Рішення

від 22.09.2023 по справі 911/1254/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" вересня 2023 р. м. Київ Справа № 911/1254/23

Господарський суд Київської області у складі судді Мальованої Л.Я. за участю секретаря судового засідання Бельдій С.Я. розглянувши справу

Запозовом Акціонерного товариства «Укргазвидобування», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубіж», Київська обл., Києво Святошинський р-н., с. Михайлівка Рубежівка

про стягнення 57 066 грн. 00 коп.

Представники сторін:

позивача Лещенко Л.С.;

відповідача Мірошніченко О.В.

Обставини справи:

Акціонерне товариство «Укргазвидобування» звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубіж» 57 066 грн. 50 коп., з яких: 41 087 грн. 52 коп. пені та 15 978 грн. 48 коп. штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином грошові зобов`язання по договору поставки № 21-343 від 22.02.2022 р.

16.06.2023 р. відповідач подав відзив на позов, в якому просить суд в позові відмовити повністю, оскільки обставини форс-мажору, за загальним правилом, звільняють сторони від відповідальності за порушення зобов`язань (нарахування штрафних санкцій).

В своїх запереченнях відповідач, зокрема, зазначає, що 21.04.2022 р. листом № 37 було повідомлено ГПУ "Шебелинкагазвидобування" про неможливість виконання своїх зобов`язань по договору через перебування місцевості, де знаходяться виробничі потужності підприємства під військовою окупацією РФ.

Крім того, у квітні 2022 р. підприємство в умовах окупації зазнало пошкоджень, шляхом руйнування технікою ворога складських приміщень, де зберігалися матеріальні цінності підприємства та готова продукція, про що до ЄДР відділом поліції № 2 (м. Ірпінь) Бучанського РУП ГУНП в Київській області були внесені відповідні відомості. Після настання можливості здійснити ремонтні роботи фактично підприємство відновило роботу у серпні 2022 року.

Введення воєнного стану в Україні є загальновідомим фактом та надзвичайно складною ситуацією, яка позбавила відповідача можливості повідомити позивача про настання форс-мажорних обставин протягом семи днів. Про подію таких обставин відповідач повідомив позивача, як вже зазначалось вище, листом № 37, коли з`явилась технічна можливість.

29.06.2023 р. позивачем подано відповідь на відзив, в якому вважає безпідставним посилання відповідача на загальний лист ТПП України від 28.02.2022 р. щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) зумовлених військовою агресією РФ проти України, не відповідає вимогам конкретизації впливу відповідної форс-мажорної обставини на конкретне зобов`язання (а доведення причинно-наслідкового зв`язку в такому випадку є обов`язковим).

Позивач вважає, що відповідач позбавлений права посилатися на обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), як на підставу невиконання або порушення строку виконання договірних зобов`язань та звільнення від відповідальності, оскільки не виконано вимоги щодо своєчасного повідомлення про виникнення форс-мажорних обставин (не пізніше ніж протягом 7 днів з дня їх виникнення), відповідно до умов договору поставки.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 30.08.2023 р. по 22.09.2023 р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні просив суд в позові відмовити в поному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

УСТАНОВИВ:

22.02.2022 року між Акціонерним товариством «Укргазвидобування» в особі Філії Газопромислове управління «Шебелинкагазвидобування» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рубіж» (Постачальник) було укладено договір поставки № 21-343, відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов`язується поставити Покупцеві товар, зазначений у специфікаціях, що додаються до Договору і є його невід`ємними частинами, а покупець прийняти та оплатити товар.

Відповідно до п. 1.2. Договору найменування/асортимент товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю товару та загальна ціна Договору вказується у специфікаціях, яка є Додатком № 1 до Договору та його невід`ємною частиною.

Згідно п. 5.1. Договору строк поставки, умови та місце поставки товару, інформація про вантажовідправників і вантажоотримувачів вказується в Специфікаціях до цього Договору.

Пунктом 7.10 Договору встановлено, що у разі невиконання Постачальником взятих на себе зобов`язань з поставки товару у строки, зазначені у даному Договорі, останній сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1 % від вартості із врахуванням ПДВ непоставленого або несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково сплачує штраф у розмірі 7 % від вартості із врахуванням ПДВ непоставленого або несвоєчасно поставленого товару.

Як вбачається із Специфікації № 1 від 22.02.2022 р. сторони погодили, що загальна вартість товару, що поставляється по цій Специфікації складає 228 264 грн., строк поставки товару до 30.04.2022 р. з можливістю дострокової поставки товару, умови та строки оплати по факту поставки протягом 30 календарних днів з дати поставки.

18.04.2002 р. позивач направив на електронну адресу відповідача рознарядку № 1, в якій просив відповідача в термін до 30.04.2022 р. відвантажити товар згідно Договору № 21-343 від 22.02.2022 р.

