Рішення

від 27.09.2023 по справі 916/2437/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" вересня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/2437/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.

при секретарі судового засідання: Степанюк А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія Укртатнафта (39609, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Свіштовська, буд. 3, код ЄДРПОУ 00152307)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Лепрон (73000, Херсонська обл., м. Херсон, вул. Нафтовиків, буд. 19, код ЄДРПОУ 43439803)

про стягнення 72212606,08 грн., -

за участю представників сторін:

від позивача: Демиденко В.А., адвокат, діє на підставі ордеру

від відповідача: не з`явився

Суть спору: Публічне акціонерне товариство Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія Укртатнафта звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Лепрон про стягнення 72212606,08 грн. заборгованості.

Позовні вимоги ПАТ Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія Укртатнафта обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки нафтопродуктів №385/2/2118 від 01.05.2021 щодо повної сплати вартості отриманого товару.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 12.07.2023 о 14:45. Ухвалою суду від 04.07.2023 підготовче засіданні призначено на 19.07.2023 о 14:45.

11.07.2023 за вх.№23111/23 до суду від позивача надійшли оригінали доданих до позовної заяви документів для огляду, які судом у підготовчому засіданні 19.07.2023 оглянуто.

У підготовчому засіданні 19.07.2023 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 177 ГПК України про продовження строків підготовчого провадження на 30 днів та в порядку ст. 183 ГПК України про відкладення підготовчого засідання на 05.09.2023 о 14:45. У підготовчому засіданні 05.09.2023 судом у протокольній формі винесено ухвалу порядку ст. 185 ГПК України про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 27.09.2023 о 10:00.

У судовому засіданні 27.09.2023 представник позивача просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

У підготовчі та судове засідання відповідач не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлений. Відповідач повідомлявся шляхом направлення ухвал суду на юридичну адресу, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про що свідчать поштові повідомлення, які повернулись до суду з відповідними довідками поштових відділень, а також на адресу електронної пошти, яка міститься в ЄДР. Судом були вжиті всі можливі заходи належного повідомлення відповідача про розгляд судом господарської справи, час та місце судових засідань. Суд виходить з того, що учасники справи в господарському процесі мають вчиняти належні дії щодо ефективного використання належних їм процесуальних прав та виконання належних обов`язків, а господарський суд, повідомляючи учасників справи шляхом надсилання поштових повідомлень за офіційними, відомими суду, адресами зі свого боку забезпечує їм належні процесуальні гарантії на участь у розгляді справи.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Водночас, Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні воєнний стан в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 18 квітня 2022 року №259/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 12 серпня 2022 року №573/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 6 лютого 2023 року №58/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 01 травня 2023 року №254/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 26 липня 2023 року №451/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб.

Справа №916/2437/23 розглядається судом в період оголошеного на всій території України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України та оголошеного загальнодержавного карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Жодних заяв та/або клопотань, пов`язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв`язку з воєнним станом та оголошеним загальнодержавним карантином, про намір вчинити такі дії до суду від сторін не надійшло.

Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надійшов, з огляду на що суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами в порядку ч.9 ст. 165 ГПК України.

У відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 27.09.2023 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд встановив:

01.05.2021 між Публічним акціонерним товариством Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія Укртатнафта (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Лепрон (покупець, відповідач) укладений договір поставки нафтопродуктів №385/2/2118.

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 договору постачальник зобов`язується поставити покупцю нафтопродукти (надалі - товар), а покупець зобов`язується їх прийняти і оплатити в асортименті, кількості та за ціною, узгодженими сторонами в додатках (специфікаціях) до даного договору; одиниця виміру товару - тонна.

Згідно з п.3.2 договору поставка товару здійснюється партіями на підставі актів приймання-передачі нафтопродуктів, підписаних сторонами; зобов`язання постачальника по поставці товару вважаються виконаними, право власності на товар та ризики по його втраті (псуванню) переходять від постачальника до покупця з моменту підписання акту приймання-передачі нафтопродуктів.

За п.3.3 договору строк поставки товару: травень 2021 року - грудень 2021 року.

У відповідності до п.п. 4.1, 4.2 договору ціна товару за одну метричну тонну вказується сторонами у відповідних додатках (специфікаціях) до даного договору; оплата товару може бути здійснена покупцем як на умовах попередньої оплати, так і після поставки товару; в останньому випадку оплата повинна бути здійснена покупцем у строк, вказаний у листі-вимозі постачальника про оплату, а у випадку відсутності такої вимоги - не пізніше 60 (шістдесяти) календарних днів від дати поставки товару згідно з актом приймання-передачі нафтопродуктів; оплата товару може здійснюватись частинами; підставою для перерахування оплати за товар є рахунок постачальника; в рахунку постачальник вказує вартість товару, виходячи з ціни товару, зазначеної у відповідному додатку до даного договору; датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, який вказаний в рахунку; оплата товару, що постачається, здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника із зазначенням в платіжному документі номера і дати цього договору, номера і дати виписки рахунку на оплату, найменування покупця, його коду ЄДРПОУ та найменування товару, що підлягає оплаті.

