Рішення

від 03.10.2023 по справі 550/709/22

ЧУТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 550/709/22

Провадження № 2/550/15/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2023 року смт. Чутове

Чутівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Хоменка Д.Є.,

за участю секретаря судового засідання Лисенко Р.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Понятенко А.Й.,

представника відповідача адвоката Клименка О.Ю.,

представника відповідача адвоката Черевичної Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Чутове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного сільськогосподарського підприємства «ДРУЖБА» про відшкодування матеріальної, моральної шкоди та упущеної вигоди, завданої загибеллю бджіл, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодування матеріальної, моральної шкоди та упущеної вигоди, завданої загибеллю бджіл, в якому просить стягнути з ПСП «Дружба» на його користь завдану матеріальну шкоду, реальні збитки та упущену вигоду, у зв`язку із загибеллю бджіл в сумі 468942,50 грн., завдану моральну шкоду, у зв`язку із загибеллю бджіл в сумі 50000 грн., а також стягнути судові витрати в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те що, він є власником зареєстрованої в установленому законодавством порядку стаціонарної пасіки, що підтверджено ветеринарно-санітарним паспортом пасіки № UA-53-08-194, виданим 07.05.2021 року, паспорт пасіки є документом про ветеринарно-санітарний стан бджолиних сімей, виданий власнику пасіки центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини. Пасіка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Станом на 13.06.2022 року пасіка складалась із 34 бджолиних сімей. Станом на 09.06.2022 року бджоли були клінічно здорові, що підтверджується актом епізоотичного обстеження пасіки від 09.06.2022 року. Згідно державного реєстру потужностей операторів ринку, пасіка позивача зареєстрована як потужність оператора ринку харчових продуктів за № r-UA-16-24-356, що підтверджується повідомленням 356 Чутівського управління Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області від 12.05.2021 року № 01-27/37-24/102.Однак, всупереч вимогам ч. 2 ст.37 Закону України «Про бджільництво», а саме, не попередивши позивача через засоби масової інформації як пасічника за три доби до початку обробки медоносних рослин та застосування засобів захисту рослин. Відповідач ПСП «Дружба» в червні 2022 року застосувало на посівах гороху, в тому числі й на полі, що знаходиться на відстані близько 2 км від пасіки позивача, що встановлено Комісією та що підтвердив і сам відповідач у довідці № 65 від 23.08.2022 року, пестициди, що призвело до загибелі бджіл. 13.06.2022 року позивач виявив на своїй пасіці масовий падіж бджіл. 13.06.2022 року ОСОБА_1 звернувся з письмовою заявою до Чутівської селищної ради з проханням обстежити його пасіку та зафіксувати факт отруєння бджіл, а також встановити винних осіб та розмір заподіяної йому шкоди. Згідно акту встановлення факту отруєння бджіл від 13.06.2022 року складеного Комісією із встановлення випадків отруєння і загибелі бджіл на пасіках всіх форм власності під час проведення сільськогосподарськими підприємствами та фермерськими господарствами польових робіт із застосуванням засобів захисту рослин, створеної Виконавчим комітетом Чутівської селищної ради виявлено масову загибель бджіл з характерними ознаками отруєння пестицидами (хімічний токсикоз) та з метою проведення лабораторної діагностики для виявлення хімічного токсикозу бджіл та додаткових досліджень для підтвердження отруєння бджіл пестицидами, відібрано проби підмору бджолиного від тридцяти чотирьох бджолиних сімей, зразок стільника з незапечатаним медом, а також зразки ґрунту і зеленої маси гороху з поля, яке знаходиться на відстані 2 км від пасіки позивача та яке перебуває в користуванні ПСП «Дружба» та встановлено розмір заподіяної шкоди. Тому позивач, просить стягнути з відповідача на його користь матеріальну, моральну шкоду, та упущену вигоду, завдану загибеллю бджіл відповідно до фактів та обставин викладених у позовній заяві та документів, які додані на її обґрунтування.

26.09.2022 року ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з призначенням по справі підготовчого судового засідання.

12.10.2022року відповідачподав досуду відзивна позовв якомупросить взадоволенні позовнихвимог відмовитив повномуобсязі взв`язку зйого необґрунтованістюта безпідставністю.Вказує,що 13.06.2022року Комісіявиконавчого комітетуЧутівської селищноїради обстежиластаціонарну пасікута склалаакт встановленняфакту отруєннябджіл зрозрахунком розмірузаподіяної шкодита звідбором поодному зразкупроб бджолиногопідмору,ґрунту ізеленої масигороху зполя розташованогона відстані2км користувачемякого євідповідач,також одногозразка стільникаіз незапечатаниммедом.Фактів застосуванняпестицидів іншимисуб`єктами господарюванняв радіусі10км відмісця розташуванняпасіки Комісієюне встановлено(невстановлювалися).До складуКомісії невключено головногоагронома ПСП«Дружба» ОСОБА_2 ,який бувприсутній танадав згодуна участь,його суттєвізауваження незаписані доакту.Комісія склалаакт зпорушенням визначенихметодів таінструкцій,що підтверджуютьфіктивність складанняакту:Комісія непроводила відбірзразків довизначеного,не з`ясовуваласята визначаласявага,не оглядалапасіку докількості вуликівбджолосімей належнимчином впозивача.Розрахунок Комісіїє неправильним(визначенігрубі помилки),що вподальшому потяглохибний розрахунокпозивачем упозові простягнення шкодиз відповідача.Позивач напідставі Актута Звітудійшов вірноговисновку прозагибель наданихна випробовуваннязразків бджіл,у зв`язкуз отруєнням,однак,не врахувавта ненадав належнихта допустимихдоказів щодопротиправної поведінкивідповідача ПСП«Дружба» та причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та завданою загибеллю бджіл шкоди. У позивача за ветеринарно-санітарним паспортом зареєстровано 40 бджолосімей (07.05.2021 року), на 09.06.2022 року 60, з яких 26 переміщено на АДРЕСА_2 . Визначено за позовом 34 бджолосімей для яких за Інструкцією №9 розмір площі пасіки повинен бути не менше 1020 кв.м. або 1190 кв.м. дану інформацію Комісією не перевірялося, а позивачем не надавалося. Проаналізувавши зазначені обставини у справі у їх сукупності відповідач приходить до висновку, що матеріалами позовної заяви не доведено, що причиною загибелі бджіл були неправомірні дії відповідача, не доведена неправомірність дій відповідача під час обробки поля пестицидами, не доведено існування безпосереднього причинного зв`язку між діями відповідача та шкодою, завданою позивачу, а отже відсутні достатні правові підстави для покладення відповідальності по відшкодуванню заподіяної позивачу шкоди саме на відповідача. Щодо відшкодування моральної шкоди, відповідач з даною вимогою не погоджується, оскільки є передчасною та просить суд відмовити в даній частині. Підсумовуючи викладене, відповідач приходить до загального висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, у визначених частинах та просить суд встановити обставини справи, причинний зв`язок між обробітком поля та загибеллю бджіл, відсутність вини заподіювача, об`єктивно та комплексно оцінили докази у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів дане є прерогативою суду та прийняти рішення згідно норм ЦПК України.

