Ухвала

від 26.09.2023 по справі 369/14323/23

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/14323/23

Провадження №1-кс/369/3037/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.09.2023 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання слідчого у кримінальному провадженні - заступника начальника СВ ВП №1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_6 , про обрання запобіжного заходу у вигляді нічого домашнього арешту, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022112200000482 від 22листопада 2022 року, за підозрою ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191,ч.1 ст. 366 КК України КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшло клопотання слідчого у кримінальному провадженні - заступника начальника СВ ВП №1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_6 , про обрання запобіжного заходу у вигляді нічого домашнього арешту, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Клопотання мотивовано тим, що у СВ ВП №1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області перебуває кримінальне провадження № 42022112200000482 від 22 листопада 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191,ч. 1 ст. 366 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань ОСОБА_5 є директором та співзасновником Товариства з обмеженою відповідальністю «Метра Буд» (ЄДРПОУ 44542080).

Вищим органом управління товариством є загальні збори.

Таким чином, ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді директора Товариство з обмеженою відповідальністю «Метра Буд» (ЄДРПОУ 44542080), являвся особою, яка обіймає посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, тобто, згідно ч. 3 ст. 18 КК України, примітки 1 до ст. 364 КК України, являється службовою особою.

За час перебування у зазначеній посаді ОСОБА_5 , використовуючи своє службове становище, з корисливих мотивів, переслідуючи мету незаконного збагачення, скоїв умисне кримінальне правопорушення у сфері службової діяльності, при наступних обставинах:

Так, Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022року строком на 30 діб, який затверджений Законом України від 24 лютого 2022року №2102-ІХ, який неодноразово було продовжено, останній раз, згідно Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указами від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022року № 2119- IX та від 07 листопада 2022 року № 757/2022, затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року № 2738-ІХ) продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

23 вересня 2022 року між Підприємством комунального господарства «Гореничі» Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області (ЄДРПОУ 23242220, 08114, Київська область, Бучанський район, с. Гореничі, вул. Соборна, будинок 205) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Метра Буд» (ЄДРПОУ 44542080, 09117, Київська область, м. Біла Церква, бульвар. Олександрійський, буд. 52Б, офіс 26) в особі директора ОСОБА_5 , укладено договір підряду №34/2022 «На надання послуг з поточного ремонту підвального приміщення, споруди цивільного захисту (укриття) за адресою: вул.Гайдая, 10 с. Гореничі Бучанського району Київської області», на загальну суму 1924880,40 гривень.

Відповідно до п. 1.1. Договору підряду №34/2022 від 23.09.2022 Підрядник зобов`язується в поряду та строки, передбачені цим Договром, надати послуги, а саме «Поточний ремонт підвального приміщення, споруди цивільного захисту (укриття) за адресою: вул. Гайдая, 10, с. Гореничі Бучанського району Київської області, код ДК 021:2015 - 45450000-6-інші завершальні будівельні роботи, а замовник зобов`язується в порядку та строки, передбачені цим Договором, прийняти і оплатити надані Підрядником послуги.

Згідно пункту 3.3 Договору, розрахунки проводяться Замовником на підставі підписаних актів приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в і довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою КБ-3, згідно фактично виконаних робіт. Після підписання відповідних документів Замовник зобов`язаний оплатити надані послуги не пізніше ніж протягом 15 банківських днів з дати складення Сторонами вказаних документів.

Згідно пункту 5.1 Договору, передача виконаних послуг Підрядником і приймання їх Замовником оформлюється актом приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2 в згідно з Настановою з визначення вартості будівництва (Наказ Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 №281 «Про затвердження кошторисних норм України у будівництві»).

Згідно пункту 5.2 Договору Підрядник за результатом наданих послуг передає Замовникові не пізніше п`яти робочих днів після закінчення надавання послуг складений та підписаний Підрядником в двох примірниках акт за формою КБ-2в.

Відповідно до п. 6.1.1. Договору Підрядник самостійно забезпечує координацію діяльності субпідрядних організацій та несе відповідальність перед Замовником за надання послуг за цим договором як Генеральний підрядник.

Відповідно до п. 6.2.1. Договору Підрядник зобов`язаних надати послуги в обсязі і в строки, передбачені цим Договором, усіма додатками, доповненнями та угодами до нього і відповідно будівельним нормам і правилам, і здати надані послуги Замовнику на умовах цього Договору.

Згідно пункту 8.1. Договору Підрядник відповідає за недоліки наданих послуг, за прострочення передачі її Замовникові, за достовірність поданої Замовнику інформації, в тому числі, що стосується обсягів наданих послуг та їх вартості, і за інші порушення Договору, якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини.

