Рішення

від 12.10.2023 по справі 480/1230/23

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2023 року Справа № 480/1230/23

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шевченко І.Г., розглянувши у приміщенні суду в м. Суми заяву представника позивача про стягнення судових витрат в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСКРА-СЛОБОДА" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 25.09.2023 у справі №480/1230/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСКРА-СЛОБОДА" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задоволено (а.с.191-204), зокрема:

- визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС у Сумській області від 27.12.2022 №7951750/39548138;

- зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, складену Товариством з обмеженою відповідальністю "ІСКРА-СЛОБОДА" від 03.11.2022 №4, датою її подання для реєстрації - 29.11.2022.

Також цим рішенням стягнуто на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "ІСКРА-СЛОБОДА"" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області та Державної податкової служби України в рахунок повернення сплачений при подачі позову до суду судовий збір по 1342 грн. з кожного.

Представник позивача 02.10.2023 подала до суду заяву, в якій просила ухвалити додаткове рішення щодо стягнення з відповідачів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСКРА-СЛОБОДА" витрати на правничу допомогу у розмірі 7000грн. та до якої додала докази на підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу.

При цьому, до ухвалення судового рішення по суті вимог, 03.04.2023 представником позивача було подано заяву, в якій представник вказала, що докази, які підтверджують витрати позивача на правничу допомогу, будуть подані до суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (а.с.174-175).

Згідно з ч.ч. 1, 3, 4 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Частиною 1 ст. 252 КАС України, передбачено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Окрім того суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч. 3 ст. 252 КАС України).

Відтак, з огляду на те, що рішення суду від 25.09.2023 у цій справі ухвалено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, суд ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі та порядку, що й судове рішення.

Вирішуючи по суті заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення, суд зазначає наступне.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що у відповідності до ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вказаних вимог, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (ч.2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження) та суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Критерій співмірності витрат на професійну правничу допомогу повинен визначатись не лише виходячи зі складності справи, а й на підставі належним чином підтвердженого обсягу наданих адвокатом послуг і виконаних ним робіт, пов`язаних з наданням правової допомоги в рамках розгляду справи.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, постанові Верховного Суду від 17 вересня 2019 року у справі №810/3806/18, від 31.03.2020 у справі №726/549/19, від 15 червня 2022 року у справі № 280/8547/20, від 08 березня 2023 року у справі № 640/16295/21, від 19 вересня 2023 року у справі № 826/14340/18.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с.123-128), професійна правнича допомога позивачу у цій справі надавалася адвокатом Шик Вікторією Володимирівною (далі - адвокат, Шик В.В.).

Представником позивача для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу до суду при розгляді справи по суті та після ухвалення рішення по суті спору було подано попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат з визначенням суми судового збору в 2684,00грн. та витрат на професійну правничу допомогу в 7000,00грн. (а.с.128), договір про надання правової допомоги, укладеного 23.01.2023 між адвокатським об`єднанням адвокатом Шик В.В. та позивачем (далі - Договір, а.с.123-124), додаткову угоду №2 до Договору про надання правової допомоги №1 від 23.01.2023, укладеного 23.01.2023 між позивачем та Шик В.В. (далі - Додаткова угода №2, а.с.125), додаткову угоду №4 до Договору про надання правової допомоги №1 від 23.01.2023, укладеного 13.03.2023 між позивачем та Шик В.В. (далі - Додаткова угода №4, а.с.212), акт приймання-передачі виконаних робіт, наданих послуг за договором про надання правової допомоги №1 від 23.01.2023, №2 від 23.01.2023 та №4 від 13.03.2023, що укладений між позивачем та Шик В.В. (далі - Акт приймання-передачі, а.с.213), рахунки-фактуру на оплату послуг з правової допомоги №2 від 13.03.2023 та №4 від 13.07.2023 (а.с.214-215), виписки з банківської установи про сплату позивачем витрат на правову допомогу у розмірі 7000грн. (а.с.210-211), свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДН №5265, видане 28.11.2018 Шик В.В. та ордер на надання правничої (правової) допомоги (а.с.126-127, 209).

Так, згідно п.п.1.1 Договору (а.с.123) адвокат приймає доручення позивача та бере на себе зобов`язання надати позивачу правову допомогу, а саме:

надання позивачу правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу його діяльності в будь-якому статусі. Складення заяв, скарг, заперечень, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів позивача, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення;

представництво та захист інтересів позивача в будь-яких органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, перед фізичними та юридичними особами, а також у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного, кримінального та конституційного судочинства, провадження у справах про адміністративні правопорушення, органах державної виконавчої служби, органах Національної поліції України, прокуратури, органах Державної фіскальної служби України та усіх інших правоохоронних органах, органах Державної реєстраційної служби України, Міністерства юстиції України тощо з будь-яких питань.

Згідно п.п.3.1 Договору розмір та порядок сплати гонорару, який позивач сплачує адвокату за надану в межах цього Договору правову допомогу, визначається сторонами окремою Додатковою угодою, яка є невід`ємною частиною цього Договору. Така Додаткова угода може бути викладена у формі додатку до Договору, який набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками Сторін.

