Рішення

від 12.10.2023 по справі 910/10226/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.10.2023Справа № 910/10226/23

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовом Служби зовнішньої розвідки України (04107, м. Київ, вул. Нагірна, 24/1)доТовариства з обмеженою відповідальністю "Енерготехсервіс" (04060, м. Київ, вул. Ризька, буд. 73Г, офіс 7/1)простягнення 879 731 грн 01 коп.Представники сторін: не викликалисьОБСТАВИНИ СПРАВИ:

28.06.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Служби зовнішньої розвідки України з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготехсервіс" про стягнення штрафних санкцій за договором від 23.04.2021 № 16/1/4-4 в розмірі 865 740 грн 10 коп.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного сторонами договору від 23.04.2021 № 16/1/4-4 належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо виконаних робіт, у зв`язку з у зв`язку з чим позивачем нараховано 561 208 грн 40 коп. пені та 304 531 грн 69 коп. штрафу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2023 позовну заяву залишено без руху на підставі частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.

19.07.2023 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на підтвердження усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2023 відкрито провадження у справі № 910/10226/23, справу визнано малозначною, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

16.08.2023 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли відзив на позовну заяву та заява про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

30.08.2023 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2023 відмовлено Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготехсервіс" в задоволенні заяви про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

15.09.2023 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

25.09.2023 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

23.04.2021 між Службою зовнішньої розвідки України (замовник за договором, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерготехсервіс" (підрядник за договором, відповідач у справі) укладено договір № 16/1/4-4, відповідно до умов якого підрядник зобов`язується за завданням замовника на свій ризик виконати та здати йому в установлений цим договором строк закінчені роботи з капітального ремонту службово-технічної будівлі спеціального призначення №2, розташованої у м. Києві 19 км Житомирського шосе (далі - об`єкт), а замовник зобов`язується надати підряднику фронт робіт, прийняти закінчені роботи на об`єкті та оплатити їх.

Відповідно до пункту 2.1 договору роботи за цим договором (пункт 1.1. цього договору) виконуються у строк до 1 серпня 2021 року.

Згідно до пункту 2.3 договору строки виконання робіт можуть змінюватися із внесенням відповідних змін у договір у разі: виникнення обставин непереборної сили; невиконання або неналежного виконання замовником своїх зобов`язань, обумовлені об`єктивними підтвердженими обставинами (несвоєчасне надання фронту робіт, проектної документації, порушення умов фінансування тощо); внесення замовником змін до проектно-кошторисної документації (вихідних даних), плану фінансування; виникнення інших обставин, що не залежать від підрядника та можуть вплинути на строки виконаний робіт (у тому числі несвоєчасне - терміном більше трьох робочих днів з дати письмового повідомлення підрядника, забезпечення замовником доступу працівників підрядника на об`єкт).

Перегляд та зміна строків виконання робіт, введення об`єкта в експлуатацію і передачі його замовнику може здійснюватися за умови підписання сторонами відповідної додаткової угоди до договору (з обґрунтуванням обставин, що його спричинили) (пункт 2.4 договору).

У відповідності до пункту 10.1 договору приймання-передача закінчених робіт (об`єкта) проводиться шляхом підписання сторонами актів приймання-передачі виконаних робіт (ф. №№ КБ-2в).

Умовами пунктів 14.3.1. та 14.3.5 договору на підрядника покладено обов`язок забезпечити виконання робіт у строки, встановлені договором, а також у випадку порушення взятих на себе зобов`язань сплатити замовнику визначені умовами договору штрафні санкції та у випадку вимоги, повернути замовнику відповідну частку сплачених ним підряднику за договором коштів.

Відповідно до пункту 14.3.13 договору підрядник зобов`язаний письмово інформувати замовника про хід виконання зобов`язань за договором, обставини, що перешкоджають його виконанню, загрожують якості або придатності результату роботи, а також про заходи, необхідні для їх усунення.

Згідно з пунктом 15.3. договору підрядник несе відповідальність за порушення зі своєї вини таких зобов`язань за договором і у таких сумах: у разі порушення строку виконання робіт за цим договором з підрядника стягується пеня у розмірі 0,1 % ціни договору за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково стягується штраф у розмірі 7 (семи) % вказаної вартості; у разі порушення умов зобов`язання щодо якості робіт з підрядника стягується штраф у розмірі 20 відсотків вартості ціни договору. Крім сплати штрафних санкцій підрядник компенсує замовнику збитки, зумовлені невиконанням або неналежним виконанням своїх зобов`язань за цим договором.