03.10.2023 року ухвалою суду закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представники відповідача у судовому засіданні заперечували щодо задоволення позовних вимог та просили суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Суд, заслухавши думку та пояснення учасників процесу, допитавши свідків, повно та всебічно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши та дослідивши письмові докази у справі, які мають значення для її розгляду, приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до п.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який, зокрема, вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно із ч.1 ст.24 Конституції України (у редакції Закону України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», що набрав чинності 30 вересня 2016 року) правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.

А відповідно до частини другої вказаної статті юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч.1,6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно із ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, серед іншого, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, а згідно ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Ч.2 ст.22 ЦК України передбачено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про пестициди та агрохімікати», порушення законодавства про пестициди і агрохімікати тягне за собою цивільну, дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством. Відповідальність несуть особи, винні у: приховуванні або перекрученні інформації, що могло спричинити або спричинило загрозу життю та здоров`ю людини, а так само майну і навколишньому природному середовищу; забрудненні пестицидами і агрохімікатами понад допустимі рівні сільськогосподарської сировини, кормів, харчових продуктів, ґрунту, води, повітря; порушенні регламентів та санітарних норм і правил транспортування, зберігання, торгівлі та застосування пестицидів і агрохімікатів. Відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушень законодавства про пестициди та агрохімікати, здійснюється відповідно до чинного законодавства. Законодавством України може бути встановлено відповідальність і за інші види порушень законодавства України про пестициди і агрохімікати.

Відповідно до ч.2, ч.4 ст.30 Закону України «Про бджільництво» юридичні та фізичні особи, які провадять діяльність, що впливає або може вплинути на стан бджіл, зобов`язані забезпечити їх охорону.

Юридичні та фізичні особи, які застосовують засоби захисту рослин, зобов`язані дотримуватися діючих нормативно-правових актів, що передбачають охорону бджіл від отруєнь.

Ч.2 ст.37 Закону України «Про бджільництво» визначено, що фізичні та юридичні особи, які застосовують засоби захисту рослин для обробки медоносних рослин, зобов`язані не пізніше ніж за три доби до початку обробки через засоби масової інформації попередити про це пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до десяти кілометрів від оброблюваних площ. При цьому повідомляється дата обробки, назва препарату, ступінь і строк дії токсичності препарату.

«Інструкцією щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл» (далі за текстом також - Інструкція №9), затвердженої Наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини від 30.01.2001 року №9, яка є обов`язковою для виконання всіма державними органами, а також підприємствами, установами, організаціями незалежно від відомчої підпорядкованості і форм власності, посадовими особами та громадянами, зокрема п.7.1.1. визначено, що профілактика отруєнь бджіл базується на беззаперечному дотриманні вимог ст.30 Закону України «Про бджільництво», суворому дотриманні регламентацій застосування в навколишньому середовищі токсичних для бджіл речовин. Відповідно до п.7.1.2. цієї Інструкції, власників пасік оповіщають за три доби до хімобробок з зазначенням застосовуваного отрутохімікату, місця (у радіусі 7 км), часу і способу проведення обробки, указують час ізоляції бджіл, а п.7.1.3 передбачено, що обробки проводять у період відсутності льоту бджіл у ранкові або вечірні години.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про бджільництво, відшкодовується в порядку та розмірах, встановлених законодавством України, що передбачено ст.39 Закону України «Про бджільництво», а спори, що виникають у галузі бджільництва, вирішуються судом у встановленому законодавством порядку (ст.40 цього ж Закону).

Згідно з ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

З урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить: наявність шкоди; протиправну поведінку заподіювача шкоди; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Особливістю деліктної відповідальності за завдану шкоду є презумпція вини.

Відповідно до ч.2 ст.1166 ЦК України особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. При цьому позивач доводить лише факти, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (ст.1192 ЦК України).

Однак позивачу належить довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Також позивач несе тягар доведення перед судом розміру завданої шкоди, зокрема зменшення або знищення майна, яке належить йому на праві власності.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 2021 року і по даний час являється власником пасіки у кількості 40 бджолиних сімей: порода (популяція) бджіл - українська степова; адреса розміщення пасіки АДРЕСА_1 , що підтверджується ветеринарно-санітарним паспортом пасіки № UA-53-08-194 від 07.05.2021 року (а.с.28, т.1).

Також, станом на 09.06.2022 року бджолина пасіка, належна ОСОБА_1 , була благополучною, що підтверджується актом епізоотичного обстеження пасіки від 09.06.2022 року, відповідно до якого встановлено, що: кількість бджолосімей 60; статус пасіки товарний; ветеринарно-санітарний стан пасікизадовільний (а.с.31, т.1).

Склад комісії затверджений розпорядженням виконкому Чутівської селищної ради №72 від 07 квітня 2021 року №72(а.с.57 т.1) а саме: ОСОБА_3 заступника селищного голови комісії, Горобця Вадима Михайловича завідувача Чутівським відділом Полтавської обласної державної лікарні ветеринарної медицини; Дрожанової Жанни Федорівни провідного лікаря відділу протиепізоотичних заходів ПОДЛВМ; Довжика Андрія Андрійовича заступника начальника СПД №2 ВП №3 Полтавського РУП Головного управління національної поліції в Полтавській області.

