ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
12 жовтня 2023 року м. Дніпросправа № 160/16256/22
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,
ознайомившись з матеріалами адміністративної справи та апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2022 року по справі №160/16256/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПМК-17" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2022 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПМК-17" задоволено.
Відповідач - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, 06.09.2023 вдруге подав апеляційну скаргу. Одночасно відповідач подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Оцінивши наведені скаржником підстави пропуску строку, Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 28.09.2023 визнав їх неповажними, у зв`язку з чим зазначену апеляційну скаргу залишив без руху та запропонував скаржнику у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали усунути недоліки апеляційної скарги шляхом надання до суду заяви про поновлення строку апеляційного оскарження, в якій вказати інші підстави для поновлення строку з наданням відповідних доказів на обґрунтування заяви. Окрім того, у зв`язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам п.1 ч.5 ст.296 КАС України, суд запропоновував скаржнику у встановлений строк надати документ про сплату судового збору.
Згідно довідки про доставку електронного листа, сформованої в автоматизованій системі діловодства спеціалізованого суду, копію ухвали від 28.09.2023 про залишення апеляційної скарги без руху, доставлено до електронного кабінету Головного управління ДПС у Дніпропетровській області 28.09.2023 о 19:28 год.
На виконання вимог ухвали суду на адресу Третього апеляційного адміністративного суду від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшло клопотання, в якому скаржник просить продовжити строк для усунення недоліків скарги з посиланням на обєктивну неможливість сплати судового збору у цій справі у встановлений судом строк. Окрім того, у вказаному клопотанні скаржник порушує питання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Підставами для поновлення строку на апеляційне оскарження скаржник зазначає те, що в межах процесуального строку він вже звертався до Третього апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на рішення суду у даній справі, проте ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 07.03.2023 остання була повернута скаржнику через неусунення недоліків щодо сплати судового збору. Вказує, що
повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду апеляційної інстанції у порядку, передбаченому КАС України, а повторна апеляційна скарга подається в найкоротший строк.
Оцінюючи доводи, якими скаржник обґрунтовує поважність пропуску строку на апеляційне оскарження в поданому клопотанні, суд наголошує, що підстави пропуску особою строку на оскарження судового рішення можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежали від волі особи та унеможливили звернення із скаргою у встановлений процесуальним законом строк.
Оцінка судом обставин, з яких учасник справи пропустив строк, на предмет того, чи були вони непереборною перешкодою для його звернення до суду у встановлений законом строк, повинна ґрунтуватися на нормах процесуального права, зокрема на нормах статті 8 КАС, згідно з якими усі учасники судового процесу є рівними перед законом та судом.
У цій справі саме скаржником не було дотримано вимог КАС України в частині сплати судового збору, що і стало підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги. При повторному зверненні з апеляційною скаргою відповідачем також не було сплачено судовий збір, тобто недоліки апеляційної скарги, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, скаржник так і не усунув.
На час постановлення цієї ухвали (12.10.2023) скаржником судовий збір досі так і не сплачений, що, в свою чергу, не може вважатися добросовісним використанням належних процесуальних прав та неухильним виконанням процесуальних обов`язків.
Аргументи, якими відповідач обґрунтовує несплату судового збору, фактично ґрунтуються на неналежному фінансуванні органу, що перешкоджало скаржнику вчинити певні процесуальні дії з дотриманням правил закону. Однак, ці обставини стосуються організації діяльності відповідача як суб`єкта владних повноважень, і не можуть бути розцінені як об`єктивна та непереборна перешкода у реалізації ним права на апеляційне оскарження.
У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
Вказана правова позиція вказана у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19.
Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, яке діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинно намагатись отримати вигоду від фінансових та інших складнощів, зокрема недостатності коштів та/або здійснення безспірного списання коштів з рахунків останнього, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору. Зазначене пов`язано з тим, що держава повинна дотримуватися принципу належного урядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.
Як при зверненні з повторною апеляційною скаргою, так і в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, поданому на виконання вимог ухвали про залишення скарги без руху, скаржником не надано обґрунтованих пояснень та належних доказів щодо неможливості повторного звернення з апеляційною скаргою невідкладно після отримання копії ухвали про повернення первісної апеляційної скарги; не доведено, що зволікання щодо повторного звернення зі скаргою (шість місяців) мало об`єктивно поважні причини, беручи до уваги й те, що судовий збір скаржником при повторному зверненні не був сплачений.
Жодних доказів, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій контролюючого органу, зокрема, з дня отримання копії ухвали про повернення вперше поданої апеляційної скарги до повторного звернення з апеляційною скаргою, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору у даній справі фінансування з Державного бюджету України, які б свідчили, що скаржник дійсно бажає реалізувати своє право на апеляційне оскарження в найкоротші строки, відповідач до суду не надав.
Суд вважає, що для приведення апеляційної скарги у відповідність з вимогами КАС України у скаржника було достатньо часу, а строк, що сплинув на момент подання цієї апеляційної скарги після ухвалення рішення суду першої інстанції і отримання її повного тексту відповідачем (більше восьми місяців), не можна вважати розумним та оптимальним для реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення.
Відповідно до статті 129 Конституції України та статей 2, 8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Обов`язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов`язків, передбачених законами України.
Право на повторне звернення з апеляційною скаргою після її повернення не є абсолютним й окрім його реалізації без зайвих зволікань, скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої апеляційної скарги відбулося з причин, які об`єктивно не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.
Та обставина, що повернення апеляційної скарги не позбавляє повторного звернення до апеляційного суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістомрішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що звернення до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків, встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обґрунтованого рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.
Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлює особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.
Аргументи скаржника, наведені у клопотанні про поновлення пропущеного строку, не можуть бути розцінені як об`єктивні обставини особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження, а відтак не свідчать про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
З урахуванням викладеного, у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.
За таких обставин розгляд заявленого скаржником клопотання про продовження процесуального строку на усунення недоліків в частині сплати судового збору є недоцільним.
Керуючись п.4 ч.1 ст.299 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ :
Відмовити в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2022 року по справі №160/16256/22.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2022 року по справі №160/16256/22.
Ухвала набирає законної сили з 12.10.2023 відповідно до ч.2 ст.325 КАС України та може бути оскаржена у касаційному порядку в строк, визначений ст.329 КАС України.
Головуючий - суддяЯ.В. Семененко
суддяН.А. Бишевська
суддяІ.Ю. Добродняк
Суд | Третій апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 12.10.2023 |
Оприлюднено | 16.10.2023 |
Номер документу | 114136302 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них |
Адміністративне
Третій апеляційний адміністративний суд
Семененко Я.В.
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Конєва Світлана Олександрівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Конєва Світлана Олександрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні