Ухвала

від 09.10.2023 по справі 753/1937/23

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/1937/23

провадження № 1-кс/753/3281/23

У Х В А Л А

"09" жовтня 2023 р. слідчий суддя Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши в закритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про накладення арешту у кримінальному провадженні №12022100020000684,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування земельними ділянками: кадастровий номер 8000000000:63:467:0023, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:63:467:0021, розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 8000000000:63:467:0028, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та кадастровий номер 8000000000:63:467:0024, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , які на праві приватної власності належать ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_1 ), та розташованим на них об`єктом незавершеного будівництва, із забороною проведення будівельних робіт.

В обґрунтування вказаного клопотання прокурор посилається на те, що слідчим відділом Дарницького УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування матеріалів кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12022100020000684 від 17.02.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356, ч. 3 ст. 358 КК України.

В ході проведення слідчих дій встановлено, що невстановлені досудовим розслідуванням особи, самовільно, всупереч установленому містобудівним законодавством порядку, внісши до повідомленні про початок будівельних робіт недостовірні відомості, здійснюють будівництво зблокованого житлового будинку на земельних ділянках, що не призначені, відповідно до їх цільового призначення, для цієї мети по АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2 чим заподіяли значної шкоди громадським інтересам.

Відповідно до інформації із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельні ділянки кадастровий номер 8000000000:63:467:0021, площею 0,0715 га, що за адресою: АДРЕСА_2 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку; кадастровий номер 8000000000:63:467:0024, площею 0,0906 га, що за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва; кадастровий номер 8000000000:63:467:0023 площею 0,0525 га, що за адресою: АДРЕСА_1 з цільовим призначенням - для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва та кадастровий номер 8000000000:63:467:0028 площею 0,0485 га, що за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва на праві власності належать ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_1 ).

Наказом №806 від 14.07.2021 року Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) затверджено містобудівні умови та обмеження об`єкта забудови, а саме: «Будівництво зблокованого житлового будинку з присадибними ділянками» згідно яких гранична поверховість об`єкту не більше 3-х поверхів без урахування мансарди відповідно до затвердженої містобудівної документації та максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки 50.

В свою чергу, відповідно до витягу з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва встановлено, що за вказаною адресою, відповідно до повідомлення про початок виконання будівельних робіт КВ051210806386, проводиться будівництво зблокованого житлового будинку (Код ДКБС 1110.3 Будинки садибного типу).

Так, відповідно до акту обстеження земельної ділянки №А-22-0051/03 від 25.10.2022 встановлено, що вказані вище земельні ділянки огороджені єдиним масивним металевим парканом, доступ до яких обмежений.

Крім того, із західної сторони від земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:63:467:0021 огороджена і земельним парканом земельна ділянка орієнтовною площею 185 кв.м.

В державному земельному кадастрі, Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна відомості про зареєстроване право власності або право користування на ділянку орієнтовною площею 185кв.м., яка огороджена єдиним парканом із земельною ділянкою кадастровий номер 8000000000:63:467:0021 відсутні.

Відповідно до ст. 39 Земельного кодексу України використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм.

Пунктом 6.1.14 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» визначено, що при розміщенні на земельній ділянці окремого житлового будинку або групи житлових будинків слід дотримуватися розрахункових показників граничних параметрів забудови, як відношення площі під забудовою першого поверху житлового будинку по зовнішньому контуру, включаючи нормативну ширину вимощення, лоджій, вхідних груп, а також горизонтальних проекцій виступаючих конструкцій до площі земельної ділянки, наведених у таблиці 6.2.

В свою чергу відповідно до зазначеної таблиці максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки при розміщенні житлового будинку становить 50.

Пунктом 6.1.31 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» передбачено, що розміщення багатоквартирних (секційних) будинків в кварталах садибної забудови не допускається.

Так в порушення зазначених норм на земельних ділянках з кадастровими номерами 8000000000:63:467:0023, 8000000000:63:467:0021, 8000000000:63:467:0028 та 8000000000:63:467:0024 самоправно здійснюється будівництво багатоквартирного будинку на всю їх площу.

