Рішення

від 12.10.2023 по справі 300/2783/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2023 р. справа № 300/2783/23

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Микитюка Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю корпорація "Смарагд Прикарпаття" до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування розпорядження № 99-л від 06.03.2023

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Корпорація "Смарагд Прикарпаття" (далі також ТОВ Корпорація "Смарагд Прикарпаття") звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (далі також відповідач, ГУ ДПС в Івано-Франківській області) про визнання протиправним та скасування розпорядження за № 99-л від 06.03.2023 про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, реєстраційний №09090308202202853.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржуване розпорядження ґрунтується на висновках перевірки щодо здійснення позивачем торгівлі алкогольними напоями без марок акцизного податку (з марками акцизного податку в яких дублюється серія і номер у фіскальних чеках). На думку позивача, акт перевірки не містить достатньої інформації, яка дозволяє встановити факт порушення позивачем правил маркування алкогольних виробів, з огляду на відсутність будь-якої деталізації виявленого порушення, повних реквізитів оглянутої продукції, опису дій, вчинених ревізорами в ході фактичної перевірки. Позивач звертає увагу суду на ту обставину, що посадовими особами відповідача не проведено експертного дослідження, як і не проведено вилучення вказаної алкогольної продукції З цих підстав просить суд скасувати розпорядження за № 99-л від 06.03.2023 про анулювання ліцензії ТОВ Корпорація "Смарагд Прикарпаття" на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, реєстраційний №09090308202202853.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.05.2023 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.17-18).

01.06.2023 на адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшов відзив на позовну заяву представника Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (а.с.34-45). Відповідач позов не визнає та вважає, що оскаржуване розпорядження є правомірним, прийнятим контролюючим органом в межах своїх повноважень та у спосіб, передбачений нормами діючого законодавства. Просив в задоволенні позову відмовити.

Позивач скористався своїм правом на подання відповіді на відзив, який надійшов на адресу суду 08.06.2023 (а.с.118-123). Позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі та звертає увагу суду на ті обставини, що постановами Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 02.05.2023 у справі №348/566/23 та від 03.05.2023 у справі №348/471/23, якими провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ч.1 ст. 156 КУпАП, за ч. 1 ст. 1551 КУпАП закрито та фактично спростовано твердження ГУ ДПС в Івано-Франківській області про те, що ТОВ Корпорація "Смарагд Прикарпаття" здійснювала торгівлю алкогольною продукцією без марок акцизного податку або з такими, що містили дублювання серії та номеру.

Відповідач своїм правом на подання заперечення не скористався.

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 262 КАС України, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, судом встановлено такі обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю Корпорація "Смарагд Прикарпаття" згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстроване в якості юридичної особи. Видами економічної діяльності є: 47.19 інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах (основний); 46.90 неспеціалізована оптова торгівля; 47.11 роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 47.30 роздрібна торгівля пальним; 49.41 вантажний автомобільний транспорт; 55.10 діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування; 41.20 будівництво житлових і нежитлових будівель. Товариство перебуває на обліку як платник податків у Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області (а.с. 6-7).

07.02.2023 посадовими особами відповідача, на підставі пп.80.2.2.5, 80.2.7, п.80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, наказу ГУ ДПС в Івано-Франківській області від 07.02.2023 за №214-п та направлень на проведення перевірки від 07.02.2023 №377 та №378, проведено фактичну перевірку в магазині "Крамниця" розташованого по вул. Марка Черемшини, 1е в м. надвірна, івано-Франківська область, суб`єкта господарювання ТОВ Корпорація "Смарагд Прикарпаття", за результатами якої складено акт за №60/09-19-09-01/30417665 від 13.02.2023, який зареєстрований в органі ДПС за місцем державної реєстрації суб`єкта господарювання 14.02.2023, реєстраційний №820/60/09-19-09-01/30417665 (8, 9-11, 46, 47).

Перевіркою, серед іншого, встановлено порушення роздрібна торгівля напоями без акцизного податку встановленого зразка, а саме за даними системи обліку даних РРО ДПС України в магазині реалізовано алкогольні напої з однаковими марками акцизного податку номери та серії, яких дублюються у фіскальних чеках РРО. Загальна сума реалізації алкогольних напоїв з однаковими марками акцизного податку становить 3659,00 грн.

