Рішення

від 12.10.2023 по справі 904/4436/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2023м. ДніпроСправа № 904/4436/22

за позовом Комунального підприємства "Транспортна інфраструктура міста" Дніпровської міської ради, м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спрінт Кіоск", м. Дніпро

про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 6 443,23 грн., інфляційної складової у розмірі 1 886 грн., 3% річних у розмірі 230,37 грн.

Суддя Ніколенко М.О.

Без участі представників сторін.

РУХ СПРАВИ.

Комунальне підприємство "Транспортна інфраструктура міста" Дніпровської міської ради звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спрінт Кіоск" про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 6 443,23 грн., інфляційної складової у розмірі 1 886 грн., 3% річних у розмірі 230,37 грн.

Ухвалою суду від 05.12.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі. Справу № 904/4436/22 ухвалено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.

Позивач зазначив, що між Комунальним підприємством "Транспортна інфраструктура міста" Дніпровської міської ради (надалі сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спрінт Кіоск" (надалі сторона-2) було укладено договір передачі в платне користування об`єкта благоустрою № 40-1-2021 від 15.09.2021 (надалі - договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору, сторона-1, що діє від власного імені, на підставі повноважень, наданих територіальною громадою м. Дніпра в особі Дніпровської міської ради, надає стороні-2 зупиночний комплекс (надалі об`єкт благоустрою вулично-дорожньої мережі), а сторона-2 приймає в строкове платне користування об`єкт благоустрою вулично-дорожньої мережі, що має місце розташування: м. Дніпро, вул. Коцюбинського, 2А, площею 4,0 м.кв. (Додаток 1), для утримання в належному стані місць очікування пасажирами громадського транспорту та використання з комерційною метою відповідно до вимог чинного законодавства України.

Пунктом 3.3 договору встановлено, що розмір плати розраховується відповідно до Калькуляції вартості плати за тимчасове використання об`єктів благоустрою вулично-дорожньої мережі м. Дніпра (Додаток 3), що є невід`ємною частиною даного договору.

Так, за твердженням позивача, додатком 3 до договору було встановлено плату за користуванням об`єктом благоустрою у розмірі 137,09 грн. з ПДВ на добу.

Позивач зазначив, що виконав умови договору, передав відповідачу в користування об`єкт благоустрою, що підтверджується актом приймання-передачі від 15.09.2021.

Згідно з п. 3.3 договору, плата за використання об`єкта благоустрою вулично-дорожньої мережі здійснюється щомісячно. Розмір плати у кожному календарному місяці визначається шляхом множення кількості календарних днів у відповідному місяці на розмір плати за один календарний день використання об`єкта благоустрою вулично-дорожньої мережі. Індексація плати за використання об`єкта благоустрою вулично-дорожньої мережі здійснюється за погодженням сторін один раз на рік шляхом коригування плати за останній місяць року з урахуванням індексу інфляції за весь поточний рік.

Пунктом 3.4 договору встановлено, що оплата за використання об`єкта благоустрою вулично-дорожньої мережі у другому та кожному наступному місяці дії договору здійснюється стороною-2 щомісячно до 15 числа кожного поточного місяця і не залужить від наслідків господарської діяльності сторони-2. Перерахування плати здійснюється стороною-2 на поточний рахунок сторони-1, визначений у реквізитах цього договору, або інший рахунок, повідомлений стороною-1 стороні-2 письмово. У призначенні платежу зазначається дата і номер цього договору. Оплата за використання об`єкта благоустрою вулично-дорожньої мережі здійснюється за весь час фактичного використання об`єкта благоустрою вулично-дорожньої мережі.

За розрахунком позивача, за період користування об`єктом благоустрою у період з 15.09.2021 по 31.10.2021 відповідач мав сплатити позивачу плату у загальному розмірі 6 443,23 грн. З них: 2 193,44 грн. за вересень 2021 року, 4 249,79 грн. за жовтень 2021 року.

Позивач наполягає на тому, що, з урахуванням п. 3.4 договору, строк виконання відповідачем обов`язку з внесення плати за користування об`єктом благоустрою за спірний період є таким, що настав.

Однак, відповідач, за твердженням позивача, порушив свої зобов`язання за договором та не вніс плату за користування об`єктом благоустрою у встановлені строки.

За таких обставин, за розрахунком позивача, у Товариства з обмеженою відповідальністю "Спрінт Кіоск" утворилась заборгованість перед Комунальним підприємством "Транспортна інфраструктура міста" Дніпровської міської ради з внесення плати за користування об`єктом благоустрою у розмірі 6 443,23 грн.