21 лютого 2022 року розпорядженням виконкому Чутівської селищної ради №38 (а.с.55 т.1) було внесено зміни до розпорядження №72 та виведено зі складу комісії у складі: ОСОБА_3 заступника селищного голови комісії, Горобця Вадима Михайловича завідувача Чутівським відділом Полтавської обласної державної лікарні ветеринарної медицини; Дрожанової Жанни Федорівни провідного лікаря відділу протиепізоотичних заходів ПОДЛВМ; ОСОБА_4 заступника начальника СПД №2 ВП №3 Полтавського РУП ГУ НП в Полтавській області та введено до складу комісії ОСОБА_5 т.в.о. начальника СПД №2 ВП №3 Полтавського РУП ГУ НП в Полтавській області та Різник Івана Миколайовича провідного спеціаліста відділу фітосанітарної безпеки Полтавського районного управління ГУ ДППС в Полтавській області.

13 червня 2022 року протоколом №1 засідання комісії із встановлення випадків отруєння і загибелі бджіл на пасіках всіх форм власності під час проведення сільськогосподарськими підприємствами та фермерськими господарствами польових робіт із застосуванням засобів захисту рослин(а.с.56 , т.1) присутні члени комісії: ОСОБА_3 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 вирішили включити до складу комісії: ОСОБА_7 начальника відділу економічного розвитку та інвестиційної діяльності виконкому Чутівської селищної ради та ОСОБА_8 провідного лікаря Полтавського районного відділу Полтавської області державної лікарні ветеринарної медицини.

13.06.2022 року ОСОБА_1 звернувся до голови Чутівської селищної ради Полтавської області Корольова М.П. про проведення перевірки факту отруєння бджіл з видачею відповідного акту (а.с.32 т.1).

Відповідно до акту встановлення факту отруєння бджіл від 13.06.2022 року(а.с.24-27, т.1)(далі також за тестом Акт), встановлено:

2. Інформація про пасіку: стаціонарна, адреса фактичного знаходження АДРЕСА_1 .

3. Інформація про погоду: наявність льоту бджіл слабка.

Кількість бджолиних сімей згідно з останнім записом у додатку до паспорта пасіки 60 шт. (станом на 09.06.2022).

4. Відомості про обстеження пасіки, кількість розміщених на пасіці вуликів 34 шт.

5. Інформація про кількість бджолиних сімей, які отруїлися (у тому числі, що отруїлися частково) 34 (тридцять чотири), характер загибелі масовий, кількість бджолиних сімей, які загинули частково 34, відсоток загибелі- 50%, клінічні ознаки отруєння масова загибель бджіл, у вуликах мала кількість бджіл, не обсідають гніздо, перед вуликами трупи бджіл з витягнутими хоботками повністю.

6. Інформація про наявність масово квітучих медоносних та ентомофільних культур у радіусі 10 км від пасіки горох, відстань 2 км.

7. Інформація про власників, постійних користувачів, орендарів земельних ділянок, на яких здійснюється сільськогосподарська діяльність і які знаходяться в радіусі 10 км від місця розташування пасіки: ПСП «Дружба» адреса: Полтавський район, с. Вільхуватка.

Також відповідно до вищевказаного акту встановлено, що відповідач ПСП «Дружба» здійснювало наземну обробку посіву гороху. Вид та марка обладнання для застосування пестицидів оприскувач «Джондір» із застосуванням пестицидів: Енжіо, назва діючої речовини лямбда-цигалотрин та тіаметоксам, норма витрати препарату0,18 л/га; амістар Екстра, норма витрати препарату0,7 л/га; Плантатор 202020, назва діючої речовини азот 20, фосфор 20, калій 20; Мікроплант Бор, назва діючої речовини - бор.

Дотримання вимог, правил, регламентів, інструкцій (назви) порушення Інструкції з профілактики та встановлення факту отруєння бджіл засобами захисту рослин ІІІ розділ пункт 4,6,7,9,10,13 Інструкція затверджена Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України № 338 від 19.02.2021 року

13. Інформація щодо подання повідомлення про застосування пестицидів та агрохімікатів: повідомлення органу місцевого самоврядування ні; повідомлення власника пасіки ні.

14. Попередня причина загибелі бджіл (діагноз), джерело отруєння за наявності обґрунтованої достовірної інформації хімічний токсикоз. Вказаний акт було підписано членами комісії ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 та власником пасіки ОСОБА_1 .

Комісією було відібрано трупи бджіл з пасіки позивача в кількості 500 шт., зеленої маси гороху (кінець цвітіння та формування стрючка) - 1 кг, ґрунт з поля гороху ПСП «Дружба» відібрано по діагоналі 1 кг, стільник з медом 200 г для проведення хіміко-токсилогічного дослідження на підтвердження факту отруєння бджіл, які були передані ОСОБА_1 для подальшого направлення до лабораторії на проведення досліджень.

Супровідним листом без дати та вихідного номера за підписом завідувача Чутівського районного відділу ПОДЛВМ Горобця В.М.(а.с.34, т.1) на адресу Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарної експертизи комісія повідомляє про проведення відбору матеріалу, який направляється на адресу інституту для проведення хіміко-токсикологічного дослідження, а саме: підмору бджіл 1 проба, від 34 бджолосімей; 1 проби стільника з незапечатаним медом; 1 проби зеленої маси рослин(горох кінець цвітіння та формування стрючка) та 1 проби ґрунту з поля розташованого на відстані 2 км від с.Вільхуватка Чутівської селищної ради Полтавського району Полтавської області, засіяної горохом, кінець цвітіння та формування стрючка, що належить ПСП «Дружба»».

