Постанова

від 12.10.2023 по справі 400/9970/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2023 р.м. ОдесаСправа № 400/9970/23

Перша інстанція: суддя Гордієнко Т. О.,

повний текст судового рішення

складено 14.08.2023, м. Миколаїв

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Димерлія О.О.,

суддів: Танасогло Т.М., Крусяна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу заступника керівника Первомайської окружної прокуратури на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 14.08.2023 у справі №400/9970/23 про повернення позовної заяви

У С Т А Н О В И В:

08.08.2023 керівник Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у якій просив суд зобов`язати Комунальне некомерційне підприємство "Первомайська центральна міська багатопрофільна лікарня" Первомайської міської ради та Первомайську міську раду вжити заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту з обліковим номером 55241, що розташована за адресою: вул. Толбухіна, 105/1 "п-д", м. Первомайськ Миколаївської області.

Необхідність подання даного позову саме керівником Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області обґрунтовано тим, що незважаючи на збройну агресію російської федерації проти України Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області, як спеціально уповноваженим органом у сфері контролюю за станом утримання та використання об`єктів цивільного захисту, не вжито повних, вичерпних та достатніх заходів до зобов`язання КНП "Первомайська центральна міська багатопрофільна лікарня" Первомайської міської ради та Первомайської міської ради привести захисну споруду цивільного захисту в стан, придатний для її використання за призначенням.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 14.08.2023 у справі №400/9970/23 позовну заяву повернуто відповідно до п.7 ч.4 ст.169 КАС України.

Приймаючи вказане судове рішення суд першої інстанції виходив із того, що приписами Кодексу цивільного захисту України не покладено на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області повноважень щодо звернення до суду з позовними вимогами щодо зобов`язання суб`єкта господарювання вжити заходів із приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту.

Не погодившись із вищевказаним судовим рішенням заступником керівника Первомайської окружної прокуратури подано апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, викладено прохання скасувати оскаржуване судове рішення з направлення справи до окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

В обґрунтування апеляційної скарги заступник керівника Первомайської окружної прокуратури вказує, що за суб`єктом владних повноважень - ГУ ДСНС в Одеській області визнається право на звернення до суду з метою захисту інтересів держави в усіх випадках, коли такий суб`єкт вважає інтереси держави порушеними. При цьому, за наявності загальної законодавчої норми, яка вказує на необхідність звернення до суду, від суб`єкта владних повноважень не вимагається закріплення в законі спеціальної вказівки стосовно виду позову. Такі доводи скаржник підкріплює посиланням на правову позицію Верховного Суду, яку викладено в постанові від 15.05.2019 у справі №820/417/16. Крім того, як зазначено в постанові Верховного Суду від 18.07.2018 у справі №820/1382/17, прокурор може звернутись до суду на захист інтересів держави в особі суб`єкта владних повноважень у випадку, коли в такого суб`єкта немає законного права на звернення з відповідним позовом до суду.

Скориставшись наданим, приписами чинного процесуального законодавства, правом КНП "Первомайська центральна міська багатопрофільна лікарня" Первомайської міської ради до апеляційного суду подано відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідач повністю погоджується з висновками суду першої інстанції, викладеними в оскаржуваному судовому рішенні від 14.08.2023 у справі №400/9970/23, у зв`язку з чим просить апеляційну скаргу заступника керівника Первомайської окружної прокуратури залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду без змін.

В силу приписів частини 2 статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, у системному зв`язку з положеннями чинного законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга заступника керівника Первомайської окружної прокуратури задоволенню не підлягає, з урахуванням такого.

Зокрема, колегією суддів установлено, що у період з 22.03.2021 по 02.04.2021 фахівцем Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області проведено планову перевірку КНП "Первомайська центральна міська багатопрофільна лікарня" Первомайської міської ради з питань дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

За наслідками вказаної перевірки Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області складено акт від 02.04.2021 №147, у якому вказано про порушення КНП "Первомайська центральна міська багатопрофільна лікарня" Первомайської міської ради вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки.

02.04.2021 Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області видано припис №76 про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Колегією суддів з`ясовано, що КНП "Первомайська центральна міська багатопрофільна лікарня" Первомайської міської ради повідомляло ГУ ДСНС у Миколаївській області про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що підтверджується наявними у матеріалах справи листами від 26.04.2023 №422, від 19.05.2023 №507.

