Рішення

від 12.10.2023 по справі 904/3173/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2023м. ДніпроСправа № 904/3173/23

За позовом Комунального підприємства "Київський метрополітен", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ілан Голд", м. Дніпро

про стягнення штрафних санкцій в сумі 37 701 грн 55 коп. за договором від 05.01.2023 № 06-НХ-23

Суддя Рудь І.А.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство "Київський метрополітен" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом від 06.06.2023 № 8, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ілан Голд" штрафні санкції за несвоєчасну поставку товару в сумі 37 701 грн 55 коп., з яких: 17 618 грн 34 коп. - пеня, 20 083 грн 21 коп. - штраф 7% від вартості непоставленого товару, відповідно до умов договору від 05.01.2023 № 06-НХ-23.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов спірного договору в частині своєчасної поставки товару на замовлення позивача.

Ухвалою господарського суду від 26.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними в матеріалах справи документами.

Господарський суд наголошує на тому, що ухвала суду від 26.06.2023 направлялася відповідачу на його офіційну електронну адресу tovilangold@gmail.com, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 26.06.2023 (а.с. 43).

Проте, відповідач не скористався правом на надання відзиву на позов та не подав витребувані судом документи.

Отже, відповідно до ч. 9 ст. 81, ч. 9 ст. 165 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Згідно зі ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Також судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

У пункті 3 постанови № 11 від 17.10.2014 пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення" визначено, що розумним, зокрема вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс Проти Греції" від 05.02.2004).

При цьому, згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема складність справи та поведінка заявників.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги військовий стан в Україні та перебування головуючого судді на лікарняному, з метою дотримання принципів господарського судочинства, суд розглянув справу в межах розумного строку.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

05.01.2023 між Комунальним підприємством "Київський метрополітен" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ілан Голд" (постачальник) укладено договір № 06-НХ-23 (надалі - договір), відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця у встановлений строк садово-парковий інвентар, код 44510000-8 "Знаряддя" за ДК 021:2015 (товар), визначений в асортименті, якості, кількості, комплектності та за цінами, зазначеними у технічній специфікації (додаток 1) до договору, що є його невід`ємною частиною, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити його вартість.

Згідно з п. 3.3. договору сума договору становить 537 759, 00 грн.

У п. 4.2 договору сторони погодили, що розрахунок за поставлену партію товару здійснюється покупцем протягом 30 календарних днів з дати поставки замовленої партії товару на склад покупця на підставі видаткової накладної.

За умовами п. 5.1. договору постачальник має поставити товар покупцю партіями за окремими письмовими замовленнями покупця, виходячи з фінансових можливостей та/або виробничих потреб покупця. Замовлення направляються постачальнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Кінцевий строк поставки товару за цим договором - 31.03.2023.

Відповідно до п. 5.2. договору поставка партії замовленого товару здійснюється протягом 10 календарних днів з дати направлення покупцем письмового замовлення постачальнику.

Згідно з п. 5.7. договору датою поставки товару є дата, коли замовлена партія товару була передана у власність покупця в місці поставки.

Пунктом 6.2. договору передбачено, що продавець має право достроково, в односторонньому порядку, розірвати цей договір (за умови відсутності на поточну дату заборгованості щодо оплати за поставлений товар за цим договором), письмово повідомивши про це постачальника не пізніше ніж за 20 календарних днів до бажаної дати його розірвання без будь-якої компенсації за збитки, які постачальник поніс або може понести, у зв`язку з таким розірванням договору. Повідомлення про розірвання договору направляється постачальнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення (пп. 6.2.1.).

За умовами пп. 6.3.1. п. 6.3. договору постачальник зобов`язався забезпечити поставку товару у строки, встановлені даним договором.

У п.7.2. договору сторони погодили, що у разі затримки поставки товару, або поставки не в повному обсязі, заявленому покупцем, відповідно до п. 5.2. договору, постачальник сплачує штраф у розмірі 0,1% вартості непоставленого товару за кожний день затримки, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вартості непоставленого товару.

