Рішення

від 12.10.2023 по справі 400/7110/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2023 р. № 400/7110/23 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін адміністративну справу

за позовомМиколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, вул. Потьомкінська, 17,Миколаїв,54005, до Товариства з обмеженою відповідальністю "СИГНЕС", вул. Гречишникова, 52, корпус В,Миколаїв,54003, вул. Гречишникова, 52,Миколаїв,54003 простягнення 116 072,47 грн,

ВСТАНОВИВ:

Миколаївське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до адміністративного суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Сигнес" про стягнення адміністративно господарських санкцій та пені за 2022 рік в сумі 11607,47 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач не працевлаштував інвалідів відповідно до нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, у зв`язку з чим до нього застосована адміністративно-господарська санкція, а в результаті її несвоєчасної сплати нарахована пеня. Загальна сума заборгованості за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 р. складає 116072,47 грн, з яких адміністративно-господарські санкції 111522,25 грн та пеня за порушення термінів сплати - 4550,22 грн.

Відповідач позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні. В письмовому відзиві вказав, що ним було вжито усіх заходів по забезпеченню працевлаштування інвалідів, оскільки ним кожного місяця протягом січня-грудня 2022 подавався звіт форми №3-ПНю За січень-лютий відповідачем особисто подавались звіти до позивача, а з початком військових дій на території України - шляхом направлення на офіційну електронну адресу. Відтак, на відповідача не може бути покладена відповідальність за не направлення уповноваженими органами необхідної кількості інвалідів для працевлаштування, відсутність у населеному пункті за місцем знаходження відповідача інвалідів, які бажають працевлаштуватись.

В свою чергу, позивач у відповіді на відзив зазначив, що сам факт наявності звітів форми №3-ПН від 17.01.2022, ввід 10.02.2022, від 24.06.2022, ще не є безумовним доказом реальності виконання обов`язку встановленого ч.3 ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні". Крім того, Миколаївське обласне відділення звертає увагу суду на факти інформування не в повному обсязі державної служби зайнятості про наявність вільних вакансій, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю та відмовлення в працевлаштуванні осіб з інвалідністю, що підтверджується листом Миколаївської філії Миколаївського обласного центру зайнятості №962/23м від 18.05.2023 та корінцями направлень про відмову в працевлаштуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ТОВ "Сигнес" надало уточнюючий звіт №3-ПН 17.01.2022 на заміну звітності, поданої 02.12.2021, від 10.02.2022 на заміну звітності, поданої 17.01.2022 на вакансію для осіб з інвалідністю "Диспетчер автомобільного транспорту". За цією вакансією двоє безробітних з інвалідністю отримали відмову у працевлаштуванні. Вакансія за формою 3-ПН "Диспетчер автомобільного транспорту" подана роботодавцем 16.09.2022, в той же день, коли була знята попередня вакансія від 24.06.2022. зазначене свідчить, що відповідачем були порушені вимоги ч. 3 ст. 18 ЗУ "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", Порядку подання звітності "3-ПН, що полягає у неналежному інформуванні центру зайнятості про наявність вільних робочих місць для осіб з інвалідність в 2022 році.

Суд розглянув справу 12.10.2023 в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін, на підставі наявних матеріалів справи, відповідно до ст. 262 КАС України..

Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.

За інформацією, яка була сформована на підставі даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, 17.04.2023 позивач відправив через електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг ПФУ відповідачу розрахунок суми адміністративно-господарських санкцій в розмірі 111522,25 грн.

Згідно розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій за 2022, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за рік складала20 осіб, середньооблікова чисельність штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність складає 0 осіб, норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю - 1 особа, середньорічна заробітна плата складає 111522,25 грн, сума коштів адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю складає 111522,25 грн.

Відповідно до ст.18 Закону України « Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в України» забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст. 19 Закону України « Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в України» для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.

Пенсійний фонд України у порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, надає Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформацію:

- про створення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю;

- необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті.

Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону.

Розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України у формі та порядку, визначених Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю спільно з Пенсійним фондом України.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. ( ст.20 Закону України № 875).

Вищезазначені норми свідчать, що позивач на підставі отриманої інформації з Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування надсилає підприємствам, установам та організаціям, які використовують найману працю та які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік . Дані Реєстру формуються на підставі зведеної звітності поданої роботодавцями з ПДФО та ЄСВ.

Також, відповідно до п. 2.1 наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007 р. № 42 "Про затвердження форми звітності № 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів" та Інструкції щодо заповнення форми звітності № 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів" звіт складається роботодавцями щороку і до 1 березня, наступного після звітного періоду, подається або надсилається рекомендованим листом за місцем їх державної реєстрації відділенню Фонду соціального захисту інвалідів.

