Постанова

від 11.10.2023 по справі 910/1564/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" жовтня 2023 р. Справа№ 910/1564/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гончарова С.А.

суддів: Тищенко О.В.

Шаптали Є.Ю.

за участю секретаря судового засідання Кузьмінська О.Р.,

за участю представника (-ів) згідно протоколу судового засідання від 11.10.2023

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АМБ Технолоджи"

на рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2023 (повний текст складено 26.06.2023)

у справі № 910/1564/23 (суддя - Грєхова О.А.)

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АМБ Технолоджи"

про стягнення 683 664, 00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «АМБ Технолоджи» про стягнення 683 664,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.06.2023 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АМБ Технолоджи" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" штраф у розмірі 683 664, 00 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 10 254, 96 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, 06.07.2023 (згідно дати звернення до засобів поштового зв`язку) Товариство з обмеженою відповідальністю "АМБ Технолоджи" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2023 у справі № 910/1564/23, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2023у справі №910/1564/23 повністю і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, скаржник вказує, що на момент укладення Договору. Постановою Правління Національного банку України від 24.02.2022 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», а саме п. 13 офіційний курс гривні до долара США зафіксовано на рівні, на якому він діяв 24 лютого 2022 року, що відповідно до офіційної інформації НБУ за посиланням:://bank.gov.ua/ua/markets/exchangerates?date=27.05.2022period=daily становило 29,2549 гривень за 1 долар США. Жодні передумови для зміни, зокрема підвищення, зафіксованого офіційного курсу гривні до долара США, відповідно до якого здійснюється закупівля валюти для зовнішньоекономічних операцій, були відсутні, а передбачити курсові коливання для скаржника було неможливим.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив, що сторони прийшли до консенсусу у розірванні договору поставки №ОД/НХ-22-209/НО від 16.06.2022 за взаємною згодою та визнали такою, що втратила чинність Специфікацію №1 в невиконаній частині, а саме в тій частині з якої і вираховувався розмір неустойки. Позивачем не заявлено про жодні збитки, які виникли у нього в зв?язку з висновку про їх відсутність. неможливістю виконання скаржником своїх обов?язків. В правовідносинах, що склалися, неустойка не виконує ніякої іншої функції штрафних санкцій. Стягнення неустойки у розмірі заявленому позивачем призведе до невиправних наслідків, зокрема і банкрутства скаржника, що призведе до більш суттєвих негативних наслідків, зокрема до втрати робочих місць працівниками скаржника.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.07.2023, матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "АМБ Технолоджи" у справі № 910/1564/23 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Тищенко А.І., Яковлєв М.Л.

У зв`язку із рішенням Вищої ради правосуддя від 13.07.2023 суддю Північного апеляційного господарського суду Чорногуза М.Г. звільнено у відставку.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.07.2023, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Гончаров С.А., судді Станік С.Р., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.07.2023 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/1564/23 та відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "АМБ Технолоджи" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2023 до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.

31.07.2023 від Господарського суду міста Києва до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи 910/1564/23.

Головуючий суддя Гончаров С.А. 31.07.2023 перебував у відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.08.2023 прийнято справу № 910/1564/23 до провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "АМБ Технолоджи" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2023 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді Шаптала Є.Ю., Тищенко О.В. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "АМБ Технолоджи" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2023 у справі № 910/1564/23. Призначено до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АМБ Технолоджи" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2023 у справі № 910/1564/23 у судовому засіданні 20.09.2023.

Головуючий суддя Гончаров С.А. з 10.08.2023 по 18.08.2023 перебував на лікарняному.

15.08.2023 (згідно дати звернення на електрону адресу суду) від Акціонерного товариства "Українська залізниця" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач заперечує проти доводів апеляційної скарги, просив іі залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Зокрема, відзив обґрунтовано тим, що укладення сторонами Додаткової угоди №1 від 06.04.2023 до Договору, не звільняє відповідача від відповідальності за порушення умов Договору, яке мало місце під час дії такого Договору.

