Рішення

від 10.10.2023 по справі 140/15902/23

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2023 року ЛуцькСправа № 140/15902/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Малого підприємства «Полум`я» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Мале підприємство «Полум`я» (далі МП «Полум`я») звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі ГУ ДПС у Волинській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05 квітня 2023 року №0039890408 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 169456,64 грн за порушення граничного строку реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН).

В обґрунтування позову позивач зазначив, що контролюючим органом проведено камеральну перевірку з питань своєчасності реєстрації МП «Полум`я» податкових накладних в ЄРПН за лютий - грудень 2022 року та за висновками акта перевірки підприємство не дотримало вимог пункту 201.10 Податкового кодексу України (далі ПК України) й порушило строки реєстрації податкових накладних. Заперечення на акт перевірки не змінило висновків акта перевірки, на підставі якого прийняте спірне податкове повідомлення-рішення про застосування штрафу у сумі 169456,64 грн.

Позивач не погоджується із прийнятим податковим повідомленням-рішенням та зауважив, що на момент реєстрації податкових накладних (жовтень 2022 року - січень 2023 року) норми пункту 201.10 статті 201 ПК України визначали граничні терміни реєстрації податкових накладних в ЄРПН. Проте Законом України від 12 січня 2023 року №2876-ІХ «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» (далі Закон №2876-ІХ) підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнено пунктами 89, 90, якими збільшено тривалість граничного строку реєстрації податкових накладних та зменшено відсоткові розміри штрафу за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкових накладних.

На думку позивача, хоч Закон №2876-ІХ не визначає особливостей застосування тих чи інших положень та дати, з якої відповідні положення мають бути застосовані, проте згідно з пунктом 11 підрозділу ХХ «Перехідні положення» ПК України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу). Тому на день прийняття спірного податкового повідомлення-рішення з урахуванням триваючого воєнного стану на території України підлягали застосуванню штрафні санкції у розмірах, визначених пунктом 90 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, а не згідно з пунктом 120-1 статті 120-1 цього Кодексу. Також позивач просив врахувати і положення пункту 56.21 статті 56 ПК України, за змістом якого якого у разі неоднозначного (множинного) трактування прав та обов`язків платника податків рішення контролюючим органом приймається на користь платника податків.

З наведених позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 26 червня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

Відповідач у відзиві на позов заперечив позовні вимоги та у їх задоволенні просив відмовити (а.с.53-55). В обґрунтування цієї позиції відповідач вказав, що ГУ ДПС у Волинській області проведено камеральну перевірку щодо недотримання МП «Полум`я» граничних строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН за період з 01 лютого 2022 року по 31 грудня 2022 року, якою встановлено порушення підприємством пункту 201.10 статті 201, пункту 11 підрозділу 2, підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України. На підставі висновку акта перевірки прийняте податкове повідомлення-рішення від 05 квітня 2023 року №0039890408 про застосування штрафу у сумі 169456,64 грн.

Відповідач зазначив, що порушення визначених пунктом 201.10 статті 201 ПК України строків реєстрації податкових накладних в ЄРПН є підставою для застосування до платника податків відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України штрафу (від 10 до 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній, в залежності від терміну затримки реєстрації податкової накладної).

Відповідач зауважив, що нормою підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, яка застосовується починаючи з 27 травня 2022 року, установлено, що платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки, зокрема, щодо реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України від 12 травня 2022 року №2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (далі Закон №2260-ІХ, набрав чинність 27 травня 2022 року) за умови реєстрації в ЄРПН такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року.

На думку відповідача, оскільки камеральну перевірку щодо недотримання граничних строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН проведено щодо податкових накладних, складених у період з 01 лютого 2022 року по 31 грудня 2022 року, то позивач безпідставно посилається на Закон №2876-ІХ, який набрав чинності 08 лютого 2023 року. В Законі №2876-ІХ відсутня вказівка про надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам, тому він не може бути застосований до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Відповідно до роз`яснення Державної податкової служби України (далі - ДПС України) від 03 березня 2023 року встановлені пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України строки реєстрації податкових накладних в ЄРПН застосовуються до податкових накладних/розрахунків коригування податкових накладних, граничний термін реєстрації в ЄРПН яких припадає на період з дати набрання чинності Законом №2876-ІХ (тобто з датою складання, починаючи з 16 січня 2023 року), та діють тимчасово протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано. Відповідно й розміри штрафів, установлені пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України застосовуються до таких випадків.

