Рішення

від 10.10.2023 по справі 320/8466/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2023 року № 320/8466/22

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Балаклицького А.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Микуличі» Немішаївської селищної ради про визнання протиправним та скасування припису,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Комунального підприємства "Микуличі" Немішаївської селищної ради, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати припис Комунального підприємства "Микуличі" Немішаївської селищної ради від 08.08.2022 №08/22, виданого головним інженером Комунального підприємства "Микуличі" Немішаївської селищної ради Перевозником Ігорем Михайловичем.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначила, що перевірка, проведена відповідачем, є незаконною. При винесенні оскаржуваного припису відповідачем неправильно було оцінено фактичну ситуацію, відсутні конкретні норми законодавства, порушені позивачем, припис не містить конкретні дії та умови їх здійснення, тому є протиправним і підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 16 вересня 2022 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, відзив до суду не надав. Відтак, суд розглядає справу на підставі наявних документів.

Розглянувши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , є власником земельної ділянки площею 0,2347 га з кадастровим номером 3221085501:02:001:002, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Право власності на земельну ділянку зареєстровано за позивачем 23.10.2021 року приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Бережним Д.О. на підставі договору купівлі-продажу від 23.10.2021 року №1359, посвідченого приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Бережним Д.О., номер запису про право власності 44615809.

На земельній ділянці розташований житловий будинок, загальною площею 88,7 кв. м., житловою - 414 кв. м. Право власності на житловий будинок належить позивачу на підставі договору купівлі-продажу від 23.10.2021 року №1358, посвідченого приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Бережним Д.О., прав власності зареєстровано приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Бережним Д.О., номер запису про право власності 44615409.

У кінці липня 2022 року позивачем було зведено навіс для запобігання підтоплення опадами підвалу житлового будинку.

08 серпня 2022 року комунальним підприємством «Микуличі» Немішаєвської селищної ради було видано Припис №08/22 за підписом головного інженера Перевозника Ігоря Михайловича, відповідно до якого позивачу необхідно усунути порушення-шляхом 3-х робочих днів змістити прибудову згідно норм ДБН на 1 м.

Копію оскаржуваного припису позивач отримала 15 серпня 2022 року.

Не погоджуючись із винесеним приписом, позивач звернулась до суду із даним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 144 Конституції передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Згідно з частиною першою статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

За приписами частини першої та другої статті 11 Закону України «Про місцеве самоврядування» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлює Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції чинній, на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.

Положеннями ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Так, відповідно до даного Переліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 року 406, не потребують документів, що дають право на їх виконання будівельні роботи: 1) роботи з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення, а також нежилого будинку, будівлі, споруди, приміщення в них, виконання яких не передбачає втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування; 2) заміна покрівлі будівель і споруд; 3) реконструкція, капітальний ремонт, технічне переоснащення внутрішніх систем опалення, у тому числі, що передбачає встановлення або заміну обладнання індивідуальних теплових пунктів, заміна трубопроводів систем опалення, балансування систем опалення тощо; 4) заміна існуючих заповнень віконних, балконних та дверних прорізів; 5) приєднання та підключення до інженерних мереж відповідно до технічних умов індивідуальних (садибних) житлових будинків; 6) зведення на земельній ділянці тимчасових будівель та споруд без влаштування фундаментів; 7) розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності; 8) оснащення будівель і споруд приладами для ведення відокремленого обліку теплової енергії, гарячої і холодної води; 9) знесення і демонтаж будівель та споруд без подальшого будівництва; 10)роботи з відновлення елементів благоустрою; 11) відновлення окремих конструкцій будівель та споруд з метою ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (аварій) та відновлення функціонування об`єктів, призначених для забезпечення життєдіяльності населення, без зміни їх геометричних розмірів та ін.

Під будівельними конструкціями слід розуміти - основні конструктивні елементи будівлі або споруди, що виконують тримальні, огороджувальні або сумісні функції (ДСТУ Б В.2.6-156:2010 «Конструкції будинків і споруд. Бетонні та залізобетонні конструкції з важкого бетону)».

За функціональним призначенням розрізняють будівельні конструкції: тримальні, огороджувальні, суміщені та допоміжного призначення (наприклад, віконні рами-вітражі, сходові марші й майданчики, внутрішні перегородки).

Тримальна або несуча конструкція - елемент будівельної конструкції, що сприймає і витримує постійне чи тимчасове навантаження, зокрема й навантаження від інших частин конструкції. Тримальні конструкції, що становлять базовий каркас будинку або споруди, забезпечуючи їхню надійність і довговічність. Тримальні конструкції сприймають основні навантаження (власну масу, масу устаткування, людей, снігу, напір вітру, тиск грунту на підземні частини будинку або споруди тощо) і передають їх на основу (ДБН В.2.6-163:2010 «Конструкції будівель і споруд. Сталеві конструкції. Норми проектування, виготовлення і монтажу»).

Огороджувальні конструкції - будівельні конструкції, призначені для ізоляції внутрішніх об`ємів у будівлях і спорудах від зовнішнього середовища або між собою.

Огороджувальні конструкції захищають будинок (споруду) від дії зовнішніх факторів вологи, вітру, шуму, температурного впливу, забезпечують звукоізоляцію (іноді й теплоізоляцію) приміщень. Часто огороджувальні конструкції є і тримальними конструкціями.

Огороджувальні будівельні конструкції часто є водночас і тримальними ( трибальні стіни й перегородки в цивільних будинках, тощо).

Матеріалами справи встановлено, що позивачем був споруджений навіс для запобігання підтоплення опадами підвалу житлового будинку.