Також, у відзиві Акціонерне товариство "Українська залізниця" вказує, що стягнення збитків є окремою грошовою вимогою і може не заявлятися кредитором, оскільки це вимагає доведення їх складу та розміру з боку кредитора, тоді як для стягнення штрафних санкцій кредитору потрібно довести лише факт прострочення, а заперечення вини покладається на боржника (Постанова Верховного Суду від 31.03.2020 у справі №910/8698/19).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.08.2023 клопотання представника Акціонерного товариства "Українська залізниця" адвоката Котовської Тетяни Олександрівни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду - задоволено. Розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "АМБ Технолоджи" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2023 у справі № 910/1564/23 призначено в режимі відеоконференції на 20.09.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2023 відкладено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "АМБ Технолоджи" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2023 у справі № 910/1564/23 на 11.10.2023.

04.10.2023 (згідно дати звернення до засобів електронного зв`язку) від представника Акціонерного товариства "Українська залізниця" адвоката Котовської Тетяни Олександрівни до Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про проведення засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення "EasyCon".

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2023 клопотання представника Акціонерного товариства "Українська залізниця" адвоката Котовської Тетяни Олександрівни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено. Розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "АМБ Технолоджи" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2023 у справі № 910/1564/23 призначено в режимі відеоконференції на 11.10.2023. Попереджено сторін, що відповідно до частини 5 статті 197 Господарського процесуального кодексу України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

У судове засідання, що відбулось 11.10.2023, з`явився представник відповідача, підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та надав пояснення щодо суті спору. Позивач в судове засідання не з`явився, своїх представників не направив про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 16.06.2022 між Акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АМБ Технолоджи» (далі - учасник, відповідач) укладено Договір поставки №ОД/НХ-22-209НЮ (далі - Договір), за умовами якого постачальник передає у власність замовника, а замовник оплачує товар, визначений в асортименті, кількості та за цінами (далі - товар), які зазначені у Специфікації №1 (Додаток № 1), що додається до Договору про закупівлю і є його невід`ємною частиною. Постачальник передає у власність замовника товар на умовах, зазначених в Договорі.

Найменування товару: підшипники. Виробник товару: ТОВ «АМБ Технолоджи», м. Київ, Україна (п. 1.2 та п. 1.3 Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору якість товару, що постачається, повинна відповідати ТУ У 28.140222898-001:2017, ДСТУ ГОСТ 520:2014 (поз. 1), ДСТУ 8734:2017, ДСТУ ГОСТ 520:2014.

Згідно з п. 3.1 Договору кількість та асортимент товару визначається у Специфікації № 1 (Додаток № 1), яка є невід`ємною частиною Договору.

У відповідності до п. 5.1 Договору поставка товару проводиться партіями протягом строку дії Договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки (заявки) замовника, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності замовника до приймання товару.

Зі сторони замовника рознарядка (заявка) підписується з урахуванням вимог статуту замовника щонайменше двома такими уповноваженими особами з числа таких:

- директор (особа, що виконує його обов`язки) регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця»;

- перший заступник директора (особа, що виконує його обов`язки) регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця»;

- головний інженер (особа, що виконує його обов`язки) регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця»;

- заступник директора (особа, що виконує його обов`язки) регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця»;

- начальник, заступники начальника, головний інженер служби організації та проведення закупівель регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця» та керівники виробничих підрозділів служби організації та проведення закупівель регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця».

Згідно з п. 5.2 Договору товар має бути поставлений на підставі письмових рознарядок (заявок) впродовж 10 робочих днів з моменту їх отримання будь-яким способом (електронною поштою: amb@amb.ua; листом за адресою: 03162, м. Київ, вул. Тулузи, буд. 10-А), постачальником у кількості, визначеній у рознарядці (заявці). Замовник має право розірвати Договір в односторонньому порядку, якщо товар не поставлений замовнику впродовж 10 робочих днів від дня одержання постачальником рознарядки (заявки) замовника.

Акт прийому-передачі або видаткова накладна та інші первинні документи, що стосуються виконання цього Договору та приймання товару, підписуються уповноваженими особами з числа тих, які визначені у п. 5.1 цього Договору (п. 5.4 Договору).

Відповідно до п. 5.5 Договору товар постачається за рахунок та транспортом постачальника на склад замовника (20705, Черкаська обл., м. Сміла, вул. Т.Шевченко, 18-В; 27406, Кіровоградська обл., м. Знам`янка, вул. Віктора Голого, 152) на умовах DDP в редакції Інкотермс-2010.

