Рішення

від 13.10.2023 по справі 910/9170/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.10.2023Справа № 910/9170/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи № 910/9170/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморський логістичний Центр»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Лайтхаус»

про стягнення 142874,53 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Чорноморський логістичний Центр» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Лайтхаус» (далі - відповідач) про стягнення 142874,53 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за договором про виконання робіт №1/31/08/2021/285 від 31.08.2021, у встановлений строк не в повному обсязі виконав погоджені роботи, у зв`язку з чим позивачем заявлено до стягнення попередню оплату у розмірі 142874,53 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/9170/23 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частиною 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з частиною 4 статті 89 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру. Невід`ємною архівною складовою частиною Єдиного державного реєстру є Реєстр документів дозвільного характеру, Єдиний реєстр громадських формувань, Реєстр громадських об`єднань та Єдиний реєстр підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів ГПК України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 19.06.2023 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: 01030, місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 50-Б, офіс 6.

Втім, ухвала суду була повернута органом поштового зв`язку без вручення відповідачу з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки «адресат відсутній за вказаною адресою» вважається днем вручення відповідачу ухвали суду в силу положень пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України.

При цьому, судом також враховано, що відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання, крім ухвал про арешт майна та тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальних провадженнях, які підлягають оприлюдненню не раніше дня їх звернення до виконання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

За змістом частини 1, 2 статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. функціонує в межах Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»)

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі від 19.06.2023 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Разом з цим, у відповідності до вимог статей 165, 251 ГПК України, відповідачу був встановлений строк для подання відзиву на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Втім, відповідач у визначений законом строк не подав ні відзиву на позовну заяву, ні клопотання про продовження строку на його подання.

Приписами частини 9 статті 165 ГПК України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 ГПК України.

У частині 8 статті 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

31.08.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Чорноморський логістичний Центр» (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Лайтхаус» (далі - виконавець) укладено договір про виконання робіт №1/31/08/2021/285, за умовами пункту 1.1 якого замовник доручає, а виконавець зобов`язується на власний ризик, власними силами, належним чином та з власних матеріалів, виконати комплекс робіт з улаштування вентильованого фасаду двоповерхневої виробничої будівлі блоку цехів №4 (інвентарний номер IL-002838) з профлиста (далі - роботи) за адресою: місто Чорноморськ, вулиця Промислова, 1, згідно технічного завдання замовника (додаток №1 до цього договору), а замовник - прийняти і оплатити якісно та належним чином виконані роботи, у порядку та на умовах даного договору.

Вказаний правочин підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками цих суб`єктів господарювання.

Відповідно до пункту 1.2 договору перелік, вид, кількість, об`єм та вартість робіт погоджується сторонами в додатку №2 до договору (договірна ціна), що є невід`ємною його частиною.

Ціна договору складається з загальної вартості робіт (у тому числі матеріалів та обладнання) і складає суму в розмірі: 560000,00 грн, у т.ч. ПДВ (20%) - 93333,33 грн. Договірна ціна є динамічною і корегується в процесі виконання робіт по факту та переглядається сторонами у випадках: зміни обсягу і складу робіт; зміни з вини замовника термінів робіт; істотної зміни цін на матеріали (пункти 2.1 та 2.2 договору).

Згідно з пунктом 3.1 договору виконавець зобов`язаний виконати роботи за цим договором у строк 90 календарних днів з дати початку робіт.

Замовник здійснює оплату по даному договору в наступному порядку: протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання даного договору та після отримання рахунку від виконавця (залежно від тієї події яка наступить пізніше) перераховує попередню оплату в розмірі 70% від загальної вартості робіт, визначеної договірною ціною, що становить 392000,00 грн, у т.ч. ПДВ (20%) - 65333,33 грн. Оплата за виконані роботи здійснюється замовником щомісяця на підставі підписаних сторонами актів приймання-передачі виконаних робіт за формою №КБ-2в і довідок за формою КБ-3 у 10-ти денний строк з моменту підписання відповідних актів та надання виконавцем рахунків, за умови, що роботи виконані належним чином. При кінцевому розрахунку за виконанні роботи замовник враховує раніше сплачений аванс згідно пункту 4.1.1 даного правочину (пункти 4.1 - 4.2 договору).

Відповідно до пунктів 8.1 - 8.2 договору виконані підрядником роботи замовник приймає щомісячно шляхом підписання сторонами акта приймання-передачі виконаних робіт за формою КБ-2в. Після остаточного закінчення виконання робіт виконавець передає, а замовник приймає належним чином виконані роботи, що оформлюється кінцевим актом приймання-передачі виконаних робіт в ABK-5.

