Ухвала

від 11.10.2023 по справі 320/35506/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

11 жовтня 2023 року м. Київ № 320/35506/23

Київський окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Перепелиці А.М., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами громадянина України ОСОБА_1 , громадянина Латвії ОСОБА_2 , громадянина Болгарії ОСОБА_3 до Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій та скасування реєстраційних дій,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулись громадянин України ОСОБА_1 , громадянин Латвії ОСОБА_2 , громадянин Болгарії ОСОБА_3 з позовом до Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій та скасування реєстраційних дій, в якому просить:

- визнати протиправними дії Міністерства юстиції України щодо прийняття до розгляду скарги Офісу Генерального прокурора від 11.09.2023 №10/1/3-2108вих-23, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.09.2023 №СК-3610-23 щодо товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОКОРКИ-7» (ідентифікаційний код юридичної особи 40600426); щодо товариства з обмеженою відповідальністю «АКАДЕМ-КЛУБ» (ідентифікаційний код юридичної особи 33098121); щодо Приватного підприємства «ОРЄСТ» (ідентифікаційний код юридичної особи 23736152), та призначення засідання центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції із розгляду даної скарги;

- визнати протиправними та скасувати реєстраційні записи внесені 04.10.2023 державним реєстратором Міністерства юстиції України Лугченко А.Г.:

Щодо товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОКОРКИ-7» (ідентифікаційний код юридичної особи 40600426)»: №1000659950039022853, дія Скасування дії «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» (Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи, Зміна фізичних осіб або зміна відомостей про фізичних осіб - платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо, Зміна кінцевого бенефіціарного власника або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника); №1000659950038022853, дія Скасування дії «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» (Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи); №1000659950037022853, дія Скасування дії «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» (Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи); №1000659950036022853, дія Скасування дії «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» (Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи); №1000659950035022853, дія Скасування дії «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» (Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи); №1000659950034022853, дія Скасування дії «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» (Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи);

Щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «АКАДЕМ-КЛУБ» (ідентифікаційний код юридичної особи 33098121): №1004159950078057859, дія Скасування дії «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» (Зміна відомостей про органи управління юридичної особи, Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи, Зміна фізичних осіб або зміна відомостей про фізичних осіб - платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо, Зміна кінцевого бенефіціарного власника або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника, Зміна установчих документів); №1004159950077057859, дія Скасування дії «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» (Зміна складу засновників (учасників або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи; №1004159950076057859, дія Скасування дії «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» (Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи); №1004159950075057859, дія Скасування дії «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» (Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи); №1004159950074057859, дія Скасування дії «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» (Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи); №1004159950073057859, дія Скасування дії «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» (Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи);

Щодо Приватного підприємства «ОРЄСТ» (ідентифікаційний код юридичної особи 23736152): №1000689950039060749, дія Скасування дії «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» (Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи, Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи, Зміна кінцевого бенефіціарного власника або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника, Зміна установчих документів).

Частиною 1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі за цим позовом, слід звернути увагу на наступне.

Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до ч. 1, 2 ст. 55 Конституції України.

Для реалізації кожним конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.

Підставою позову є юридичні факти, які наводяться позивачем на обґрунтування своєї матеріально-правової вимоги та які мають значення для судового захисту суб`єктивного права, тобто підстава позову - це частина позову, що відображає обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, і докази, що підтверджують позов.

При цьому, цими обставинами можуть бути лише юридичні факти матеріально-правового характеру, тобто такі факти, які тягнуть певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин від характеру яких залежить правова кваліфікація спору.

Водночас, ч.1 ст.21 КАС України передбачено, що позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою.

Згідно з ч.1 ст.172 КАС України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Пов`язаними між собою можна вважати вимоги, що випливають з одних правовідносин, і, як наслідок, ґрунтуються на одних і тих самих фактичних даних.

Таким чином, у випадку заявлення позивачем в одній позовній заяві кількох вимог, що становлять предмет адміністративного позову, вказані вимоги мають виникати з однакових юридичних фактів, тобто мати єдині підстави позову, оскільки в протилежному випадку виникають різні адміністративні позови, які підлягають розгляду в окремих самостійних провадженнях.

Варто відмітити, що цей адміністративний позов не містить пояснень щодо того, в чому полягає їх однорідність.

Згідно з ч.5 ст.172 КАС України не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.

