Рішення

від 12.10.2023 по справі 756/10881/23

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

12.10.2023 Справа № 756/10881/23

Справа № 756/10881/323

Провадження № 2/756/4650/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2023 року м. Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі: головуючого судді Діденка Є.В., за участю секретаря судового засідання Гасанової Л.Х., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ВАІК», про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

24 серпня 2023 року до Оболонського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ТОВ «ВАІК», про стягнення коштів.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що між ОСОБА_1 та ТОВ «ВАІК» було укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги від 07.10.2020 року. За вказаним Договором позивач надав відповідачу поворотну фінансову допомогу у сумі 15000 грн. з умовою її повернення у строк до 31 грудня 2020 року. Надання такої поворотної фінансової допомоги здійснено шляхом безготівкового перерахування коштів з банківського рахунку позивача на банківський рахунок відповідача, що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів №l1087359 від 07.10.2020 року. 02.06.2023 року позивачем надіслано до відповідача вимогу від 01.06.2023 року щодо оплати основного зобов?язання за договором поворотної фінансової допомоги, інфляційних збитків та трьох процентів річних за прострочений період, яка не була вручена відповідачу та повернута відправнику у зв?язку із закінченням терміну зберігання. На дату подання цього позову відповідач не здійснив повернення наданої за Договором поворотної фінансової допомоги. В зв`язку з вищевикладеним позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача: 15 000, 00 грн. - заборгованість з повернення наданої поворотної фінансової допомоги, 6 718, 31 грн. - інфляційні збитки, розраховані з урахуванням індексу інфляції за січень 2021 року по липень 2023 року, 1 177, 40 грн. - три проценти річних за період з 01.01.2021 року по 16.08.2023 року, а також стягнути судові витрати.

Ухвалою суду від 04.09.2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Відповідач повідомлявсь належним чином за допомогою направлення судових документів за адресою реєстрації, конверт повернувся без вручення.

Суд, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, вважає можливим у відповідності до ст. 280 ЦПК України, провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст.81, ч.1 ст.89 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд в свою чергу оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Під час розгляду справи судом встановлено, що 07.10.2020 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ВАІК» було укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги.

За вказаним Договором позивач надав відповідачу поворотну фінансову допомогу у сумі 15000 грн. (п. 2.1. Договору) з умовою її повернення у строк до 31 грудня 2020 року (п. 2.4. Договору). Надання такої поворотної фінансової допомоги здійснено шляхом безготівкового перерахування коштів з банківського рахунку рахунок Позичальника (п. 2.3. Договору).

Надання такої поворотної фінансової допомоги було здійснено шляхом безготівкового перерахування коштів з банківського рахунку позивача на банківський рахунок відповідача, що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів №l1087359 від 07.10.2020 року.

02.06.2023 року ОСОБА_1 надіслано до ТОВ «ВАІК» вимогу від 01.06.2023 року щодо оплати основного зобов?язання за договором поворотної фінансової допомоги, інфляційних збитків та трьох процентів річних за прострочений період, яка не була вручена відповідачу та повернута відправнику у зв?язку із закінченням терміну зберігання.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною другою ст. 1047 ЦК України передбачено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Договір позики є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов`язки за ним, у тому числі повернення предмета позики або визначеної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.

Досліджуючи договори позики чи боргові розписки, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, незалежно від найменування документа і, зважаючи на встановлені результати, робити відповідні правові висновки.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 11 листопада 2015 року у справі № 6-1967цс15.

За змістом підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.

Порівняння диспозицій наведених норм права дає підстави стверджувати про наявність спільних ознак правових відносин та, відповідно, аналогічне правове регулювання. Окрім цього, необхідно врахувати, що у законодавстві не встановлюється будь-яких обмежень щодо кола осіб, які можуть бути сторонами договору позики. Тому позикодавцем та позичальником можуть бути як юридичні, так і фізичні особи, як резиденти, так і нерезиденти. Чинним цивільним законодавством не передбачені обмеження також й щодо суми позики.

Таким чином, договір, що був укладений між сторонами, за своєю правовою природою є договором позики, а тому під час вирішення спору необхідно керуватися положеннями ЦК України, що регулюють правовідносини, які виникли з договору позики.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина перша статті 510 ЦК України визначає, що сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Згідно з ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Крім того, згідно з ч.1 ст.1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 ЦК Кодексу.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість, виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що Відповідач прострочив виконання зобов`язань за Договором про надання поворотної фінансової допомоги від 07.10.2020 року, беручи до уваги розрахунок штрафних санкцій, то окрім заборгованості за договором у розмірі 15000,00 грн., необхідно стягнути з Відповідача на користь Позивача також 3% річних у розмірі 1 177,40 грн. та інфляційні втрати у розмірі 6 718, 31 грн. При цьому, суд погоджується з розрахунком Позивача, який Відповідачем також на оспорювався.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Частинами 1-3 ст. 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4 ст. 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження витрат на оплату послуг адвоката, суду надано: Договір про надання правової допомоги № 10/08-23 від 10.08.2023 року з Адвокатським об`єднанням «Юридичні технології», акт № 34 надання послуг від 16.08.2023 року, згідно з яким: підготовка позовної заяви до ТОВ «ВАІК» про стягнення коштів за договором про надання поворотної фінансової допомоги - 2 080, 00 год., всього в сумі - 7 280, 00 грн.

Платіжної інструкції на сплату Позивачем вказаних послуг - до суду не надано.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одним із основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним порівняно з ринковими цінами адвокатських послуг.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заявлена представником відповідача до стягнення з позивача сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 280,00 грн. є непропорційною ціни позову, а також обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт і часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг).

При визначенні розміру витрат, суд також враховує те, що справа була розглянута в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.

Таким чином, враховуючи виконані роботи, складність справи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з позивача на користь відповідача 5000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Таким чином, справу розглянуто в межах заявлених позивачем позовних вимог, з урахуванням обраного ним способу захисту права, на підставі поданих сторонами доказів.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому сплачений судовий збір у сумі 1 073, 60 грн. також необхідно стягнути з Відповідача на користь Позивача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.3, 12, 13, 81, 141, 254, 263, 264-265, 280, 273, 352, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «ВАІК», про стягнення коштів - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАІК» (адреса: м. Київ, просп. Московський, 23-Г, офіс 202, код ЄДРПОУ 38832908) , на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість за договором про надання поворотної фінансової допомоги від 07.10.2020 року: 15 000,00 грн. - заборгованість з повернення наданої поворотної фінансової допомоги, 6 718,31 грн. - інфляційні збитки, 1 177,40 грн. - три проценти річних, а всього разом 22 895 (двадцять дві тисячі вісімсот дев`яносто п`ять) грн. 71 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАІК» (адреса: м. Київ, просп. Московський, 23-Г, офіс 202, код ЄДРПОУ 38832908) , на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати в сумі 6073 грн. 60 коп., яка складається з суми судового збору в розмірі 1073 грн. 60 коп., та витрати на правничу допомогу в сумі 5000,00 гривень.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя Є.В. Діденко