62 відображено корегування в сторону зменшення об`єму виконаних робіт в сумі 18718,41грн. Відтак, відповідно до акту №1 за листопад 2021 року роботи по улаштування одношарових основ товщиною 15 см із щебню фракції 40-70 мм з межею міцності на стиск понад 98,1 МПа (1000 кг/см2) виконані на загальну суму 343 365,57грн. Натомість в спірному висновку будівельно-технічної експертизи №СЕ-19/109/-22/10206- БТ від 28.11.2022 зазначено, що загальна вартість невиконаних робіт невиконаних робіт по прямих витратах може становити 583142,77грн.

Крім того, представник відповідача вважає, що вина колишнього директора ПП «Спецавтогідробуд» І.Я. Кремінця не доведена та вирок, який набрав законної сили, відсутній.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Щодо представництва інтересів держави. Згідно з абзацами 1 і 2 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до абзаців 1-3 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи його законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Водночас згідно з положеннями частин 3-5 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 зроблено висновок про те, що невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

При цьому, прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких відповідний орган не здійснює захисту своїх інтересів (правові висновки наведені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.04.2019 у справі №910/3486/18, від 16.08.2018 у справі №910/21265/17).

Згідно з матеріалами цієї справи, предметом позовних вимог у даній справі є стягнення збитків на користь Управлінням житлово- комунального господарства та енергозбереження Бориславської міської ради Львівської області, завданих неналежним виконанням ПП «Спецавтогідробуд» умов договору на закупівлю робіт за рахунок бюджетних коштів №27/07 з «Капітального ремонту проїздної частини дороги вул.Гірна від медичного коледжу до перехрестя з вул.Короленка в м.Бориславі Львівської області» (45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація) від 27.07.2021.

Прокурор зазначає, що Управлінням житлово- комунального господарства та енергозбереження Бориславської міської ради Львівської області не виконувались належним чином покладені на функції та не вживалися заходи щодо відшкодування завданої відповідачем шкоди.

На виконання вимог ст.23 Закону України «Про прокуратуру» 22.02.2023 ті 07.03.2023 прокуратурою скеровано листа до Управління житлово- комунального господарства та енергозбереження Бориславської міської ради Львівської області, яким проінформовано про виявлені порушення та про те, що директору ПП «Спецавтогідробуд» І.Я. Кремінцю повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.191, ч. 1 ст. 366 КК України.

Разом з цим, Управління правом на пред`явлення цивільного позову не скористалася, у листі №01-10/36 від 28.02.2023 зазначило про відсутність посади юриста в Управлінні та коштів в бюджеті для сплати судового збору

На виконання положень ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" Дрогобицькою окружною прокуратурою повідомлено Управління житлово- комунального господарства та енергозбереження Бориславської міської ради Львівської області про прийняття прокуратурою рішення звернутися до суду в інтересах держави в особі Управління.

Отже, у позовній заяві обґрунтовано наявність підстав для представництва інтересів держави та зазначено, у чому полягають інтереси держави та їх порушення у цих правовідносинах, а тому звернення прокурора з позовною заявою у даній справі є таким, що узгоджується з положеннями статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та відповідними приписами ГПК України.

Відповідно до положень статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За приписами ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно із заявленими позовними вимогами позивач просив стягнути 544464,69 грн за неналежне виконання умов договору.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є, зокрема, забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені особою, до якої пред`явлений позов, тобто, законодавець пов`язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених суб`єктивних прав або законних інтересів позивача.

Відповідно до ст. 8 Конституції в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

За приписами процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.

У рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) дано офіційне тлумачення поняття "охоронюваний законом інтерес", як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

Тобто, інтерес позивача має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам та відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого дано в резолютивній частині вказаного Рішення Конституційного Суду України.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому, позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Така позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав; під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Як підтверджено матеріалами справи, 27.07.2021 позивач та відповідач уклали договір на закупівлю робіт за рахунок бюджетних коштів №27/07 з «Капітального ремонту проїздної частини дороги вул.Гірна від медичного коледжу до перехрестя з вул.Короленка в м.Бориславі Львівської області» (45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація), у зв`язку з чим набули взаємних прав і обов`язків.