У відповідності до п. 6.1 Договору замовник оплачує поставлений постачальником товар за ціною, вказаною у Специфікації № 1 (Додаток № 1).

Згідно з п. 6.3 Договору загальна сума по Договору 3 883 440,00 грн., у тому числі ПДВ 20% - 647 240,00 грн.

За умовами пунктів 7.2, 7.4 та 7.6 Договору розрахунки за поставлений товар здійснюються замовником на 5 банківський день з дати реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань (далі - ПН/РК) з операцій по постачанню товарів (виконанню робіт, наданню послуг), які підлягають оплаті, в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлених чинним законодавством порядку та строки.

У разі, якщо постачальник не є платником ПДВ, розрахунки за поставлений товар здійснюються на 5 банківський день з дати поставки товару.

Днем отримання товару вважається день підписання сторонами або їх уповноваженими представниками видаткової накладної.

Товар повинен бути затарений і спакований постачальником відповідно до вимог ТУ У 28.140222898-001:2017, ДСТУ ГОСТ 520:2014 (поз. 1), ДСТУ 8734:2017, ДСТУ ГОСТ 520:2014 (поз. 2-4).

Згідно з п. 9.5 Договору підтвердженням про одержання товару замовником є видаткова накладна, підписана уповноваженими представниками сторін.

Пунктом 10.3 Договору узгоджено, що постачальник за цим Договором несе наступну відповідальність:

- у разі затримки поставки товару або поставки не в повному обсязі, заявленому замовником, постачальник сплачує пеню в розмірі 0,1% від вартості непоставленого товару, за кожен день затримки;

- за порушення термінів поставки товару, визначених Договором, постачальник має сплачувати штраф у розмірі 20% від вартості непоставленого в строк товару;

- при постачанні неякісного товару постачальник має проводити заміну товару на якісний за власний рахунок у термін, що не перевищує 20 діб, та сплачувати штраф у розмірі 20% від вартості поставленого товару неналежної якості;

- у разі передачі прав і обов`язків по укладеному Договору постачання товару іншим особам - постачальник, що порушив зобов`язання, сплачує замовнику штраф у розмірі 20% від суми Договору.

Цей Договір укладено у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, по одному примірнику для кожної із сторін.

Строк дії цього Договору встановлюється сторонами з моменту його підписання до припинення воєнного стану, в частині виконання обов`язків щодо розрахунків по Договору - до остаточного виконання (п. 15.1 та п. 15.2 Договору).

Додатком № 1 до Договору сторонами узгоджено специфікацію, відповідно до якої поставці підлягають підшипники 23234 MB W33 С3 у кількості 34 шт., 30-32532 Л1М у кількості 64 шт., 30-42536 ЛМ у кількості 200 шт. та 30-52536 ЛМ у кількості 200 шт., загальною вартістю 3 883 440,00 грн.

На виконання п. 5.2 Договору, позивачем надано Заявку № НХ09/3368 від 21.09.2022 на поставку підшипників 23234 MB W33 у кількості 34 шт. вартістю 465 120,00 грн., на виконання якої, відповідачем поставлено товар згідно видаткових накладних № 245 від 22.09.2022 на суму 232 560,00 грн та № 246 від 22.09.2022 на суму 232 560,00 грн.

Також, на виконання п. 5.2 Договору, позивачем надано Заявки № НХ09/3772 від 13.10.2022 на поставку підшипників 30-32532 Л1М у кількості 64 шт. вартістю 337 920,00 грн та № НХ09/4183 від 11.11.2022 на поставку підшипників 30-42536 ЛМ у кількості 200 шт. вартістю 1 460 400,00 грн та 30-52536 ЛМ у кількості 200 шт. вартістю 1 620 000,00 грн, які направлено на електронну пошту відповідача.

28.10.2022 року позивачем отримано від відповідача лист вих. № 0810 від 03.10.2022, у якому відповідач зазначає, що на момент підписання Договору, курс долара США становив 29,2549 грн за 1 долар США, в той час як станом на 23.09.2022 офіційний курс становить 36,5686 грн за 1 долар США, що свідчить про підняття офіційного курсу долара США в Україні на 25%, а також відповідно до висновку експерта від 22.09.2022 середньоринкова вартість підшипників станом на вересень 2022 року більше ніж вдвічі перевищує ціну, вказану в Договорі, в зв`язку з чим, просив розірвати Договір поставки за взаємною згодою.