21.04.2022 р. відповідач надіслав позивачу лист № 37, в якому повідомив останнього про те, що у зв`язку з виникненням обставин непереборної сили, які не існували під час укладення договору та виникли поза волею сторін, і, як наслідок, введення воєнного стану в Україні, Постачальник ТОВ «Рубіж» не може виконувати зобов`язання про договору.

Також відповідач зазначив, що повідомити про обставини непереборної сили протягом семи календарних днів згідно п. 8.2. Договору не мав можливості у зв`язку з тим, що місцевість, де розташовані виробничі площі, знаходилась під окупацією.

Відповідно до п. 8.4. Договору у разі коли строк дії обставин непереборної сили продовжується більше ніж 60 днів, кожна із сторін має право розірвати цей Договір шляхом направлення повідомлення (цінним листом з описом вкладення) про відмову від договору в односторонньому порядку з наданням документу, виданого Торгово-промисловою палатою України або іншим уповноваженим на це органом України та/або країни, у якій виникли такі обставини, або яка постраждала внаслідок таких обставин, яким засвідчується існування обставин непереборної сили та те, що такі обставини тривають більше ніж 60 днів поспіль. В такому випадку Договір припиняє свою дію з дати, зазначеної у повідомленні про відмову від Договору але не раніше дати отримання повідомлення.

11.08.2022 р. ТОВ «Рубіж» листом № 11/08 повідомив позивача про те, що відповідно до п. 8.4. Договору просить вважати даний Договір розірваним.

Позивач направив на адресу відповідача претензію, в якій повідомив відповідача, що ним відповідно до п. 7.10. Договору нараховано пеню та штраф за порушення строків поставки товарів у сумі 57 066 грн. 00 коп.

Відповідач направив позивачу відповідь на претензію № 24/11_2022 від 24.11.2022 р., в якій з нарахованими штрафними санкціями не погодився.

Щодо посилань відповідача на форс-мажорні обставини, слід зазначити наступне:

Підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання визначені ст. 617 ЦК України згідно з якою особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили; не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з положеннями ст. 218 ГК України у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

В пунуті 8.2. Договору сторони зазначили про те, що сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим Договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 7 днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі. Наслідком не повідомлення чи порушення строку повідомлення про обставини непереборної сили є втрата права такої сторони посилається на дії обставин непереборної сили, як причину невиконання чи порушення строків виконання зобов`язань.

Пунктом 8.3. Договору встановлено, що доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються Торгово-промисловою палатою України або іншим уповноваженим на це органом України та/або країни, у якій виникли такі обставини, або яка постраждала внаслідок таких обставин. У випадку, якщо Постачальник надає документи, що є доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії, видані іншим уповноваженим органом, ніж Торгово-промислова палата, Постачальник зобов`язаний надати документи, що підтверджують повноваження такого органу.

Відповідно до абз. 3 ч. 3 ст. 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» ТПП засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» ТПП та уповноважені нею регіональні ТПП засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.

У ст. 3.3 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП від 18.12.2014 №44(5) (далі - Регламент), вказано, що сертифікат (в певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі - сертифікат) - документ встановленої ТПП форми, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП або регіональною ТПП згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.

Відповідно до ст.6.2 Регламенту форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за особистим зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та / чи іншим зобов`язанням / обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Верховний Суд в постанові від 25.01.2022. № 904/3886/21 зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести (1) факт їх виникнення; (2) те, що обставини є форс-мажорними (3) для конкретного випадку.

Необхідною умовою є наявність причинно-наслідкового зв`язку між неможливістю виконання договору та обставинами непереборної сили. Стороною договору має бути підтверджено не лише факт настання таких обставин, а саме їх здатність впливати на реальну можливість виконання зобов`язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно з приписами ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

За змістом положень ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

При цьому, зменшення розміру заявленого до стягнення штрафу є правом суду, за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення штрафу.

З матеріалів справи вбачається, що місцезнаходженням відповідача є село Михайлівка Рубежівка Києво-Святошинського району Київської області. При цьому загальновідомим та таким що не потребують доведення є те, що активні військові дії на території Київської області розпочались 24.02.2022, а окупація останнього тривала до 01.04.2022.

Наданими відповідачем доказами підтверджується, що на його території базувалися війська Російської Федерації, діями яких відповідачу було завдано збитків.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2013 від 11.07.2013 наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку може спотворити її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання, неустойка може перетворитись на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Враховуючи викладене суд зменшує розмір штрафних санкцій та задовольняє позовні вимоги частково в розмірі 35 978 грн. 48 коп., з яких: 20 000 грн. пені та 15 978 грн. 48 коп. штрафу, витрати по сплаті судового збору покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 52, 73-92, 129, 207, 236, 238 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Рубіж (08110, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Михайлівка Рубежівка, вул. Шкільна, буд. 30, код 32878753) на користь Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, буд. 26/28, код 30019775) 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп. пені, 15 978 (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот сімдесят вісім) грн. 48 коп. штрафу та 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 12.10.2023 року.

Суддя Л.Я. Мальована