Постанова

від 12.10.2023 по справі 292/643/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційнийсуд

Справа №292/643/23 Головуючий у 1-й інст. Рябенька Т.С.

Категорія 80 Доповідач Трояновська Г. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2023 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді Трояновської Г.С.

суддів: Галацевич О.М., Павицької Т.М.

розглянувши у порядку письмового провадження (без виклику сторін) в м. Житомирі цивільну справу № 292/643/23 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту освіти і науки Житомирської обласної державної адміністрації, Головинського вищого професійного училища нерудних технологій про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування завданої моральної шкоди

за апеляційною скаргою Департаменту освіти і науки Житомирської обласної державної адміністрації на рішення Червоноармійського районного суду Житомирської області від 27 липня 2023 року, ухваленого під головуванням судді Рябенької Т.С. у смт Пулини,

в с т а н о в и в:

У травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з названим позовом та просив стягнути з Головинського вищого професійного училища нерудних технологій на свою користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 13.10.2022 по 14.03.2023 в сумі 79 187 грн 30 коп, стягнути з Департаменту освіти і науки Житомирської обласної державної адміністрації на свою користь 10 000 грн на відшкодування моральної шкоди, заподіяної незаконним звільненням та умисним тривалим невиконанням судового рішення, а також стягнути з відповідачів на свою користь понесені судові витрати.

В обгрунтування вимог позову вказав, що з 26.10.1988 працював у відповідача. Наказом т.в.о. начальника Департаменту освіти і науки Житомирської ОДА Осипович Н.Є. № 93-к від 07.10.2021 його було звільнено з посади тимчасово виконуючого обов`язки директора Пулинського професійного ліцею відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України.Вважаючи звільнення незаконним, він звернувся до Червоноармійського районного суду Житомирської області з позовом про визнання незаконним та скасування вищевказаного наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та судових витрат.Рішенням Червоноармійського районного суду Житомирської області від 12.10.2022, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 16.02.2023, визнано протиправним та скасовано наказ в.о. директора Департаменту освіти і науки Житомирської ОДА від 07.10.2021 № 93-к про звільнення його з посади в.о. директора Пулинського професійного ліцею за ч. 1 ст. 40 КУпАП та поновлено його на вказаній посаді, стягнуто з відповідачів на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 09.10.2021 по 12.10.2022 в сумі 192 738, 90 грн. Вказане судове рішення про поновлення на роботі було виконане лише 14.03.2023 згідно наказу № 15-к про скасування наказу про його звільнення та поновлення його на посаді т.в.о. директора Пулинського професійного ліцею, розпочато облік робочого часу та виплату заробітної плати, але фактично до робочого місця та виконання посадових обов"язків він так і не був допущений, про що свідчать його численні звернення до правоохоронних органів. Водночас стягнення присудженого середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 09.10.2021 по 12.10.2022 в сумі 192 738, 90 грн відбулось лише шляхом примусового виконання.

При цьому сплачувати та відшкодовувати середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 13.10.2022 по 14.03.2023 відповідачі категорично відмовляються, посилаючись на те, що він нібито не виконував жодних посадових обов`язків, не перебував на жодній посаді згідно штатного розпису, нівелюючи таким чином рішення суду та наказ про його поновлення на попередній роботі. Виходячи із наведеного, вказав, що на його користь підлягає стягненню середній заробіток за час його вимушеного прогулу за вказаний період (106 днів) в сумі 79 187, 30 грн.

Зазначив, що внаслідок протиправної поведінки відповідача були порушені його права, чим йому завдано моральної шкоди, яка проявилась у формі тривалих душевних страждань. Вказав, що внаслідок його звільнення, погіршилось моральне та фінансове становище його сім`ї, оскільки заробітна плата за місцем роботи була єдиним джерелом для існування, також погіршився його стан здоров`я зв`язку з глибокою депресією. Розмір моральної шкоди оцінив в сумі 10 000 грн.

Рішенням Червоноармійського районного суду Житомирської області від 27 липня 2023 року позов задоволено. Стягнуто з Головинського вищого професійного училища нерудних технологій (код ЄДРПОУ 02543472, юридична адреса: Житомирська область, Житомирський район, смт Головине, вул. Жовтнева, 19) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер платника податків - НОМЕР_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 13.10.2022 по 14.03.2023 в розмірі 79 187 (сімдесят дев"ять тисяч сто вісімдесят сім) гривень 30 копійок та судовий збір в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.

Стягнуто з Департаменту освіти і науки Житомирської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ: 02142974, юридична адреса: 10014, м. Житомир, майдан імені С.П. Корольова, 12 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер платника податків - НОМЕР_1 моральну шкоду у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень та судовий збір в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.