У відповідності до пункту 17.1 договору сторонами погоджено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2021, а стосовно взаєморозрахунків - до їх повного виконання, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (пункт 17.2 договору).

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою договором підряду.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 838 Цивільного кодексу України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов`язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов`язку.

У відповідності до частини1 статті 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

За змістом частини 1 статті 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Як вбачається в матеріалах справи, на виконання зобов`язань за договором від 23.04.2021 № 16/1/4-4 відповідачем були виконані будівельні роботи, що підтверджується підписаними між сторонами Актами приймання виконаних будівельних робіт № 1 від 16.11.2021, № 2 від 03.12.2021, № 3 від 30.11.2021 та № 4 від 09.12.2021.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем строків виконання робіт за договором від 23.04.2021 № 16/1/4-4, у зв`язку з чим заявлено вимоги про стягнення з відповідача 304 531 грн 69 коп. штрафу та 561 208 грн 40 коп. пені за порушення строків виконання робіт, нарахованої за період прострочення з 02.08.2021 по 08.12.2021.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, відповідно до поданих доказів, відповідачем було порушено терміни виконання робіт та надання звітних документів.

Факт порушення термінів виконання робіт та надання звітних документів відповідачем не заперечувався.

Пунктом 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У відповідності до частини 2 статті 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з нормами статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 2 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Згідно з пунктом 15.3. договору підрядник несе відповідальність за порушення зі своєї вини таких зобов`язань за договором і у таких сумах: у разі порушення строку виконання робіт за цим договором з підрядника стягується пеня у розмірі 0,1 % ціни договору за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково стягується штраф у розмірі 7 (семи) % вказаної вартості.

Нормами статті 218 Господарського кодексу України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Дії відповідача є порушенням умов контракту, що є підставою для застосування відповідальності (стягнення пені та штрафу) відповідно до частини 2 статті 231 Господарського кодексу України та умов пункту 15.3 контракту.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на вимоги статті 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Тобто визначаючи розмір заборгованості за договором, зокрема, в частині штрафу пені суд зобов`язаний належним чином дослідити поданий стороною доказ (в даному випадку - розрахунок заборгованості), перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду.

За результатами здійсненої за допомогою системи "ЛІГА" перевірки нарахування позивачем заявленої до стягнення суми пені та штрафу судом встановлено, що розмір штрафу та пені, перерахований судом у відповідності до приписів чинного законодавства та в межах визначеного позивачем періоду прострочення, відповідає вимогам зазначених вище норм законодавства, умовам договору та є арифметично вірним, тому вказані вимоги позивача про стягнення з відповідача 304 531 грн 69 коп. штрафу та 561 208 грн 40 коп. пені за порушення строків виконання робіт, визнаються судом обґрунтованими.

Відповідно до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно зі статтею 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до статті 78 даного Кодексу достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Твердження відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, не приймаються судом до уваги, оскільки матеріалами справи не підтверджено внесення змін до проектно-кошторисної документації за договором. Крім того, відповідачем всього за 15 календарних днів звернувся до позивача з пропозиції про перенесення строків виконання робіт на 01.10.2021, при цьому не надавши доказів хоча б частково виконання робіт. Крім того, укладання між сторонами додаткового договору № 1 від 28.12.2021 до договору від 23.04.2021 № 16/1/4-4 на виконання додаткового комплексу робіт на об`єкті не спростовує факту порушення відповідачем термінів виконання робіт за договором від 23.04.2021 № 16/1/4-4

Поряд із цим суд наголошує, що усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині рішення, взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду та не суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237- 238, статтею 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготехсервіс" (04060, місто Київ, вулиця Ризька, будинок 73Г, офіс 7/1, ідентифікаційний код 32670724) на користь Служби зовнішньої розвідки України (04107, місто Київ, вулиця Нагірна, будинок 24/1, ідентифікаційний код 33240845) 304 531 (триста чотири тисячі п`ятсот тридцять одна) грн 69 коп. штрафу, 561 208 (п`ятсот шістдесят одна тисяча двісті вісім) грн 40 коп. пені та витрати по сплаті судового збору у розмірі 12 986 (дванадцять тисяч дев`ятсот вісімдесят шість) грн 10 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Н.Плотницька