Згідно з частинами 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частинами 1 та 2 статті 853 Цивільного кодексу України встановлено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Статтею 857 Цивільного кодексу України визначено, що робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Відповідно до ч. 1 статті 858 Цивільного кодексу України якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника:

1)безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;

2)пропорційного зменшення ціни роботи;

3)відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

За умовами ч. 1 статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Умовами ч. 4 статті 882 Цивільного кодексу України визначено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Положеннями частин 1, 2 статті 883 Цивільного кодексу України встановлено, що підрядник відповідає за недоліки збудованого об`єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини. За невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Як встановлено судом, на виконання умов спірного договору сторонами підписано акт №1 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за листопад 2021 року від 10.11.2021, акт №2 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за листопад 2021 року від 02.12.2021, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за листопад 2021 року від 10.11.2021 за формою КБ-3 на суму 2000,83072 тис.грн та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за листопад 2021 року від 02.12.2021 за формою КБ-3 на суму 83,87238 тис.грн.

Виконані відповідачем роботи згідно акта №1 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за листопад 2021 року та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за листопад 2021 року за формою КБ-3 прийняті замовником без будь-яких заперечень та зауважень.

Звертаючись до господарського суду з позовом, прокурор покликається на висновок експертів за результатами проведення будівельно-технічної експертизи №СЕ-19/109/-22/10206- БТ від 28.11.2022 та судово-економічної експертизи №1111/22-22 від 26.01.2023.

У відповідності до ст. 104 ГПК України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Положеннями статті 76 ГПК України регламентовано, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

На підставі вищевикладеного, суд не приймає як належний доказ висновок експерта, отриманий в ході досудового слідства, та не вважає його таким, що надає підстави вважати порушення з боку відповідача доведеним фактом вчинення порушення господарських зобов`язань до їх закріплення у належний спосіб процесуальним шляхом.

За змістом статті 611 Цивільного кодексу України відшкодування збитків є одним з правових наслідків порушення зобов`язання (договору).

За приписами ст. 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала в зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування збитків є однією з форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Разом з цим, загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної майнової шкоди визначено у ст. 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Наведена стаття унормовує загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов`язань. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає за наявності вини заподіювача шкоди. Фактичною підставою для застосування такого виду відповідальності є вчинення особою правопорушення. Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення. При цьому для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини.

Склад цивільного правопорушення, визначений законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, утворюють наступні елементи: суб`єкт, об`єкт, об`єктивна та суб`єктивна сторона. Суб`єктом є боржник; об`єктом - правовідносини по зобов`язаннях; об`єктивною стороною - наявність збитків у майновій сфері кредитора, протиправна поведінка у вигляді невиконання або неналежного виконання боржником свого зобов`язання, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника і збитками; суб`єктивну сторону цивільного правопорушення складає вина, яка представляє собою психічне відношення особи до своєї протиправної поведінки і її наслідків.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо).

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Для застосування такого заходу відповідальності, як відшкодування шкоди слід встановити як наявність у діях винної особи усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки), так і ступінь вини у розумінні статті 1193 Цивільного кодексу України.

Частина 2 ст. 1166 ЦК України встановлює презумпцію вини завдавача шкоди, що означає, що особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність своєї вини (у зв`язку із наявністю вини іншої особи або у зв`язку із дією об`єктивних обставин).

За приписами ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною;

неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною;

матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Частиною 2 ст. 623 ЦК України передбачено, що розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ч.1, ч.2 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За обставинами цієї справи підставою звернення прокурора з даним позовом до господарського суду є документи, зібрані під час досудового розслідування кримінального провадження №42021142190000069 від 26.07.2022, якими (на думку прокурора) підтверджується неналежне виконання ПП «Спецавтогідробуд» взятих зобов`язань по виконанню умов договору Договір на закупівлю робіт за рахунок бюджетних коштів №27/07 з «Капітального ремонту проїздної частини дороги вул.Гірна від медичного коледжу до перехрестя з вул.Короленка в м.Бориславі Львівської області» (45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація) від 27.07.2021 та завдання збитків територіальній громаді м.Борислав.