Відповідач вважає, що порушення платником податку граничних строків реєстрації податкових накладних у ЄРПН, які припадають на період до дати набрання чинності Законом №2876-ІХ, тягне за собою накладання на такого платника податку штрафу у розмірах, встановлених пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

Інші заяви по суті справи від сторін не надходили, як і письмові клопотання про розгляд справи у судовому засіданні.

Перевіривши письмовими доказами доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

ГУ ДПС у Волинській області провело камеральну перевірку щодо дотримання МП «Полум`я» граничних строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, складених за період з 01 лютого 2022 року по 31 грудня 2022 року. За висновками акта перевірки від 07 березня 2023 року №2942/03-20-04-08-113444310 (а.с.15-21) МП «Полум`я» в порушення пункту 201.10 статті 201 ПК України несвоєчасно зареєструвало в ЄРПН 111 податкових накладних на загальну суму податку на додану вартість 983893,94 грн.

За результатами розгляду заперечень МП «Полум`я» на акт перевірки (а.с.23-25) ГУ ДПС у Волинській області листом від 30 березня 2023 року №4261/6/03-20-04-02-06 повідомило, що висновки акта перевірки від 07 березня 2023 року №2942/03-20-04-08-113444310 залишено в силі (а.с.27-29).

На підставі акта перевірки ГУ ДПС у Волинській області прийняло податкове повідомлення-рішення від 05 квітня 2023 року №0039890408, яким до МП «Полум`я» згідно зі статтею 120-1 ПК України застосовано штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 169456,64 грн за несвоєчасну реєстрацію 109 податкових накладних на загальну суму податку на додану вартість 1005811,34 грн (а.с.8-9, розрахунок штрафу на а.с.10-13).

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням, позивач подав скаргу до ДПС України (а.с.31-33), за результатами розгляду якої було прийнято рішення від 09 червня 2023 року №14682/6/99-00-06-03-01-06, яким скаргу залишено без задоволення, па податкове повідомлення-рішення без змін (а.с.37-41).

Це податкове повідомлення-рішення є предметом спору.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується такими нормативно-правовими актами.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює ПК України, визначаючи, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За приписами пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня (абзац п`ятий пункту 201.10 статті 201 ПК України).

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції (абзац дев`ятий пункту 201.10 статті 201 ПК України).

Згідно з абзацом чотирнадцятим пункту 201.10 статті 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Так згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

- 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

- 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Із аналізу вказаних правових норм вбачається, що на платника податків покладено обов`язок щодо реєстрації податкової накладної в ЄРПН у строк, встановлений податковим законодавством. Порушення вказаних строків реєстрації податкових накладних свідчить про наявність порушення, за яке передбачена відповідальність у вигляді штрафу в залежності від терміну такого порушення, що передбачено пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

Водночас згідно з пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Таким чином, перелік порушень податкового законодавства, за які контролюючим органом нараховуються штрафні санкції в період дії карантину на території України, є вичерпним та не включає застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних у період з 01 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Карантин на усій території України був вперше установлений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» з 12 березня 2020 року і надалі неодноразово був продовжений. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами) строк дії карантину продовжено з 19 грудня 2020 року до30червня2023 року.

Поряд з тим Законом України від 03 березня 2022 року №2118-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., №№13 - 17, ст. 112) доповнено пунктом 69, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті. Підпунктом 69.1 установлено, що у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

27 травня 2022 року набрав чинності Закон України від 12 травня 2022 року №2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (далі Закон №2260-ІХ), яким внесено зміни до пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, установлено особливості для справляння податків і зборів.

Законом №2260-ІХ підпункт 69.1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України викладено у новій редакції, відповідно до абзаців першого, третього, восьмого цього підпункту у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні. Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року. Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Також Законом №2260-ІХ пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України доповнено підпунктом 69.1-1 такого змісту: «Платники податку на додану вартість зобов`язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.».

Одночасно підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України визначено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Аналіз наведених положень ПК України свідчить про те, що до 27 травня 2022 року до платників податків, які своєчасно не зареєстрували податкові накладні в ЄРПН, не застосовувались штрафні санкції відповідно до положень пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України. Законом №2260-ІХ, який набрав чинності 27 травня 2022 року, скасовано дію мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), та поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок згідно з Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності.

Звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних передбачено лише для платників податків щодо реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування, граничний термін виконання яких припадає на період, починаючи з 24 лютого 2022 року до 27 травня 2022 року (тобто до дня набрання чинності Законом №2260-ІХ), за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН до 15 липня 2022 року включно.

Судом у цій справі на основі дослідження акта перевірки та розрахунку штрафних санкцій встановлено, що контролюючим органом виявлено недоримання МП «Полум`я» термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних, зокрема, складених у лютому 2022 року, граничні терміни реєстрації яких припадали на період дії воєнного стану та до набрання чинності Законом №2260-ІХ (до 27 травня 2022 року).

Отже, на підставі підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України у редакції Закону №2260-ІХ позивач підлягав би звільненню від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію цих податкових накладних (складених у лютому 2022 року) лише у разі їх реєстрації до 15 липня 2022 року включно. Однак ці податкові накладні зареєстровані після 15 липня 2022 року, а саме 18 січня 2023 року.

Також МП «Полум`я» порушено строк реєстрації податкових накладних, складених у вересні 2022 року - грудні 2022 року. У цей час застосовувалися загальні правила реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування податкових накладних, зокрема, в частині строків (абзац чотирнадцятий пункту 201.10 статті 201 ПК України).

Судом встановлено, що відповідачем сума штрафу за порушення позивачем граничного строку для реєстрації податкових накладних в ЄРПН розрахована згідно з положеннями пункту 120-1.1 статті 120 ПК України у розмірі 10% та 40% - залежно від кількості днів затримки реєстрації.

В контексті спірних правовідносин та доводів сторін суд ураховує, що 12 січня 2023 року №2876-ІХ Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування», яким підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнено пунктами 89 та 90 такого змісту:

«89. Тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

90. Тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 цього підрозділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі:

2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів».

Отже, Законом №2876-ІХ збільшено тривалість граничного строку реєстрації податкової накладної залежно від дня її складення та зменшено відсоткові розміри ставок штрафу за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Закон №2876-ІХ набрав чинності 08 лютого 2023 року. Тобто, як на час проведення камеральної перевірки, так і на час прийняття податкового повідомлення-рішення від 05 квітня 2023 року №0039890408 чинним був Закон №2876-ІХ, яким змінено розміри штрафів за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних (пом`якшено відповідальність платника на період дії воєнного стану за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних).

Відповідно до приписів частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний Суд України у Рішенні від 09 лютого 1999 року №1-рп/1999 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) уточнив, що положення вказаної вище норми про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб. Але це не означає, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом`якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам, може бути передбачено шляхом прямої вказівки на це в законі або нормативно-правовому акті (абзаци третій, четвертий пункту 3 мотивувальної частини).

Законом №2876-IX не визначено особливостей застосування тих чи інших положень та дати, з якої відповідні положення мають застосовуватись.

Суд зауважує, що податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних в ЄРПН є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної.

Поряд з тим відповідно до імперативних приписів пункту 11 підрозділу 10 розділу ХІХ «Перехідні положення» ПК України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються в розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).

Отже, виходячи з приписів пункту 11 підрозділу 10 розділу ХІХ «Перехідні положення» ПК України, суд погоджується із позивачем, що на день прийняття рішення щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, з урахуванням триваючого воєнного стану на території України, підлягали застосуванню штрафні санкції у розмірах, визначених пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, тобто, відповідач при визначені розміру штрафу повинен був керуватися саме нормами Закону №2876-ІХ.

Суд враховує також положення підпункту 56.21 пункту 56.2 статті 56 ПК України, відповідно до якого у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

З огляду на викладене, контролюючий орган застосував розмір штрафу, що був встановлений на день реєстрації спірних податкових накладних (пункт 120-1.1 статті 120 ПК України), а не на день прийняття податкового повідомлення рішення, не врахувавши положення пункту 11 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Такий підхід є неприйнятним та нівелює принцип тлумачення норм права у податковому законодавстві (пріоритет із найбільш сприятливим для особи тлумаченням норми права).

Таким чином, суд дійшов висновку про неправомірність розрахунку суми штрафу у спірному податковому повідомленні-рішенні від 05 квітня 2023 року №0039890408, оскільки податковий орган помилково визначив розмір штрафу внаслідок незастосування норми ПК України, яка підлягала застосуванню.

