Рішення

від 11.10.2023 по справі 160/3062/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2023 року Справа № 160/3062/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В. розглянувши у порядку письмового провадження у м.Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рост-Транс» про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рост-Транс», в якій позивач просить стягнути до бюджету податковий борг з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рост-Транс» у розмірі 400 426,63 грн. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.02.2023 позовну заяву повернуто позивачу.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25.04.2023 ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.02.2023 у справі №160/3062/23 скасовано. Справу направлено до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

У зв`язку з перебуванням судді Рянської В.В. у відпустці, справу розподілено судді Маковській О.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.05.2023 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи.

В обґрунтування позову зазначено, що в інтегрованих картках платника податків по платнику податків обліковується податковий борг на загальну суму 400426,93 грн., який виник в результаті несплати у встановлені терміни сум грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом. У добровільному порядку податковий борг відповідач не сплатив, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

На адресу суду 10.10.2023 від відповідача повернувся поштовий конверт з ухвалою суду від 16.05.2023 про відкриття провадження у справі, з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до п.4 ч.6 ст.251 Кодексу адміністративного судочинства України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Частиною 11 ст.126 КАС України передбачено, що розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідачем у встановлений судом строк, відзив на позов, пояснень чи доказів щодо заявлених позовних вимог, на підтвердження або спростування обставин, зазначених у позові, не надано.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи в інтегрованих картках платника податків обліковується податковий борг з ПДВ на загальну суму 400426,93 грн., який виник внаслідок несплати нарахованих контролюючим органом сум грошового зобов`язання по ППР від 15.08.2018 №0196641204.

З матеріалів справи вбачається, що ППР від 15.08.2018 №0196641204 складено на суму 406612,50 грн. (325290,00 грн. за податковим зобов`язанням, 81322,50 грн. штрафна санкція), проте контролюючим органом заявлено до стягнення 400426,93 грн. (319104,43грн. за податковим зобов`язанням, 81322,50 грн. штрафна санкція).

Таким чином, справа розглядається в межах заявленої позивачем суми стягнення 400426,93 грн.

У зв`язку з несплатою податкових зобов`язань, контролюючим органом сформовано податкову вимогу форми «Ю» від 04.12.2019 №132508-51 про наявність податкового боргу в розмірі 414760,47 грн., яку направлено на адресу відповідача та вручено останньому 24.01.2020.

Доказів оскарження податкового повідомлення-рішення відповідачем суду не надано, таким чином сума податкового боргу є узгодженою.

Доказів добровільного погашення відповідачем податкового боргу матеріали справи не містять.

Оскільки, сума податкового боргу станом на дату подання позовної заяви відповідачем не сплачена, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення податкового боргу.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України.

Пунктом 16.1 ст.16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.п.36.1 - 36.3 ст.36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно п.п.58.2, 58.3 ст.58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу.

Згідно ст.14 Податкового кодексу України податковим боргом вважається сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 59.1 ст.59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Згідно пункту 60.6 ст.60 Податкового кодексу України якщо нарахована сума грошового зобов`язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане (вручене) податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов`язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається (не вручається).

Стаття 60 Податкового кодексу України містить перелік підстав відповідно яких податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними: сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення; контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов`язання або податкову вимогу; контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов`язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі; рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі; рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов`язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Оскільки, матеріали справи не містять підтверджень жодного із перелічених випадків, податкові повідомлення-рішення є не відкликаними.

Відповідно до п.14.1.152. ст.14 Податкового кодексу України погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

Матеріали справи не містять документів на підтвердження зменшення боргу відповідача.

Таким чином, суд дійшов висновку, що заборгованість по сплаті податків є узгодженою, є не погашеною та підлягає стягненню у встановленому законом порядку.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо строку звернення позивача до суду з даним позовом, суд зазначає наступне.

Законом України від 17.03.2020 №533 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 18.03.2020, до ПК України внесено зміни.

Зокрема, підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» доповнено пунктами 52-1-52-5, згідно з якими законодавець установив мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу. Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18 березня по 31 травня 2020 року та на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» не були розпочаті, включається до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 30.03.2020.

Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18.03.2020 та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період до 31.05.2020. Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом.

Цим же пунктом встановлено, що на період з 18 березня по 31 травня 2020 року зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Законом №591 до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України внесені зміни, які набрали чинності 29.05.2020.

Згідно з внесеними змінами слова та цифри «по 31 травня 2020 року» замінено цифрами та словами « 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)», а в абзаці восьмому - також замінено слова та цифри «до 30 березня 2020 року» - словами та цифрами «протягом 10 календарних днів з дня завершення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Отже, станом на час звернення до суду з позовом (17.02.2023), ПК України встановив зупинення перебігу усіх строків давності, встановлених статтею 102 ПК України, на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

До такого висновку призводить застосування граматичного (текстового) способу тлумачення положень абзацу 10 пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, в якому відсутнє виокремлення будь-яких конкретних серед врегульованих статтею 102 ПК України строків.

Таким чином, пункт 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України визначає умови спрощення адміністративної процедури у період дії карантину. При цьому положення абзацу 10 щодо зупинення строків давності носить компенсаторний характер та слугує меті забезпечення можливості продовження адміністративних процедур після закінчення карантину.

Наведена правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 23.12.2022 у справі №140/12235/21.

Суд зазначає, що станом на час прийняття рішення у даній справі дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), завершена з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 відповідно до Постанови КМУ від 07.06.2023 №651.

Також, Законом України від 15.03.2022 №2120 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» статтю 102 ПК України доповнено пунктом 102.9, відповідно до якого на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, строк дії якого у подальшому був продовжений:

з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб згідно з Указом Президента №133/2022 від 14.03.2022,

з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 строком на 30 діб згідно з Указом Президента №259/2022 від 18.04.2022,

з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб згідно з Указом Президента №341/2022 від 17.05.2022,

з 05 години 30 хвилин 23.08.2022 строком на 90 діб згідно з Указом Президента №573/2022 від 12.08.2022,

з 05 години 30 хвилин 21.11.2022 строком на 90 діб згідно з Указом Президента №757/2022 від 07.11.2022,

з 05 години 30 хвилин 19.02.2023 строком на 90 діб згідно з Указом Президента №58/2023 від 06.02.2023;

з 05 години 30 хвилин 20.05.2023 строком на 90 діб згідно з Указом Президента №254/2023 від 01.05.2023;

з 05 години 30 хвилин 18.08.2023 строком на 90 діб згідно з Указом Президента №451/2023 від 26.07.2023.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що перебіг 1095-денного строку зупинився 18.03.2020, отже позивачем не пропущений строк для звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу.

Керуючись статтями 139, 241 - 246, 250, 257 - 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рост-Транс» про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути до бюджету податковий борг з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рост-Транс» у розмірі 400426,63 грн. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Маковська