З матеріалів справи також убачається, що комісією контролюючого органу неодноразово проводилась оцінка стану готовності, експлуатації та використання сховища (протирадіаційного укриття) №55241, розташованого за адресою: Миколаївська область, м.Первомайськ, вул.Толбухіна,105/1 п-д, власником якого є Первомайська міська рада, а балансоутримувачем - КНП "Первомайська центральна міська багатопрофільна лікарня" Первомайської міської ради.

За результатами таких заходів складено відповідні акти від 26.03.2021, від 09.06.2022, від 19.05.2023 оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту протирадіаційного укриття №55241.

Згідно із загальними висновками про стан готовності захисної споруди, станом на 26.03.2021, на 09.06.2022 та на 19.05.2023 сховище (протирадіаційне укриття) №55241 оцінено як не готове до використання за призначенням.

Відповідно до акту огляду об`єкта (будівлі, споруди, приміщення) щодо можливості його використання для укриття населення від 27.09.2022, технічний стан захисної споруди, що розташована за адресою: Миколаївська область, м.Первомайськ, вул.Федора Толбухіна,105/1 п-д, не відповідає вимогам з утримання та експлуатації ПРУ.

Судом апеляційної інстанції з`ясовано, що 27.01.2023 Головним управлінням ДСНС у Миколаївській області на ім`я керівника Первомайської окружної прокуратури направлено лист №26/137, у якому викладено прохання щодо сприяння у вжитті заходів реагування до власників або балансоутримувачів захисних споруд цивільного захисту з метою їх приведення у стан готовності до використання за призначенням для забезпечення захисту (укриття) населення.

З матеріалів справи убачається, що серед переліку захисних споруд цивільного захисту державної та комунальної форми власності, які оцінені як «не готові» до використання за призначенням, розташовані на території Первомайського району значиться захисна споруда №55241, яка розташована за адресою: Миколаївська область, м.Первомайськ, вул.Федора Толбухіна,105/1 п-д. Балансоутримувачем вказаної споруди є КНП "Первомайська центральна міська багатопрофільна лікарня" Первомайської міської ради.

Листом від 21.02.2023 №26/222 Головне управління ДСНС у Миколаївській області повідомило заступника керівника Первомайської окружної прокуратури про проведення перевірки щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на об`єкті КНП "Первомайська центральна міська багатопрофільна лікарня" Первомайської міської ради, розташованому за адресою: Миколаївська область, м.Первомайськ, вул.Федора Толбухіна,105/1 п-д (ПРУ №55241), та вжиті заходи з метою усунення виявлених порушень. Крім того, у вказаному зверненні зазначено, що постановою Кабінету міністрів України від 13.03.2022 №303 призупинено здійснення заходів державного нагляду (контролю) до закінчення військового стану.

23.02.2023 Первомайською окружною прокуратурою на адресу Головного управління ДСНС у Миколаївській області надіслано лист №54-851ВИХ-23 щодо надання відомостей про вжиття заходів у судовому порядку щодо усунення порушень законодавства, виявлених згідно з актом під час проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 02.04.2021 №147.

За наслідками розгляду вищеозначеного звернення Головним управлінням ДСНС у Миколаївській області на ім`я заступника керівника Первомайської окружної прокуратури надіслано відповідь (лист від 01.03.2023 №59 04-1330/59 03.03), яким адресата повідомлено, що за результатами заходу державного нагляду (контролю) позовна заява до адміністративного суду не направлялась. Крім того, у вказаному листі зазначено, що Головне управління ДСНС у Миколаївській області не має повноважень щодо вжиття заходів представницького характеру з метою визначення протиправної бездіяльності балансоутримувача захисної споруди та зобов`язання на вчинення конкретних дій, спрямованих на приведення такої захисної споруди відповідно до вимог чинного законодавства.

21.07.2023 Первомайською окружною прокуратурою на адресу Головного управління ДСНС у Миколаївській області надіслано лист №54-3692/вих-23, у якому зазначено про встановлення підстав для представництва інтересів держави в особі Головного управління ДСНС у Миколаївській області шляхом пред`явлення позову до Комунального некомерційного підприємства "Первомайська центральна міська багатопрофільна лікарня" Первомайської міської ради, Первомайської міської ради про зобов`язання вжиття заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту з обліковим номером 55241, що розташована за адресою: вул. Толбухіна, 105/1 "п-д", м. Первомайськ Миколаївської області. У зв`язку з чим, повідомлено про пред`явлення відповідної позовної заяви до Миколаївського окружного адміністративного суду.