Листом вих. № 0896 від 30.11.2022 просило вважати Договір розірваним з 20.11.2022 у зв`язку зі зміною істотної обставини, а саме суттєве підвищення офіційного курсу долара США, до якого долучив Висновок експерта № ОИ-1217 від 22.09.2022 Запорізької Торгово-промислової палати та Експертний висновок № 113/284 від 17.11.2022 ДП «Держзовнішінформ».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення строків визначених п. 5.2 Договору не здійснив поставку товару вартістю 3 418 320,00 грн., в зв`язку з чим, позивачем на підставі п. 10.3 Договору, нараховано та заявлено до стягнення штраф у розмірі 683 664,00 грн., що становить 20% від непоставленого за Договором товару.

Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АМБ Технолоджи", колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Укладений між сторонами договір за своєю природою є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Додатком № 1 до Договору сторонами узгоджено специфікацію, відповідно до якої поставці підлягають підшипники 23234 MB W33 С3 у кількості 34 шт., 30-32532 Л1М у кількості 64 шт., 30-42536 ЛМ у кількості 200 шт. та 30-52536 ЛМ у кількості 200 шт., загальною вартістю 3 883 440,00 грн.

Згідно з п. 5.2 Договору товар має бути поставлений на підставі письмових рознарядок (заявок) впродовж 10 робочих днів з моменту їх отримання будь-яким способом (електронною поштою: amb@amb.ua; листом за адресою: 03162, м. Київ, вул. Тулузи, буд. 10-А), постачальником у кількості, визначеній у рознарядці (заявці). Замовник має право розірвати Договір в односторонньому порядку, якщо товар не поставлений замовнику впродовж 10 робочих днів від дня одержання постачальником рознарядки (заявки) замовника.

На виконання п. 5.2 Договору, позивачем надано Заявку № НХ09/3368 від 21.09.2022 на поставку підшипників 23234 MB W33 у кількості 34 шт. вартістю 465 120,00 грн, Заявку № НХ09/3772 від 13.10.2022 на поставку підшипників 30-32532 Л1М у кількості 64 шт. вартістю 337 920,00 грн та Заявку № НХ09/4183 від 11.11.2022 на поставку підшипників 30-42536 ЛМ у кількості 200 шт. вартістю 1 460 400,00 грн та 30-52536 ЛМ у кількості 200 шт. вартістю 1 620 000,00 грн., які направлено на електронну пошту відповідача.

Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

На виконання Заявки № НХ09/3368 від 21.09.2022 на поставку підшипників 23234 MB W33 у кількості 34 шт. вартістю 465 120,00 грн., відповідачем поставлено товар згідно видаткових накладних № 245 від 22.09.2022 на суму 232 560,00 грн. та № 246 від 22.09.2022 на суму 232 560,00 грн.

Натомість жодних доказів виконання Заявки № НХ09/3772 від 13.10.2022 на поставку підшипників 30-32532 Л1М у кількості 64 шт. вартістю 337 920,00 грн. та Заявки № НХ09/4183 від 11.11.2022 на поставку підшипників 30-42536 ЛМ у кількості 200 шт. вартістю 1 460 400,00 грн. та 30-52536 ЛМ у кількості 200 шт. вартістю 1 620 000,00 грн., матеріали справи не містять.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не поставлено товар вартістю 3 418 320,00 грн, у визначений Договором строк , що відповідачем не заперечене.

В свою чергу, відповідач у суді першої інстанції вказував, що виконання Договору відповідачем порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило постачальника того, на що він розрахував при укладенні Договору, у зв`язку зі зміною офіційного курсу долара США.

Однак, суд першої інстанції вірно зазначив, що укладаючи договір під час воєнного стану, відповідач не міг не усвідомлювати всі наявні ризики, що зумовлені обставинами, що розпочалися 24.02.2022.

Частиною 1 статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями, а статтями 525, 526 названого Кодексу і статтею 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно із ч. 1 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Юридична особа здійснює свою господарську діяльність на власний ризик, а тому укладаючи спірний договір, відповідач повинен був оцінити погоджені сторонами вартість та строки поставки обумовленого обсягу та відповідно об`єктивно оцінити можливість виконання такого зобов`язання за вказаною вартістю у вказаний строк.