За порушення відповідачем строків виконання грошових зобов`язань позивач нарахував відповідачу до сплати 3% річних у розмірі 230,37 грн. за загальний період з 15.09.2021 по 23.11.2022 та інфляційну складову у розмірі 1 886 грн. за загальний період з вересня 2021 року по листопад 2022 року.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач відзиву на позов не надав.

ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про стягнення суми основної заборгованості за договором передачі в платне користування об`єкта благоустрою № 40-1-2021 від 15.09.2021 у розмірі 6 443,23 грн., інфляційної складової у розмірі 1 886 грн., 3% річних у розмірі 230,37 грн.

Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов`язки виникли між сторонами (в які строки і якому розмірі плата за користування мала бути сплачена), чи мало місце порушення будь-яких зобов`язань (чи була плата за користування об`єктом благоустрою внесена відповідачем у повному обсязі), які саме зобов`язання порушені боржником, яке право чи інтерес кредитора порушено, які наслідки порушення зобов`язань боржником.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД. ПОЗИЦІЯ СУДУ.

Між Комунальним підприємством "Транспортна інфраструктура міста" Дніпровської міської ради (надалі сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спрінт Кіоск" (надалі сторона-2) було укладено договір передачі в платне користування об`єкта благоустрою № 40-1-2021 від 15.09.2021 (надалі - договір).

Згідно з п. 3.1 договору, цей договір набирає чинності з 15.09.2021 та діє строком до 15.07.2024, а в частині обов`язку сторони-2 щодо здійснення розрахунків та сплати штрафних санкцій та пені до повного виконання стороною-2 зазначених зобов`язань.

Відповідно до пункту 1.1 договору, сторона-1, що діє від власного імені, на підставі повноважень, наданих територіальною громадою м. Дніпра в особі Дніпровської міської ради, надає стороні-2 зупиночний комплекс (надалі об`єкт благоустрою вулично-дорожньої мережі), а сторона-2 приймає в строкове платне користування об`єкт благоустрою вулично-дорожньої мережі, що має місце розташування: м. Дніпро, вул. Коцюбинського, 2А, площею 4,0 м.кв. (Додаток 1), для утримання в належному стані місць очікування пасажирами громадського транспорту та використання з комерційною метою відповідно до вимог чинного законодавства України.

Пунктом 3.3 договору встановлено, що розмір плати розраховується відповідно до Калькуляції вартості плати за тимчасове використання об`єктів благоустрою вулично-дорожньої мережі м. Дніпра (Додаток 3), що є невід`ємною частиною даного договору.

Так, додатком 3 до договору було встановлено плату за користуванням об`єктом благоустрою у розмірі 137,09 грн. з ПДВ на добу.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Згідно з положеннями статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Позивач виконав умови договору, передав відповідачу в користування об`єкт благоустрою, що підтверджується актом приймання-передачі від 15.09.2021.

Згідно з п. 3.3 договору, плата за використання об`єкта благоустрою вулично-дорожньої мережі здійснюється щомісячно. Розмір плати у кожному календарному місяці визначається шляхом множення кількості календарних днів у відповідному місяці на розмір плати за один календарний день використання об`єкта благоустрою вулично-дорожньої мережі. Індексація плати за використання об`єкта благоустрою вулично-дорожньої мережі здійснюється за погодженням сторін один раз на рік шляхом коригування плати за останній місяць року з урахуванням індексу інфляції за весь поточний рік.

Пунктом 3.4 договору встановлено, що оплата за використання об`єкта благоустрою вулично-дорожньої мережі у другому та кожному наступному місяці дії договору здійснюється стороною-2 щомісячно до 15 числа кожного поточного місяця і не залужить від наслідків господарської діяльності сторони-2. Перерахування плати здійснюється стороною-2 на поточний рахунок сторони-1, визначений у реквізитах цього договору, або інший рахунок, повідомлений стороною-1 стороні-2 письмово. У призначенні платежу зазначається дата і номер цього договору. Оплата за використання об`єкта благоустрою вулично-дорожньої мережі здійснюється за весь час фактичного використання об`єкта благоустрою вулично-дорожньої мережі.

Так, за період користування об`єктом благоустрою у період з 15.09.2021 по 31.10.2021 відповідач мав сплатити позивачу плату у загальному розмірі 6 443,23 грн. З них: 2 193,44 грн. за вересень 2021 року, 4 249,79 грн. за жовтень 2021 року.

З урахуванням п. 3.4 договору, строк виконання відповідачем обов`язку з внесення плати за користування об`єктом благоустрою: за вересень 2021 року настав 15.09.2021; за жовтень 2021 року настав 18.10.2021.

