Постанова

від 10.10.2023 по справі 905/787/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2023 р. Справа №905/787/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Буравльова С.І.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (без повідомлення учасників справи) апеляційну скаргу заступника керівника Бахмутської окружної прокуратури Донецької області

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.08.2023

у справі №905/787/23 (суддя Морозов С.М.)

за позовом заступника керівника Бахмутської окружної прокуратури Донецької області

в інтересах держави в особі:

1. Східного офісу Держаудитслужби

2. Сіверської міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Групп ЛТД"

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 9 543,64 грн,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Бахмутської окружної прокуратури Донецької області (далі - Прокурор), в інтересах держави в особі Східного офісу Держаудитслужби та Сіверської міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Групп ЛТД" (далі - ТОВ "Сервіс Групп ЛТД") про визнання недійсними додаткових угод: №2 від 26.01.2021, №3 від 10.02.2021, №4 від 12.04.2021, №5 від 23.04.2021 до договору про закупівлю природного газу від 28.01.2021 №421/21, укладеного між Сіверською міською радою та ТОВ "Сервіс Групп ЛТД". Також просив стягнути з ТОВ "Сервіс Групп ЛТД" на користь Сіверської міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області безпідставно отримані кошти в сумі 9 543,64 грн.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 28.06.2023 матеріали позовної заяви передано за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.08.2023 у справі №905/787/23 позовну заяву прокурора з доданими до неї документами повернуто, на підставі пункту 4 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Ухвала місцевого господарського суду, зокрема, обґрунтована тим, що прокурором не надано будь-яких доказів направлення повідомлення про вжиття заходів представницького характеру шляхом пред`явлення позову на адресу позивачів, або отримання ними такого повідомлення, що є порушенням принципу рівності перед законом і судом, а також приписів частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", оскільки наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду, прокурор звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.08.2023 у справі №905/787/23 скасувати, а справу направити на розгляд до Господарського суду міста Києва.

В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги позивач посилається на те, що ухвала суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, у зв`язку з неповним встановленням обставин, які мають значення для справи, постановлена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Так, прокурор зазначає, що листування прокурора з позивачами у період з вересня по грудень 2022 року переконливо свідчить про те, що позивачу об`єктивно стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави у спірних правовідносинах ще у вересні-жовтні 2022 року. Більш того, після жовтня 2022 року прокурор ще кілька разів звертався до військової адміністрації з відповідними листами, у яких просив надати інформацію про те, чи вживалися заходи реагування з приводу виявлених порушень та про причини невжиття таких заходів.

Також, скаржник вказує, що при зверненні до суду з позовом у даній справі прокурором належним чином було підтверджено бездіяльність компетентних органів, які знали про ймовірне порушення інтересів держави, однак не зверталися до суду з відповідним позовом.

Крім того, у прохальній частині апеляційної скарги заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали від 02.08.2023 у справі №905/787/23.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.08.2023 апеляційну скаргу прокурора у справі №905/787/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Владимиренко С.В., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.08.2023 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №905/787/23. Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду або залишення без руху апеляційної скарги прокурора на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.08.2023 у справі №905/787/23 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №905/787/23.

29 серпня 2023 року до Північного апеляційного господарського суду від прокурора надійшов супровідний лист з позовною заявою від 19.07.2023 з додатками до неї, які були повернуті скаржнику Господарським судом міста Києва.

11 вересня 2023 року до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №905/787/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.09.2023 у справі №905/787/23 задоволено клопотання прокурора та поновлено строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 02.08.2023 у справі №905/787/23. Відкрито апеляційне провадження у справі №905/787/23. Розгляд апеляційної скарги вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 09.10.2023, у зв`язку з перебуванням судді Владимиренко С.В., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.10.2023 справу №905/787/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Шаптала Є.Ю., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.10.2023 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу прокурора на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.08.2023 у справі №905/787/23 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Шаптала Є.Ю., Буравльов С.І.

Відповідач своїм правом на надання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відзив на апеляційну скаргу у встановлений апеляційним судом строк не надав, що не є перешкодою для апеляційного перегляду судового рішення, яким в силу статті 232 ГПК України є ухвала суду.

Відповідно до частин 1, 3 статті 263 ГПК України учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.

Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

За приписами пункту 6 частини 1 статті 255 ГПК України, окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявникові).