Згідно з ч.ч. 1, 5 ст. 17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.

Враховуючи встановлені судом обставини, висновок прокурора про те, що протиправність діяння уповноважених осіб ПП «Спецавтогідробуд» виражається у невідповідності обсягам робіт, фактично виконаних підрядником, що підтверджується згаданими експертними висновками, є передчасним, оскільки на теперішній час відсутній обвинувальний вирок суду по відношенню до І.Я.Кремінця в межах кримінального провадження, тобто протиправна поведінка та вина директора відповідача не є доведеною.

Дослідження питання наявності або відсутності вини в діях відповідача та його протиправної поведінки за документами досудового розслідування, в т.ч. висновками експертів №СЕ-19/109/-22/10206- БТ від 28.11.2022 та №1111/22-22 від 26.01.2023, не відповідають в даному випадку завданню господарського судочинства, оскільки, висновок поряд та у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні підлягає дослідженню судом при встановленні наявності/відсутності у діях фізичної особи І.Я.Кремінця ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України.

Таким чином, прокурор передчасно звернувся з даним позовом до суду, з огляду на те, що особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства, у зв`язку з тим, що протиправність поведінки посадової особи відповідача ще не встановлена судом у кримінальному провадженні.

Водночас, суд звертає увагу, що акти приймання виконаних будівельних робіт №1,2 за листопад 2021 року підписані не лише ПП «Спецавтогідробуд», а й замовником - Управління житлово-комунального господарства та енергозбереження Бориславської міської ради, а також погоджені (завізовані) інженером технічного нагляду про те, що обсяги робіт виконано згідно проектно-кошторисної документації.

Отже, висновки експертів №СЕ-19/109/-22/10206- БТ від 28.11.2022 та №1111/22-22 від 26.01.2023, складені за матеріалами досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за №42021142190000069 від 26.07.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України, господарським судом в якості доказу на підтвердження виконання відповідачем робіт за спірним договором за відсутності відповідного вироку суду не має як вирішального значення при вирішенні спору в межах господарської справи № 914/971/23 по суті, так і суперечить вимогам ст.ст. 98-101 ГПК України. Прокурор не надав суду належних доказів, зокрема вирок у кримінальній справі, в підтвердження того, що посадові особи відповідача чи Управління житлово-комунального господарства та енергозбереження Бориславської міської ради внесли до актів приймання виконаних будівельних робіт завідомо неправдиві дані чи доказів, що вказані акти є сфальсифікованими. Посилання прокурора на те, що спірний акт №1 підписаний з метою спричинення збитків державі, не підтверджене жодним належним доказом, та є лише припущенням. Інших доказів на підтвердження позиції прокурора щодо завдання збитків у зв`язку з виконанням умов спірного договору до матеріалів справи не надано.

Враховуючи викладене, прокурором не доведено належними доказами факту завищення відповідачем об`ємів і вартості виконаних підрядних робіт.

Означена правова позиція за схожих обставин справи зазначена в постановах Східного апеляційного господарського суду від 25.05.2023 у справі №922/1556/22 та від 09.12.2021 у справі №922/1825/21, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 18.07.2022.

Відповідно до п. 3.12 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18, підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Проаналізувавши все вищенаведене, Господарський суд Львівської області констатує, що прокуратурою не доведено належними, допустимими та достовірними доказами підставності заявлених вимог про стягнення коштів сумі 544446,69 грн. Відтак, суд дійшов висновку щодо відмови у задоволенні позову, оскільки є відсутнім порушення суб`єктивного права позивача, що підлягає судовому захисту у цьому спорі.

Судовий збір покладається на прокуратуру.

Керуючись статтями 4, 7, 13, 14, 73, 74, 76-79, 120, 123, 129, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.У задоволенні позовних вимог відмовити.

2.Судовий збір покласти на прокуратуру.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст.ст. 241, 256, 257 ГПК України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Повне рішення складено 12.10.2023.

Суддя Ділай У.І.