В оскаржуваному приписі у розділі «Порушення скоєно» відповідачем вказано -« незаконна прибудова, чим порушують норми ДБН та протипожежні норми».

Суд звертає увагу, що відповідно до ч.1 ст. 26 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі «Закон № 3038») забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва.

Відповідно до ст. 4 Закону № 3038 об`єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об`єкти інженерно-транспортної інфраструктури (крім трубопроводів внутрішньо господарських меліоративних систем).

Поняття «прибудова» жоден нормативно-правовий акт, що регулює спірні правовідносини, не містить.

Відповідно до ч.4 ст. 26 Закону № 3038 право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Відповідно до ч.1 ст. 27 Закону № 3038 забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки.

Відповідно до ч.2 ст. 34 Закону № 3038 Перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 7 червня 2017 р. № 406.

У Переліку у пункті 6 вказано: зведення на земельній ділянці тимчасових будівель та споруд без влаштування фундаментів, зокрема навісів, альтанок, наметів, накриття, сходів, естакад, літніх душових, теплиць, гаражів, а також свердловин, криниць, люфт- клозетів, вбиралень, вигрібних ям, замощень, парканів, відкритих басейнів та басейнів із накриттям, погребів, входів до погребів, воріт, хвірток, приямків, терас, ґанків - щодо індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків.

Таким чином, суд вважає, що зведення навісу не потребує документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію.

Отже, навіс, зведений позивачем, є тимчасовою спорудою, не має жодної капітальної стіни, не має фундаменту та був зведений для запобігання підтоплення опадами підвалу житлового будинку.

Поряд з цим, суд погоджується з доводами позивача, що виконані ним роботи, не є втручанням в несучі конструкції будинку та не належить до самочинного будівництва, оскільки відповідно до п.6 Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 червня 2017р. №406, не потребує таких документів зведення на земельній ділянці тимчасових будівель та споруд без влаштування фундаментів, зокрема навісів, альтанок, наметів, накриття, сходів, естакад, літніх душових, теплиць, гаражів, а також свердловин, криниць, люфт-клозетів, вбиралень, вигрібних ям, замощень, парканів, відкритих басейнів та басейнів із накриттям, погребів, входів до погребів, воріт, хвірток, приямків, терас, ґанків - щодо індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків.

З наявних у справі матеріалів фото фіксації слідує, що зведений навіс не був розміщений на фундаменті.

Окрім зазначеного, суд звертає увагу на зміст оскаржуваного припису.

Так, в графі «Порушення скоєно:» зазначено: «Незаконна прибудова, чим порушують норми ДБН та протипожежні норми». Зазначено усунути порушення протягом 3-х робочих днів, змістити прибудову, згідно норм ДБН на 1 м.

Таким чином, припис не містить посилань на конкретні норми Закону України «Про благоустрій населених пунктів», а також пункти ДБН та протипожежні норми, які порушені позивачем.

Відповідно до п. 6.1.28 ДБН «Планування та забудова територій» Б.2.2-12:2019, затверджений Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України від 26.04.2019 р. № 104 (далі -«ДБН Б.2.2-12:2019») допускається розміщення об`єктів обслуговування на присадибній ділянці згідно з нормами законодавства України. Прибудовані або окремо розміщені приміщення та тимчасові споруди для індивідуальної трудової та підприємницької діяльності допускається розташовувати на земельних ділянках по червоних лініях.

Відповідно до п. 6.1.41 ДБН Б.2.2-12:2019 при розміщенні будинків в кварталах із сформованою забудовою для догляду за будинками і здійснення поточного ремонту відстань до межі суміжної земельної ділянки від найбільш виступаючої конструкції стіни будинку слід приймати не менше ніж 1,0 м. При цьому, має бути забезпечене виконання необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть попаданню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок або взаємо- узгоджене водовідведення згідно з вимогами ДБН В. 1.1-25.

Як зазначає позивач, від стіни житлового будинку до межі суміжної земельної ділянки відстань становить не менше 3 метрів.

До того ж, відповідно до п. 5.1.10 Правил благоустрою смт. Немішаєве, факти порушення благоустрою фіксуються актами, приписами, протоколами та фотофіксацією, що виноситься на розгляд громадськості та відповідних служб.

Проте, судом встановлено, що відповідачем не проводилась перевірка та не складався акт перевірки, що повинні передувати складенню припису щодо усунення порушень вимог законодавства щодо благоустрою в населених пунктах.

Тому, із врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що оскаржуваний припис є протиправним і таким, що підлягає скасуванню.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суб`єкт владних повноважень, не довів, що дія в межах наданих йому повноважень при прийнятті оскаржуваного припису, внаслідок чого позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно матеріалів справи, при зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 992,40 грн., що підтверджується квитанцією від 05.09.2022 року.

В зв`язку із тим, що позовні вимоги підлягають задоволенню, на користь позивача слід стягнути сплачений судовий збір у розмірі 992,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Комунального підприємства « Микуличі » Немішаївської селищної ради.

Керуючисьст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити;

Визнати протиправним та скасувати припис Комунального підприємства "Микуличі" Немішаївської селищної ради від 08.08.2022 №08/22, виданого головним інженером Комунального підприємства "Микуличі" Немішаївської селищної ради Перевозником Ігорем Михайловичем;

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 992,40грн. (дев`ятсот дев`яносто дві грн. 40 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Комунального підприємства «Микуличі» Немішаївської селищної ради (07852, Київська обл. Бучанський район, с. Микуличі, вул. Центральна, 1, код ЄДРПОУ 41962976).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Балаклицький А. І.