У зв`язку з виявленим порушеннями ГУ ДПС в Івано-Франківській області винесено розпорядження за № 99-л від 06.03.2023, яким анульовано ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями за №09090308202202853, видану ТОВ Корпорація "Смарагд Прикарпаття" (а.с.14).

Вважаючи вказане розпорядження протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає таке.

Згідно з п.61.1 ст. 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.п.19-1.1.16 п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України контролюючі органи здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального.

За приписами п.п.20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Вимогами п.75.1 ст. 75 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.п.75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Пунктом 80.1 статті 80 ПК України визначено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Згідно з пп.80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Пунктом 81.1 ст.81 ПК України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Як зазначено судом вище перевірка проведена на підставі пп.80.2.2.5, 80.2.7, п.80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, наказу ГУ ДПС в Івано-Франківській області від 07.02.2023 за №214-п та направлень на проведення перевірки від 07.02.2023 №377 та №378.

Окрім того, відповідно до п.1 ст.86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Пунктом 5 статті 76 ПК України встановлено, що акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

Згідно наявної в матеріалах справи копії, акт перевірки від 13.02.2023 містить перелік виявлених порушень, їх зміст та нормативне регулювання.

Як встановлено судом, що до початку проведення фактичної перевірки, працівниками ГУ ДПС у Івано-Франківській області пред`явлено позивачу службові посвідчення та направлення на перевірку, що підтверджується підписами у відповідній графі направлень (а.с.46,47). Перевірка проведена 07.02.2023 в присутності співзасновника ОСОБА_3 , який по закінченню перевірки ознайомився зі змістом акта, про що свідчить його підпис.

В той же час, слід зазначити, що за змістом наказу про призначення фактичної перевірки, в останньому наказано провести фактичну перевірку в магазині "Крамниця" за адресою: АДРЕСА_1 , суб`єкт господарювання ТОВ Корпорація "Смарагд Прикарпаття".

Аналізуючи положення ст. 75, 80 ПК України суд доходить висновку, що змістом (особливістю) фактичної перевірки є перевірка дотримання суб`єктом господарювання вимог закону саме на поточний момент (фактичний момент перевірки), це кореспондується із правом податкового органу прийти на перевірку без попередження у будь-яку годину доби, згідно робочого графіка суб`єкта господарювання.

Однак, перевірка даних за минулий період часу носить характер документальної перевірки, а тому такі дії не можуть вчинятися в рамках фактичної перевірки та слугувати підставою для застосування штрафних санкцій чи прийняття рішення про анулювання ліцензії.

Суд зазначає, що на дату проведення фактичної перевірки посадовими особами контролюючого органу не було встановлено факту реалізації алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка, а саме: згідно контрольної стрічки РРО з ФН 3000831415 в період з 08.11.2021 по 12.06.2022 реалізовувалися алкогольні напої з однаковою маркою акцизного податку ААОС710756 та встановлено 67 таких випадки.

У податкового органу відсутні повноваження щодо дослідження розрахункових операцій за 2021 -2022 роки у межах фактичної перевірки, що відбувалася у 2023 році. Такі дії можуть вчинятись лише при проведенні документальної перевірки.

Судова практика послідовно вказує на те, що у разі недотримання вимог закону щодо процедури проведення податкової перевірки у контролюючого органу відсутні підстави для прийняття рішення за результатами виявлених порушень і порушення процедури проведення перевірки нівелюють її наслідки. Порушення контролюючим органом вимог щодо призначення та проведення перевірки призводить до відсутності правових наслідків такої, а у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

У постанові від 21.02.2020 у справі № 826/17123/18 судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду сформулювала правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

У випадку незаконності перевірки прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Аналогічна правова позиція висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 16.02.2016 (справа № 826/12651/14), від 27.01.2015 (справа № 21-425а14) та у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.03.2018 (справа № 1570/7146/12), від 24.10.2018 (справа № 808/1746/15) та від 04.02.2019 (справа № 807/242/14).

Що стосується виявленого порушення за наслідком, якого винесено розпорядження за № 99-л від 06.03.2023, то суд зазначає таке.

Підставою для винесення оскаржуваного розпорядження слугував висновок перевірки щодо встановлення факту торгівлі суб`єктом господарювання алкогольними напоями або тютюновими виробами без марок акцизного податку.

Відповідно до абз.3 ч.4 ст.11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного збору в порядку, визначеному законодавством.

Згідно пп. 14.1.107 та 14.1.109 п.14.1 ст.14 ПК України марка акцизного податку - це спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - це наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.