Згідно звіту про результати дослідження патологічного/біологічного/матеріалу об`єктів навколишнього середовища №003490 п.м./22 від 27 червня 2022 року(а.с.85 т.1) у зразку підмору бджолиного від 34-х бджолосімей, одному зразку стільника з незапечатаним медом, що належить ОСОБА_1 , одному зразку ґрунту та одному зразку зеленої маси(горох, кінець цвітіння та формування стручка), що відібрані з поля Полтавського району Полтавської області, що належить ПСП «Дружба» виявлено: лямбда цигалотрин, тіаметоксам, азокситробін, ципроконазол у відповідних масах мкг/кг.

Листом редактора газети «Чутівський край» ОСОБА_10 від 29.08.2022 року, представника позивача повідомлено, що у період з 01 січня по 20 червня 2022 року до редакції газети «Чутівський край» не надходило попереджувальної інформації від ПСП «Дружба» про застосування засобів захисту рослин для обробки медоносних рослин (а.с.49. т.1).

Згідно листа директора ТОВ МЕДІА «СІЛЬСЬКІ НОВИНИ» Черкас О.Л. № 43 від 30.08.2022 року, з 01 січня по 20 червня 2022 року попередження від ПСП «Дружба» про застосування засобів захисту рослин для обробки медоносних та інших рослин не надходило не було надруковане на сторінках газети «Сільські новини» (а.с.51).

Відповідно до листа Головного Управління ДПС у Полтавській області щодо надання інформації стосовно задекларованих доходів ОСОБА_1 від реалізації продуктів бджільництва, в тому числі меду натурального за 2021- 2022 роки, повідомляє, що 11.08.2023 року ОСОБА_1 подано Податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2021 рік, в якій задекларовано суму річного доходу в розмірі 276000,00 гривень (р. 11 інші доходи, що не підлягають оподаткуванню). За 2022 рік Декларація вказаним платником не подавалася. ОСОБА_1 не сплачувався податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування за звітні 2021 та 2022 роки (а.с.183-184, т.2).

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні надав покази про те, що його було залучено до постійно діючої комісії із встановлення випадків отруєння і загибелі бджіл на пасіках всіх форм власності під час проведення сільськогосподарськими підприємствами та фермерськими господарствами польових робіт із застосуванням засобів захисту рослин, створеної Виконавчим комітетом Чутівської селищної ради Полтавської області. 13.06.2022 року ОСОБА_1 звернувся до Чутівської селищної ради Полтавської області з приводу потрави бджіл у нього на пасіці. 13.06.2022 року Комісія з встановлення факту отруєння бджіл виїхала по місцю розташування пасіки, за адресою де проживає ОСОБА_1 АДРЕСА_1 . В склад комісії входили ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 та був присутній власник пасіки ОСОБА_1 . Коли комісія зайшла на територію пасіки, то побачили, перед вуликами та між вуликами загиблих бджіл, перед льотками малорухливі бджоли, у вуликах малорухливі бджоли та трупи бджіл. Потім прибув агроном ПСП «Дружба» ОСОБА_2 , який на запитання члена комісії ОСОБА_6 відповів, що посіви гороху оброблялись на передодні, та про обробку полів нікого не попереджали. На запитання якою отрутою, і коли саме обробляли поле ОСОБА_2 спочатку відійшов, комусь зателефонував, а потім повернувшись, відповів яка отрута, якою технікою обробляв оприскувач «Джон Дір», та у зв`язку з тим, що зараз військовий стан та діє комендантська година, то поле оброблялось в денний час. Потім ОСОБА_2 знову комусь зателефонував і сказав допишіть, що і в нічний час. Пасіка ОСОБА_1 зареєстрована у встановленому законодавством порядку, налічує всього 60 вуликів, 34 вулики знаходяться вдома, а решту перевіз в с. Розпашне Полтавського району Полтавської області. Комісія порахувала вулики, обміряла рамки, які не обсідають бджоли, відібрала свіжо принесений мед порахувала згідно таблиці коефіцієнт. ОСОБА_9 , ОСОБА_11 та ОСОБА_2 поїхали на поле для відбору ґрунту. ОСОБА_6 із членами комісії відібрав трупи бджіл та стільник, згодом приїхали ОСОБА_9 , ОСОБА_11 та ОСОБА_2 привезли ґрунт і зелену масу. Зразки були опечатані і передані ОСОБА_1 для подальшого експертного дослідження. Було складено відповідний акт, в якому вказано попередній діагноз хімічне отруєння. Акт заповнював особисто ОСОБА_6 . Додатково вказав, що записи у паспорті позивача, зокрема рядки 9, 10, 11 зроблені ним особисто із засвідченням печаткою. Особистий підпис не проставляв у вказаних рядках, так як вважав це необов`язковим.

Свідок ОСОБА_2 у судовому засіданні надав покази про те, що він з 1995 року працює в ПСП «Дружба», а з 1999 року головним агрономом. 13.06.2022 року йому подзвонив староста Вільхуватського старостинського округу Чутівської селищної ради Полтавської області ОСОБА_12 та запитав чи не може він з`явитись до ОСОБА_1 . ОСОБА_2 приїхав через 5-10 хв., присутні були ОСОБА_13 і ОСОБА_11 . ОСОБА_2 побачив, що біля кожного вулика були мертві бджоли. ОСОБА_6 представився і каже через ваш горох, що ви обробляли пропали бджоли. ОСОБА_2 чекав 30-40 хв., приїхала жінка, і говорить поїхали відбирати зразки. Жінка, ОСОБА_14 і він поїхали на поле, у жінки були целофанові пакети в які нарвали рослини і набрали проби ґрунту, він від підпису відмовився і запитав, я ще потрібен, йому відповіли ні, і він поїхав. При цьому проби ґрунту відбиралися тільки з одного поля і в одному місці(не штиковою лопатою). Також коли Акт заповнював ОСОБА_6 , то він написав відразу фазу гороху «кінець цвітіння», на що свідок заперечив і попросив уточнити фазу «формування стручка». Внести свідка до Акту, як присутню особу, ОСОБА_6 йому не пропонував. Додатково вказав, що у ПСП «Дружба» в обробітку знаходиться 4400 га, інші 1600 га передані в користування іншим господарствам. Всі поля, а особливо горох оточені іншими культурами. Біля поля де відбиралися зразки присутні поля інших осіб, де посіяні соняшник і соя. Препарати, якими обробляло горох ПСП «Дружба» можуть обробляти і сусідні культури(соняшник, соя). Хімічні складники, які входять до препаратів, що застосовувалися при обробітку можуть входити до будь-яких інших хімікатів інших виробників.