Згідно з частинами 1, 2 статті 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини 1 статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини 1 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

У серпні 2023 року прокурор, в інтересах держави, в особі Східного офісу Держаудитслужби та Сіверської міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області, звернувся до суду з позовом до ТОВ "Сервіс Групп ЛТД" про визнання недійсними додаткових угод: №2 від 26.01.2021, №3 від 10.02.2021, №4 від 12.04.2021, №5 від 23.04.2021 до договору про закупівлю природного газу від 28.01.2021 №421/21, укладеного між Сіверською міською радою та ТОВ "Сервіс Групп ЛТД", а також стягнення з ТОВ "Сервіс Групп ЛТД" на користь Сіверської міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області безпідставно отриманих коштів в сумі 9 543,64 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор зазначив, що внесення спірними додатковими угодами змін до договору про закупівлю природного газу від 28.01.2021 №421/21 вчинено з порушенням вимог Закону України "Про публічні закупівлі", у зв`язку з чим, останні підлягають визнанню недійсними, а надмірно сплачені кошти - поверненню до бюджету.

16 вересня 2022 року Бахмутська окружна прокуратура звернулася до Сіверської міської військової адміністрації та Сіверської міської ради з листом №50-1408вих-22, у якому повідомила про встановлені порушення та поставила питання про те, чи вживалися заходи для захисту порушених інтересів та щодо причин їх невжиття.

Листом від 21.09.2022 №231 військова адміністрація надала пояснення щодо підстав укладення спірних додаткових угод до договору.

11 жовтня 2022 року Бахмутська окружна прокуратура листом №50-1616вих-22 повідомила Управління Східного офісу Держаудитслужби про встановлені порушення та просила повідомити чи планується органами Держаудистлужби вжиття заходів для захисту порушених інтересів держави.

Листом від 28.10.2022 №50-1725вих-22 прокуратурою витребувано копії документів у Сіверської міської військової адміністрації, що мають доказове значення, та повторно поставлено питання щодо вжиття військовою адміністрацією заходів із захисту порушених прав та інтересів.

Листом від 06.12.2022 №040531-17/8401-2022 Східний офіс Держаудитслужби повідомив прокуратуру, що заходи державного фінансового контролю не проводились, у зв`язку з чим правові підстави щодо звернення до суду відсутні.

Листом від 07.12.2022 №591 Сіверська міська військова адміністрація проінформувала прокуратуру про відсутність можливості надати витребувані документи та додатково повідомила, що заходи із захисту порушених прав та інтересів не вживалися.

Крім того, прокурором здійснено повідомлення, в порядку частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", про підготовку позову, що підтверджено повідомленнями від 16.06.2023 №50-2137вих-23 та №50-2138вих-23, які направлено на електронні адреси позивачів.

Суд першої інстанції, в оскаржуваній ухвалі дійшов до висновку, про повернення позову на підставі пункту 4 частини 5 статті 174 ГПК України, оскільки прокурором не надано будь-яких доказів направлення повідомлення про вжиття заходів представницького характеру шляхом пред`явлення позову на адресу позивачів, або отримання ними такого повідомлення, що є порушенням принципу рівності перед законом і судом, а також приписів частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", оскільки наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. Таким чином, прокурором не надано компетентному органу строк для реагування на відповідне повідомлення про представництво його інтересів у суді.

Проте, колегія суддів не погоджується з цим висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Частинами 1, 3 статті 4 ГПК України визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно зі статтею 53 ГПК України, у визначених законом випадках, прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду, прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Виходячи з системного аналізу наведених правових норм, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. При цьому, в кожному конкретному випадку прокурор при зверненні до суду з позовом повинен довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави.

Так, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 08.04.1999 №3-рп/99, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" визначив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорони землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає, з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (частина 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України).

Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття "інтереси держави" має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у статті 131-1 Конституції України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

З огляду на викладене, з урахуванням ролі прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Таким чином, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України).

Враховуючи зазначене, наявність інтересів держави повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі №924/1256/17 та від 15.05.2019 у справі №911/1497/18.

Разом з тим, участь прокурора в судовому процесі можлива за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме має бути доведено нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах суб`єктом влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтверджено відсутність такого органу (частини 3, 4 статті 53 ГПК України, частина 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Нездійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який, всупереч вимог закону, не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

При цьому, прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень для захисту інтересів держави.

У кожному такому випадку прокурор повинен навести, а суд перевірити причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Отже, з урахуванням вище викладеного, у розумінні положень статей 73, 76, 77 ГПК України прокурор, звертаючись з позовом у справі, повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду, довести належними та допустимими доказами обставини здійснення ним повідомлення на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду від його імені, а також надати докази того, що суб`єкт владних повноважень не здійснює або здійснює неналежним чином захист інтересів держави.

При цьому саме лише посилання у позовній заяві прокурора на те, що орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження із захисту державних інтересів, без доведення цього відповідними доказами, не є достатнім для прийняття судом рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом абзацу 2 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва (наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.08.2019 у справі №910/6144/18, від 06.08.2019 у справі №912/2529/18).