Згідно з п.226.9 ст.226 ПК України вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; вироблені в Україні алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари; алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки.

Відповідно до пункту 27 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 за №1251 у разі виявлення продавцем марок невідповідності їх вимогам законодавства чи явних ознак підроблення такі марки повертаються підприємству-виробнику для проведення експертизи, про що покупцеві марок видається довідка. Після одержання висновку експертизи складається акт, на підставі якого зазначені марки підлягають знищенню підприємством-виробником, а у разі визнання марок фальшивими чи підробленими - надсилаються до відповідних правоохоронних органів.

Склад виявленого під час перевірки правопорушення утворює факт зберігання, транспортування чи реалізацію алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку.

Пунктом 5 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 за №1251 передбачено, що марка для алкогольних напоїв повинна містити двомірний штрих-код швидкого реагування (далі - QR-код) та лінійний штрих-код (далі - штрих-код).

На кожну марку, серед іншого, наносяться такі реквізити: слова "Україна", "Марка акцизного податку", "Тютюнові вироби" (для тютюнових виробів); позначення виду марки, що складається із слів та літер: "алкоголь вітчизняний (лікеро- горілчана продукція)" - "АВ ЛГП", "алкоголь вітчизняний (виноробна продукція)" - "АВ ВП", "алкоголь імпортний (лікеро-горілчана продукція)" - "АІ ЛГП", "алкоголь імпортний (виноробна продукція)" - "АІ ВП".

Пунктом 226.9. статті 226 Податкового кодексу України визначено, що вважаються такими, що немарковані, з підробленими марками акцизного податку алкогольні напої, тютюнові вироби та рідини, що використовуються в електронних сигаретах, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції.

Як зазначено судом вище, перевіркою, встановлено порушення роздрібної торгівлі напоями без акцизного податку встановленого зразка, а саме за даними системи обліку даних РРО ДПС України в магазині реалізовано алкогольні напої з однаковими марками акцизного податку номери та серії, яких дублюються у фіскальних чеках РРО. Загальна сума реалізації алкогольних напоїв з однаковими марками акцизного податку становить 3659,00 грн.

Згідно з положеннями статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального", ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження, в тому числі й на підставі встановлення факту торгівлі суб`єктом господарювання алкогольними напоями або тютюновими виробами без марок акцизного податку.

Разом з тим, суд звертає увагу, що необхідною передумовою застосування до суб`єкта господарювання вищезазначених наслідків є наявність необхідних доказів на підтвердження порушення таким суб`єктом вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, у тому числі і докази на підтвердження маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції.

Так, у ході судового розгляду відповідачем не надано належних та достовірних у розумінні статей 73 та 75 Кодексу адміністративного судочинства України доказів виявлення саме під час проведення фактичної перевірки та в магазині позивача факту продажу вказаних вище алкогольних напоїв без марок акцизного податку.

При цьому в Акті перевірки за №60/09-19-09-01/ НОМЕР_1 від 13.02.2023 не вказано достатньої інформації, яка дозволяє встановити факт порушення позивачем правил реалізації алкогольного виробу з огляду на відсутність будь-якої деталізації виявленого порушення, повних реквізитів продукції.

Так, в Акті перевірки за №60/09-19-09-01/ НОМЕР_1 від 13.02.2023 не вказано номер партії та дату виробництва вказаної горілки, які в обов`язковому порядку зазначаються на кожній пляшці алкогольного напою.

Суд зазначає, що складання посадовими особами контролюючого органу акта фактичної перевірки із відображенням у ньому лише твердження щодо невідповідності марки акцизного податку є недостатнім і повинно здійснюватися шляхом повного фіксування та збирання всіх необхідних доказів на підтвердження таких обставин, у тому числі шляхом фіксування місця правопорушення (здійснення господарської діяльності) фото- або відеозасобами, детального опису порушення та ідентифікуючих даних алкогольних напоїв.

Зазначене узгоджується із правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 12.03.2019 у справі №810/2728/15, яку суд враховує в силу частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Окрім того, суд зазначає, що у матеріалах справи міститься постанова Надвірнянського районного суду від 03.05.2023 у справі №348/471/23, якою провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 (продавця магазину "Крамниця" суб`єкта господарської діяльності ТОВ Корпорація "Смарагд Прикарпаття", яка зазначена в акті (довідці) фактичної перевірки від 13.02.2023 за №60/09-19-09-01/ НОМЕР_1 ) до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 1551 КУпАП закрито на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю в її діях складу даного правопорушення. Дана постанова набрала законної сили 16.05.2023 (а.с.26-30).