Відповідно до ч. 3 ст. 691 ЦК України якщо договором купівлі-продажу встановлено, що ціна товару підлягає зміні залежно від показників, що зумовлюють ціну товару (собівартість, затрати тощо), але при цьому не визначено способу її перегляду, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на момент передання товару.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що жодних прив`язок до офіційного курсу долара США, умови Договору, при визначенні ціни товару, не містять, в зв`язку з чим, судом першої інстанції правомірно відхилено наведені посилання відповідача, як такі, що не відповідають досягнутим між сторонами домовленостям щодо умов поставки товару.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статей 216, 218 ГК України порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій в порядку, передбаченому законодавством та договором.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Суд першої інстанції правомірно вказує, що за порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф.

Згідно з ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 10.3 Договору узгоджено, що постачальник за цим Договором несе наступну відповідальність, зокрема за порушення термінів поставки товару, визначених Договором, постачальник має сплачувати штраф у розмірі 20% від вартості непоставленого в строк товару;

Таким чином, оскільки відповідачем порушено строк поставки товару вартістю 3 418 320,00 грн, суд першої інстанції дійшов законного висновку про обґрунтованість вимог в частині стягнення з відповідача штрафу у розмірі 683 664,00 грн.

В свою чергу, під час розгляду справи у суді першої інстанції, сторонами укладено Додаткову угоду № 1 від 06.04.2023 до Договору, відповідно до якої, сторони домовились розірвати Договір та вважати такою, що втратила чинність Специфікацію № 1 до Договору у невиконаній частині.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що укладення сторонами Додаткової угоди № 1 від 06.04.2023 до Договору, не звільняє відповідача від відповідальності за порушення умов Договору, яке мало місце під час дії такого Договору.

Щодо заявленого клопотання про зменшення розміру штрафу до 1%, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною 1 статті 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір стягуваних санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Схоже правило міститься в частині 3 статті 551 ЦК України, відповідно до якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 17.05.2018 у справі № 910/6046/16 та у постанові від 27.02.2019 у справі №910/9765/18.

У постанові Верховного Суду від 26.03.2020 у справі № 916/2154/19 зазначено, що зі змісту зазначених норм вбачається, що, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, строку прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

У постанові Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 918/116/19 зазначено, що реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтями 551 ЦК України та 233 ГК України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суди повинні забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обстави справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.

При цьому, суд також враховує, що у постанові Верховного Суду від 26.03.2020 у справі № 916/2154/19 зазначено, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

В обґрунтування поданого клопотання відповідач зазначав про те, що відповідач не мав можливості здійснити поставку у зв`язку зі зміною офіційного курсу долара США, а також відсутність жодних збитків у позивача внаслідок порушення відповідачем умов Договору.

Однак, як зазначалось вже судом, оскільки жодних прив`язок до офіційного курсу долара США, умови Договору, при визначенні вартості товару, не містять, наведені доводи відповідача є безпідставними, та не доводять впливу на виконання зобов`язань за Договором, а лише свідчать про відсутність волі відповідача на поставку товару за узгодженими між сторонами цінами.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та правомірного висновку, що сам лише факт відсутності в матеріалах справи доказів понесення позивачем збитків через неналежне виконання відповідачем свого обов`язку не може бути єдиною самостійною підставою для зменшення розміру штрафних санкцій, оскільки означені посилання нівелюють інститут застосування штрафу за порушення зобов`язання, у даному випадку, порушення строків поставки товару за Договором, укладеним під час дії воєнного стану.

Відтак, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відсутність підстав зменшення розміру штрафу, оскільки відповідачем не доведено наявності обставин, з якими законодавець пов`язує можливість зменшення розміру штрафу.

Інші доводи, на які посилалися сторони під час розгляду даної справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги, як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Судом враховується, що Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "АМБ Технолоджи" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2023 у справі № 910/1564/23 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281 - 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АМБ Технолоджи" - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2023 у справі № 910/1564/23 - залишити без змін.

Судові витрати, за перегляд ухвали у суді апеляційної інстанції, покласти на скаржника.

Матеріали справи повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено 12.10.2023

Головуючий суддя С.А. Гончаров

Судді О.В. Тищенко

Є.Ю. Шаптала