Ухвала

від 09.10.2023 по справі 914/2771/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

09.10.2023 Справа № 914/2771/23

Суддя Господарського суду Львівської області Мазовіта А.Б., при секретарі Прокопів І.І., розглянувши матеріали

за позовом:Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал», м.Львів; до відповідача:Акціонерного товариства «Троттола», м.Львів;про:стягнення 14 962,15 грн.

Представники сторін:

від позивача: Коваль Р.П. - представник;

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Львівське міське комунальне підприємство «Львівводоканал», м.Львів звернулося до Господарського суду Львівської області із позовною заявою до Акціонерного товариства «Троттола», м.Львів про стягнення 14 962,15 грн.

Ухвалою від 19.09.2023 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 09.10.2023.

29.09.2023 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач повідомив про погашення заборгованості перед позивачем, що підтверджується платіжною інструкцією №9289 від 08.08.2023.

05.10.2023 позивачем через канцелярію суду подано заяву (вх. № 3973/23) про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору та повернення з Державного бюджету сплаченого судового збору.

В судове засідання 09.10.2023 представник позивача з`явився, подану заяву про закриття провадження у справі та повернення судового збору підтримав. Відповідач участь уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив.

Розглянувши матеріали справи та подані сторонами докази, суд зазначає наступне.

Предметом даного спору є вимога позивача до відповідача про стягнення 14 962,15 грн додаткової плати за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднень за договором № 302172 від 07.06.2018.

Сторонами під час розгляду даного спору подано докази, а саме:

- платіжну інструкцію № 9289 від 08.08.2023 на суму 14 962,15 грн, із зазначенням призначення платежу «оплата за скид стічних вод згідно договору № 302172 від 07.06.2018, р.261 від 20.06.2023 за 6-2023», платник Акціонерне товариство «Троттола»;

- виписку по особовому рахунку Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» за період з 08.08.2023 по 08.08.2023, з якої вбачається, що 08.08.2023 відповідачем внесено платіж в розмірі 14 962,15 грн в рахунок погашення заборгованості за договором № 302172 від 07.06.2018.

Таким чином, станом на день розгляду справи, додаткова плата за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднень за договором №302172 від 07.06.2018 у розмірі 14 962,15 грн, яка є предметом спору, сплачена відповідачем у повному обсязі.

Процесуальний порядок провадження у господарських справах визначається Господарським процесуальним кодексом України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Статтею 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Відповідно до правового висновку, викладеного Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.06.2019 у справі № 13/51-04 (провадження № 12-67гс19), прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20.09.2021 у справі № 638/3792/20 було конкретизовано попередні висновки касаційного суду так, що закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України можливе, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення.

У постанові від 12.07.2022 у справі № 909/1036/21 Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду зазначив, що пункт 2 частини першої статті 255 Цивільного процесуального кодексу України текстуально відповідає пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України. Тому відповідні норми процесуального права мають застосовуватися судом однаково.

Отже, закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України можливе, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення.

Враховуючи те, що предмет спору припинив існування ще до відкриття судом провадження у справі, суд прийшов до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Суд роз`яснює сторонам, що у відповідності до ч. 3 ст. 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету (положення ч. 4 ст. 231 ГПК України). Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Приписами частини другої вказаної статті встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При поданні до суду позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у визначеному законом розмірі, що дорівнює 2 684,00 грн.

Відтак, забезпечуючи стороні право на повернення з Державного бюджету України сплаченого нею судового збору, перевіривши зарахування відповідних коштів до бюджету, суд вважає за можливе повернути позивачу 2684,00 грн судового збору, сплаченого згідно з платіжним дорученням № 318 від 12.09.2023.

Керуючись ст. ст. 2, 46, 123, 231, 232, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суд

УХВАЛИВ:

1.Провадження у справі № 914/2771/23 за позовом Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» до Акціонерного товариства «Троттола» про стягнення 14 962,15 грн закрити у зв`язку із відсутністю предмету спору.

2.Повернути з Державного бюджету України Львівському міському комунальному підприємству «Львівводоканал» (79017, м. Львів, вул. Зелена, 64, ідентифікаційний код 03348471) судовий збір у розмірі 2 684,00 грн, сплачений платіжним дорученням №318 від 12.09.2023 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

В судовому засіданні 09.10.2023 оголошено вступну та резолютивну частину ухвали. Повний текст ухвали складено та підписано 13.10.2023.

Суддя Мазовіта А.Б.