Порушуючи вимоги містобудівного та земельного законодавства зазначені земельні ділянки використовуються не за цільовим призначенням.

Так, відповідно до пункту 5 Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання, затвердженої постановою Кабінету міністрів України від 25 липня 2007 № 963 розмір шкоди, заподіяної внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, порушення режиму, нормативів і правил використання земель, визначається для земель житлової та громадської забудови за такою формулою:

Шц = Пн x 0,33 x (Нпз x Кн x Кк + Нф x Кр) x Ко x Кі

де Шц - розмір шкоди, заподіяної внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, порушення режиму, нормативів і правил використання земель, гривень;

Пн - площа земельної ділянки, яка використовується не за цільовим призначенням, або земельної ділянки чи земель, що використовуються з порушенням режиму, нормативів і правил використання земель, гектарів;

0,33 - коефіцієнт для врахування частки середньорічного доходу, що перерозподіляється через державний та місцеві бюджети;

Нф - середньорічний додатковий дохід, отриманий внаслідок фактичного використання земельної ділянки не за цільовим призначенням або використання земельної ділянки чи земель з порушенням режиму, нормативів і правил використання земель, визначений удодатку 8;

Кр - коефіцієнт, що застосовується для врахування регіональної відмінності формування середньорічного доходу, отриманого від фактичного використання земельної ділянки не за цільовим призначенням або використання земельної ділянки чи земель з порушенням режиму, нормативів і правил використання земель, визначений удодатку 9;

Ко - коефіцієнт, що застосовується для врахування природоохоронної цінності, наявності обмежень (обтяжень), які зумовлюють особливий режим використання земельної ділянки, визначений удодатку 10;

Кі - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, який дорівнює добутку коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за 2020 та наступні роки, що розраховуються Держгеокадастром відповідно достатті 289Податкового кодексу України

Нпз - середньорічний дохід, який можна отримати від використання земель житлової та громадської забудови за цільовим призначенням відповідно до групи населених пунктів за чисельністю населення, визначений удодатку 5;

Кн - коефіцієнт, що застосовується до населених пунктів обласного значення, мм. Києва та Севастополя, визначений удодатку 6;

Кк - коефіцієнт, що застосовується до населених пунктів, віднесених до курортних, визначений удодатку 7.

Так за визначеною формулою шкода внаслідок нецільового використання земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:63:467:0021 становить 44732,57 грн., 8000000000:63:467:0028 30343,07 грн., 8000000000:63:467:0024 56682,12 грн., 8000000000:63:467:0023 32845,60 грн., а загальна сума 164603,36 грн., що є значною шкодою, заподіяною громадським інтересам.

Також в ході досудового розслідування 15.08.2023 допитано в якості свідка ОСОБА_5 (особа, яка вказана в повідомленні про початок будівельних робіт як інженер технічного нагляду), який повідомив, що жодного відношення до зазначеного будівництва не має, на будівельному майданчику ніколи не був та хто б міг внести його дані до повідомлення він не знає.

Зважаючи на вищевказане, вбачається використання земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:63:467:0023, 8000000000:63:467:0021, 8000000000:63:467:0028 та 8000000000:63:467:0024 не за цільовим призначенням, що є порушенням п. а ч. 1 ст. 91 Земельного кодексу України, самоуправне порушення вимог будівельного законодавства, крім того встановлено факт внесення до повідомлення про початок виконання будівельних робіт недостовірних відомостей з метою створення враження законності їх проведення.

На даний час встановлено, що на вказаній земельній ділянці ведеться будівництво нової споруди невстановленого призначення.

У ході досудового розслідування, для забезпечення належного кримінального провадження, земельні ділянки кадастрові номери 8000000000:63:467:0023, 8000000000:63:467:0021, 8000000000:63:467:0028 та 8000000000:63:467:0024, які на праві приватної власності належать ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_1 ) визнано речовими доказами в кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022100020000684.

В судове засідання, яке відбулося 09.10.2023, з`явився прокурор, клопотання підтримав та прохав задовольнити з підстав викладених у клопотанні.