Так, згідно п.3 Додаткової угоди №2 (а.с.125) вартість послуг адвоката з підготовки документів та представництва інтересів позивача в суді складає 5 000,00 і включає в себе, наступний перелік дій:

- Аналіз наданих позивачем документів;

- Підготовка, підписання та подання до суду позовної заяви, копій документів та заяв по суті справи;

- Збирання та подання доказів до суду;

- Представництво інтересів позивача у суді, а саме участь у судових засіданнях не залежно від їх кількості, надання представницьких та правових послуг;

- Робота з нормативно-правовою базою та під час складання позовної заяви та заяв по суті справи, підготовка заяв, скарг, клопотань та інших процесуальних документів; Складання усіх необхідних процесуальних документів під час підготовки та судового розгляду справи;

- Інші необхідні процесуальні дії, пов`язані із розглядом справи.

Усі необхідні процесуальні дії, пов`язані із розглядом справи, не зазначені у цьому переліку, відображаються Сторонами у акті виконаних робіт і вважаються такими, що входять до предмету цієї Додаткової угоди і включені до вартості послуг визначеної у цьому пункті.

Згідно п.4 Додаткової угоди №2 оплата послуг з представництва інтересів у суді здійснюється шляхом перерахування вартості послуги у сумі 7 000,00 гривень після підписання цього Договору.

Згідно п.5 Додаткової угоди №2 сплата узгодженої сторонами суми гонорару (послуг) здійснюється позивачем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок адвоката.

Разом з тим, пунктом 1 Додаткової угоди №4 (а.с.212) визначено викласти пункт Додаткової угоди №2 щодо вартості послуг адвоката та переліку виконаних робіт у наступній редакції:

«Вартість послуг Адвоката з підготовки документів та представництва інтересів Клієнта в суді складає 7 000,00 (сім тисяч гривень 00 коп.) і включає в себе, наступний перелік дій:

- Аналіз наданих Клієнтом документів;

- Підготовка, підписання та подання до суду позовної заяви, копій документів та заяв по суті справи;

- Збирання та подання доказів до суду;

- Представництво інтересів Клієнта у суді, а саме участь у судових засіданнях, не залежно від їх кількості, наданні, представницьких та правових послуг;

- Робота з нормативно-правовою базою та під час складання позовної заяви та заяв по суті справи, підготовка заяв, скарг, клопотань та інших процесуальних документів;

- Складання усіх необхідних процесуальних документів під час підготовки та судового розгляду справи;

- Інші необхідні процесуальні дії, пов`язані із розглядом справи.

Усі необхідні процесуальні дії, пов`язані із розглядом справи, не зазначені у цьому переліку, відображаються Сторонами у акті виконаних робіт і вважаються такими, що входять до предмету цієї Додаткової угоди і включені до вартості послуг визначеної у цьому пункті».

Згідно п.1 Акту приймання-передачі виконаних робіт адвокат Шик В.В. виконала та передала ТОВ "ІСКРА-СЛОБОДА" наступні послуги з надання правової допомоги під час підготовки та судового розгляду справи у Сумському окружному адміністративному суді у справі №480/1230/23, а саме:

- підготовка та подання до суду та відповідачам позовної заяви - 5 годин;

- підготовка та подання до суду та відповідачам копій документів у кількості 55 одиниць у 3-х екземплярах - 3 години;

- робота з нормативно-правовою базою під час складання позовної заяви, відповіді на відзив, вивчення судової практики - 3 години;

- підготовка заяв, скарг клопотань то інших процесуальних документів, складання та підписання всіх необхідних процесуальних документів під час підготовки та судового розгляду справи: Заява про надання доказів в порядку передбаченому п.7 ст.139 КАС України. Відповідь на відзив - 2 години.

Згідно п.3 Акту приймання-передачі виконаних робіт загальна вартість робіт, наданих адвокатом позивачу за домовленістю склала 7000,00грн.

Відтак, судом з досліджених документів встановлено, що за надання правової допомоги адвокатом позивачу у цій справі, ТОВ "ІСКРА-СЛОБОДА" має сплатити адвокату Шик В.В. 7000,00грн.

Також судом встановлено, що за рахунком-фактурою від 13.03.2023 №2 та від 13.07.2023 №4 позивачем було сплачено адвокату Шик В.В. витрати на правничу допомогу у сумі 7000,00грн. (а.с.210-211, 214-215).

Матеріалами справи підтверджено, що адвокатом Шик В.В. на виконання умов Договору та Додаткових угод складено та підписано позовну заяву у цій справі, в т.ч. уточнену (а.с.134-140), також складено відповідь на відзив (а.с.168-170), клопотання щодо поновлення строку на подання відповіді на відзив (а.с.179) та клопотання щодо подання додаткових доказів щодо витрат позивача на правову допомогу у порядку ч.7 ст.139 КАС (а.с.174-175).

