Ухвала

від 11.09.2023 по справі 757/37630/23-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/37630/23-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2023 року

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва: ОСОБА_1 ,

при секретарі: ОСОБА_2 ,

за участю:

особи, яка подала клопотання, адвоката: не з`явилась,

прокурора: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 , в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Бетон Альянс Україна» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14.07.2023 року, у рамках кримінального провадження № 42023102070000159 від 04.07.2023 року,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_3 , в інтересах ТОВ «Бетон Альянс Україна» звернулася до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва із клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14.07.2023 у справі №757/29956/23-к, в частині накладення арешту на грошові кошти у будь-якій валюті, що знаходяться на рахунках банківських установ та зупинення видаткових операції з указаними грошовими коштами, у будь-якій валюті ТОВ «Бетон Альянс Україна» (код ЄДРПОУ 44214325), а саме: Акцiонерний банк «Пiвденний» МФО 328209: НОМЕР_1 ; АТ «ОТП БАНК» МФО 300528: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 ; КРД АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» у м. Києві МФО 322904: НОМЕР_4 ; АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» у м. Києві МФО 380805: НОМЕР_5 .

В обґрунтування клопотання адвокат ОСОБА_3 зазначає, що накладення такого арешту на всі грошові кошти у будь-якій валюті, що належать ТОВ «Бетон Альянс Україна» і знаходяться на його рахунках у вказаних вище банківських установах з одночасним зупиненням видаткових операції із указаними грошовими коштами є незаконним, необґрунтованим, безпідставним, неспівмірним, нерозумним, обтяжливим для Товариства і таким, шо не відповідає як завданням кримінального провадження, так і потребам досудового розслідування.

В судове засідання особа, яка подала клопотання, не з`явилась, про день, час, місце розгляду клопотання повідомлена у встановленому законом порядку, на адресу суду надійшла заява адвоката ОСОБА_3 про розгляд клопотання за її відсутності, вимоги клопотання підтримує та просить задовольнити.

Слідчий, прокурор в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, під час розгляду клопотання здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42023102070000159 від 04.07.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України.

В рамках здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14.07.2023 року у справі №757/29956//23-к накладено арешт, в тому числі на грошові кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ «Бетон Альянс Україна» (код ЄДРПОУ 44214325), а саме: Акцiонерний банк «Пiвденний» МФО 328209: НОМЕР_1 ; АТ «ОТП БАНК» МФО 300528: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 ; КРД АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» у м. Києві МФО 322904: НОМЕР_4 ; АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» у м. Києві МФО 380805: НОМЕР_5 .

Згідно ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

При цьому, згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу .

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Таким чином, можливість накладення арешту на майно, яке відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, закон не пов`язує з наявністю в кримінальному провадженні підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду завдану їх діями, а також спеціальної мети - забезпечення цивільного позову чи можливої конфіскації майна.

З ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14.07.2023 року №757/29956/23-к вбачається, що при накладенні арешту на майно ТОВ «Бетон Альянс Україна» слідчий суддя керувався метою відшкодування збитків, завданих кримінальним правопорушенням, а також метою запобігання приховуванню, зникненню, втрати, знищенню, використанню, перетворенню, передачі, відчуженню майна вказаних в ухвалі товариств.

Разом з тим, при застосуванні будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України, та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна у відповідності до ст.ст. 94, 132, 173 КПК України слідчий суддя повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу арешту майна; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального судочинства.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Відповідно до положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17.07.1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Проте стороною обвинувачення не було надано слідчому судді доказів того, що грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках ТОВ «Бетон Альянс Україна» були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Окрім того жодній посадовій особі товариства про підозру не повідомлено.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Стаття 98 КПК України в свою чергу підкреслює, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Однак, стороною обвинувачення не доведено який саме розмір грошових коштів був отриманий на думку прокурора незаконним шляхом, по яким саме господарським зобов`язанням, з яким конкретно контрагентом і який розмір шкоди заподіяний.

Відсутність таких відомостей та чітко визначених критеріїв унеможливлюють ідентифікацію майна особи як доказу в розумінні статті 98 КПК України та свідчить про відсутність доказів того, що дане майно має ознаки речових доказів.

Крім того, прокурором в клопотання крім припущення не наведено жодного доказу, що наявні ризики і можливості приховування майна, його пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Статтею 8 КПК України визначено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Наряду з вказаним, слід зазначити, що підозра посадовим особам заявника не пред`явлена, цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Оцінюючи вищевказані обставини в їх сукупності та враховуючи, що в судовому зсіданні прокурором не було надано додаткових достатніх та допустимих, в розумінні положень ст.ст. 84, 85, 86 КПК України, доказів щодо необхідності подальшого застосування такого виду як арешт майна, на противагу чому представником ТОВ «Бетон Альянс Україна» наведено достатньо вагомі та обґрунтовані підстави для його скасування, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні підстав, які б виправдовували втручання держави у право на мирне володіння майном у контексті забезпечення "справедливого балансу" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту прав конкретної особи, у зв`язку з чим клопотання про скасування арешту майна є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 98, 167, 170,171, 172, 173, 174, 379 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «МАУРЕР МОСТ», про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14.07.2023 року у кримінальному провадженні № 42023102070000159 від 04.07.2023 року, - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14.07.2023 року у справі 757/29956/23-к, на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках ТОВ «Бетон Альянс Україна» (код ЄДРПОУ 44214325), а саме: Акцiонерний банк «Пiвденний» МФО 328209: НОМЕР_1 ; АТ «ОТП БАНК» МФО 300528: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 ; КРД АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» у м. Києві МФО 322904: НОМЕР_4 ; АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» у м. Києві МФО 380805: НОМЕР_5 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1