Аналізуючи зазначені законодавчі норми, суд дійшов висновку, що на підприємство покладається обов`язок самостійного працевлаштування осіб з інвалідністю шляхом створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та інформування про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі й центри зайнятості, однак Закон не покладає обов`язок на підприємство здійснювати самостійний пошук працівників серед осіб з інвалідністю.

Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 07.02.2018 р. у справі № П/811/693/17, від 02.05.2018 р. у справі № 804/8007/16, від 13.06.2018 р. у справі № 819/639/17.

Доказом, який свідчить про створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальних робочих місць, та інформування органів зайнятості про наявність вільних робочих місць для осіб з інвалідністю, є звіти форми № 3-ПН. Відповідач протягом 2022 року подавав до центру зайнятості звіт форми № 3-ПН про наявність вакансії для особи з інвалідністю. За січень-лютий відповідачем особисто подавались звіти до позивача, а з початком військових дій на території України - шляхом направлення на офіційну електронну адресу.

В липні 2022 Миколаївський міський центр зайнятості направив для працевлаштування у ТОВ "Сигнес" особу з інвалідністю ОСОБА_2 , якому було відмовлено у працевлаштуванні у зв`язку з відсутністю необхідних знань та навиків роботи на комп`ютері в програмі логістики, відсутністю навиків ведення транспортно-технічної документації.

У вересні 2022 Миколаївський міський центр зайнятості направив для працевлаштування у ТОВ "Сигнес" особу з інвалідністю ОСОБА_1 , якому було відмовлено у працевлаштуванні у зв`язку з неможливістю провести співбесіди з кандидатом через те, що підприємство було пошкоджено через обстріл.

Отже, відмова у працевлаштуванні в наведених випадках була обумовлена відсутністю у працівника необхідних умінь, а в другому випадку - неможливість проведення співбесіди через пошкодження підприємства. Тобто, з наведеного не вбачається свідомого умисного порушення відповідачем вимог законодавства щодо працевлаштування осіб з інвалідністю, оскільки підприємство не зобов`язано працевлаштовувати особу, яка не має необхідного обсягу знань та досвіду за заявленою вакансією. Також неможливо стверджувати про порушення відповідачем нормативу по працевлаштуванню інвалідів через відмову направленому для працевлаштування інваліду ОСОБА_1 у зв`язку з неможливістю провести співбесіди з кандидатом, оскільки, по-перше, така відмова не залежала від волі відповідача, а була обумовлена форс-мажорними обставинами у мовах військової агресії РФ, пошкодження будівлі підприємства через обстріл, по-друге, направлення є строковим, що виключає можливість повторного звернення кандидата до підприємства, після усунення вказаних перешкод.

Встановлені судом обставини свідчать про те, що відповідачем вчинено залежні від нього заходи для працевлаштування осіб з інвалідністю, зокрема, повідомлено центр зайнятості про наявність вакантних посад для працевлаштування осіб з інвалідністю, а тому застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій та стягнення пені є безпідставним.

Відповідно до правової позиції, викладеної в постановах Верховного Суду від 14.02.2018 р. у справі № 820/2124/16, від 04.07.2018 р. у справі № 818/521/16 та від 11.09.2018 р. у справі № 812/1135/18, обов`язок підприємства зі створення робочих місць для осіб з інвалідністю не супроводжується його обов`язком займатися пошуком таких осіб для працевлаштування. Оскільки у діях відповідача відсутній склад правопорушення, на нього не може бути покладена відповідальність за не направлення уповноваженими органами необхідної кількості осіб з інвалідністю для працевлаштування чи відсутність у населеному пункті за місцезнаходження відповідача осіб з інвалідністю, які бажають працевлаштуватися.

Щодо доводів позивача, про подання уточнюючих звітів №3-ПН, то суд вважає, що виправлення помилок або усунення неточності відповідачем у власній звітності про наявність вакансії для особи з інвалідністю, не є беззаперечним доказом порушення ним норм Закону щодо нормативу створення робочих місць та працевлаштування інвалідів

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Враховуючи викладене та наявні у справі докази, суд вважає, що відповідачем виконано норматив щодо працевлаштування осіб з інвалідністю, відтак позовні вимоги є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Судові витрати покласти на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову Миколаївське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (вул. Потьомкінська, 17,Миколаїв,54005 20917114) до Товариство з обмеженою відповідальністю "СИГНЕС" (вул. Гречишникова, 52, корпус В,Миколаїв,54003 40782579) відмовити повністю.

2. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В. В. Біоносенко

Рішення складено в повному обсязі 12.10.2023