Водночас, у відзивах представники ГУ ДПС у Сумській області та ДПС України заперечували проти стягнення з них витрат на професійну правничу допомогу, з огляду на те, що в Додатковій угоді №2 представником позивача в одному пункті вказано розмір правової допомоги у сумі 5000грн., а в іншому - у сумі 7000грн.

Так, дійсно, пунктом 3 Додаткової угоди №2 визначено, що вартість послуг адвоката з підготовки документів та представництва інтересів позивача в суді складає 5 000,00грн., а пунктом 4 - що оплата послуг з представництва інтересів у суді здійснюється шляхом перерахування вартості послуги у сумі 7 000,00 гривень після підписання цього Договору.

Однак, пунктом 1 Додаткової угоди №4 такі розбіжності було виправлено та змінено пункт Додаткової угоди №2 щодо вартості послуг адвоката і визначено, що вартість послуг Адвоката з підготовки документів та представництва інтересів Клієнта в суді складає 7000,00грн.

Тому посилання представників відповідачів на такі розбіжності не приймаються судом до уваги.

Також щодо доводів представників відповідача про те, що розмір заявлених позивачем витрат не можна вважати виправданим, варто відмітити, що при застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, такий, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п`ятій статті 134 КАС України.

Втім ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

У постанові Верховного Суду від 13 травня 2021 року у справі № 200/9888/19-а Верховний Суд виклав висновок щодо застосування статей 134, 139 КАС України щодо ролі суду під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу.

Так, Верховний Суд у вказаній постанові зазначив, що: "Відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. А згідно з частиною сьомою цієї ж статті КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони.

Це означає, що відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, чи невиправданості їх понесення, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат, керуючись критеріями, закріпленими у статті 139 КАС України".

Аналогічні висновки викладені також у постановах Верховного Суду від 05 серпня 2020 року у справі № 640/15803/19, від 28 жовтня 2021 року у справі № 160/15983/20, від 28 липня 2022 року у справі № 640/18791/20, 15 червня 2023 року у справі № 640/33886/21.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу застосувала відповідний підхід надавши оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона мала заперечення.

Втім доводи представника відповідача про те, що витрати позивача у цій справі не можна вважати виправданими, є лише його суб`єктивною думкою, без врахування всіх об`єктивних та суб`єктивних обставин, не підтверджено жодними доказами й не може бути підставою для зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

Також суд зазначає, що законодавство надає право особі отримати правову допомогу з будь-яких питань будь-якої складності, з подальшою її компенсацією.

Крім того, у постанові Верховного суду від 09.04.2019 у справі №826/2689/15 зазначено, що чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості. Натомість, саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, покладено обов`язок доведення неспівмірності витрат з наданням відповідних доказів, втім у цій справі таких доказів відповідачами не надано.

Поряд з цим представники ГУ ДПС у Сумській області та ДПС України, заперечуючи проти стягнення витрат на правову допомогу вказували, що збирання доказів та підготовка їх копій, так само як і направлення документів відповідачам, є суто технічною роботою, а участь в судових засіданнях адвокат не приймала, оскільки розгляд справи здійснювався у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Проаналізувавши зміст наданих доказів на підтвердження витрат на правову допомогу, заперечення відповідачів щодо суми судових витрат, враховуючи критерії обґрунтованості та співмірності, суд частково погоджується із запереченнями представників відповідачів та відмічає, що такі перераховані в Акті приймання-передачі виконаних робіт види послуг, як: підготовка та подання до суду та відповідачам копій документів у кількості 55 одиниць у 3-х екземплярах з розрахунку в 3 години взагалі не є юридичними послугами та не потребують спеціальних професійних навичків, відповідно не підлягають відшкодуванню. Крім того, на переконання суду, робота з нормативно-правовою базою під час складання позовної заяви, відповіді на відзив, вивчення судової практики з розрахунку в 3 години, у формі окремої позасудової процесуальної процедури, не може вважатись окремою послугою правового характеру, оскільки сама суть кваліфікованої правової допомоги передбачає наявність у адвоката спеціальних знань, у тому числі й володіння нормативною базою.

Таким чином, здійснивши аналіз наданих представником позивача доказів при вирішенні питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, а також враховуючи заперечення відповідачів, виходячи з фактичного підтвердження позивачем розміру судових витрат, відповідно до наданих ним документів, враховуючи критерії обґрунтованості та співмірності, розміру понесених витрат, а також значення справи для позивача, суд дійшов висновку про зменшення позивачу розміру витрат на правничу допомогу до 5000грн. та відшкодувати цю суму позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів по 2500грн. з кожного.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 252, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСКРА-СЛОБОДА" про стягнення судових витрат - задовольнити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області (40000, м.Суми, вул.Іллінська, буд.13, код ЄДРПОУ 43995469) та Державної податкової служби України (04053, м.Київ, Львівська площа, буд.8, код ЄДРПОУ 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСКРА-СЛОБОДА" (42312, Сумська область, Сумський район, с.Басівка, вул.Тесленка, буд.6А, код ЄДРПОУ 39548138) витрати на професійну правничу допомогу 2500 (дві тисячі п`ятсот) грн. з кожного.

Додаткове рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складання.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.Г. Шевченко