Згідно з пунктами 8.4 - 8.5 договору передача якісно та належним чином виконаних робіт в цілому здійснюється з передачею супровідних документів виконавцем (акта приймання-передачі робіт та іншою виконавчою документацією). Акт приймання-передачі робіт у двох однакових екземплярах готує виконавець і передає на підпис замовнику. Замовник протягом 7 робочих днів з моменту одержання відповідного акта приймання-передачі робіт зобов`язаний його підписати та надіслати виконавцю або надати останньому мотивовану відмову від приймання робіт, зазначивши перелік недоліків.

Пунктом 11.1 договору визначено, що договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2021 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх обов`язків, передбачених цим договором.

Додатком №1 до договору сторони визначили технічне завдання на виконання передбачених договором робіт - улаштування вентильованого фасаду двоповерхневої виробничої будівлі блоку цехів №4 інвентарний номер IL-002838, зокрема, об`єкт та його місцезнаходження, підстави виконання робіт, їх вид, об`єм і характеристику.

У додатку №2 до договору сторонами було узгоджено договірну ціну виконання робіт у загальному розмірі 560000,00 грн, у т.ч. ПДВ - 93333,33 грн.

На виконання умов пункту 4.1.1 договору, 03.09.2021 року позивач сплатив на рахунок відповідача кошти попередньої оплати в розмірі 392000,00 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи платіжною інструкцією від вказаної дати №108575.

Відповідачем, у свою чергу, обумовлені договором роботи були виконані частково, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2022 року від 21.02.2022 та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за лютий 2022 року від 21.02.2022 на суму 249125,47 грн. Разом із цим, передбачені договором роботи в іншій частині відповідачем виконані не були, у зв`язку з чим в останнього утворилась заборгованість у розмірі 142874,53 грн, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків за 2022 рік, підписаним уповноваженими представниками обох сторін та засвідченим їх печатками.

Враховуючи часткове виконання відповідачем обумовлених договором робіт, позивач листом від 23.12.2022 вих. №163 звернувся до відповідача з вимогою про повернення невикористаної суми попередньої оплати будівельних робіт у розмірі 142874,53 грн. У відповідь на вищевказану вимогу позивача, ТОВ «ВБК «Лайтхаус» листом від 20.01.2023 вих. №1/01/23 повідомило, що роботи за договором на вищевказану суму будуть розпочаті останнім орієнтовно у другій половині березня 2023 року та будуть завершені протягом 30 робочих днів з дня початку їх виконання.

27.01.2023 року позивач повторно звернувся до відповідача з листом-вимогою вих. №22 про повернення залишку грошових коштів попередньої оплати в розмірі 142874,53 грн, однак вказана вимога залишена ТОВ «ВБК «Лайтхаус» без відповіді та виконання.

Будь-яких актів приймання-передачі виконаних робіт після лютого 2022 року матеріали справи не містять, як і доказів початку виконання робіт за договором після вказаної дати.

Враховуючи, що на час звернення до суду з даним позовом відповідачем обумовлені договором роботи так і не були виконані, як, зокрема, і не було повернено позивачу невикористану частину суми попередньої оплати за виконання таких робіт, ТОВ «Чорноморський логістичний Центр» звернулось до суду з даним позовом.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до статей 11, 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

При цьому, зобов`язання в силу вимог статей 525, 526 ЦК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором будівельного підряду, а відповідно до частини 1 статті 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

За умовами статті 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Частиною 1 статті 846 ЦК України встановлено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюється у договорі підряду.

Пунктом 3.1 договору сторони погодили строк виконання робіт підрядником - 90 календарних днів з дати початку робіт.

Положенням статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи, що частина робіт за договором була розпочата відповідачем та прийнята позивачем у лютому 2022 року, про що свідчить акт приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2022 року від 21.02.2022, відповідно до положень статті 530 ЦК України та змісту пункту 3.1 договору строк виконання ТОВ «ВБК «Лайтхаус» свого зобов`язання в частині повного виконання робіт за вказаним правочином настав.

Позаяк, відповідач станом на час розгляду даної справи не виконав своїх зобов`язань за договором щодо виконання робіт з улаштування вентильованого фасаду двоповерхневої виробничої будівлі блоку цехів №4 (інвентарний номер IL-002838) на суму 142874,53 грн.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору та зміна умов зобов`язання.

Права замовника під час виконання роботи підрядником передбачені статтею 849 ЦК України, відповідно до якої: замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника (частина 1); якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків (частина 2); якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника (частина 3); замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору (частина 4).

