Ухвала

від 12.10.2023 по справі 554/9487/23

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 12.10.2023Справа № 554/9487/23 Провадження № 1-кс/554/12732/2023

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.10.2023 року м. Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави в складі: слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого криміналіста першого слідчого відділу (з дислокацією у м.Полтаві) Територіального управлінняДержавного бюророзслідувань,розташованого умісті Полтаві, ОСОБА_3 про арештмайна укримінальному провадженні№42023170000000074від 12.09.2023 за ознакамикримінальних правопорушень,передбачених ч.3ст.368 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Слідчий звернувся до суду з клопотанням посилаючись на те, що першим слідчим відділом (з дислокацією у м. Полтаві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023170000000074 від 12.09.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до наказу № 327 о/с від 06.07.2021 ОСОБА_4 призначений на посаду слідчого слідчого відділення Миргородського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області ( далі Миргородський РВП ГУНП в Полтавській області) та йому присвоєно спеціальне звання лейтенант поліції.

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», працівники Національної поліції є працівниками правоохоронних органів.

Відповідно до ст.ст. 1, 20 Закону України «Про Національну поліцію», ОСОБА_4 виконує функції офіційного представника органу виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, тобто був службовою особою правоохоронного органу ? представником влади, на якого ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» покладено обов`язки: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини.

Згідно з ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» в основні завдання ОСОБА_4 як працівника поліції входить: здійснення превентивної та профілактичної діяльності, спрямованої на запобігання вчиненню правопорушень; виявляння причин та умов, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживання у межах своєї компетенції заходів для їх усунення, вживання заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припинення виявлених кримінальних та адміністративних правопорушень, у випадках, визначених законом, здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення, прийняття рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечення їх виконання; регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі тощо.

Крім цього, відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про Національну поліцію» ? служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Таким чином, ОСОБА_4 згідно з ч. 3 ст. 18, приміткою 1 до ст.364КК України є службовою особою, оскільки постійно здійснював функції представника влади.

Крім того, у відповідності до вимог п.п. «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_4 , як працівник поліції, є суб`єктом відповідальності за корупційні правопорушення, а згідно ч. 1 ст. 22 вказаного Закону йому заборонялося використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб.

Відповідно до функціональних обов`язків слідчого слідчого відділення Миргородського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області затверджених наказом Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області № 176 від 11.07.2022 слідчий відповідно до чинного законодавства України організовує і здійснює досудове розслідування кримінальних правопорушень, що підслідні органам внутрішніх справ (злочинів у формі досудового слідства, кримінальних проступків у формі дізнання) відповідно до законодавства України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, уживає всі передбачені законом заходи для встановлення події кримінальних правопорушень, та осіб, які їх учинили, а також припинення порушення законних інтересів і прав громадян та суспільства, застосовує всі передбачені законодавством заходи для забезпечення ефективного досудового розслідування, тощо.

Встановлено, що в провадженні слідчого слідчого відділення Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 , перебувають матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні №12023170550000569 від 12.05.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України за фактом самовільного зайняття земельної ділянки комунальної власності, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5310900000:50:073:0073. Постановою заступника начальника слідчого відділення Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_5 від 12.05.2023 ОСОБА_4 визначено старшим слідчим групи у вказаному кримінальному провадженні.

Так 08.09.2023 приблизно о 12 год. 00 хв. ОСОБА_4 з метою особистого незаконного збагачення, перебуваючи неподалік автозаправної станції «BVS» по вул. Котляревського 3Б у м. Миргород Полтавської області, погрожуючи притягненням до кримінальної відповідальності висунув ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 незаконну вимогу щодо надання йому неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів в сумі 2000 (дві тисячі) доларів США за не притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 197-1 КК України.

В подальшому ОСОБА_4 , діючи умисно, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання 10.10.2023 приблизно о 08 год. 40 хв. перебуваючи неподалік автозаправної станції «BVS» по вул. Котляревського 38 у м. Миргород Полтавської області, одержав від ОСОБА_6 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в сумі 2000 (дві тисячі) доларів США за не притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні № 12023170550000569 від 12.05.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України після чого був затриманий в порядку ст. 208 КПК України.

10.10.2023 о 09 год. 08 хв., після отримання неправомірної вигоди, біля будівлі № 38 по вул. Котляревського в м. Миргород Полтавської області, старшим слідчим криміналістом першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Полтаві) ТУ ДБР у м.Полтаві ОСОБА_3 , на підставі ст. 208 КПК України, затримано ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за підозрою у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

10.10.2023 ОСОБА_4 повідомлено пропідозру увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.3ст.368КК України.

Слідчий в судове засідання не з`явився, надав заяву в якій прохав клопотання задовольнити, та розглянути клопотання у його відсутність.

Суд, дослідивши надані докази, приходить до наступного. Згідно п. 7 ч. 2ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу. Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Відповідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу). Стороною обвинувачення доведено, що вищевказане майно, має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав до арешту, вказаного в клопотаннях сторони обвинувачення майна, враховує можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому клопотання про арешт майна підлягає задоволенню. Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.

На підстав викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В :

Клопотання старшого слідчого криміналіста першого слідчого відділу (з дислокацією у м.Полтаві) Територіального управлінняДержавного бюророзслідувань,розташованого умісті Полтаві, ОСОБА_3 про арештмайна укримінальному провадженні№42023170000000074від 12.09.2023 за ознакамикримінальних правопорушень,передбачених ч.3ст.368 КК України - задовольнити. Накласти арешт (позбавити права на відчуження, розпорядження та використання) на майно підозрюваного ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме автомобіль марки «Mitsubishi Lancer», номер кузова НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення. Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1