Так,у невстановленийдосудовим розслідуваннямчас тамісці,але непізніше жовтня-грудня2022року,під часвиконання умоввказаного договору,у директораТОВ «МетраБуд» ОСОБА_5 ,виник злочиннийумисел,спрямований назаволодіння бюджетнимикоштами,шляхом зловживанняслужбовою особоюсвоїм службовимстановищем вумовах воєнногостану,а самекоштами підприємствакомунального господарства«Гореничі» Білогородськоїсільської радиБучанського районуКиївської областіза фактичноневиконані роботи,шляхом складення,видання тавнесення недостовірнихвідомостей доофіційного документу,а саме,акту №1 приймання виконаних будівельних робіт від 05.10.2022 року форми № КБ-2в та акту №3 приймання виконаних будівельних робіт від 13.12.2022 форми №КБ-2в.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , з метою привласнення бюджетних коштів, будучи службовою особою вніс недостовірні відомості до акту №1 приймання виконаних будівельних робіт від 05.10.2022 форми №КБ-2в щодо виконання робіт по вказаному вище договору, а саме: зазначив про «улаштування цементної стяжки 20 мм, укладення металевої сітки, зміну товщини шару цементної стяжки 50 мм» на площі 330,1м.кв. при фактичному їх не виконанні, які надав для підписання ПКГ «Гореничі» для подальшої проплати.

Окрім цього, ОСОБА_5 надав для підписання ПКГ «Гореничі» та подальшої проплати акт №3 приймання виконаних будівельних робіт від 13.12.2022 форми №КБ-2в, при цьому достеменно знаючи, що до вказаного акту в «Розділ 2. Стіни» внесено недостовірні відомості щодо обсягу виконаних робіт по вказаному вище договору, а саме: зазначено про «облицювання стін керамічною плиткою в обсязі 54,38 кв.м.» при фактичному її виконанні площею 40 кв.м., а також в «Розділ 1. Вхідної групи» щодо «Облицювання стін керамічною плиткою в обсязі 31 кв.м.», які не виконувались взагалі.

10.10.2022 відповідно до платіжної інструкції №62 від 08.10.2022 та №95 від 13.12.2022 на рахунок ТОВ «Метра Буд» перераховано кошти за поточний ремонт підвального приміщення, споруди цивільного захисту (укриття) за адресою вул. Гайдая, 10, с.Гореничі Бучанського району Київської області в загальній сумі 1924880,40 гривень.

Поряд з цим, відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 16серпня 2023 року, обсяги та вартість фактично виконаних робіт по договору підряду №34/2022 від 23 вересня 2022 року, про надання послуг з поточного ремонту підвального приміщення, споруди цивільного захисту (укриття) за адресою: вул. Гайдая, 10 с.Гореничі Бучанського району Київської області, між Підприємством комунального господарства «Гореничі» Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області та ТОВ «Метра Буд» частково не відповідають визначеними проектно-кошторисною документацією та актами приймання виконаних будівельних робіт №1 від 05.10.2022, №2 вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт від 05.10.2022 та №3 від 13.12.2022.

Вартість невиконаних будівельних робіт з поточного ремонту підвального приміщення, споруди цивільного захисту (укриття) за адресою: вул. Гайдая, 10, с.Гореничі Бучанського району Київської області, складає 250715,87 грн. (двісті п`ятдесят тисяч сімсот п`ятнадцять гривень 87 коп.), з урахуванням ПДВ.

У результаті протиправних дій директора ТОВ «Метра Буд» ОСОБА_5 підприємству комунального господарства «Гореничі» Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області заподіяно матеріальних збиток в розмірі 250715,87 гривень.

Таким чином ОСОБА_5 підозрюється у привласненні чужого майна, яке було ввірене особі, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого в умовах воєнного стану, а також у складанні, видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесені до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України.

Відомості по даному факту були внесені до ЄРДР за № 42022112200000482 від 22 листопада 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

25.08.2023 у відповідності до вимог п. З ч. 1 ст. 276, ч. 1 ст. 278 КПК України, слідчим за погодженням з прокурором, ОСОБА_5 було оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 , підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: протоколом огляду місця події від 18.01.2023 року, протоколом допиту свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , копією договору підряду № 34/2022 від 23.09.2022, договором субпідряду № 2-СП від 26.09.2022, копією довідки вартості виконаних будівельних робіт та витрат за жовтень 2022 року, актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2022 року, дефектним актом, підсумковою відомістю ресурсів, документом договірної ціни, договором субпідряду № 2ІБ-2022 від 07.11.2022, протоколом огляду від 23.06.2023, протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , висновком експертів №2647 від 16.08.2023 за результатами проведеної судової будівельної технічної експертизи, висновком судової почеркознавчої експертизи №СЕ-19/111-23/43840-ІІЧ від 23.08.2023 року, також іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України за ступенем тяжкості є: ч. 4 ст. 191 КК України - тяжким злочином, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років; ч. 1 ст. 366 КК України нетяжким злочином, за який законом передбачено покарання у виді штрафу від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років

