Рішення

від 11.10.2023 по справі 160/15497/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2023 року Справа № 160/15497/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "САН РАЙЗ ПЛЮС" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- скасувати рішення про застосування фінансових санкцій №14534/04-36-09-01/43956316 від 14.06.2023 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області яким до ТОВ "САН РАЙЗ ПЛЮС" застосовано штраф у сумі 323 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач з посиланням на лист № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 Торгово-промислова палата України та пп. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (у редакції Закону України від 12.05.2022 р. №2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» зазначив, що ТОВ "САН РАЙЗ ПЛЮС" під час дії воєнного стану звільняється від передбаченої ПКУ відповідальності, зокрема за неподання звітів

Також позивач зазначив, що починаючи з січня 2022 року та на момент перевірки діяльність щодо оптової торгівлі алкогольними напоями позивач не здійснював, про що свідчать надані позивачем документи бухгалтерського обліку щодо інвентаризації товарів на складі з метою виявлення переліку та кількості товару з закінченим терміном придатності та його подальшого списання, бухгалтерська довідка. Також це підтверджується відсутністю сплати чергового платежу за продовження дії ліцензії. У позивача відсутній обов`язок подання звіту за формою № 1-ОА и 2-РС після припинення ним ліцензованого виду діяльності, а також у зв`язку із несплатою чергового платежа за продовження ліцензії.

До того ж зазначає, що особа яка підписала рішення про застосування фінансових санкцій не є керівником або підписантом ГУ ДПС у Дніпропетровській області, відомості про дану особу у державному реєстрі відсутні, що свідчить про відсутність права у цієї особи підписувати дане рішення про застосування фінансових санкцій від імені ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.07.2023 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов та доказів на його обґрунтування.

Від відповідача надійшов відзив, згідно змісту якого, орган ДПС не погоджується з доводами позивача викладеними у позові, просить відмовити у її задоволенні. Зокрема, зазначає що підставою подання звітів є наявність діючої ліцензії, незалежно від того провадили суб`єкти господарювання таку діяльність чи ні. Відповідно до абзацу 3 пункту 5 Порядку №790, а саме підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є зокрема, матеріали податкового органу, тому спірне рішення є правомірним та у відповідності вимог чинного законодавства. З огляду на вказане відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач право на надання відповіді на відзив не скористався.

Ухвалою від 02.10.2023 судом витребувано у відповідача обґрунтований розрахунок суми фінансових санкцій застосованих до позивача згідно рішення про застосування фінансових санкцій №14534/04-36-09-01/43956316 від 14.06.2023 та пояснення щодо порядку нарахування суми штрафу.

На виконання вимог ухвали 06.10.2023 від відповідача надійшли витребувані документи.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, розглянувши доводи позивача, судом встановлено таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «САН РАЙЗ ПЛЮС» має діючу ліцензію на право оптової торгівлі алкогольними напоями, сидром на перрі (без додання спирту) №990108202100118, термін дії з 01.12.2021 року до 01.12.2026 року.

Відділом контролю за виробництвом та обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Дніпропетровській області встановлено, що суб`єктом господарювання ТОВ «САН РАЙЗ ПЛЮС» порушено вимоги частини 3 статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовується в електронних сигаретах, та пального», а саме: ТОВ «САН РАЙЗ ПЛЮС» неподання звіту за формою 2-РС «Звіт про обсяги про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв» та Звіту 1-ОА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі» за лютий - грудень 2022 року, січень-квітень 2023 та складено висновок №2212/04-36-09-01/43956316 від 13.06.2023 року.

На підставі вказаного висновку відповідачем винесено рішення про застосування фінансових санкцій №14534/04-36-09-01/43956316 від 14.06.2023 року, згідно з абзацем 23 частини 2 статті 17 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР застосовано до ТОВ «САН РАЙЗ ПЛЮС» фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 323000,00 грн за неподання звіту за формою 2-РС «Звіт про обсяги про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв» та Звіту 1-ОА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі» за лютий - грудень 2022 року, січень-квітень 2023.