Згідно з п.5.1 договору за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов`язань по цьому договору сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та встановлену чинним законодавством України.

За п.7.1 договору строк дії договору: з моменту підписання сторонами по 31.12.2021, а в частині розрахунків - до повного їх здійснення.

В матеріалах справи наявні підписані з обох сторін додатки до договору №385/2/2118 - специфікації на поставку товару, які визначають найменування товару, кількість та ціну, а саме: №1/05 від 01.05.2021 на суму 2773040,45 грн.; №1/06 від 01.06.2021 на суму 9701588,41 грн.; №1/07 від 01.07.2021 на суму 12411899,58 грн.; №1/08 від 01.08.2021 на суму 8516106,92 грн.; №2/08 від 02.08.2021 на суму 4634253,79 грн.; №3/08 від 03.08.2021 на суму 4146240,29 грн.; №4/08 від 06.08.2021 на суму 925579,87 грн.; №1/09 від 01.09.2021 на суму 17071107,53 грн.; №2/09 від 04.09.2021 на суму 1207370,29 грн.; №1/10 від 01.10.2021 на суму 12111132,61 грн.; №1/11 від 01.11.2021 на суму 11474286,34 грн. Всього на суму 84972606,08 грн.

Також в матеріалах справи наявні підписані з обох сторін акти приймання-передачі нафтопродуктів до договору №385/2/2118 від 01.05.2021 на загальну суму 84972606,08 грн.

На підтвердження часткової сплати відповідачем вартості товару за договором №385/2/2118 матеріали справи містять наступні платіжні інструкції/доручення: №926 від 26.08.2021 на суму 2720000 грн.; №938 від 30.08.2021 на суму 900000 грн.; №1007 від 09.09.2021 на суму 640000 грн.; №1014 від 15.09.2021 на суму 2840000 грн.; №1496 від 17.11.2021 на суму 1540000 грн.; №2154 від 22.02.2022 на суму 2100000 грн.; №2164 від 23.02.2022 на суму 590000 грн.; №2184 від 28.02.2022 на суму 1430000 грн. Всього сплачено на суму 12760000 грн.

В матеріалах справи наявний акт звірки розрахунків по договору №385/2/2118 від 01.05.2021 (підписаний з боку позивача).

Також в матеріалах справи наявні рахунки-фактура до договору №385/2/2118 від 01.05.2021 із доказами надсилання їх відповідачу.

Доказів сплати заявленої до стягнення суми боргу матеріали справи не містять

Неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором №385/2/2118 від 01.05.2021 в частині повної сплати за товар стало підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом про стягнення основного боргу.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про повне задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

За вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Господарський суд зазначає, що даний спір виник внаслідок виконання укладеного між сторонами договору поставки нафтопродуктів №385/2/2118 від 01.05.2021.

Як встановлено судом, позивач як постачальник виконав належним чином взяті на себе зобов`язання, що підтверджується наявними матеріалами справи та відповідачем не спростовано. Окрім того, із загальної вартості поставленого товару, що склала 84972606,08 грн. відповідачем різними частинами було сплачено 12760000 грн., отже на момент подачі позову решта вартості поставленого та неоплаченого товару склала 72212606,08 грн., яка заявлена до стягнення позивачем.

Проаналізувавши наявні у справі докази, господарський суд дійшов висновку, що відповідач не виконав належним чином своїх зобов`язань за договором поставки нафтопродуктів №385/2/2118 від 01.05.2021 щодо сплати решти вартості поставленого товару на суму 72212606,08 грн., що підтверджується матеріалами справи та відповідачем не спростовано, внаслідок чого є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню заявлені Публічним акціонерним товариством Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія Укртатнафта позовні вимоги про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Лепрон 72212606,08 грн. основного боргу.

Іншого відповідачем не доведено.

Інші наявні в матеріалах справи документи вищевикладених висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір у справі покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія Укртатнафта задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Лепрон (73000, Херсонська обл., м. Херсон, вул. Нафтовиків, буд. 19, код ЄДРПОУ 43439803) на користь Публічного акціонерного товариства Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія Укртатнафта (39609, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Свіштовська, буд. 3, код ЄДРПОУ 00152307) 72212606 /сімдесят два мільйони двісті дванадцять тисяч шістсот шість/ грн. 08 коп. основного боргу та 939400 /дев`ятсот тридцять дев`ять тисяч чотириста/ грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повний текст рішення складено 10 жовтня 2023 р.

Суддя Ю.С. Бездоля