Ухвала

від 12.10.2023 по справі 160/25249/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

12 жовтня 2023 року Справа 160/25249/23

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бухтіярова М.М., перевіривши матеріали позовної заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Новогригорівське» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

02.10.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Новогригорівське», в якій позивач просить:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Новогригорівське» (код ЄДРПОУ 30960861) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсії особам, що були зайняті на роботах із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України за період липень вересень 2023 року в сумі 745 грн. 95 коп. (Сімсот сорок п`ять гривень 95 копійок) на р/р НОМЕР_1 , відкритий у філія-Дніпропетровське обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України» МФО:305482, ЄДРПОУ 21910427.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.10.2023 позову присвоєно єдиний унікальний номер судової справи №160/25249/23 та дана адміністративна справа розподілена судді Бухтіяровій М.М.

З огляду на те, що суддя Бухтіярова М.М. у період з 05.10.2023 по 11.10.2023 перебувала на лікарняному, питання щодо відповідності позову Кодексу адміністративного судочинства України розглянуто та постановлено відповідну ухвалу першого робочого дня.

Згідно з ч.1, ч.2 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов подано без додержання вимог, встановлених ст.ст.160, 161 КАС України.

Так, за приписами ч.3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Сплата судового збору за подання адміністративного позову, в силу положень ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з позовом.

Суд зазначає, що обов`язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов`язків, передбачених законами України, у зв`язку з чим, безпідставне звільнення від його сплати окремих осіб може свідчити про надання одній із сторін незаконної переваги перед іншою.

Згідно з ч. 2 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначений Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. № 3674-VI.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За змістом приписів підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду позову за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відповідно до положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 2684,00грн.

З позовних матеріалів слідує, що позивачем заявлені позовні вимоги майнового характеру про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 745,95 грн., відтак судовий збір за подання цього позову становить 2147,20 грн. (2684,00грн.х0,8).

Однак, позивачем не надано до позову доказів сплати судового збору.

У позовних вимогах позивач просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

В обґрунтування заявленого клопотання, зазначає, що для забезпечення фактичної рівності учасників адміністративного процесу у доступі до правосуддя у таких випадках Кодексом адміністративного судочинства України і Законом України «Про судовий збір» передбачено процедуру звільнення від сплати судового збору, а також механізм відстрочення або розстрочення його сплати, якщо майновий стан сторони процесу є перешкодою для звернення за судовим захистом. За змістом частин першої та третьої ст.133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З цих же підстав, суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати. З огляду на викладене, з метою отримання доступу до правосуддя, позивач вважає, що в даному випадку наявні підстави для відстрочення сплати судового збору за подання цього позову.

Вирішуючи клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, суд виходить з наступного.

Питання звільнення від сплати судового збору як складової судових витрат, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення його сплати регулюються частиною першою статті 133 КАС, відповідно до якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з частиною другою статті 132 КАС розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про судовий збір», суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Слід зауважити, що Законом України «Про судовий збір» визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.

З аналізу ж статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Отже, частина перша статті 133 КАС визначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, виходячи із майнового стану сторони, водночас стаття 8 Закону України «Про судовий збір» конкретизує порядок, умови такого звільнення та коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 року у справі № 0940/2276/18 (провадження № 11-336апп20).

При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб`єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для звільнення від сплати судового збору.

Аналогічна позиція висловлена в ухвалі Верховного Суду України від 25.02.2016 року у справі №826/16796/14.

Суд зазначає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють державний орган від обов`язку своєчасної сплати судового збору.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.08.2018р. у справі №815/4575/15 (касаційне провадження № К/9901/47962/18).

Також Верховним Судом України неодноразово (в ухвалах від 02.08.2017 року у справі №922/2163/16, від 09.11.2017 року у справі №826/14844/15, від 27.07.2017 року у справі №804/2895/16) висловлювалась позиція, згідно з якою відсутність коштів у бюджетної організації не є обставиною, яка зумовлює необхідність відстрочення судового збору.

Водночас, позивачем жодним чином не обґрунтоване заявлене клопотання та не надано належних доказів на підтвердження обставин неможливості сплати судового збору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про відстрочення Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області сплати судового збору за подання до суду цієї позовної заяви.

Суд повторно зазначає, що сплата судового збору за подання адміністративного позову, в силу положень частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з позовом.

За таких обставин, позивачу слід надати документ про сплату судового збору за подання до суду цього адміністративного позову у розмірі 2147,20грн., сплаченого в установленому порядку.

Крім того, відповідно до ч.1, п.5 ч.5 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. У позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно з ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Як вбачається з позовних вимог, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по Списку № 2 за липень-вересень 2023 року 745,95 грн.

На обґрунтування заявлених позовних вимог у позові позивачем зазначено, що на виконання положень п.6.8 Інструкції від 19.12.2003 №21-1 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області були направлені до відповідача розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Однак, позивачем до позову не надано доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме: розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №2 за спірний період, а також докази їх направлення (вручення) відповідачу.

За приписами ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Зважаючи на те, що адміністративний позов поданий без додержання вимог, встановлених ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне залишити цю позовну заяву без руху.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Новогригорівське» про стягнення заборгованості залишити без руху.

Встановити позивачеві строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду:

- оригіналу документа про сплату судового збору за подання до суду цієї позовної заяви у розмірі 2147,20 грн. (дві тисячі сто сорок сім гривень) 20 копійок, сплаченого за наступними банківськими реквізитами суду:

Отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA 368999980313141206084004632

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу*;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа);

- докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме: розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №2 за спірний період, а також докази їх направлення (вручення) відповідачу.

Роз`яснити позивачеві, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали направити особі, що звернулася з позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Бухтіярова