Позивач вважає рішення про застосування фінансових санкцій від №14534/04-36-09-01/43956316 від 14.06.2023 протиправним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, що і стало підставою для звернення з цим позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до підпунктів 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з підпунктом 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Пунктом 113.3 статті 113 Податкового кодексу України у разі вчинення платником податків двох або більше порушень іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) застосовуються за кожне вчинене разове та триваюче порушення окремо.

Відповідно статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які отримали ліцензії на виробництво та/або оптову торгівлю спиртом, алкогольними напоями і тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та здійснюють таку діяльність та/або експорт, імпорт зазначеної продукції, подають до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати такі ліцензії, щомісяця до 10 числа наступного місяця звіт про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, за формою, встановленою цим органом. У разі якщо в місяці, наступному за звітним місяцем, суб`єкт господарювання (у тому числі іноземний суб`єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) самостійно виявив помилки у поданому ним звіті за звітний місяць, він зобов`язаний подати уточнений звіт до кінця місяця, наступного за звітним місяцем. У такому разі штраф, встановлений абзацом дев`ятнадцятим частини другої статті 17 цього Закону, не застосовується.

Форми звітів та порядок їх заповнення затвердженні наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2016 №49 (далі - Порядок №49).

Так, відповідно до п. 1, 2, 3 Порядку заповнення форми звіту № 1-РС «Звіт про обсяги виробництва та реалізації спирту» визначено, що звіт про обсяги виробництва та реалізації спирту (далі - Звіт) подають суб`єкти господарювання, які виробляють спирт етиловий ректифікований, біоетанол, спирт етиловий-сирець, спирт етиловий технічний, спирт етиловий денатурований (спирт технічний), спирт етиловий ректифікований денатурований, спирт етиловий ректифікований виноградний, спирт етиловий ректифікований плодовий, спирт коньячний і плодовий (включаючи дистиляти у вигляді головної і хвостової фракції), спирт-сирець виноградний, спирт-сирець плодовий, фракцію головну етилового спирту та/або інший спирт (далі - спирт), незалежно від форми власності до органів ДФС за основним місцем обліку в електронній формі.

Звіт в електронній формі подається засобами електронного зв`язку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством, як передбачено для податкової звітності.

Звіт складається окремо за кожний місяць та до 10 числа місяця, що настає за звітним, подається до органів ДФС за основним місцем обліку суб`єкта господарювання.

Відповідно до п. 1, 2, 3 Порядку заповнення форми звіту № 2-РС «Звіт про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв» звіт про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв (далі - Звіт) подають суб`єкти господарювання незалежно від форми власності до органів ДФС за основним місцем обліку в електронній формі.

Звіт в електронній формі подається засобами електронного зв`язку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством, як передбачено для податкової звітності.

Звіт складається окремо за кожний місяць та до 10 числа місяця, що настає за звітним, подається до органів ДФС за основним місцем обліку суб`єкта господарювання.

Згідно п. 1, 2, 6 Порядку заповнення форми звіту № 1-ОА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі» звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі (далі - Звіт) подають суб`єкти господарювання, які одержали ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями, незалежно від форми власності до органів ДФС за основним місцем обліку в електронній формі.

Звіт в електронній формі подається засобами електронного зв`язку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством, як передбачено для податкової звітності.

Звіт складається окремо за кожний місяць та до 10 числа місяця, що настає за звітним, подається до органів ДФС за основним місцем обліку суб`єкта господарювання.

З метою нормативно-правового врегулювання обміну електронними документами з контролюючими органами відповідно до вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису, Наказом Міністерства Фінансів України від 06.06.2017 №557 затверджено «Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами» (далі - Порядок №557).

Згідно п.1-11 розділу ІІ Порядку №557, суб`єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, та встановлюють для них систему (способи) захисту. В інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних системах, які забезпечують обмін електронними документами, що містять державні інформаційні ресурси або інформацію з обмеженим доступом, повинен забезпечуватися рівень захисту цієї інформації, який відповідно до законодавства має відповідати ступеню обмеження доступу до неї.