Свідок ОСОБА_15 у судовому засіданні надав покази про те, що він проробив 26 років пасічником в колгоспі Чутівського району Полтавської області, розміщував дописи в науково виробничому журналі «Український пасічник», тобто є спеціалістом у сфері бджільництва. Свідок надав пояснення щодо утримання бджіл, а саме що бджоли живуть в багатокорпусних вуликах та лежаках. У вулику може жити по 2 сім`ї, простір між рамками називається вуличками, які заповнені бджолами. Якщо біля вулику є отруєні мертві бджоли, то і у вулику повинні бути мертві. Льотні бджоли складають як правило 50% всієї сім`ї, але може бути 30-40% всієї сім`ї, не льотні бджоли складають 50%. Медозбір триває в період травень, червень, липень, серпень. Бджоли живуть близько 6-7 місяців, ті що у вулику 40 днів. У разі отруєння бджоло сім`ї отрутою дана сім`я відновлюється протягом 3 тижнів. Сильною бджолина сім`я стає на кінець червня. Бджоли хворіють. Слабка (непродуктивна) сім`я складає 8-12 рамок у вулику, бджоло пакет важить 1300 г і до нього входить плідна матка бджоли. Коли працював пасічником вів облік скільки меду викачали, в середньому було 25-40 кг, за сезон, коли поганий медозбір, то меду було 10-15 кг. Також вказав, що горох не поживний для бджіл, бо вони літають за нектаром, тому горох бджоли не відвідують. При екстремальних температурних умовах, які тривають біля двох тижнів горох та інші культури можуть виділяти «падь», але свідок за свій 50 річний стаж роботи пасічником такого не спостерігав. При отруєнні бджіл потрібно дослідити всі земельні ділянки в радіусі 8(восьми) кілометрів від пасіки.

Щодо складу комісії із встановлення факту отруєння бджіл.

Згідно «Інструкції з профілактики та встановлення факту отруєння бджіл засобами захисту рослин», затвердженої наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 19 лютого 2021 року№ 338 та Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04 березня 2021 р. за № 283/35905 (далі за текстом також Інструкція).

Обстеження пасіки і фіксація випадків отруєння бджіл на вимогу та за заявою власника пасіки до органів місцевого самоврядування здійснюються постійно діючою Комісією із встановлення факту отруєння бджіл (далі - Комісія)(п.1 Інструкції).

До складуКомісії входять: представник органу місцевого самоврядування за місцем розташуванням пасіки, який є головою Комісії, та представник органу місцевого самоврядування, адміністративні межі якого знаходяться ближче ніж за 10 кілометрів від пасіки, яку обстежує Комісія; представник територіальногооргану Державноїслужби Україниз питаньбезпечності харчовихпродуктів тазахисту споживачівабо представникдержавної установи,що належитьдо сфериуправління Держпродспоживслужби; представник територіального органу Національної поліції України.(п.3 Інструкції).

Склад Комісії затверджується рішенням органу місцевого самоврядування та оновлюється щороку до 01 березня.(п.5 Інструкції).

Комісія є правоможною в разі присутності представників територіального органу або представників державної установи, що належить до сфери управління Держпродспоживслужби, органу місцевого самоврядування, Національної поліції України та власника пасіки або уповноваженої ним особи.(п.9 Інструкції)

У разі відмови членів Комісії від участі в її роботі на місці обстеження до Акта вноситься інформація про таких осіб та причини відмови.(п. 12 Інструкції).

Акт складається головою Комісії державною мовою в чотирьох примірниках та підписується членами Комісії.(п.13 Інструкції).

Як встановлено судом склад комісії затверджений розпорядженням виконкому Чутівської селищної ради №72 від 07 квітня 2021 року №72(а.с.57 т.1) у складі: ОСОБА_3 заступника селищного голови комісії, Горобця Вадима Михайловича завідувача Чутівським відділом Полтавської обласної державної лікарні ветеринарної медицини; Дрожанової Жанни Федорівни провідного лікаря відділу протиепізоотичних заходів ПОДЛВМ; Довжика Андрія Андрійовича заступника начальника СПД №2 ВП №3 Полтавського РУП Головного управління національної поліції в Полтавській області.

21 лютого 2022 року розпорядженням виконкому Чутівської селищної ради №38 (а.с.55 т.1) було внесено зміни до розпорядження №72 та виведено зі складу комісії у складі: ОСОБА_3 заступника селищного голови комісії, Горобця Вадима Михайловича завідувача Чутівським відділом Полтавської обласної державної лікарні ветеринарної медицини; Дрожанової Жанни Федорівни провідного лікаря відділу протиепізоотичних заходів ПОДЛВМ; ОСОБА_4 заступника начальника СПД №2 ВП №3 Полтавського РУП ГУ НП в Полтавській області та введено до складу комісії ОСОБА_5 т.в.о. начальника СПД №2 ВП №3 Полтавського РУП ГУ НП в Полтавській області та Різник Івана Миколайовича провідного спеціаліста відділу фітосанітрної безпеки Полтавського районного управління ГУ ДППС в Полтавській області.

Тобто, станом на 21.02.2022 року комісія затверджена виконкомом складалась з наступних осіб:

1) ОСОБА_3 заступника селищного голови, голова комісії,

2) ОСОБА_6 завідувача Чутівським відділом Полтавської обласної державної лікарні ветеринарної медицини;

3)Дрожанової Жанни Федорівни провідного лікаря відділу протиепізоотичних заходів ПОДЛВМ;

4) ОСОБА_5 т.в.о. начальника СПД №2 ВП №3 Полтавського РУП ГУ НП в Полтавській області;

5)Різника Івана Миколайовича провідного спеціаліста відділу фітосанітрної безпеки Полтавського районного управління ГУ ДППС в Полтавській області.