Отже, законодавчо закріплено права замовника на односторонню відмову від договору, зокрема у випаду, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим (ч. 2 ст. 849 ЦК України).

За приписами ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Згідно із ч. 7 ст. 180 ГК України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Як встановлено судом, відповідно до пункту 11.1 договору останній набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2021 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх обов`язків, передбачених цим договором.

Отже, строк дії договору про виконання робіт №1/31/08/2021/285 від 31.08.2021 закінчився 31.12.2021. Проте, підрядником суму попередньої оплати в розмірі 142874,53 грн не використано, доказів спрямування вказаних коштів на придбання матеріалів, що використовуються підрядником при виконанні робіт, матеріали даної справи не містять.

У свою чергу, на підставі наявних в матеріалах справи документів судом встановлено, що замовник, у зв`язку з відсутністю від відповідача дій спрямованих на продовження виконання комплексу робіт з улаштування вентильованого фасаду двоповерхової виробничої будівлі, неодноразово звертався до відповідача з вимогою про повернення невикористаної частини авансу, на що відповідач листом від №1/01/23 від 20.01.2023 року зазначив про намір приступити до виконання робіт після покращення погодних умов, орієнтовно у другій половині березня 2023 року.

Однак, як в порушення взятих на себе зобов`язань, передбачених пунктом 3.1 договору про виконання робіт №1/31/08/2021/285 від 31.08.2021 року, так і в листі, в якому самостійно визначено кінцеві строки закінчення виконання робіт, завершення виконання робіт так і не здійснив, у добровільному порядку розмір невикористаного авансового платежу не повернув.

Жодних спростувань вищевикладених висновків суду матеріали справи не містять, тоді як дії позивача, у своїй сукупності, свідчать про відмову від договору, тобто припинення існування господарських зобов`язань сторін, які виникли на основі цього договору, адже, приймаючи до уваги специфіку замовленого комплексу робіт, позивач протягом півтора року позбавлений можливості користуватися результатом робіт, що свідчить про втрату інтересу до договору, та наявність права на повернення йому невикористаної частини попередньої оплати.

За змістом ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов`язання і на забезпечення його виконання.

Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19, постанова Об`єднаної Палати Верховного Суду від 16.09.2022 у справі №913/703/20, постанова Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №910/12382/17).

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним. Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення ст.1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі. Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Аналогічні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 06.02.2020 у справі №910/13271/18, від 23.01.2020 у справі №910/3395/19, від 23.04.2019 у справі №918/47/18, від 01.04.2019 у справі №904/2444/18.

Таким чином, враховуючи односторонню відмову позивача від договору через допущене відповідачем порушення умов договору в частині виконання робіт, зобов`язання сторін за спірним договором є припиненими, а тому правова підстава виникнення спірних правовідносин є припиненою і до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення ст. 1212 ЦК України.

Верховий Суд у постанові від 04.10.2022 у справі №910/13391/20 погодився із висновком суду апеляційної інстанції про те, що з припиненням дії договору підряду така грошова сума втрачає ознаки авансу та стає майном (грошовими коштами) набутими підрядником без достатньої правової підстави, а тому наявні підстави для застосування положень ст. 849 ЦК України в сукупності із приписами ст. 1212 ЦК України.

З огляду на викладене, враховуючи, що дія договору про виконання робіт №1/31/08/2021/285 від 31.08.2021 є припиненою, суд приходить до висновку, що платіж у сумі 142874,53 грн підлягає поверненню на користь позивача на підставі статті 849 ЦК України в сукупності із приписами статті 1212 ЦК України.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінка доказів - це розумова, пізнавальна діяльність суду, яка полягає у дослідженні якісних і кількісних ознак зібраних доказів у конкретній справі. Закон не регулює порядок роздумів судді. Проте норми права встановлюють зовнішні умови, гарантії, які забезпечують істинність логічних висновків суддів.

Під час розгляду справи відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження виконання ним своїх зобов`язань за договором належним чином або доказів, які б свідчили про відсутність у нього обов`язку повернути на користь позивача попередньо сплачену суму грошових коштів.

Приймаючи до уваги вищевикладене в сукупності, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, враховуючи положення статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 76-80, 129, 165, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморський логістичний Центр» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Лайтхаус» про стягнення 142874,53 грн задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Лайтхаус» (01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 50-Б, оф. 6) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморський логістичний Центр» (68000, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Промислова, буд. 1) грошові кошти у сумі 142874 (сто сорок дві тисячі вісімсот сімдесят чотири) грн 53 коп. та судовий збір у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.

3. Видати наказ позивачу після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржено до апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 13.10.2023.

Суддя Т.В. Васильченко