Автор створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов`язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису чи печатки, керуючись цим Порядком, а також Договором (крім фізичних осіб, які не є самозайнятими особами).

Створення електронного документа завершується накладанням на нього кваліфікованого електронного підпису підписувача (підписувачів) та печатки (за наявності).

Автор має право отримати кваліфіковану електронну довірчу послугу у будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Після накладання кваліфікованого електронного підпису автор здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) з використанням телекомунікаційних мереж до адресата протягом операційного дня.

Електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на офіційному вебпорталі ДПС.

У разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка.

Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня.

Автоматизована перевірка електронного документа включає: перевірку правового статусу кваліфікованого електронного підпису чи печатки відповідно до частини другої статті 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги"; перевірку обов`язковості та послідовності накладання на електронний документ кваліфікованого електронного підпису чи печатки підписувачів у встановленому порядку; перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту); перевірку наявності обов`язкових реквізитів; перевірку права підпису електронного документа підписувачем.

Перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня.

У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у пункті 7 цього розділу, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі.

Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.

Не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами та цим Порядком, формується друга квитанція.

Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції).

На другу квитанцію накладається печатка відповідного контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник другої квитанції зберігається в контролюючому органі.

У разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції.

Товариство з обмеженою відповідальністю «САН РАЙЗ ПЛЮС» має діючу ліцензію на право оптової торгівлі алкогольними напоями, сидром на перрі (без додання спирту) №990108202100118, термін дії з 01.12.2021 року до 01.12.2026 року.

Відповідачем відповідно до інформаційно-аналітичної системи «Податковий блок» - «Обробка ПЗ та платежів» - «Подана звітність», встановлено, що ТОВ «САН РАЙЗ ПЛЮС» не подано звіти за формою №1-ОА про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі січень-квітень 2023 року та за та за формою №2-РС про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв, за лютий- грудень 2022 року, січень-квітень 2023 року.

Відповідно до пункту 5 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 790 від 02.06.2003 року (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є:

акт перевірки додержання суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) встановлених законодавством вимог, обов`язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства;

результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), пов`язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального;

матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального.

Зі змісту оскаржуваного рішення про застосування фінансових санкції вбачається, що воно винесене на підставі Висновку №586/04-36-09-01/40950582 від 16.02.2023 року, який складений самим відповідачем.

Вказаний висновок є матеріалом податкового органу щодо недотримання суб`єктом господарювання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального.

Таким чином, враховуючи абзац 3 пункту 5 Порядку №790 оскаржуване рішення прийнято на підставі висновку №№2212/04-36-09-01/43956316 від 13.06.2023 року, який є матеріалом податкового органу, а тому контролюючим органом прийнято спірне рішення про застосування фінансових санкцій правомірно.

Так, позивачем не надано до суду жодного доказу щодо подання до контролюючого органу Звітів за формами №1-ОА, №2-РС у спірному періоді.

Відповідно до абзацу 22 ч.5 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: неподання чи несвоєчасного подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати відповідні ліцензії, - у розмірі 17000 гривень.

Таким чином, штраф у сумі 17000 грн. застосовується за кожен факт правопорушення.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт неподання позивачем звіту за формою №1-ОА за січень-квітень 2023 року та формою №2-РС 10 місяців за лютий - грудень 2022 року, січень-квітень 2023 року, суд дійшов висновку, що нарахування контролюючим органом на підставі оскаржуваного рішення штрафних санкцій у розмірі 323000 грн ((11 місяців 2022 року + 4 місяці 2023) *17000,00 грн =255000 за неподання звіту за формою №2-РС) та (4 місяці 2023 року *17000,00 грн = 68000) відповідає вимогам чинного законодавства.

Судом не приймаються посилання позивача на пункт 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, як на підставу для відсутності притягнення його до відповідальності.

Вказаною нормою встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України №Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Оскільки, відповідно до пункту 69.1. підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України застосовуються починаючи з 27 травня 2022 року. У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.

Підпунктом 69.2 п.69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України визначено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Законом №2260-ІХ, який набрав чинності 27 травня 2022 року, поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок згідно з Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених пп.112.8.9 п.112.8 статті 112 Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності.

