Ухвала

від 10.10.2023 по справі 924/159/14

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 жовтня 2023 року

м. Київ

cправа № 924/159/14

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Пєскова В.Г.

за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;

за участю представників сторін:

скаржника - адвокат Афадєєв В.В.

боржника - ОСОБА_1

ТОВ "ФК "Централ Фінанс" - адвокат Стратілатов К.Г.

НАК "Украгролізинг" - Кордас Ж.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів касаційну скаргу ОСОБА_2

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду

від 24.05.2023

та на ухвалу Господарського суду Хмельницької області

від 23.02.2023 за результатами розгляду заяви ОСОБА_2 про визнання грошових вимог

у справі № 924/159/14

за заявою ОСОБА_3 , м. Хмельницький 2. ОСОБА_4 , 3. Національної акціонерної компанії "Украгролізинг",

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-Центр"

про банкрутство,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 24.07.2014 порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Октант-центр".

12.05.2022 місцевим господарським судом отримано заяву від кредитора ОСОБА_2 про визнання грошових вимог на загальну суму 15 466 131,10 грн та внесення їх до реєстру вимог кредиторів боржника в наступному порядку (черговості):

- 698 480 грн - окремо, як такі що забезпечені іпотекою (заставою) майна боржника та підлягають погашенню за рахунок майна, що є предметом іпотеки (застави) в позачерговому порядку;

- 14 767 651,10 грн - четверта черга погашення.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 23.02.2023 відмовлено у задоволенні вказаної заяви.

Не погодившись із постановленою ухвалою, ОСОБА_2 звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.05.2023 апеляційну скаргу залишено без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Не погоджуючись з ухваленою постановою, ОСОБА_2 подано касаційну скаргу в якій останній просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та ухвалу суду першої інстанції і ухвалити нове рішення яким задовольнити заяву скаржника про визнання його грошових вимог.

Ухвалюючи оскаржувані судові рішення судами попередніх інстанцій встановлено, що заявник обґрунтовує свої вимоги, зокрема, тим, що відповідно до договору про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за кредитним договором від 24.12.2015 № 26, укладеним між ТОВ "Факторингова компанія "ФК "Факторинг" та ОСОБА_2 , до нього перейшли права вимоги до ТОВ "Октант-Центр" за кредитними договорами, укладеними між ПАТ "ВТБ Банк" та ЗАТ "Октант" (правонаступником якого є ТОВ "Октант-Центр"). Належне виконання зобов`язань ЗАТ "Октант" (правонаступником якого є ТОВ "Октант-Центр"), за відповідними кредитними договорами забезпечувалося, зокрема, укладеними між ВАТ "ВТБ Банк" (тепер - ПАТ "ВТБ Банк") та ЗАТ "Октант" (правонаступником якого є ТОВ "Октант-Центр") договорами застави (іпотеки). Предметом відступлення за відповідним договором про відступлення права вимоги грошових зобов`язань від 24.12.2015 стало право вимоги на загальну суму 23 066 082,66 грн (в т.ч. основний борг - 9 589 250,00 грн, проценти - 12 044 475,43 грн., комісія - 1 432 357,23 грн.). Крім того, відповідно до договору про відступлення права вимоги за договорами іпотеки від 24.12.2015 до ОСОБА_2 перейшли права іпотекодержателя за іпотечними договорами від 06.02.2007 № 08-2007/04; від 20.12.2007 № 25.43-15/07-ДІ-1; від 23.12.2008 № 25.89/08-ДІ-2; від 22.04.2010 № 07-2007/01-ДІ-1; від 22.04.2010 № 15-2007/01-ДІ-1; від 22.04.2010 № 25-89/08-ДІ-З; від 23.12.2008 № 25.89/08-ДІ-1.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу скаржник зазначає в тому рахунку про те, що судами попередніх інстанцій не враховано правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 11.09.2018 у справі № 909/968/16, від 16.03.2021 у справі № 906/1174/18.

Під час підготовки справи № 924/159/14 до судового розгляду, колегією суддів касаційної інстанції з`ясовано, що 06.07.2022 ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду справу № 206/4841/20 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав необхідності для відступу (шляхом конкретизації) від висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у її постановах від 31.10.2018 у справі № 465/646/11 (провадження № 14-222цс18), від 16.03.2021 у справі № 906/1174/18 (провадження № 12-1гс21) про те, що "відступлення права вимоги за кредитним договором на користь фізичної особи суперечить положенням частини 3 статті 512 та статті 1054 ЦК України, оскільки для зобов`язань, які виникли на підставі кредитного договору, характерним є спеціальний суб`єкт, а саме, кредитор-банк або інша фінансова установа" та що "відступлення права вимоги за кредитними і забезпечувальними договорами є можливим не тільки на користь фінансових установ за обставин, коли попередній кредитор (банк) був позбавлений банківської ліцензії та перебував у процедурі ліквідації".

15.09.2022 ухвалою Великої Палати Верховного Суду справу № 206/4841/20 прийнято до розгляду та призначено її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами.

Головуючим у судовому засіданні 10.10.2023 доведено вказану інформацію до відома представників, присутніх у судовому засіданні.

Представники скаржника, боржника та НАК "Украгролізинг" в судовому засіданні 10.10.2023 розгляд питання щодо зупинення касаційного провадження залишили на розсуд суду.

Представник ТОВ "ФК "Централ Фінанс" в судовому засіданні 10.10.2023 заперечив проти зупинення касаційного провадження.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Згідно з пунктом 11 частини першої статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Згідно з імперативними вимогами статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та статті 236 Господарського процесуального кодексу України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.

Тож призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом, і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок, у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз`яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах із зазначенням обставин, які потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, не нав`язуючи при цьому судам нижчого рівня результат вирішення конкретної судової справи.

Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.

Враховуючи викладене, з метою формування єдиної правозастосовчої практики, колегія суддів вважає за необхідне зупинити касаційне провадження у справі № 924/159/14 за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.05.2023 та на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 23.02.2023 за результатами розгляду заяви ОСОБА_2 про визнання грошових вимог, до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 206/4841/20 та оприлюднення повного тексту судового рішення ухваленого за результатами такого розгляду.

Керуючись пунктом 7 частини першої статті 228, пунктом 11 частини першої статті 229, статтями 234, 235, 302, 303 Господарського процесуального кодексу України Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

У Х В А Л И В:

1. Зупинити касаційне провадження у справі № 924/159/14 за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.05.2023 та на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 23.02.2023 за результатами розгляду заяви ОСОБА_2 про визнання грошових вимог до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 206/4841/20 та оприлюднення повного тексту судового рішення ухваленого за результатами такого розгляду.

2. Ухвалу направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. В. Білоус

Судді О. В. Васьковський

В. Г. Пєсков