Рішення

від 12.10.2023 по справі 910/10951/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.10.2023Справа № 910/10951/23

За позовом Акціонерного товариства "Акцент-Банк" (м. Дніпро)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бослогістик" (м. Київ)

про стягнення 237.144,46 грн,

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання П`янковська Т.В.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Акцент-Банк" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бослогістик" про стягнення 237.144,46 грн, з яких: 183.517,35 грн заборгованості по тілу кредиту за договором №20.14.0000000599 від 29.10.2021, 41.532,95 грн заборгованості по процентах та 12.094,16 грн заборгованості за винагородою.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2023 відкрито провадження у справі, її розгляд вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, встановлено сторонам процесуальні строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень, заяв і клопотань.

Відповідач копію цієї ухвали Господарського суду міста Києва отримав 26.07.2023, що підтверджується відповідним рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Пунктом 3 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Частиною 9 ст. 165 ГПК України передбачено, що в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи, проте правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався. При цьому з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк (з урахуванням воєнного стану на території України), для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв`язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

29.10.2021 між Акціонерним товариством "Акцент-Банк" (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю ""Бослогістик" (Позичальник) укладено кредитний договір №20.14.0000000599 (далі - Договір) щодо надання кредиту (встановлення кредитного ліміту) в розмірі 200.000,00 грн строком на 36 місяців (до 26.10.2024) зі сплатою процентів у розмірі 20.90 % щорічно.

Позивач, як Кредитодавець, свої обов`язки за Договором виконав у повному обсязі, перерахувавши відповідачу погоджену суму кредиту.

Відповідно до п. А2 та п. А3 Договору його ліміт складає 200.000,00 грн на фінансування поточної діяльності (для придбання сировини та матеріалів, оплати товарів та послуг, виплати заробітної плати).

Згідно з п. п. А6, А9, А10, A11 Договору за користування кредитом Позичальник сплачує фіксовані проценти у розмірі 20.90 % річних. Також Позичальник сплачує Банку винагороду за відкриття позичкового рахунку у розмірі 0 (нуль) гривень, щомісячну винагороду за кредитне обслуговування у розмірі 0,790000 % від суми зазначеного у п. А2 цього Договору ліміту в поточну дату сплати процентів та винагороду за управління фінансових інструментом у розмірі 0,000001 % від суми зазначеного у п. А2 цього Договору ліміту у поточну дату сплати процентів.

Крім того, згідно до п. А7 Кредитного договору, у випадку порушення Позичальником будь - якого із грошових зобов`язань та при реалізації права Банку, передбаченого п. А3 цього Договору, Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочки.

Згідно з п. п. 2.2.2-2.2.3 Договору Позичальник зобов`язується сплатити проценти за користування кредитом відповідно до п. п. 4,1, 4.2, 4.3 Кредитного Договору та повернути кредит у терміни, встановлені п. п. 12, 2.2.14, 2.3.2 цього Договору.

Відповідно до п. 5.8 Кредитного Договору у випадку порушення Позичальником термінів платежів по будь-якому із грошових зобов`язань, передбачених цим Договором, більш ніж на 30 днів, що спричинило звернення Банку до судових органів, Позичальник сплачує Банку штраф, що розраховується за наступною формулою: 1000 грн. + 5% від суми встановленого у п. А.2 цього Договору ліміту на цілі, відмінні від платежів для сплати за реєстрацію предметів застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Позивач зазначає, що заборгованість відповідача за Договором складає 237.144,46 грн, з яких: 183.517,35 грн - залишок заборгованості за тілом кредиту, 41.532,95 грн - залишок заборгованості за процентами, 12.094,16 грн - залишок заборгованості за винагородою.

Звертаючись до суду з даним позовом, Банк вказує, що умови Договору відповідачем не виконані, кредитні кошти у встановлені договором строки не повернуті, у зв`язку з чим 30.03.2023 відповідачу було направлено вимогу про погашення заборгованості за Договором, яка задоволена останнім не була.

Згідно з абз. 6 п. А3 Договору у відповідності до ст. 212, 651 ЦК України, у випадку порушення Позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених цим Договором, Банк на свій розсуд, починаючи з 31-го дня порушення будь-якого із зобов`язань, має право змінити умови цього Договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому, Банк направляє Позичальнику письмове повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту. У випадку непогашення Позичальником заборгованості за цим Договором у термін, зазначений у повідомленні, уся заборгованість, позиваючи з наступного дня дати, зазначеної у повідомленні, вважається простроченою.

Відповідно до п. 2.3.2 Договору, при порушенні Позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених умовами цього Договору, у т.ч. у випадку порушення цільового використання кредиту, Банк, на свій розсуд, має право змінити умови цього Договору, зажадати від Позичальника дострокове повернення кредиту, сплати процентів за його користування, виконання інших зобов`язань за цим Договором у повному обсязі шляхом відправлення повідомлення. При цьому, згідно зі ст. 212. 611, 651 ЦКУ за зобов`язаннями, терміни виконання яких не наступили, терміни вважаються такими, що наступили, у зазначено в повідомленні дату. У цю дату Позичальник зобов`язується повернути Банку суду кредиту в повному обсязі, проценти за фактичний строк його користування, повністю виконати інші зобов`язання за цим Кредитом.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань.

Аналогічні положення містяться у статтях 525, 526 ЦК України.

За частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 2 частини 1 статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, зміна умов зобов`язання.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України унормовано, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (статті 1046-1053 ЦК України), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача заборгованості перед Банком за Договором у розмірі 237.144,46 грн, з яких: 183.517,35 грн - заборгованість за тілом кредиту, 41.532,95 грн заборгованість за процентами, 12.094,16 грн - заборгованість за винагородою.

Перевіривши надані позивачем розрахунки сум заборгованості, суд встановив їх правильність, арифметичну вірність та відповідність умовам Договору і положенням чинного законодавства України, у зв`язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідачем у встановленому законом порядку доводів і тверджень позивача не спростовано.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Положеннями ст. 86 ГПК України унормовано наступне. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Судовий збір відповідно до положень ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 130, 219, 220, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бослогістик" (01001, м. Київ, вул. Кирилівська (Фрунзе), буд. 82, оф. 256; ідентифікаційний код 39378310) на користь Акціонерного товариства "Акцент-Банк" (49074, м. Дніпро, вул. Батумська, 11; ідентифікаційний код 14360080) 183.517 (сто вісімдесят три тисячі п`ятсот сімнадцять) грн 35 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 41.532 (сорок одну тисячу п`ятсот тридцять дві) грн 95 коп. - заборгованість за процентами, 12.094 (дванадцять тисяч дев`яносто чотири) грн 16 коп. - заборгованість за винагородою, а також 3.557 (три тисячі п`ятсот п`ятдесят сім) грн 17 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Суддя Т.М. Ващенко