При цьому, пп.69.2 п.69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України скасовано дію мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Отже, вказана норма Податкового кодексу України застосовується за умови підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у пункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, та за умови документального підтвердження вказаних обставин згідно з порядком, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Суд враховує, що 06.09.2022 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 29.07.2022 №225, яким затверджено Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження».

Відповідно до пункту 1 розділу II Порядку№225 від 29.07.2022 року до платників податків / податкових агентів, які не можуть виконувати податкові обов`язки, передбачені Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються правила для підтвердження можливості чи неможливості виконання платником такого обов`язку, передбачені цим Порядком.

Підставами неможливості виконання платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов`язків (у тому числі обов`язків податкових агентів) є, зокрема, перебування (податкова адреса платника податків та/або фактичне знаходження / знаходження виробничих потужностей тощо) на території населеного пункту, у якому ведуться воєнні (бойові) дії, який (які) знаходиться в оточенні (блокуванні) або тимчасово окупований збройними формуваннями Російської Федерації.

Відповідно до пункту 3 розділу II Порядку№225 від 29.07.2022 року, до платників податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, які на дату набрання чинності цим Порядком мають можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов`язків, застосовуються такі правила.

У разі неможливості виконання платником податків податкового обов`язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, платник податків подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості (крім виконання обов`язку щодо реєстрації акцизних накладних та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо) разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 або Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 (далі - Переліки документів) до контролюючого органу в порядку передбаченому пунктом 8 цього розділу.

Доказів звернення позивача до відповідача із відповідною заявою та документами (копії документів), інформацією про відсутність можливості виконання податкових обов`язків матеріали справи не містять.

Судом також відхиляються посилання позивача на лист від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 Торгово-промислової палати України, з огляду на таке.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, при їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона, яка посилається на конкретні обставини, повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку.

Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом.

Наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами у відповідності до статей 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України" шляхом видачі сертифіката.

У статті 3.3 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП від 18.12.2014 N 44 (5), вказано, що сертифікат (в певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі - сертифікат) - це документ, за затвердженими Президією ТПП України відповідними формами, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.

Відповідно до розпорядження ТТП України від 25.02.2022 № 3 "Про процедуру засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у період дії воєнного стану на території України" установлено, що тимчасово, на період воєнного стану на території України до припинення або скасування воєнного стану на території України, уповноважені регіональні торгово-промислові палати, мають право за зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб, засвідчувати форс-мажорні обставини з усіх питань, що належать до компетенції ТПП України, в тому числі передбачених п. 4.2 Регламенту засвідчення Торгово-промислового палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин, який затверджено Рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014 за № 44 (5) (із змінами та доповненнями).

Суд звертає увагу, що надання сертифікату Торгово-промисловою палатою України, отриманого у встановленому законодавством порядку, є обов`язковою умовою, оскільки сам лише факт існування форс-мажорних обставин, або лист ТПП України, не звільняє від виконання зобов`язання автоматично. При видачі сертифікату Торгово-промислова палата України засвідчує не тільки форс-мажорні обставини, але і їх безпосередній вплив на конкретне зобов`язання, у якому заявник є стороною (причинно-наслідковий зв`язок між обставиною/подією і неможливістю виконання заявником своїх конкретних зобов`язань).

Відповідно до діючого законодавства України форс-мажор звільняє лише від відповідальності за порушення зобов`язання, що сталося внаслідок такого форс-мажору, але не звільняє від виконання відповідного зобов`язання і не є підставою для припинення зобов`язань.

Проте і звільнення від відповідальності може мати місце лише у випадку, коли невиконання зобов`язання є наслідком дії форс-мажорних обставин, що має бути доведено у встановленому чинним законодавством порядку та підтверджено належними документами.

Таким чином, позивач на підтвердження дії форс-мажорних обставин повинен був надати сертифікат (довідку) Торгово-промислової палати України, а також підтвердження їх впливу на його обов`язок щодо своєчасної сплати узгодженого грошового зобов`язання.

