Постанова

від 10.10.2023 по справі 760/22317/23

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/22317/23

3/760/7579/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2023 року м.Київ

Суддя Солом`янського районного суду міста Києва Воронкін О.А., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли з Головного управління ДПС в м.Києві про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого директором ТОВ «ТРЕЙД ІНВЕСТЛЕНД», зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 30137 від 31.08.2023 встановлено, що 02.08.2023 о 12 годині 32 хвилини 41 секунда та о 12 годині 34 хвилини 11 секунд та 05.08.2023 о 17 годині 23 хвилини (зафіксовано 11.08.2023 о 14 годині 04 хвилини) в магазині-кафе за адресою: м.Київ, Солом`янський район, вул. Солом`янська, буд. 14, нежитлове приміщення №101 (в літ. А) ОСОБА_1 , директор ТОВ «ТРЕЙД ІНВЕСТЛЕНД» порушив порядок проведення розрахунків у сфері торгівлі, а саме: проведення розрахункових операцій без застосування реєстратора розрахункових операцій без роздрукування та видачі відповідних розрахункових документів встановленої форми та змісту та без використання режиму програмування кожного підакцізного товару (зазначено невірний код товарної під категорії згідно УКТЗЕД для «слабоалкогольних напоїв»), чим порушено вимоги п. 1 п. 2 та п.11 ст. 3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95ВР зі змінами та доповненнями, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.155-1 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про день та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно. Представник ОСОБА_1 - адвокат Алфьоров Г.І. до початку судового розгляду подав до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, у заяві просив суд закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення ч. 1 ст.155-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 у зв`язку із відсутність в його діях події та складу адміністративного правопорушення та істотного порушення норм процесуального права з підстав, викладених у письмовому клопотанні, яке подано на адресу суду до початку судового розгляду.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

В силу приписів ч. 1ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно положень ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справі про адміністративне правопорушення є повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Із викладеного слідує, що під час розгляду справи, законодавець покладає на суд обов`язок, обумовлений з`ясуванням істотних обставин справи, перелік яких регламентовано законом, які слугують правовими підставами (підґрунтям) для прийняття рішення про визнання особи винуватою у скоєнні інкримінованого правопорушення та застосування до неї заходу державного примусу у вигляді накладення стягнення.

При цьому, законодавець у положеннях ст. 7 КУпАП констатує, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Склад адміністративного правопорушення - це сукупність законодавчо-визначених ознак, наявність яких дає підстави дійти висновку у кожному конкретному випадку щодо належної правової кваліфікації дій особи, та як наслідок прийняти рішення щодо можливості притягнення такої особи до юридичної відповідальності.

Відсутність (недоведеність) хоча б однієї із ознак складу адміністративного правопорушення унеможливлює прийняття рішення про притягнення особи до відповідальності та застосування відносно неї заходів державного примусу, зокрема накладення стягнення у виді штрафу.

Аналіз змісту диспозиції ч. 1 ст. 155-1 КУпАП дає підстави дійти висновку про те, що на законодавчому рівні передбачена відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Об`єктом правопорушень, передбачених вказаною статтею, є суспільні відносини у сфері здійснення розрахункових операцій.

Частина 1 ст. 156 КУпАП є бланкетною нормою, і при кваліфікації дій правопорушника за цією статтею необхідно керуватися спеціальними Законами.

Відтак, ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95ВР зі змінами та доповненнями визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Статтею 3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» передбачено вичерпний перелік обов`язків Суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції.

Частиною 1 ст. 55 Господарського кодексу України визначено, що суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Згідно з ч. 2 ст. 55 Господарського кодексу України суб`єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Разом із тим, відповідно до санкції ч.1 ст.155-1 КУпАП адміністративіне стягнення за порушення вимог вказаної статті підлягають особи, які здійснюють розрахункові операції та посадові особи.

Системне тлумачення вказаних вище норм ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» та ГПК України дає підстави дійти висновку, що суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.55 КУпАП є суб`єкти господарювання (посадові особи, до компетенції яких належить організація здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг) та особи, які здійснюють розрахункові операції відповідно до своїх функціональних обов`язків.

Накладення стягнення за порушення порядку проведення розрахункових операцій на інших осіб не передбачається, внаслідок чого порушення порядку проведення розрахункових операцій з боку інших осіб не становить складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.155-1 КУпАП.

Відповідно до наданих суду матеріалів, зокрема завіреної належним чином копії виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлено, що ОСОБА_1 є директором Товариства з обмеженою відповідальність «ТРЕЙД ІНВЕСТЛЕНД» ( код ЄДРПОУ - 42573473), має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, тобто є суб`єктом вказаного адміністративного правопорушення.

Об`єктивна сторона правопорушення передбаченого ч.1 ст. 155-1 КУпАП полягає у порушенні встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Відповідно до фабули, викладеної у протоколі протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 30137 від 31.08.2023 ОСОБА_1 інкримінується проведення розрахункових операцій без застосування реєстратора розрахункових операцій без роздрукування та видачі відповідних розрахункових документів встановленої форми та змісту та без використання режиму програмування кожного підакцизного товару (зазначено невірний код товарної під категорії згідно УКТЗЕД для «слабоалкогольних напоїв»), чим порушено вимоги п. 1 п. 2 та п.11 ст. 3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95ВР зі змінами та доповненнями, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.155-1 КУпАП.

