Постанова

від 12.10.2023 по справі 560/4366/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 560/4366/20

касаційне провадження № К/9901/26295/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Ханової Р.Ф., Юрченко В.П.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області

на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 січня 2021 року (головуючий суддя - Польовий О.Л.)

та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2021 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Іваненко Т.В.; судді - Граб Л.С., Сторчак В.Ю.)

у справі № 560/4366/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Клевер Продакшн Груп»

до Головного управління ДПС у Хмельницькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Клевер Продакшн Груп» (далі - ТОВ «Клевер Продакшн Груп»; позивач; платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області (далі - ГУ ДПС у Хмельницькій області; відповідач; контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27 квітня 2020 року № 0004240501, від 27 квітня 2020 року № 0004250501, від 27 квітня 2020 року № 000426501, від 27 квітня 2020 року № 0004270501, вимоги від 27 квітня 2020 року № Ю-0014993304 про сплату боргу (недоїмки), рішення від 27 квітня 2020 року № 0015003304 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 21 січня 2021 року позов задовольнив частково. Визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 27 квітня 2020 року № 0004270501, від 27 квітня 2020 року № 0004240501, вимогу від 27 квітня 2020 року № Ю-0014993304 про сплату боргу (недоїмки), рішення від 27 квітня 2020 року № 0015003304 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску. Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 27 квітня 2020 року № 0004260501 в частині збільшення суми грошового зобов`язання в розмірі 1495724,00 грн за основним платежем та 373931,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями. Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 27 квітня 2020 року № 0004250501 в частині застосування штрафу в розмірі 1200000,00 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.

Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 15 червня 2021 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.

ГУ ДПС у Хмельницькій області звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 січня 2021 року, постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2021 року в частині задоволення позовних вимог та направити справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. При цьому наголошує на тому, що судовими інстанціями не з`ясовано обставини щодо підстав виникнення та існування заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Мідав Фрейм» перед громадянами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яким у подальшому Товариством з обмеженою відповідальністю «Мідав Фрейм» шляхом індосаменту передано прості векселі, видані позивачем. Також звертає увагу на те, що позовну заяву в частині оскарження вимоги від 27 квітня 2020 року № Ю-0014993304 про сплату боргу (недоїмки) та рішення від 27 квітня 2020 року № 0015003304 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску подано ТОВ «Клевер Продакшн Груп» після спливу строку звернення до суду.

Верховний Суд ухвалою від 22 вересня 2021 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Хмельницькій області.

20 жовтня 2021 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судами з`ясовано, що відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Клевер Продакшн Груп», за результатами якої складено акт від 23 березня 2020 року № 0405/22-01-05-01/40611820.

Перевіркою, у тому числі встановлено порушення позивачем вимог пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункту «г» пункту 198.5 статті 198, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України), пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов`язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 січня 2000 року № 20, пункту 15 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року № 290, з підстави невідображення безнадійної заборгованості за простими векселями в розмірі 14400000,00 грн, а також нескладання та нереєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних на загальну суму 2400000,00 грн.

Зокрема, з`ясовано, що відповідно до договору поставки від 01 серпня 2016 року № 01/08 платником придбано в Товариства з обмеженою відповідальністю «Мідав Фрейм» товарно-матеріальні цінності на суму 15680706,41 грн.

На заборгованість у розмірі 14400000,00 грн ТОВ «Клевер Продакшн Груп» 23 вересня 2016 року видано прості векселі з терміном погашення 23 вересня 2065 року, а саме - АА2195927, номінальною вартістю 4686950,00 грн, АА2195928, номінальною вартістю 2812080,00 грн, АА2195929, номінальною вартістю 3190540,00 грн, АА2195930, номінальною вартістю 1960800,00 грн, АА2195924, номінальною вартістю 1749630,00 грн.

Обґрунтовуючи свою позицію, відповідач зазначав, що прості векселі на суму 14400000,00 грн із строком їх погашення 49 років видано виключно з метою невіднесення до складу доходів безоплатно отриманих від Товариства з обмеженою відповідальністю «Мідав Фрейм» товарно-матеріальних цінностей.

Крім того, контролюючий орган дійшов висновку про недотримання платником правил пункту 1 частини першої статті 4, пунктів 1, 2 частини другої статті 6, пункту 1 частини першої статті 7, частини п`ятої статті 8, статті 25 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) з огляду на заниження бази нарахування доходу у вигляді заробітної плати за серпень 2019 року в розмірі 5006,67 грн та за вересень 2019 року в розмірі 700,00 грн ОСОБА_3 , яка перебувала трудових відносинах із позивачем повний робочий день.

На підставі зазначеного акта перевірки та з огляду на вказані порушення відповідачем 27 квітня 2020 року прийнято: податкові повідомлення-рішення № 0004270501, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 2592000,00 грн за основним платежем та 648000,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями, № 0004240501, згідно з яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 904275,00 грн, № 0004260501, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 1495724,00 грн за основним платежем та 373931,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями, № 0004250501, згідно з яким застосовано штраф у розмірі 1200000,00 грн; вимогу № Ю-0014993304 про сплату боргу (недоїмки) в сумі 1255,46 грн; рішення № 0015003304 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в розмірі 627,73 грн.

Надаючи оцінку правомірності прийняття контролюючим органом названих актів індивідуальної дії в оскаржуваних частинах, Верховний Суд виходить із такого.

За визначенням, наведеним у частині першій статті 14 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3480-IV «Про цінні папери та фондовий ринок» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), векселем є цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов`язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Відповідно до статті 4 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2374-III «Про обіг векселів в Україні» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги, за виключенням фінансових банківських векселів, фінансових векселів.

На момент видачі переказного векселя особа, зазначена у векселі як трасат, або векселедавець простого векселя повинні мати перед трасантом та/або особою, якій чи за наказом якої повинен бути здійснений платіж, зобов`язання, сума якого має бути не меншою, ніж сума платежу за векселем.

У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов`язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов`язання щодо платежу за векселем.

Обов`язкові реквізити простого векселя визначено в статті 75 Уніфікованого закону про переказний та простий векселі, що ратифікований Законом України від 06 липня 1999 року № 826-XIV «Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі» (далі - Уніфікований закон). Так, простий вексель містить: назву «простий вексель», яка включена в текст документа і висловлена тією мовою, якою цей документ складений; безумовне зобов`язання сплатити визначену суму грошей; зазначення строку платежу; зазначення місця, в якому повинен бути здійснений платіж; найменування особи, якій або за наказом якої повинен бути здійснений платіж; зазначення дати і місця складання простого векселя; підпис особи, яка видає документ (векселедавець).

Згідно зі статтею 76 Уніфікованого закону документ, у якому відсутній будь-який з реквізитів, зазначених у попередній статті, не має сили простого векселя, за винятком випадків, зазначених нижче у цій статті. Простий вексель, строк платежу в якому не зазначено, вважається таким, що підлягає оплаті за пред`явленням.

Отже, операції щодо видачі та погашення векселя є способом проведення негрошового розрахунку за отримані товари (роботи, послуги). Вексель по суті виступає письмовим борговим зобов`язанням у вигляді цінного паперу, складеного за встановленою формою, що посвідчує відносини позики і передбачає зобов`язання особи, яка його видала (векселедавця), сплатити у визначений строк зазначену в ньому суму коштів особі, якій він виданий (векселедержателю).

При цьому простий вексель - це вексель, який виписується позичальником (векселедавцем) і містить нічим не зумовлене зобов`язання сплатити борг векселедержателю. Простий вексель характеризується тим, що у нього векселедавець та платник співпадають, тобто це є одна і та юридична або фізична особа.

У спірній ситуації судами не встановлено, що прості векселі АА2195927, АА2195928, АА2195929, АА2195930, АА2195924 видано з порушення норм Уніфікованого закону, а товарність (фактичність виконання) договору поставки від 01 серпня 2016 року № 01/08 контролюючим органом не заперечується.

Векселі АА2195927, АА2195928, АА2195929, АА2195930, АА2195924, виписані в рахунок погашення кредиторської заборгованості позивача перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Мідав Фрейм» за наслідками виконання договору поставки від 01 серпня 2016 року № 01/08, визначають строк їх погашення « 23 вересня 2065 року». Сплату відсотків за вказаними простими векселями не передбачено.

Відтак, у період з 30 червня 2016 року по 30 вересня 2019 року в платника були відсутні підстави відображати в балансі кредиторську заборгованість за виданими простими векселями в розмірі 14400000,00 грн.

Твердження відповідача про необхідність перевірки взаємовідносин Товариства з обмеженою відповідальністю «Мідав Фрейм» з громадянами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 цілком об`єктивно відхилено судами попередніх інстанцій, оскільки позивач не несе відповідальність за діяльність свого контрагента та його відносини з іншими особами.

Щодо доводів контролюючого органу, викладених у касаційній скарзі, про те, що позовну заяву в частині оскарження вимоги від 27 квітня 2020 року № Ю-0014993304 про сплату боргу (недоїмки) та рішення від 27 квітня 2020 року № 0015003304 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску подано ТОВ «Клевер Продакшн Груп» після спливу строку звернення до суду, то судами з`ясовано, що наведені акти індивідуальної дії оскаржено платником в адміністративному порядку. Рішення від 15 червня 2020 року № 119189/6/99-00-06-03-01-06 про результати розгляду скарги позивач отримав 23 червня 2020 року, а до суду звернувся - 07 серпня 2020 року, тобто у передбачений частиною четвертою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України тримісячний строк.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги ГУ ДПС у Хмельницькій області без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін.

У частині відмови в задоволенні позовних вимог рішення судів першої та апеляційної інстанцій особами, які беруть участь у справі, не оскаржуються, а тому відсутні підстави для надання правового аналізу відповідним висновкам судів у рамках даного касаційного провадження.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 січня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді Р. Ф. Ханова

В. П. Юрченко