У листі від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) на підставі статей 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.1997 №671/97-ВР, Статуту ТПП України, засвідчила форс-мажорні обставини обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Враховуючи це, ТПП України підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Разом з тим, на переконання суду, лист ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, на який позивач посилається як на аналогію сертифікату про посвідчення форс-мажорних обставин, не можна вважати сертифікатом у розумінні статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", а також такий лист не є документом, який був виданий за зверненням відповідного суб`єкта, для якого могли настати певні форс-мажорні обставини.

Окрім того, суд відмічає наявність безпосередньо у листі ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 уточнення наступного змісту: "Даний лист особа, яка порушує свої зобов`язання у зв`язку із обставинами, пов`язаними із військовою агресією російської федерації проти України в період введення воєнного стану має право долучати до свого повідомлення про форс-мажорні обставини, які унеможливили виконання зобов`язань за умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів у встановлений термін для можливості обґрунтованого перенесення строків виконання зобов`язань та вирішення спірних питань мирним шляхом".

Проте, як слідує з матеріалів справи, платником податків до контролюючого органу жодне повідомлення про існування форс-мажорних обставин взагалі не подавалося.

Також суд вважає хибними посилання позивача на не здійснення діяльності з виробництва алкогольних напоїв, що на його думку, є підставою для неподання звітів за формами №1-ОА, №2-РС та відповідно звільнення від відповідальності за їх неподання.

Положеннями частини третьої статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 року №481/95-ВР (далі Закон №481/95-ВР) суб`єкти господарювання, які отримали ліцензії на виробництво та/або оптову торгівлю спиртом, алкогольними напоями і тютюновими виробами та здійснюють таку діяльність та/або експорт, імпорт зазначеної продукції, подають до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати такі ліцензії, щомісяця до 10 числа наступного місяця звіт про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів за формою, встановленою цим органом.

Позивачем до позову надано бухгалтерську довідку від 28.06.2023 №1 про те, що на підприємстві з 01.12.2021 по теперішні час (час складання довідки) виробництво продукції не відбувається, рахунки, які відповідають за виробництво та готову продукцію мають нульові початкові сальдо, обороти і кінцеві сальдо, а також інвентаризаційні відомості товарів на складі №1 від 31.12.2021 та №2 від 01.06.2023, згідно яких кількість товарів (складових напоїв) на складі станом на 01.06.2023 не змінилась, у порівнянні з 31.12.2021.

Разом з тим, суд не вважає ці докази належними та допустимими, які б підтверджували припинення господарської діяльності, адже ці докази складені в односторонньому порядку, та не можуть об`єктивно підтвердити припинення виробництва та оптової торгів алкогольними напоями.

Насамперед, позивачем не надано суду фінансову звітність за період з лютого 2022 по квітень 2023, не надано останніх поданих звітів за формою №1-ОА та №2-РС, а також, в разі припинення діяльності з виробництва оптової торгівлі алкогольними напоями, не надано доказів звернення до податкової служби із заявою про анулювання ліцензії.

За наслідком розгляду даного спору, аналізуючи підстави, що покладені в основу позовної заяви, суд дійшов висновку про те, що надані позивачем докази не підтверджують наведені в позові доводи та не є достатньою підставою для скасування оскаржуваного рішення про застосування фінансових санкцій, - протилежного позивачем не зазначено, судом не встановлено. Тож, позовні вимоги є непідтвердженими та необґрунтованими.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що під час винесення спірного рішення податковий орган діяв на підставі та у спосіб, передбачені чинним законодавством України.

Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів позивача), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Всі інші доводи сторін досліджені судом, але за результатом їх розгляду вони не спростовують висновків, що викладені в цьому рішенні.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Щодо розподілу витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку з відмовою в задоволенні позовних вимог, судовий збір розподілу не підлягає.

Керуючись ст. 2, 5, 14, 241-246, 255, 263, 295 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «САН РАЙЗ ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 43956316) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправним та скасування рішення відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 11.10.2023 року.

Суддя Н.Є. Калугіна