13 червня 2022 року протоколом №1 засідання комісії із встановлення випадків отруєння і загибелі бджіл на пасіках всіх форм власності під час проведення сільськогосподарськими підприємствами та фермерськими господарствами польових робіт із застосуванням засобів захисту рослин(а.с.56 , т.1) присутні члени комісії: ОСОБА_3 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 вирішили включити до складу комісії: ОСОБА_7 начальника відділу економічного розвитку та інвестиційної діяльності виконкому Чутівської селищної ради та ОСОБА_8 провідного лікаря Полтавського районного відділу Полтавської області державної лікарні ветеринарної медицини.

Всупереч п.5 Інструкції, що склад Комісії затверджується рішенням органу місцевого самоврядування та оновлюється щороку до 01 березня, склад комісії було змінено самою комісією після 01 березня на підставі протоколу, що не передбачено законодавством.

Частина складу комісії, в особі ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , не були затверджені відповідним рішенням органу місцевого самоврядування до 01 березня відповідного року.

Отже, склад комісії, що фіксував факт отруєння бджіл на пасіці позивача 13.06.2022 року сформований не у відповідності до Інструкції, та ст.19 Конституції України, що має наслідком недопустимості інформації, яка міститься в Акті, як доказу у даній справі.

Щодо відібрання проб ґрунту для його подальшого дослідження.

Інструкцією прямоне визначеноточного механізмута методикивідібрання зразківдля проведенняаналізів.Між тим,п.10Інструкції передбачає,що доАкта вноситься,серед іншого,така інформація: наявністьмасово квітучихмедоносних таентомофільних культуру радіусі10кілометрів відпасіки; кількість відібраних проб та зразків, їх назви та вид (патологічний матеріал, бджоли, продукція бджільництва, а також зелена маса рослин, ґрунт) для проведення дослідження на підтвердження факту отруєння бджіл з обов`язковим зазначенням їх назв, нумерації та осіб, яким вони передані для зберігання або доставки в лабораторію.

При цьому, п.11 Інструкції визначено, що відбір зразків для проведення аналізів (лабораторних досліджень) повинен здійснюватися однаковими методом та способом відповідно до законодавства. Відібрані зразки упаковуються, опломбовуються та передаються власнику пасіки для доставки в лабораторію. До відібраних зразків додається супровідний лист.

Водночас, в Україні діє ДСТУ 4287:2004 «Якість ґрунту»(далі за текстом також ДСТУ 4287), який прийнято та надано чинності наказом Держспоживстандарту України від 30 квітня 2004 р. № 86.

Цей стандарт поширюється на відбирання проб із земель сільськогосподарського призначення і визначає загальні вимоги під час обстеженнях ґрунтових, агрохімічних і на загальну забрудненість, викликану викидами промисловості, транспорту, зрошенням стічними водами тощо.(п.1 ДСТУ 4287).

У разі ґрунтового обстежування кожний генетико-літогранулометричний вид ґрунту в межах земельної ділянки повинен мати повнопрофільну характеристику, для чого необхідно передбачити відбирання проб по горизонтах з ґрунтового розрізу. У межах поля кожний ґрунтовий виділ у разі обстежування агрохімічного і на загальну забрудненість повинен мати характеристику орного і підорного шарів, для чого необхідно передбачити відповідне відбирання проб.(п.3.6. ДСТУ 4287).

Місце відбирання проби у разі обстежування ґрунтового, агрохімічного та на загальну забрудненість повинне бути точно прив`язано до об`єктів картографічної основи та ідентифіковано на місцевості в системі географічних координат для того, щоб забезпечити можливість повторного знаходження.( п.3.7 ДСТУ 4287).

Незалежно від виду обстежування точки відбирання проб закладаються з таким розрахунком, щоб уникнути впливу стороннього фактора, який може позначитись на результатах аналізування. Не можна відбирати проби ближче ніж 50 м від доріг, лісосмуг, поблизу складів мінеральних добрив, куп органічних і мінеральних добрив, на ділянках з різко відмінним від фону станом рослинності.(п.5.2. ДСТУ 4287).

На орних землях обов`язковим у разі ґрунтового обстежування є відбирання гніздових проб з глибини 010 і 1525 см орного шару для контролювання за якістю його параметричної характеристики і 3040 см з підорного шару. У разі агрохімічного обстежування проби відбирають з орного шару (025 см). На ґрунтах сінокосів і пасовищ у разі обстеження ґрунтового, агрохімічного і на загальну забрудненість відбирання гніздових проб з верхнього гумусо-акумулятивного горизонту з глибини 010 і 1525 см. Гніздова проба складається з 20 точкових, відібраних поблизу точки прив`язки.(п.5 .3 ДСТУ 4287).

Відібрані проби разом з етикеткою вміщують в мішечки або пакети. На етикетці гніздової або одиночної проби вказують: назва організації, яка проводить обстежування; визначення місце розташування (область, район, найближчий населений пункт); орган місцевого самоврядування; землекористувач; номер проби; глибина відбирання; дата відбирання; прізвище виконавця; позначення цього стандарту. Відібрані протягом дня проби підсушують в розкритих мішечках або пакетах в сухому провітрюваному приміщенні. Після того, як завершили відбирати проби, слід скласти супровідну відомість, в якій повинно бути зазначено: область; район; найближчий населений пункт; орган місцевого самоврядування; власник земельної ділянки або землекористувач; вид обстежування; порядковий номер місця відбирання проб; географічні координати або точна прив`язка до картографічної основи; глибина відбирання; індекс горизонту або шару ґрунту; назва ґрунту; дата відбирання. Після цього треба відправити відібрані проби на аналізування.( п.5.10-5.13 ДСТУ 4287).

Отже, судом встановлено, що проби відбиралися без застосування будь-яких загальноприйнятих законодавчих методик(невідомо в якій частині поля, на яку глибину, кількість проб), без належного їх пакування та опломбування, опису, визначення місця і часу відбору та без засвідчення вказаних дій членами комісії на відповідних бирках(супровідних відомостях), що призводить до недопустимості вказаних доказів у відповідності до ст.78 ЦПК України, оскільки вони зібрані всупереч ДСТУ 4287 та п.11 Інструкції.