Однак, відповідач порушив свої зобов`язання за договором та не вніс плату за користування об`єктом благоустрою у встановлені строки.

За таких обставин, у Товариства з обмеженою відповідальністю "Спрінт Кіоск" утворилась заборгованість перед Комунальним підприємством "Транспортна інфраструктура міста" Дніпровської міської ради з внесення плати за користування об`єктом благоустрою у розмірі 6443,23 грн.

А отже, вимоги позивача про стягнення суми основного боргу у розмірі 6 443,23 грн. є обґрунтованими.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошових зобов`язань на вимогу кредитора, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував відповідачу до сплати 3% річних у розмірі 230,37 грн. за загальний період з 15.09.2021 по 23.11.2022 та інфляційну складову у розмірі 1 886 грн. за загальний період з вересня 2021 року по листопад 2022 року.

Перевіривши розрахунок 3 % річних, доданий до позову, суд встановив, що такий розрахунок не відповідає вимогам чинного законодавства.

Так, позивачем здійснюється нарахування 3% річних на загальну суму заборгованості разом, незважаючи на те, що обов`язок відповідача з оплати є щомісячним та плата за кожний розрахунковий місяць має окремий строк внесення. Як наслідок, позивачем здійснюється нарахування 3 % річних за період, коли порушення відповідачем обов`язку оплати ще не існувало.

Крім того, позивачем не було дотримано вимог:

- ст. 253 ЦК України, якою встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок;

- ч. 5. ст. 254 ЦК України, якою встановлено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

За розрахунком суду:

- 3 % річних на суму боргу 2 193,44 грн. за період з 16.09.2021 по 23.11.2022 становлять 78,24 грн.;

- 3 % річних на суму боргу 4 249,79 грн. за період з 19.10.2021 по 23.11.2022 становлять 140,07 грн.

Всього: 218,31 грн.

А отже, позовні вимоги про стягнення 3 % річних є обґрунтованими у розмірі 218,31 грн.

Перевіривши розрахунок інфляційної складової суд встановив, що такий розрахунок не відповідає вимогам чинного законодавства.

По-перше, як було вказано вище, позивачем здійснюється нарахування плати за користування чужими грошовими коштами на загальну суму заборгованості разом, незважаючи на те, що обов`язок відповідача з оплати є щомісячним та плата за кожний розрахунковий місяць має окремий строк внесення. Як наслідок, позивачем здійснюється нарахування інфляційної складової за період, коли порушення відповідачем обов`язку оплати ще не існувало.

По-друге, позивачем не було враховано, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

В Рекомендаціях Верховного Суду України відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ від 03.04.1997 № 62-97р зазначено, що сума, внесена в період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Крім того, позивачем не було дотримано вимог:

- ст. 253 ЦК України, якою встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок;

- ч. 5. ст. 254 ЦК України, якою встановлено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

За розрахунком суду:

- інфляційна складова на суму боргу 2 193,44 грн. за період з жовтня 2021 року по листопад 2022 року становить 628,13 грн.;

- інфляційна складова на суму боргу 4 249,79 грн. за період з листопада 2021 року по листопад 2022 року становить 1 168,24 грн.

Всього: 1 796,37 грн.

А отже, позовні вимоги про стягнення інфляційної складової є обґрунтованими у розмірі 1 796,37 грн.

ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Обставини, на які посилається позивач, доводяться договором № 40-1-2021 від 15.09.2021 (т. 1 а.с. 16 - 23), актом приймання - передачі (том 1 а.с. 24), додатками до договору (том 1 а.с. 25 - 35).

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити у частині стягнення суми основної заборгованості у розмірі 6 443,23 грн., інфляційної складової у розмірі 1 796,37 грн., 3% річних у розмірі 218,31 грн.

У задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача інфляційної складової у розмірі 89,63 грн. та 3% річних у розмірі 12,06 грн. слід відмовити.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору слід розподілити пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись положеннями Господарського Кодексу України, Цивільного кодексу України, ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спрінт Кіоск" (місцезнаходження: 49051, м. Дніпро, вул. Осіння, буд. 2А, ідентифікаційний код: 39378090) на користь Комунального підприємства "Транспортна інфраструктура міста" Дніпровської міської ради (місцезнаходження: вул. Курчатова, 8, м. Дніпро, 49038; ідентифікаційний код: 23357437) суму основної заборгованості у розмірі 6 443,23 грн., інфляційну складову у розмірі 1 796,37 грн., 3% річних у розмірі 218,31 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 451,53 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача інфляційної складової у розмірі 89,63 грн. та 3% річних у розмірі 12,06 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений та підписаний 12.10.2023.

Суддя М.О. Ніколенко