У даній постанові зокрема зазначено, що згідно вимог п.12 ст.3 ЗУ "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг" суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб`єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), тобто в даному випадку посадові особи ДПС під час проведення власне фактичної перевірки, мають право вимагати надання документів на товар, який знаходиться у суб`єкта господарювання на момент початку проведення перевірки.

Вказана вимога Закону України фактично дублюється і в Податковому кодексі України та знаходить своє відображення в пп.2 ч.81.1 ст.81 ПК України, де чітко визначено, що копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу, тобто прибувши на перевірку посадові особи податкового органу зобов`язані надати наказ в якому буде чітко відображено період діяльності який буде перевірятися, чого фактично в даному випадку зроблено не було.

Також ч.1 п.20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах чітко визначено, що обов`язок здійснювати маркування алкогольних напоїв вітчизняного виробництва покладено на виробника такої продукції, а не на покупця продукції.

За змістом п.21 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого, для прикріплення марок використовується клей (дисперсійний, дескрин тощо), який не дає змоги зняти їх з виробів без пошкодження і змивається у разі потреби в митті пляшок для повторного їх використання; п.28 зазначеного вище Положення передбачено, що, відповідальність за порушення порядку маркування, продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи згідно із законом, а тому питання про причини подвоювання серії та номеру марки акцизного податку слід ставити виробнику вказаної продукції, найменування якого мається на етикетці власне алкогольного виробу.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи, службові особи ГУ ДПС в Івано-Франківській області стверджують про те, що ТОВ здійснювало торгівлю алкогольними напоями без марок акцизного податку, хоча в подальшому зазначають, що марки акцизного податку були наявні однак мало місце дублювання серії та номеру марки у фіскальних чеках, реалізація якої нібито була здійснена в період з 08.11.2021 року по 13.08.2022 року, при цьому жодного експертного дослідження марок акцизного податку проведено не було так само як і не було вилучення підробленої алкогольної продукції без марок акцизного податку та/або алкогольної продукції з марками акцизного податку, які містили дублювання серії та номеру.

Згідно із положеннями Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 року №53/5, вказана інструкція не містить норм, якими б визначався порядок відбору зразків для експертного дослідження.

При цьому порядок відбору зразків наведений в ДСТУ 4165:2003 "Горілки і горілки особливі. Правила приймання і методи випробування", зокрема пунктом 4.2. ДСТУ 4165:2003 закріплено, що для проведення перевірки відповідності пакування і маркування вимогам нормативних документів відбирають пакувальні одиниці продукції методом випадкового відбирання згідно із наведеною в ДСТУ таблицею, а тому твердження ГУ ДПС в Івано-Франківській області, що усі марки акцизного податку містили дублювання серії та номеру у фіскальних чеках, які у Товариства не вилучались, фотофіксація чи інша фіксація наведеного факту не здійснювалась є передчасними та необґрунтованими.

У відповідності до ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як наслідок, суд доходить висновку щодо протиправності оскаржуваного розпорядження.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України Про судоустрій і статус суддів встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994, серія A, №303-A, пункт 29).

Крім того, згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що відповідачем не доказано правомірності оскаржуваного розпорядження, при цьому, судом на підставі належних та допустимих доказів встановлена його протиправність, а тому суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Згідно із частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача сплачений ним судовий збір у розмірі 2 684,00 грн, згідно платіжної інструкції від 17.05.2023 №0.0.3002102108.1 (а.с.1).

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю Корпорація "Смарагд Прикарпаття" (код ЄДРПОУ 30417665, вул. Марка Черемшини, 2, м. Надвірна, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, 78400) до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43968084, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018) про визнання протиправним та скасування розпорядження № 99-л від 06.03.2023 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження заступника начальника Головного управління ДПС в Івано-Франківській області № 99-л від 06.03.2023 про анулювання ліцензії ТОВ Корпорація "Смарагд Прикарпаття" на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, реєстраційний №09090308202202853.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43968084, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Корпорація "Смарагд Прикарпаття" (код ЄДРПОУ 30417665, вул. Марка Черемшини, 2, м. Надвірна, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, 78400) сплачений судовий збір у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя /підпис/ Микитюк Р.В.