Здійснюючи перегляд справи в апеляційному порядку колегія суддів виходить із наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 3 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка серед іншого, здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно із статтею 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень. Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Частинами третьою-п`ятою статті 53 КАС України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Отже, прокурор у визначених законом випадках наділений повноваженнями здійснювати представництво інтересів держави або конкретної особи шляхом звернення до суду з позовом, якщо таке представництво належним чином обґрунтоване.

Виключними випадками, за умови настання яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави».

У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави» висловив міркування, згідно із яким інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Системне тлумачення вказаних приписів дозволяє дійти висновку, що стаття 53 КАС України вимагає навести в адміністративному позові, скарзі чи іншому процесуальному документі мотиви з наданням належних доказів на підтвердження підстав заявлених позовних вимог із зазначенням, у чому саме полягає порушення інтересів держави та обставини, що зумовили необхідність їх захисту прокурором.

Пунктом 2 частини першої статті 2 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII визначено, що на прокуратуру покладається функція представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом.

Згідно із частиною третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Аналіз положень частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

2) у разі відсутності такого органу.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

«Не здійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

«Здійснення захисту неналежним чином» виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Колегія суддів звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, зокрема, замінює відповідного суб`єкта владних повноважень в судовому провадженні у разі, якщо той всупереч закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести, а суд перевірити, причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Такий висновок узгоджується із сталою правовою позицією суду касаційної інстанції, викладеною Верховним Судом у постановах від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, від 19.07.2018 у справі №822/1169/17, від 13.05.2021 у справі №806/1001/17 та Великою Палатою Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №826/13768/16, від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

Своє право на звернення до суду з цим позовом керівник Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області обґрунтовує бездіяльністю ГУ ДСНС у Миколаївській області, яка полягає у невжитті уповноваженим органом належних заходів щодо зобов`язання власника та балансоутримувача привести захисну споруду у стан готовності до використання.

Тобто, у позовній заяві прокурор зазначив, що суб`єктом владних повноважень, який мав би бути позивачем у цій справі, є ГУ ДСНС у Миколаївській області. Однак, з огляду на його бездіяльність, інтереси держави ним не захищаються, у зв`язку із чим з даним позовом звертається саме прокурор.

З огляду на зазначене, апеляційний суд зазначає про таке.

Згідно із позовною заявою, підставою пред`явлення цього позову саме керівником Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області є бездіяльність органу державної влади - ГУ ДСНС у Миколаївській області, яка полягає у його пасивній поведінці з контролю за готовністю споруд цивільного захисту до використання за призначенням.

У контексті наведеного варто з`ясувати, чи наділено ГУ ДСНС у Миколаївській області належним обсягом компетенції щоб набути повноважень позивача у цій справі.

Відповідно до частини восьмої статті 32 Кодексу цивільного захисту України утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється суб`єктами господарювання, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.

Контроль за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, спільно з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими державними адміністраціями (частина п`ятнадцята статті 32 Кодексу цивільного захисту України).

Згідно із пунктом 3 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 №138, балансоутримувач захисної споруди - власник захисної споруди або юридична особа, яка утримує її на балансі.

Утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами (пункт 9 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 №138).

Здійснення контролю за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує ДСНС разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями (пункт 12 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 №138).

Вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 № 579.

Споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни (пункт 1 розділу ІІ наказу Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 № 579).

Споруди фонду захисних споруд, їх комунікації, інженерні мережі, інженерне та спеціальне обладнання, системи життєзабезпечення (далі - обладнання споруд фонду захисних споруд) мають утримуватися в належному технічному стані. Утримання та експлуатація обладнання споруд фонду захисних споруд здійснюються згідно з вимогами і рекомендаціями, визначеними технічною документацією на них, а також відповідними нормами і правилами (пункт 7 розділу ІІ наказу Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 № 579).

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1052, передбачено, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Згідно із пунктом 3 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1052, основними завданнями ДСНС є:

1) реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності;

2) здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Відповідно до пункту 4 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1052, ДСНС відповідно до покладених на неї завдань, зокрема:

- здійснює заходи щодо створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення їх обліку, забезпечує разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями здійснення контролю за готовністю зазначених споруд до використання за призначенням;

- здійснює заходи щодо впровадження інженерно-технічних заходів цивільного захисту, готує пропозиції щодо віднесення населених пунктів та об`єктів національної економіки до груп (категорій) із цивільного захисту;

- організовує і здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання;

- складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту;

- застосовує адміністративно-господарські санкції за порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування повноважень між центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту» від 21.04.2021 №2228-IX із Кодексу цивільного захисту України виключено статтю 67 «Повноваження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки».