Пунктом 1 ст.3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» встановлюється обов`язок проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Фабула,викладена у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 30137 від 31.08.2023 не містить відомостей про порушення безпосередньо ОСОБА_1 визначених обов`язків.

Пунктом 2 ст. 3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» встановлюється обов`язок надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Фабула, викладена у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 30137 від 31.08.2023 не містить відомостей про порушення безпосередньо ОСОБА_1 визначених обов`язків.

Пунктом 11 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» встановлюється обов`язок проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

Фабула,викладена у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 30137 від 31.08.2023 не містить відомостей про порушення безпосередньо ОСОБА_1 визначених обов`язків.

При цьому фабула, викладена у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 30137 від 31.08.2023 не містить відомостей, який код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД було фактично визначено при здійсненні розрахункової операції та який код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД мав бути визначений, не зазначено які саме товари реалізовувались, та коли і під час якої розрахункової операції не роздруковано або видано невідповідні розрахункові документи встановленої форми та змісту.

Також у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 30137 від 31.08.2023 не визначено, що ТОВ «ТРЕЙД ІНВЕСТЛЕНД» здійснює господарську діяльність у сфері торгівлі або громадського харчування або послуг.

Єдиними доказами, в яких вказується про факт порушення покладених на ОСОБА_1 функціональних обов`язків, щодо здійснення розрахункових операцій, є протокол про адміністративне правопорушення та копія акту (довідки) фактичної перевірки, при цьому вказані докази не містять посилань на посадову інструкцію чи інший документ, якими на ОСОБА_1 покладено вищезазначені обов`язки (статут підприємства, тощо).

Разом із тим, не можна залишити поза увагою той факт, що доданий до протоколу про адміністративне правопорушення акт (бланк №006689) складено 11.08.2023 у присутності ОСОБА_2 (адміністратор залу) та саме вона визначена у акті фактичної перевірки (бланк №006689) як суб`єкт господарювання.

Не можна залишити поза увагою той факт, що фактично перевірка (бланк №006689) проведена у період час з 08.08.2023 по 11.08.2023 у присутності ОСОБА_2 (адміністратор залу), разом із тим, протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 30137 від 31.08.2023 складено 31.08.2023 у відношенні директора ТОВ «ТРЕЙД ІНВЕСТЛЕНД» ОСОБА_1 .

Інших доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 матеріали справи не містять.

Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді;

При цьому суд наголошує, що не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, не може перебирати на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).

Виходячи з основоположних засад диспозитивності, суд не може встановлювати інші фактичні обставини, окрім тих, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справі «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02) провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.51 КпАП України стосовно заявниці, яка вчинила дрібну крадіжку на загальну суму 0,42 грн., ЄСПЛ розцінив як кримінальне для цілей застосування Конвенції «з огляду на загальний характер законодавчого положення, яке порушила заявниця, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених цим положенням». Тим більше «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.164 КУпАП, санкція якої передбачає стягнення у вигляді

Відповідно до рішенні у справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч.1 ст.6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що при розгляді справи не доведено, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, а вказане правопорушення задокументовано в законний спосіб, з огляду на вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов`язок відповідно до закону здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.

Відповідно до цієї ж статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов`язок сприяти максимальному забезпеченню процесуальних прав учасників судового провадження.

Презумпція невинуватості - є конституційною гарантією, яка закріплена статтею 62 Основного закону України та передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Положеннями ч.1 ст.11 Загальної Декларації прав людини від 10.12.1948р. та ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 01.11.1950 р., ратифікованою Україною передбачено, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Суд наголошує, що правова природа адміністративної відповідальності також ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпціях.

Так, згідно п.4.1. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року N 23-рп/2010 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 14-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (справа про адміністративну відповідальність у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) зазначено, що Конституційний Суд України дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її вина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто особа не повинна доказувати свою невинуватість і його поведінка вважається правомірною, доки не доведено зворотнє.

В Рекомендаціях №R (91) 1 Комітету Міністрів Ради Європи «Про адміністративні санкції» одним із принципів застосування адміністративних стягнень є встановлення обов`язку нести тягар доказування саме для адміністративних органів (принцип 7).

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) в своїх рішеннях неодноразово зазначав, що санкції, які згідно національному законодавству Договірних держав не входять у сферу кримінальних покарань, можуть вважатися такими в світлі положень Конвенції. У своїх рішеннях у справах «Малофєєв проти Росії від 30 травня 2013 року», «Малиге проти Франції від 23 вересня 1998 року», «Озтюрк проти Германії» ЄСПЛ визнав адміністративні правопорушення кримінальними злочинами, які підпадають під гарантії статі 6 Конвенції.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, оцінюючи дослідженні докази, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, а отже провадження по справі підлягає закриттю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 247, 252, 283, 284 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду у десятиденний строк з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Солом`янський районний суд міста Києва.

Суддя О.А. Воронкін