Згідно п. 7.3. договору у разі затримки поставки товару більш як на один місяць понад строку, визначеного п. 5.2. договору, покупець має право в односторонньому порядку припинити дію цього договору (повідомивши про це постачальника письмово) стосовно непоставленого товару без будь-якої компенсації за збитки, які постачальник поніс або може понести через таке розірвання договору.

Відповідно до п. 10.1. договору він набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками обох сторін та скріплення підписів печатками сторін і діє виключно до 30 квітня 2023 року.

В специфікації до договору сторони погодили найменування, кількість та загальну ціну товару, яка склала 537 759 грн 00 коп. без ПДВ (а.с.14-19).

На виконання умов договору позивач направив на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням замовлення від 13.01.2023 № 17/11-17 на поставку товару на суму 262 416 грн 00 коп., а також 22.02.2023 направив замовлення від 21.02.2023 № 17/11-84 на поставку товару на суму 275 343 грн 00 коп. (а.с. 20, 21).

Вказані замовлення були отримані відповідачем 24.01.2023 та 11.03.2023 відповідно (про що свідчить відмітка у рекомендованих повідомленнях про вручення поштового відправлення.

Як зазначає позивач, в порушення умов договору відповідач здійснив часткову поставку товару за замовленням від 13.01.2023 № 17/11-17, поставивши товар на суму 250 856 грн 00 коп, що підтверджується видатковою накладною № 1 від 07.02.2023 (а.с. 23); товар за замовленням від 21.02.2023 № 17/11-84 відповідачем поставлений не був.

21.03.2023 позивач направив на адресу відповідача повідомлення про розірвання договору на підставі п. 7.3. договору (а.с. 24-27).

В порядку досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача із претензією від 07.04.2023 № 12/04-174, в якій вимагав сплати штрафні санкції за несвоєчасну поставку товару за спірними замовленнями (а.с. 28-30).

Відповіді відповідача на вказану претензію матеріали справи не містять.

Враховуючи допущення відповідачем порушення строків поставки товару, позивач відповідно до умов п.7.2. договору нарахував відповідачу:

- 17 618 грн 34 коп. пені, з яких 4 402 грн 02 коп. - пеня за період з 24.01.2023 по 11.04.2023 за порушення строків поставки товару за замовленням від 13.01.2023 № 17/11-17; 13 216 грн 32 коп. - пеня за період з 22.02.2023 по 11.04.2023 за порушення строків поставки товару за замовленням від 21.02.2023 № 17/11-84;

- 20 083 грн 21 коп. - штраф 7% від вартості непоставленого товару, з яких: 809 грн 20 коп. - штраф за порушення строків поставки товару за замовленням від 13.01.2023 № 17/11-17; 19 274 грн 01 коп. - штраф за порушення строків поставки товару за замовленням від 21.02.2023 № 17/11-84.

Доказів оплати нарахованих позивачем штрафних санкції відповідачем сторонами до матеріалів справи не надано.

Предметом доказування у даній справі є обставини укладання договору поставки, факт порушення відповідачем строків поставки товару, факт непоставки товару відповідачем на замовлення позивача, строк дії договору, підстави та правильність нарахування штрафних санкцій тощо.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору поставки, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання.

За змістом ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 Господарському кодексі України).

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України).

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Так, відповідно до умов п. 5.2. договору та з урахуванням норм ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, відповідач повинен був поставити товар за замовленням від 21.02.2023 № 17/11-84 у строк до 06.03.2023 (з дати відправлення замовлення 22.02.2023 +10 календарних днів).

Докази на підтвердження поставки відповідачем товару за замовленням від 21.02.2023 № 17/11-84 матеріали справи не містять.

Враховуючи допущення відповідачем порушення строків поставки товару за вказаним замовленням на суму 275 343 грн 00 коп., позивачем правомірно нараховані пеня та штраф, відповідно до умов п. 7.2. договору.