В апеляційній скарзі Департамент освіти і науки Житомирської обласної державної адміністрації, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції в частині стягнення з Департаменту освітиі наукиЖитомирської обласноїдержавної адміністрації моральної шкоди скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення з огляду на недоведеність перенесення позивачем моральних та психологічних страждань, а також позивачем не було надано обґрунтування щодо заявленого розміру моральної шкоди та доказів того, що саме така сума є співмірною із завданою позивачеві шкодою, а тому вказана вимога не підлягає до задоволення, а також стягнення судового збору.

Відповідно до ч. 1ст. 368 ЦПК Українисправа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою Ірозділу V ЦПК України.

Враховуючи наведене, розгляд справи здійснюється без повідомлення учасників справи.

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 367 ЦПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Із матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах із відповідачем.

Наказом від 07.10.2021 №93-к Департаменту освіти і науки Житомирської обласної державної адміністрації в особі т.в.о. начальника ОСОБА_2 , ОСОБА_1 звільнено з посади тимчасово виконуючого обов`язки директора Пулинського професійного ліцею з 08.10.2021, відповідно до п.1 ст.40 КЗпП України.

Рішенням Червоноармійського районного суду Житомирської області від 12.10.2022, яке залишено без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 16.02.2023, у справі № 292/1094/21 визнано незаконним та скасовано наказ т.в.о. директора Департаменту освіти і науки Житомирської ОДА Осипович Н.Є. від 07 жовтня 2021 року № 93-к про звільнення ОСОБА_1 з посади т.в.о. директора Пулинського професійного ліцею за п. 1 ст. 40 КЗпП України та поновлено його тимчасово виконуючим обов`язки директора Пулинського професійного ліцею, стягнуто з Головинського вищого професійного училища нерудних технологій на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 09.10.2021 по 12.10.2022 в сумі 192 738 грн 90 коп, стягнуто з Головинського вищого професійного училища нерудних технологій та Департаменту освіти і науки Житомирської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані з оплатою правничої допомоги, у розмірі 10 000 грн та судовий збір (а.с. 6-14).

07.03.2023 на виконання вказаних судових рішень Червоноармійським районним судом Житомирської області видано виконавчий лист про стягнення з Головинського вищого професійного училища нерудних технологій на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 09.10.2021 по 12.10.2022 в сумі 192 738 грн 90 коп (а.с. 16).

Наказом директора Департаменту освіти і науки Житомирської обласної військової адміністрації № 15-к від 14.03.2023 "Про поновлення на роботі ОСОБА_1 " скасовано наказ Департаменту освіти і науки Житомирської обласної військової адміністрації від 07.10.2021 № 93-к "Про звільнення тимчасово виконуючого обов"язки директора Пулинського професійного ліцею ОСОБА_1 ", поновлено ОСОБА_1 на посаді тимчасово виконуючого обов"язки Пулинського професійного ліцею з 08.10.2021 (а.с. 17).

Наказом директора Головинського вищого професійного училища нерудних технологій від 20.03.2023 № 94 "Про поновлення на роботі ОСОБА_1 " розпочато виплату ОСОБА_1 заробітної плати згідно 16-го тарифного розряду, встановлено надбавку за престижність праці та надбавку за вислугу років, розпочато ведення обліку робочого часу ОСОБА_1 , починаючи з 14.03.2023 (а.с. 18).

Вирішуючи спір, суд першої інстанції вказав, що оскільки незаконність звільнення позивача з посади т.в.о. директора Пулинського професійного ліцею встановлена рішенням Червоноармійського районного суду Житомирської області від 12.10.2023, яке вступило в законну силу 16.02.2023, тому на його користь підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу. Суд визначив середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 79 187,30 грн (106 днів х 747,05 грн.), за період з 13 жовтня 2022 року по 14 березня 2023 року.

Рішення суду в частині заявлених вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу сторонами не оскаржується та, відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, в апеляційному порядку не переглядається.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 03 жовтня 2018 року у справі № 186/1743/15-ц, яка, зокрема зазначає, що у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.

Таким чином, апеляційний суд переглядає рішення суду у справі лише в частині стягнення моральної шкоди.