Згідно з підпунктом20.1.18пунктом20.1 статті 20 ПК Українивизначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов`язань платників податків є повноваженням контролюючих органів.

Функція судового контролю під час розгляду адміністративних справ полягає у перевірці правомірності прийнятого рішення суб`єкта владних повноважень на відповідність критеріям, встановленим у частині другій статті 2 КАС України, та до повноважень суду не входить визначення у порядку, встановленому податковим законодавством, грошових зобов`язань платників податків, проведення їх розрахунку/перерахунку у разі, коли буде встановлено, що такий розрахунок здійснено податковим органом неправомірно.

Крім того, не може залишитися поза увагою суду і та обставина, що акт перевірки та розрахунок штрафних санкцій до податкового повідомлення-рішення містять різні дані: в акті перевірки від 07 березня 2023 року №2942/03-20-04-08-113444310 наведено відомості про несвоєчасну реєстрацію в ЄРПН 111 податкових накладних на загальну суму податку на додану вартість 983893,94 грн, тоді як розрахунок штрафних санкцій здійснено за несвоєчасну реєстрацію 109 податкових накладних на загальну суму податку на додану вартість 1005811,34 грн.

Таким чином, суд хоч дійшов висновку про порушення позивачем строку реєстрації податкових накладних, перелік яких наведено в акті перевірки, та про наявність підстав для застосування штрафних санкцій, однак з огляду на те, що при розрахунку штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних відповідач не дотримався вимог пункту 11 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України та не врахував положення пункту 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, чинного на момент прийняття податкового повідомлення-рішення, яким зменшено розмір штрафу протягом дії воєнного стану в Україні, а також з огляду на невідповідність даних акта перевірки та розрахунку штрафних санкцій (про що зазначено вище), рішення суб`єкта владних повноважень (відповідача) не відповідає критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, а отже позов належить задовольнити повністю, оскільки суд позбавлений можливості самостійно провести розрахунок штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Як визначено частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частинами першою, третьою статті 132 КАС України установлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Позивач просив стягнути з відповідача понесені судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2684,00 грн та витрати на правничу допомогу адвоката у сумі 5000,00 грн.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Виходячи з аналізу вказаних правових норм, склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. При визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи та не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним чи необґрунтованим щодо іншої сторони спору.

Для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано копії таких документів: договору про надання правничої допомоги від 29 березня 2023 року №15/06/23, укладеного між Адвокатським об`єднанням «Преміум Сервіс» (далі - Адвокатське об`єднання) та МП «Полум`я» (а.с.44-45), акта приймання-передачі наданих послуг від 20 червня 2023 року (а.с.46), платіжної інструкції від 21 червня 2023 року №1333 (а.с.47).

Відповідно до акта приймання-передачі наданих послуг від 20 червня 2023 року Адвокатським об`єднанням надано такі послуги: складання позовної заяви (5 год) - 5000,00 грн.

Відповідач заперечив щодо стягнення витрат на правничу допомогу у зв`язку з їх неспівмірністю із категорією справи і предметом позову (а.с.54 зворот - 55).

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу цієї справи, суд зазначає, що предметом позову є податкове-повідомлення-рішення на суму 169456,64 грн; спірні правовідносини регулюються нормами ПК України та не передбачають опрацювання великої кількості нормативно-правових актів. Справа належить до категорії справ незначної складності.

Виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, зважаючи на заперечення представника відповідача обґрунтованості та співмірності витрат на оплату правничої допомоги адвоката, справедливим буде відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 2500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Звертаючись до суду, позивач сплатив судовий збір у сумі 2684,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 21 червня 2023 року №514 (а.с.7), випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (а.с.49).

Оскільки суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судові витрати у сумі 5184,00 грн (2684,00 грн - витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, та 2500,00 грн - витрати на правничу допомогу).

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Малого підприємства «Полум`я» (43001, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Заводська, будинок 22Б, ідентифікаційний код юридичної особи 13344310) до Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44106679) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 05 квітня 2023 року №0039890408.

Стягнути на користь Малого підприємства «Полум`я» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області судові витрати у сумі 5184,00 грн (п`ять тисяч сто вісімдесят чотири грн 00 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ж.В. Каленюк