За обставин неналежного відібрання зразків ставиться під сумнів об`єктивність і неупередженість лабораторного аналізу вказаних зразків(а.с.85, т.1).

Визначення поля, що оброблялося хімікатами і його належність певній особі.

Як вбачається із звіту про результати дослідження патологічного/біологічного/матеріалу об`єктів навколишнього середовища №003490 п.м./22 від 27 червня 2022 року(а.с.85 т.1) у зразку підмору бджолиного від 34-х бджолосімей, одному зразку стільника з незапечатаним медом, що належить ОСОБА_1 , одному зразку ґрунту та одному зразку зеленої маси(горох, кінець цвітіння та формування стручка), що відібрані з поля Полтавського району Полтавської області, що належить ПСП «Дружба» виявлено: лямбда цигалотрин, тіаметоксам, азокситробін, ципроконазол у відповідних масах мкг/кг.

Водночас, відібрані зразки направлялися на експертизу супровідним листом без дати та вихідного номера, за підписом завідувача Чутівського районного відділу ПОДЛВМ Горобця В.М.(а.с.34, т.1), причому у супровідному листі також відсутня конкретика відібраних проб, лише вказується, що «проведено відбір матеріалу, а саме: підмор бджіл 1 проба, від 34 бджолосімей; 1 проба стільника з незапечатаним медом; 1 проба зеленої маси рослин(горох кінець цвітіння та формування стрючка) та 1 проба ґрунту з поля розташованого на відстані 2 км від с.Вільхуватка Чутівської селищної ради Полтавського району Полтавської області, засіяної горохом, кінець цвітіння та формування стрючка, що належить ПСП «Дружба»». У розділі 10 Акту вказано, що Комісія відібрала наступні проби/зразки: трупи бджіл 500 шт, зелена маса гороху (кінець цвітіння та формування стрючка) 1кг, ґрунт з поля гороху ПСП «Дружба» відібрано по діагоналі 200 г, стільник з медом.

Не відомо з якого саме поля здійснювався відбір вказаних зразків. Відповідні координати GPRS у справі відсутні. Наявні в матеріалах справи знімки карт місцевості(а.с.53, т.1), та (а.с.84, т.1) не дають можливості достовірно встановити розміщення вказаного поля по відношенню до пасіки позивача.

Більш того, на адвокатські запити представника позивача адвоката Понятенко А.Й., виконком Чутівської селищної ради листом №773/03-16 від 13.07.2022 року(а.с.47, т.1) відповів, що згідно наданої адвокатом схеми на території Вільхуватського старостинського округу, розташовані земельні ділянки сільськогосподарського призначення площами: 5,0641 га, перебуває в оренді ПСП «Дружба»; 2,53 га, перебуває у власності гр. ОСОБА_16 ; 2,53 га, перебуває у в оренді ПСП «Дружба», а листом №03-16/1052 від 29.08.2022 року(а.с.54, т.1) виконком повідомив про перелік земельних ділянок, які перебувають у користуванні ПСП «Дружба», у кількості 18(вісімнадцяти) ділянок.

Отже, в Акті відсутнє чітка ідентифікація поля ПСП «Дружба», оскільки, як вбачається з вище вказаних матеріалів справи виконком не повідомив представника, що в радіусі 10 км. від місця розташування пасіки позивача наявні виключно поля, що належать відповідачу.

На противагу цьому у розділі 7 Акту інформація про власників, користувачів, які знаходяться в радіусі 10 км від місця розташування пасіки позивача комісією зазначено лише ПСП «Дружба», що фактично не відповідає дійсності, оскільки у даному радіусі розташовані полі й інших осіб.

Як повідомили свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_15 хімічні складники, які входять до препаратів, що застосовувалися при обробітку полів ПСП «Дружба»(лямбда цигалотрин, тіаметоксам, азокситробін, ципроконазол) можуть входити до будь-яких інших препаратів виробників, що застосовуються будь-ким при обробітку полів. Дані речовини не є ексклюзивними(такими, що зроблені на замовлення однієї особи по певному рецепту і відсутні у інших осіб).

З цього випливає, що вказані отруйні речовини могли бути застосовані третьою особою при обробітку свого поля, що знаходиться в межах 10 км. зони від місця розташування пасіки позивача.

Належних та допустимих доказів щодо механізму потрапляння в організм загиблих бджіл із пасіки позивача хімічних речовин лямбда цигалотрину, тіаметоксаму, азокситробіну, ципроконазолу саме з поля ПСП «Дружба» матеріали справи не містять.

Щодо підтвердження матеріальної та моральної шкоди.

В Україні запроваджено ДСТУ 4163:2020 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів», який прийнято та надано чинності наказом Державного підприємства «Український науково дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ») від 01 липня 2020 р. № 144 з 01 вересня 2021 року(далі за текстом також ДСТУ 4163).

Цей стандарт поширюється на організаційно-розпорядчі документи незалежно від носія інформації (далі документи), зокрема на: організаційні (положення, статути, посадові інструкції, штатні розписи тощо); розпорядчі (постанови, рішення, накази, розпорядження); інформаційно-аналітичні (акти, довідки, доповідні записки, пояснювальні записки, службові листи тощо) документи, створювані в результаті діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, установ, підприємств, організацій та інших юридичних осіб (далі юридична особа) незалежно від їхнього функціонально - цільового призначення, рівня і масштабу діяльності та форми власності(п. 1.1. ДСТУ 4163).

Цей стандарт установлює: склад реквізитів документів; вимоги до змісту та місця розташування реквізитів у документах; вимоги до бланків та оформлення документів; вимоги до виготовлення документів(п.1.2. ДСТУ 4163).

Дата документа це, відповідно, дата його підписання, затвердження, прийняття, реєстрації або складення. Крім того, датують усі службові відмітки, проставлені на документі, а саме: візу, резолюцію, відмітку про засвідчення копії документа, відмітку про надходження документа до юридичної особи, відмітку про виконання документа, відмітку про ознайомлення з документом(п.5 .10 ДСТУ 4163).