Вирішуючи спір в частині стягнення моральної шкоди, місцевий суд зазначив, що компенсація завданої моральної шкоди не поглинається самим фактом відновлення становища, яке існувало до порушення трудових правовідносин, шляхом поновлення на роботі, а має самостійне юридичне значення.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд, врахувавши конкретні обставини справи, характер та обсяг страждань, яких зазнав позивач внаслідок порушення його законних трудових прав, порушення звичного життєвого укладу, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, вважав справедливим стягнення суми моральної шкоди у заявленому позивачем розмірі, яка підлягає стягненню з Департаменту освіти і науки Житомирської обласної державної адміністрації.

Колегія суддів не в повній мірі погоджується з висновком суду першої інстанції в оскаржуваній частині з огляду на таке.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд зокрема повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

За змістом частини третьоїстатті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Вирішуючи спір, встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її правильного вирішення, суд першої інстанцій обґрунтовано виходив із наявності правових підстав для відшкодування моральної шкоди, спричиненої незаконним звільненням позивача.

Разом із тим, колегія суддів вважає, що вирішуючи питання щодо розміру морального відшкодування, місцевий суд не врахував наступне.

Гроші виступають еквівалентом моральної шкоди. Грошові кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та відновленого стану потерпілого. При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості.

Розмір відшкодування моральної шкоди перебуває у взаємозв`язку з фізичним болем, моральними стражданнями, іншими немайновими втратами, яких зазнала потерпіла особа, а не із виключністю переліку та кількістю обставин, які суд має врахувати (постанова Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2022 року в справі № 477/874/19 (провадження № 14-24цс21).

Таким чином розмір моральної шкоди не є конкретно визначеною сумою, а визначається судом в кожному конкретному випадку з урахуванням всіх обставин справи.

Колегія суддів наголошує, що позивач зазнав моральних страждань, зумовлених глибокими емоційними переживаннями та стражданнями, викликаними звільненням з роботи та втратою постійного заробітку. При цьому при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд враховує, що позивач обгрунтовував позовні вимоги в цій частині протиправними діями відповідача тільки щодо його звільнення.

Отже, виходячи з принципу розумності, виваженості і справедливості, а також враховуючи характер, глибину і тривалість душевних страждань позивача внаслідок його незаконного звільнення (до моменту поновлення його на роботі), що спричинило відсутність доходу та змусило позивача докладати додаткових зусиль для відновлення своїх порушених прав в судовому порядку, а також враховуючи отриману суму сатисфакції у вигляді стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, колегія суддів вважає, що достатнім розміром для відшкодування моральної шкоди буде сума у 3000грн, яка підлягає стягненню з Департаменту освіти і науки Житомирської обласної державної адміністрації.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» (Seryavin and others v. Ukraine, № 4909/04, § 58).

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив правову природу заявленого позову в даному конкретному випадку, в достатньому обсязі визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку в силу вимог статей 12, 13, 81, 89 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, в результаті чого дійшов обгрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення на користь позивача моральної шкоди.

Проте, врахувавши фактичні обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вирішила зменшити розмір моральної шкоди, визначений судом першої інстанції. А тому рішення суду першої інстанції в цій частині слід змінити, зменшивши розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з Департаменту освіти і науки Житомирської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 , з 10000 грн до 3000 грн.

Відповідно до частин 1 та 2статті 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що апеляційний суд змінив рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру моральної шкоди, яка підлягає стягненню на користь позивача, тому рішення суду в частині розподілу судових витрат в цій частині також підлягає зміні.

Таким чином, оскільки позов задоволено на 30 %, тому на користь позивача необхідно стягнути судовий збір 322, 08 грн, а тому підлягає зменшенню сума судового збору, яку повинен сплатити Департамент освіти і науки Житомирської обласної державної адміністрації на користь позивача з 1073, 60 грн до 322, 08 грн.

Крім того, оскільки вимоги апеляційної скарги Департаменту освіти і науки Житомирської обласної державної адміністрації задоволені на 70%, тому із ОСОБА_1 на користь Департаменту освіти і науки Житомирської обласної державної адміністрації підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 1127, 28 грн.

Відповідно до п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню. Малозначними є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.1 ч.6 ст. 19 ЦПК України). Дана справа є малозначною в силу вимог закону.

Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 376, 381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Департаменту освіти і науки Житомирської обласної державної адміністрації задовольнити частково.

Рішення Червоноармійського районного суду Житомирської області від 27 липня 2023 року змінити в частині визначення розміру моральної шкоди, яка підлягає стягненню з Департаменту освіти і науки Житомирської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 , зменшивши її з 10000 грн до 3000 грн.

Зменшити суму судового збору, який підлягає стягненню із Департаменту освіти і науки Житомирської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 з 1073, 60 грн до 322, 08 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Департаменту освіти і науки Житомирської обласної державної адміністрації судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 1127, 28 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий Судді