У ході досудового розслідування задля об`єктивного його розслідування в розумні строки, виникла необхідність у застосуванні щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту в період часу з 22:00 до 07:00 з метою забезпечення виконання ним перед органом досудового розслідування, та судом покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Зокрема, ризик переховування ОСОБА_5 від органу досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України) обґрунтовується тим, що останній, усвідомлюючи невідворотність реального покарання за вчинені кримінальні правопорушення, один з яких за ступенем тяжкості є тяжким злочином та покарання за якій становить від 5 до 8 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, буде намагатись уникнути кримінальної відповідальності шляхом зміни місця проживання, неявок до органу досудового розслідування, суду та як наслідок затягування досудового розслідування та прийняття рішення у розумні строки.

Аналізуючи вказаний ризик у контексті практики Європейського суду із захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись із посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko vs Russia (Панченко проти Росії). Ризик втечі може оцінюватись у світлі факторів, пов`язаних із характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciew vs Moldova (Бекчиев проти Молдови).

Враховуючи ці обставини і тяжкість вчиненого ним злочину, існує реальний ризик переховування підозрюваного з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Щодо наявності ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, згідно з яким ОСОБА_5 може впливати на свідків у кримінальному провадженні, необхідно зазначити наступне. Даний ризик обґрунтовується тим, що наразі існує ризик того, що підозрюваний, знаючи про місцезнаходження та проживання свідків, може незаконно впливати на них, змушуючи із застосуванням фізичного чи психологічного примусу змінювати свої показання, давати неправдиві показання або відмовитися від дачі будь-яких показань.

Таким чином, лише запобіжний захід у вигляді домашнього арешту зможе запобігти спробам переховуватися від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні.

Застосування іншого більш, більш м`якого запобіжного заходу, таких як особисте зобов`язання, особиста порука, застава будуть недостатніми для запобігання зазначеним ризикам, так як виходячи зі змісту ст. ст. 179, 180, 182 КПК України, вони не позбавляють у повній мірі підозрюваного можливості вільно пересуватися, вчиняти дії, які можуть зашкодити кримінальному провадженню.

Враховуючи викладене, слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сквира Білоцерківського району Київської області, українця, громадянина України, який працює на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Метра Буд» код (ЄДРПОУ 44542080), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби та покласти на нього наступні обов`язки: в період часу з 22:00 по 07:00 год. не залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, прибувати відразу на першу вимогу до слідчого Бучанського РУП ГУ НП в Київській області, до прокурора Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області, слідчого судді чи суду; утримуватися від спілкування з свідками у даному кримінальному провадженні.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав з підстав, викладених в останньому.

Захисник ОСОБА_4 та підозрюваний ОСОБА_5 щодо поданого слідчим клопотання заперечували. При цьому, захисник акцентував увагу суду на тому, що його підзахисному ОСОБА_5 була вручена підозра ще 26.08.2023року, а вищевказане клопотання надійшло до суту та розглядається лише 26.09.2023року, і до цього часу його клієнт сумлінно виконує покладені на нього обов`язки, з`являється до суду та слідчого, прокурора за першою вимогою, тому уникати слідства та суду не має на меті. Більше того, ОСОБА_5 здійснює догляд за бабусею з дідусем, яких являється опікуном, і які проживають на відстані від нього*,69 та інколи він лишається у них з ночівлею, тому йому необхідно вільно пересуватися. Також захисник вважає, що заявлені слідчим та підтримані прокурором ризики відсутні, у зв`язку з чим просить відмовити у його задоволенні.

Заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.

Так,слідчим відділом ВП №1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області за процесуального керівництва Києво-Святошинської окружної прокуратури здійснюється досудове розслідування, у кримінальному провадженні № 42022112200000482 від 22листопада 2022року, за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191,ч. 1 ст. 366 КК України.

26 серпня 2023 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 191 та частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України.

Розділ ІІ Кримінального процесуального кодексу України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення цього провадження. До заходів забезпечення згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 цього Кодексу віднесено запобіжні заходи. Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

У відповідності до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до положень ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Системний аналіз норм чинного законодавства свідчить про те, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу дослідженню підлягають чотири групи обставин:

- чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні особою кримінального правопорушення;

- чи наявні ризики кримінального провадження;

- інші обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу та передбачені ст. 178 КПК України;

- чи наявні обставини, які є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам.

Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ, обґрунтованість підозри це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30.08.1990, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаyv.UnitedKingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).

Описана у клопотанні фабула у сукупності з наданими прокурором поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 191 та частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України.

Зі змісту доданих до клопотання документів вбачається причетність ОСОБА_5 до скоєння кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 та ч.1 ст. 366 Кримінального кодексу України.

Відповідно до ч. 4 ст. 193 КПК України за клопотанням сторін або за власною ініціативою слідчий суддя має право дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу.