Колегія суддів звертає увагу на постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, у якій наведено такі правові висновки:

"Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів, протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган, протягом розумного строку після отримання повідомлення, самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим".

Разом з тим, обставини дотримання прокурором процедури, встановленої частинами 3, 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з`ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до положень статей 53, 174 ГПК України, недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті. У той же час, відповідний уповноважений орган, виконуючи свої функції, не позбавлений можливості самостійно звернутися до суду з позовом з метою захисту інтересів держави.

Колегія суддів зазначає, що прокурором до позову долучено, зокрема, листи від 16.09.2022 №50-1408вих-22 та від 11.10.2022 №50-1616вих-22.

Зі змісту зазначених листів вбачається, що прокурор повідомив позивачів у даній справі про встановлені порушення інтересів держави. Крім того, прокурор запросив інформацію, чи вживались та будуть вживатися заходи для захисту порушених інтересів держави та щодо причин їх невжиття.

Отже, колегія суддів зазначає, що з вересня-жовтня 2022 року Східний офіс Держаудитслужби та Сіверська міська військова адміністрація Бахмутського району Донецької області знали або повинні були знати про можливе порушення інтересів держави, оскільки прокурором було звернуто на це увагу.

Крім того, як вбачається з відповіді від 06.12.2022 №040531-17/8401-2022, Східний офіс Держаудитслужби повідомив прокуратуру, що заходи державного фінансового контролю не проводились, у зв`язку з чим правові підстави щодо звернення до суду відсутні.

Також, як вже було вказано, Сіверська міська військова адміністрація листом від 07.12.2022 №591, у відповідь на запит прокурора повідомила, що заходи з захисту порушених прав та інтересів не вживалися.

Тобто з вказаних вище відповідей позивачів не можливо встановити причини не здійснення ними захисту порушених інтересів держави.

Крім того, до позовної заяви на підтвердження повідомлення позивачів про звернення прокурора з даним позовом долучено повідомлення від 16.06.2023 №50-2137вих-23 та №50-2138вих-23 в яких Бахмутська окружна прокуратура зазначила, що нею підготовлено позов, який найближчим часом буде спрямовано до Господарського суду Донецької області в порядку статті 53 ГПК України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру" на захист інтересів держави в особі Східного офісу Держаудитслужби та Сіверської міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області до ТОВ "Сервіс Групп ЛТД" про визнання додаткових угод до договору від 28.01.2021 №421/21 недійсними та повернення надмірно сплачених коштів у сумі 9 543,64 грн.

Наведені вище повідомлення направлені на електронні адреси позивачів.

Слід також зазначити, що у листі Сіверської міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області від 20.06.2023 №01-12/932 висловлено прохання здійснювати листування за електронною адресою - sev-info@ukr.net, у зв`язку з відсутністю адміністрації у місті Сіверськ Бахмутського району Донецької області.

Враховуючи наведені правові висновки Великої Палати Верховного Суду, колегією суддів встановлено, що зверненню прокурора з даним позовом передувало відповідне листування з Східним офісом Держаудитслужби та Сіверською міською військовою адміністрацією Бахмутського району Донецької області, з якого вбачається, що компетентні органи були, або повинні були бути достеменно обізнані з фактом наявності необхідності захисту порушених інтересів держави з вересня-жовтня 2022 року, проте протягом майже року не здійснили самостійний захист інтересів держави в суді.

З наведених мотивів колегія суддів вважає обґрунтованими доводи прокурора в апеляційній скарзі та констатує, що звертаючись до суду з позовом у цій справі, прокурор дотримався вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та статті 53 ГПК України щодо умов такого звернення, а саме: обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави у суді, визначив, у чому саме полягає порушення інтересів держави та правильно визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

За таких обставин, висновок місцевого господарського суду про відсутність не дотримання прокурором порядку, встановленого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" є помилковим.

Статтею 275 ГПК України передбачено право суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до статті 280 ГПК України підставами для скасування ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

У випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції (частина 3 статті 271 ГПК України).

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги прокурора, скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 02.08.2023 у справі №905/787/23 з направленням даної справи на розгляд до суду першої інстанції.

У зв`язку зі скасуванням ухвали місцевого господарського з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, розподіл сум судового збору повинен бути здійснений судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно з загальними правилами статті 129 ГПК України.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 271, 275, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу заступника керівника Бахмутської окружної прокуратури Донецької області на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.08.2023 у справі №905/787/23 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.08.2023 у справі №905/787/23 скасувати.

3. Матеріали справи №905/787/23 повернути на розгляд до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в статтях 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді Є.Ю. Шаптала

С.І. Буравльов