Суд зазначає, що позивач об`єднав позовні вимоги щодо оскарження дій Міністерства юстиції України щодо прийняття до розгляду скарги Офісу Генерального прокурора та вимоги направленні на визнання протиправним та скасування реєстраційних записів внесених державним реєстратором.

В контексті вказаного суд вважає за необхідне зазначити наступне.

У відповідності до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами ст.2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Положеннями п.1 ч.1 ст.3 КАС України встановлено, що справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв`язку зі здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п.7 ч.1 ст.3 КАС України у редакції, чинній на час звернення позивача до суду та ухвалення оскаржуваних судових рішень).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій.

Наведене узгоджується й із положеннями ст.2,4,19 КАС України у чинній редакції, які закріплюють завдання адміністративного судочинства, визначення понять публічно-правового спору та суб`єкта владних повноважень, а також межі юрисдикції адміністративних судів.

Водночас неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду його акт індивідуальної дії.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору.

Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі за №826/9341/17.

Також, у постанові від 17.04.2018 у справі №815/6956/15 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 у справі №815/3490/16 сформульовано наступний правовий висновок:

" до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлін-ських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Разом з тим неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предме-том перегляду - його акт індивідуальної дії.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Велика Палата Верховного Суду приходить до висновку, що спірні правовідносини виникли між учасниками ТОВ "Главбуд плюс" ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (засновники) щодо їх повноважень в управлінні цією юридичною особою, а саме, призначенні виконавчого органу цього товариства - директора в особі ОСОБА_7, а тому дії державного реєстратора з унесення змін в ЄДР до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установ-чих документах, а саме вчинення запису про ОСОБА_7, як директора ТОВ "Главбуд плюс", у цих відносинах є похідними.

Отже, цей спір не пов`язаний із захистом прав ОСОБА_4 у сфері публічно-правових відносин, що виключає розгляд цієї справи в порядку адміністративного судочинства.

Ураховуючи суть спірних правовідносин та суб`єктний склад сторін у справі, Велика Палата Верховного Суду встановила помилковість висновків судів попередніх інстанцій, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів, оскільки спірні правовідносини виникли між учасниками (засновниками) юридичної особи щодо їх повноважень в управлінні господарським товариством, а тому мають вирішуватися в порядку господарського судочинства.".

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28.11.2018 №815/3490/16, від 05.06.2018 №805/4506/16-а, від 22.08.2018 №805/4505/16-а, від 12.06.2019 №344/10480/16-а, від 13.11.2019 №826/2778/16, від 29.01.2021 №640/6150/20, від 19.05.2021 №826/6607/17.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що спірні правовідносини в частині заявлених позивачем позовних вимог у цій справі регулюються ГК України, Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», іншими похідними нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.

Так, у відповідності до ст.1 ГК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з положеннями ст.1 ГК України, господарські відносини виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб`єктами господарювання, а також між цими суб`єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Положеннями ч.1,2 ст.20 ГК України встановлено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

У відповідності до п.4 ч.1 ст.12 ГПК України (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду з цим позовом) господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов`язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.

За правилами п.3 ч.1 ст.20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

При цьому, суд зазначає, що корпоративні права характеризуються, зокрема тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи, має право на участь в управлінні організацією та інші правомочності передбачені законом і статутними документами.

Відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 169, якщо позивачем порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень ст.172 КАС України), суд повертає позивачеві позовну заяву разом з доданими до неї документами.

Враховуючи, що позивачами порушено правила об`єднання позовних вимог, позовна заява підлягає поверненню позивачу.

Крім того, суд звертає увагу, що разом з позовною заявою позивачем було подано до суду заяву про забезпечення позову, втім, з огляду на встановлення судом підстав для повернення позовної заяви, заява про забезпечення позову розгляду не підлягає та повертається позивачу разом з позовною заявою.

Керуючись ст.169, 172, 241, 243, 248, 256 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву громадянина України ОСОБА_1 , громадянина Латвії ОСОБА_2 , громадянина Болгарії ОСОБА_3 - повернути.

2. Роз`яснити позивачам, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

3. Копію ухвали разом з позовною заявою і доданими до неї документами надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України з моменту її підписання суддею (суддями). Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом п`ятнадцяти днів, з дня складання повного тексту ухвали.

Суддя Перепелиця А.М.