Перевіркою виконаного позивачем розрахунку штрафу в сумі 19 274 грн 01 коп. судом порушень умов договору та чинного законодавства не встановлено.

Перевіркою розрахунку пені судом встановлено, що позивачем невірно визначений період її нарахування, оскільки за замовленням від 21.02.2023 № 17/11-84 товар повинен бути поставлений у строк до 06.03.2023, отже, прострочення строків поставки починає відлік з 07.03.20203. За розрахунком суду сума пені у розмірі 0,1% від вартості непоставленого товару за період з 07.03.2023 по 11.04.2023 складає 9 912 грн 35 коп. У решті позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Разом з тим, оскільки поштове повідомлення, надане позивачем на підтвердження направлення на адресу відповідача замовлення від 13.01.2023 № 17/11-17, не містить дати відправлення, суд бере до уваги розрахунок позивача, відповідно до якого останній нараховує штрафні санкції за порушення строків поставки товару з дати отримання відповідачем вказаного повідомлення, а саме з 24.01.2023.

Водночас, господарський суд зазначає, що з огляду на умови п. 5.2. договору та відсутність доказів щодо дати відправлення замовлення від 13.01.2023 № 17/11-17 на адресу відповідача, справедливо буде рахувати строк поставки товару за таким замовленням з дати отримання відповідачем повідомлення, а отже, відповідач повинен був поставити товар за замовленням від 13.01.2023 № 17/11-17 у строк до 03.02.2023.

Відповідно до видаткової накладної № 1 07.02.2023 відповідач поставив частину товару за замовленням від 13.01.2023 № 17/11-17 на суму 250 856 грн 00 коп.

Враховуючи допущення відповідачем порушення строків поставки товару за вказаним замовленням, позивачем правомірно нараховані пеня та штраф, відповідно до умов п. 7.2. договору.

Перевіркою виконаного позивачем розрахунку штрафу в сумі 809 грн 20 коп. судом порушень умов договору та чинного законодавства не встановлено.

Перевіркою розрахунку пені судом встановлено, що позивачем невірно визначений період її нарахування, оскільки, як зазначено вище, за замовленням від 13.01.2023 № 17/11-17 товар повинен бути поставлений у строк до 03.02.2023, отже, прострочення строків поставки починає відлік з 04.02.20203.

Так, за розрахунком суду: сума пені у розмірі 0,1% від вартості непоставленого товару на суму 262 416 грн 00 коп. за період з 04.02.2023 по 06.04.2023 складає 787 грн 25 коп.; сума пені у розмірі 0,1% від вартості непоставленого товару на суму 11 560 грн 00 коп. за період з 07.02.2023 по 11.04.2023 складає 728 грн 28 коп. (вірно розрахована позивачем). У решті позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Згідно з ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідач не скористався правом на надання заперечень, доводи позивача належними та допустимими доказами не спростував.

За встановлених обставин, відповідач неналежним чином виконав свої договірні зобов`язання, чим порушив умови укладеного із позивачем договору та вищевказані приписи чинного законодавства, тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 11 427 грн 88 коп. пені, 20 083 грн 21 коп. штрафу - є обґрунтованими і підлягають задоволенню. У решті позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 165, 232, 233, 236-238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ілан Голд" (49017, м. Дніпро, вул. Авіаційна, б. 39, оф. 17, код ЄДРПОУ 42030692) на користь Комунального підприємства "Київський метрополітен" (03056, м. Київ, пр. Перемоги, буд. 35, код ЄДРПОУ 03328913) 11 427 грн 88 коп. (одинадцять тисяч чотириста двадцять сім грн 88 коп.) пені, 20 083 грн 21 коп. (двадцять тисяч вісімдесят три грн 21 коп.) штрафу, 2 243 грн 30 коп. (дві тисячі двісті сорок три грн 30 коп.) витрат зі сплати судового збору.

У решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 12.10.2023

Суддя І.А. Рудь