Підпис має містити найменування посади особи, яка підписує документ (у повній формі, якщо документ надрукований не на бланку, у скороченій на документі, надрукованому на бланку), особистий підпис (окрім електронних документів), власне ім`я і прізвище(п. 5.22 ДСТУ 4163).

Пунктом 1 розділу 3 «Порядку видачі ветеринарно-санітарного паспорта пасіки», затвердженого Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 19 лютого 2021 року № 338 та Зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 04 березня 2021 р. за № 282/35904 (надалі за текстом також Порядок видачі паспорта)зазначено, що після здійснення ветеринарно-санітарних заходів посадовою особою територіального органу компетентного органу в паспорті пасіки засвідчується її ветеринарно-санітарний стан.

Як вбачається з ветеринарно-санітарного паспорту пасіки №УА-53-08-194 гр. ОСОБА_1 (а.с.28-29, т.1) записи, що містяться у рядках 9, 10 та 11 паспорту не підтверджені підписом повноважної особи, всупереч вимог п.5.10, 5.22 ДСТУ 4163 та п.1 розділу 3 Порядку видачі паспорта, що виключає можливість встановлення судом кількості бджолосімей у період з 20.09.2021 року до 09.06.2022 року, тобто безпосередньо перед складанням Акту про отруєння 13.06.2022 року, тому записи у розділі 3 Акту про кількість бджолиних сімей згідно з останнім записом у додатку до паспорта пасіки, в кількості 60 шт. не знаходить свого підтвердження у матеріалах справи і не можуть братися до уваги при розрахунку нанесеної шкоди.

Суд звертає увагу, що даний недолік складання паспорту пасіки не може бути усунений лише показаннями гр. ОСОБА_6 , який вказав при допиті про заповнення даних рядків ним особисто, і не засвідчення записів його підписом по причині відсутності такої необхідності, адже паспорт пасіки є документом на який розповсюджується дія відповідних державних стандартів, вимоги яких зобов`язують ставити підпис із зазначенням посади повноважної особи. Навіть сам Порядок видачі паспорта оперує терміном «засвідчення» ветеринарно санітарного стану, а засвідчення здійснюється проставлянням підпису та печатки відповідного органу із зазначенням посади повноважної особи.

За відсутності даних щодо точної кількості бджолосімей до складання акту 13.06.2022 року і внесення даної непідтвердженої інформації безпосередньо до Акту(60 бджолосімей) із використанням її для розрахунків визначення шкоди заподіяної власнику пасіки (розділ 4 Акту вказано про 50% загиблих бджіл, тобто 34 шт. загинуло) суд дійшов висновку, що розрахунок вказаної шкоди є помилковим та таким, що не ґрунтується на фактичних обставинах справи.

Оскільки офіційної декларації позивачем за 2022 рік до податкового органу не подавалось, про що свідчить лист ДПС у Полтавській області від 29.09.2023 року(.а.с.158, т.2), а дохід позивача за 2021 рік складав 276 000грн.(р.11 декларації інші доходи, що не підлягають оподаткуванню), з урахуванням розрахунку упущеної вигоди здійсненим ГС «Обласне об`єднання «Полтавський пасічник» (а.с.88, т.1), суд стверджує про недоведеність позивачем існування у нього упущеної вигоди та її розміру.

У законодавстві України під упущеною вигодою розуміють доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.(п.2 ч.2 ст.22 ЦК України).

Матеріали даної справи не місять фактичних даних про отримання позивачем доходу від утримання пасіки з моменту її реєстрації 07.05.2023 року, тож розрахунок упущеної вигоди здійсненим ГС «Обласне об`єднання «Полтавський пасічник» (а.с.88, т.1) є необґрунтованим.

Більш того, у вказаному розрахунку, окрім меду, фігурують такі елементи бджільництва як квітковий пилок, прополіс та бджоло пакети, але для збирання пилку потрібне спеціальне обладнання на пасіці(пилко уловлювачі), яке у позивача відсутнє. Зі слів свідка ОСОБА_15 (пасічника з 50 річним досвідом) бджоло пакети на Україні майже не продаються, бо це невигідно(зменшення кількості своїх бджіл) і за весь його досвід бджільництва була одна угода купівлі такого пакету для наукової діяльності. Поміж тим, у розрахунку упущеної вигоди позивача дані елементи використані та на їх основі пораховані відповідні збитки, але це не відповідає фактичним обставинам справи.

Загальні правила настання цивільно правової відповідальності передбачають наявність певного юридичного складу, тобто: наявності протиправних дій; шкоди, нанесеної протиправними діями; причинного зв`язку між протиправними діями і нанесеною шкодою та вини заподіювача шкоди.

Позивачем не доведено, що внаслідок протиправних дій відповідача ПСП «Дружба», у нього відбулася загибель бджіл і він поніс при цьому збитки.

Підсумовуючи вище викладене, повно всебічно та об`єктивно дослідивши докази по справі суд приходить до висновку про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Так як, у задоволенні позову, відмовлено, то, у відповідності до ст.141 ЦПК України, судові витрати покладаються на позивача.

На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265, 273, 354-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного сільськогосподарського підприємства «ДРУЖБА» про відшкодування матеріальної, моральної шкоди та упущеної вигоди, завданої загибеллю бджіл, відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк, з дня його проголошення, апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Представник позивача адвокат Понятенко Алла Йосипівна, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ПТ № 3749 від 26.01.2021 року, адреса: смт. Чутове, Полтавський район, Полтавська область, вул. Солов`їна, буд. 27.

Відповідач Приватне сільськогосподарське підприємство «ДРУЖБА», с. Вільхуватка, Полтавський район, Полтавська область, вул. Нагірна, буд. 81, ЄДРПОУ 30652745.

Представник відповідача адвокат Клименко Олександр Юрійович, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 19.01.2005 року №414, адреса: АДРЕСА_3 .

Представник відповідача адвокат Черевична Юлія Олексіївна, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 08.08.2017 року ПТ № 1833, адреса: м. Полтава, вул. Героїв АТО, буд. 71а, офіс 202.

Повний текст рішення суду виготовлено 12 жовтня 2023 року.

Суддя Д.Є. Хоменко