Одночасно, вказаним нормативно-правовим актом Кодекс цивільного захисту України доповнено статтею 17-1 «Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту», згідно із пунктами 16, 48, 51 якої такий суб`єкт владних повноважень:

- реалізує державну політику з питань створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення обліку таких споруд;

- звертається до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, у разі якщо такі порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей;

- перевіряє стан дотримання вимог законодавства у сфері цивільного захисту та складає відповідні акти.

З урахуванням наведеного колегія суддів дійшла висновку, що законодавством передбачено право ДСНС, як суб`єкта владних повноважень при застосуванні своєї компетенції, на звернення до суду виключно з позовами про застосування заходів реагування (пункт 48 Кодексу цивільного захисту населення України).

Тож, на підставі аналізу зазначених норм законодавства суд апеляційної інстанції зазначає, що положеннями Кодексу цивільного захисту населення України не передбачено повноважень ГУ ДСНС у Миколаївській області на звернення до суду із заявленими позовними вимогами у якості позивача.

Тому, прокурором у цій позовній заяві визначено орган, в особі якого він звернувся до суду з цим позовом, який не має права на звернення до суду з ним.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постановах від 03.08.2023 у справі №260/4120/22, від 05.09.2023 у справі № 260/4044/22.

Означене спростовує відповідні доводи заступника керівника Первомайської окружної прокуратури, які викладено скаржником в апеляційній скарзі.

З огляду на вказане, апеляційний адміністративний суд уважає правильним висновок суду першої інстанції про необхідність повернення позовної заяви згідно із пунктом 7 частини четвертої статті 169 КАС України.

При цьому, суд апеляційної інстанції відхиляє посилання скаржника на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, яку викладено в постанові від 18.07.2018 у справі №820/4717/16, адже висновки суду касаційної інстанції у наведеному судовому рішенні не є релевантними по відношенню до досліджуваної ситуації.

Зокрема, Великою Палатою Верховного Суду досліджувалось питання щодо можливості розгляду справи в порядку адміністративного судочинства. Водночас, судом касаційної інстанції не перевірялось та не досліджувалось питання стосовно доцільності та необхідності звернення до суду керівника Харківської місцевої прокуратури № 5 в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області через призму наявності у такого органу повноважень на подання до суду позову про зобов`язання балансоутримувача та/або власника вжити заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту.

Апеляційний суд зауважує, що жодних висновків про те, що орган Державної служби України з надзвичайної ситуації уповноважений на звернення до суду з позовом про зобов`язання вжити заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту попри відсутність у законодавстві прямої вказівки про це, постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.07.2018 у справі №820/4717/16 не містить.

Також, колегія суддів уважає за доцільне відмітити, що в апеляційній скарзі заступником керівника Первомайської окружної прокуратури невірно зазначено номер судового рішення суду касаційної інстанції, зокрема, №820/417/16.

Не є обґрунтованими також твердження скаржника про необхідність застосування в даному випадку правових висновків Верховного Суду, які викладено в постанові від 18.07.2018 №820/1382/17, оскільки в досліджуваній ситуації судом касаційної інстанції перевірялась можливість керівника Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області звернутись до суду в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області з позовом про зобов`язання виконати припис.

Натомість, у даному випадку, предметом позову є зобов`язання вжити заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту.

Крім того, суд апеляційної інстанції уважає за доцільне відмітити, що згідно із останньою правовою позицією Верховного Суду положеннями Кодексу цивільного захисту населення України не передбачено повноважень ГУ ДСНС у Миколаївській області на звернення до суду із позовними вимогами про вжиття заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту.

Установлені в межах розгляду даної справи фактичні обставини у повному обсязі спростовують наведені в апеляційній скарзі доводи заступника керівника Первомайської окружної прокуратури.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а викладені заступником прокурора в апеляційній скарзі доводи не свідчать про порушення окружним адміністративним судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Отже, при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому підстав для його скасування немає.

З підстав визначених статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 308, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу заступника керівника Первомайської окружної прокуратури залишити без задоволення, а ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 14.08.2023 у справі №400/9970/23 про повернення позовної заяви без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання сторонами копії судового рішення.

Суддя-доповідач О.О. ДимерлійСудді Т.М. Танасогло А.В. Крусян