В судове засідання засобами телефонного зв`язку за телефоном, зазначеним у витягу з Реєстру будівельної діяльності єдиної державної електронної системи у сфері будівництва ( НОМЕР_2 ) викликалася власник земельних ділянок ОСОБА_4 , однак зазначений телефон був відключений від мережі.

Слідчий суддя, дослідивши клопотання та надані в його обґрунтування матеріали, дійшов таких висновків.

Як визначено ч. 2 ст. 131 Кримінального процесуального кодексу України (далі по тексту - КПК України), одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Частиною 3 статті 132 КПК України передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Речовими доказами відповідно до ст. 98 КПК України є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

За приписом ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Суд враховує, що згідно із практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підозри це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаyv.UnitedKingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).

Описана у клопотанні фабула кримінального правопорушення у сукупності з наданими прокурором матеріалами кримінального провадження, на даному етапі провадження дає слідчому судді підстави вважати з достатньою ймовірністю про існування факту події кримінального правопорушення, який має бути предметом ретельного дослідження з боку органу досудового розслідування. Водночас, оскільки на цьому етапі досудового розслідування жодній особі не вручене повідомлення про підозру, слідчий суддя оцінює лише достатність підстав вважати, що таке кримінальне правопорушення було вчинене.

Такий висновок ґрунтується на підставі сукупності досліджених у судовому засіданні документів та матеріалів кримінального провадження №12022100020000684, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.02.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 356, ч. 3 ст. 358 КК України.

На думку слідчого судді, прокурором доведено відповідність майна, а саме земельних ділянок кадастрові номери 8000000000:63:467:0023, розташована за адресою: м. Київ, вул. Грузинська,23, 8000000000:63:467:0021, розташована за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе,155, 8000000000:63:467:0028, розташована за адресою: м. Київ, вул. Грузинська,23, та 8000000000:63:467:0024, розташована за адресою: м. Київ, вул. Грузинська,25, та об`єкта незавершеного будівництва на них, на яке прокурор просить накласти арешт, критеріям, визначеним ч. 2 ст. 170 КПК України.

Накладення арешту на вказане майно шляхом заборони користування та розпорядження ним, враховуючи те, що зазначене майно є предметом вчинення злочину, з метою запобігання його пошкодження, знищення, відчуження, є необхідним на даному етапі кримінального провадження, оскільки сприятиме досягненню мети щодо всебічного, повного та неупередженого досудового розслідування, і потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, яке на даному етапі кримінального провадження слідчий суддя вважає є пропорційним та співмірним завданням кримінального провадження.

З огляду на обставини ймовірно вчиненого кримінального правопорушення, представлених доказів за матеріалами клопотання в їх сукупності, а також на те, що прокурором у клопотанні доведено необхідність накладення арешту на зазначене в клопотанні майно, оскільки в органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що земельні ділянки кадастрові номери 8000000000:63:467:0023, розташована за адресою: м. Київ, вул. Грузинська,23, 8000000000:63:467:0021, розташована за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе,155, 8000000000:63:467:0028, розташована за адресою: м. Київ, вул. Грузинська,23, та 8000000000:63:467:0024, розташована за адресою: м. Київ, вул. Грузинська,25, та об`єкт незавершеного будівництва на них, відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, є предметом кримінального правопорушення, може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому слідчий суддя з метою забезпечення кримінального провадження та можливого використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумності та співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також враховуючи правову підставу для арешту майна та наслідки арешту майна для інших осіб, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання про арешт майна.

Окрім того, з огляду на завдання кримінального провадження слідчий суддя вважає, що у даному випадку втручання у володіння майном, виходячи з визначених КПК України засад кримінального провадження, є виправданим та пропорційним.

Водночас, слідчий суддя роз`яснює, що відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 174 КПК України інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

На підставі викладеного та керуючись вимогами ст.ст. 98, 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про накладення арешту у кримінальному провадженні №12022100020000684 задовольнити.

Накласти арешт на земельні ділянки: кадастровий номер 8000000000:63:467:0023, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:63:467:0021, розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 8000000000:63:467:0028, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та кадастровий номер 8000000000:63:467:0024, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , які на праві приватної власності належать ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_1 ), а також та розташований на них об`єкт незавершеного будівництва, із забороною проведення будівельних робіт.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1