У світлі конкретних обставин даного клопотання, досліджених матеріалів достатньо для того, щоб в рамках судового контролю, який здійснюється слідчим суддею при розгляді питання про застосування запобіжного заходу, дійти висновку про наявність обґрунтованої підозри. Підозра є обґрунтованою, вона ґрунтується на відомостях, що об`єктивно пов`язують підозрюваного із вчиненим кримінальним правопорушенням.

Необхідно зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом "обґрунтованої підозри") для застосування щодо неї запобіжного заходу.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак, вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже, ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови достатньої вірогідності їх здійснення.

Як обов`язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися. Однак в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження слідчий суддя застосовує стандарт достатності підстав вважати, що підозрюваний може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, слідчий суддя має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

На переконання сторони обвинувачення, в цьому провадженні існують ризики, що підозрюваний може:

- переховуватися від органу досудового розслідування та суду;

- незаконно впливати на свідків та інших осіб у цьому ж кримінальному провадженні.

Так, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 та ч.1 ст. 366 КК України, у разі доведення його вини в суді, останньому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, а тому є всі підстави вважати, що у разі обрання менш суворого запобіжного заходу він буде переховуватись від органу досудового розслідування та суду. Отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення. Досудове розслідування як процедура, пов`язана з притягненням особи до відповідальності, не є статичною, що обумовлює можливість непрогнозованої зміни поведінки такої особи, адже співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його ув`язнення у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у перспективі робить цей ризик достатньо високим.

Отже, оцінюючи можливість підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії є цілком вірогідними в будь-який момент кримінального провадження.

Проте, під час розгляду вищевказаного клопотання судом не встановлено жодного порушення, чи неявки підозрюваного ОСОБА_5 до органів слідства, прокуратури чи суду.

При цьому, з урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, застосування до підозрюваного запобіжного заходу вбачається обґрунтованим. Отже, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження і належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків кримінального провадження, слідчий суддя на підставі наданих сторонами матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності додаткові відомості щодо кримінального правопорушення та особи підозрюваного.

Дослідивши надані сторонами кримінального провадження відомості, слідчий суддя під час обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу враховує такі обставини:

- надані відомості свідчать про вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 та ч.1 ст. 366 КК України;

-інкриміновані злочини КК України відноситься до тяжких і у разі визнання підозрюваного винуватим, йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю;

- ОСОБА_5 одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей та є опікуном дідуся та бабусі, які через свій похилий вік потребують постійного догляду, перебуває на посаді директора ТОВ «Мета Буд» (ЄДРПОУ 44542080), зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , зі слів раніше не судимий.

Встановлені під час судового засідання обставини у свої сукупності та взаємозв`язку формують у слідчого судді переконання, що запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам неможливо без застосування запобіжного заходу.

Частиною 1 ст. 176 КПК України встановлена відповідна ієрархія запобіжних заходів від найбільш м`якого (особисте зобов`язання) до найбільш суворого (тримання під вартою). Слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам (ч. 3 ст. 176 КПК України).

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п. 1 і 2 ч. 1 цієї статті, але не доведе обставин, передбачених п. 3 ч. 1 цієї статті, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 цієї статті.

Разом з тим, стороною обвинувачення не обґрунтовано, які саме обставини об`єктивно свідчать про недостатність застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

А тому, у цьому кримінальному провадженні на даному етапі слідчий суддя не вбачає за доцільне застосовувати до підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту, а тому застосовує відносно ОСОБА_5 особисте зобов`язання.

Відповідно до ст. 179 КПК України особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені ст. 194 цього Кодексу. Підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов`язки та роз`яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Контроль за виконанням особистого зобов`язання здійснює слідчий, а якщо справа перебуває у провадженні суду, - прокурор.

З урахуванням обставин справи, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання та відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покладає на нього обов`язки з`являтись до слідчого, прокурора чи суду на першу вимогу; здати до органу досудового розслідування паспорт громадянина України для виїзду за кордон; не спілкуватись із іншими підозрюваними та свідками без дозволу на це слідчого, прокурора чи суду.

Окремо слід зауважити, що згідно зі ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Керуючись ст. ст. 176-179, 181, 184, 186, 193, 194, 196-198, 370-372 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання - відмовити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сквира Білоцерківського району Київськоїобласті, українця, громадянина України, який працює на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Метра Буд» код (ЄДРПОУ44542080), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , зі слівраніше несудимого, - запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання в межах строку досудового розслідування, а саме до строком на 30 діб, до 24 жовтня 2023 року (включно).

Покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду, котрі будуть здійснювати розслідування чи розгляд по суті кримінального провадження щодо нього;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання чи роботи;

- утримуватися від спілкування із свідками у вказаному провадженні;

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_10