Рішення

від 03.10.2023 по справі 916/1407/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" жовтня 2023 р. м. Одеса Справа № 916/1407/23

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД ПРЕФОРМ» (49008, м. Дніпро, вул. Автотранспортна, буд.6, код ЄДРПОУ - 39632675, електронна адреса:info@dzp.com.ua)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРОЙКА» (74800, Херсонська обл., м. Каховка, пров. Комунальний, буд.6, код ЄДРПОУ - 31561015)

про стягнення

Суддя Рога Н.В.

Секретар с/з Богомолова В.С.

Представники сторін:

Від позивача: Маєвська К.В.- на підставі ордера серії АЕ № 1187706 від 01.03.2023р.;

Від відповідача: не з`явився.

Суть спору: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «ЗАВОД ПРЕФОРМ», звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «ТРОЙКА» про стягнення заборгованості у розмірі 815 192 грн 95 коп., інфляційних втрат у розмірі 202 676 грн 55 коп., 3% річних у розмірі 25 192 грн 81 коп.

Ухвалою суду від 10.04.2023р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 04.05.2023р. Ухвалою суду від 04.05.2023р. відкладено підготовче засідання на 29.06.2023р. Ухвалою суду від 29.06.2023р. відкладено підготовче засідання на 18.07.2023р. Ухвалою суду від 18.07.2023р. відкладено підготовче засідання на 10.08.2023р. Ухвалою суду від 10.08.2023р. відкладено підготовче засідання на 24.08.2023р. Ухвалою суду від 24.08.2023р. відкладено підготовче засідання на 12.09.2023р. Ухвалою суду від 12.09.2023р. закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 03.10.2023р.

Позивач - ТОВ «ЗАВОД ПРЕФОРМ», підтримує позовні вимоги в повному обсязі, просить їх задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Відповідач - ТОВ «ТРОЙКА», не скористався своїм правом на судовий захист, письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав.

У зв`язку зі зміною режиму роботи поштового відділення АТ «Укрпошта» за індексом 74800, яке обслуговує відповідача у справі, ухвали суду у справі №916/1407/23 не направлялися за адресою ТОВ «ТРОЙКА».

Суд зауважує на тому, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутня офіційна електронна пошта ТОВ «ТРОЙКА». Суд також приймає до уваги відсутність у відповідача у справі особистих кабінетів в підсистемі Електронний суд.

Згідно ч.1 ст.12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.

Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

На підставі зазначеного, на виконання ч.2 ст.12-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022р. №1364 "Про деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією" та Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022р. №306 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією", з метою повідомлення відповідача про розгляд даної справи на офіційному сайті Господарського суду Одеської області публікувались повідомлення про призначення судових засідань у межах справи №916/1407/23.

У відповідності до ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд вважає за необхідне також зауважити, що ч. 4 ст.11 ГПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Закон України Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Згідно пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово у своїх рішеннях указував на необхідність дотримання судами держав - учасниць Конвенції принципу розгляду справи судами впродовж розумного строку. Практика ЄСПЛ із цього питання є різноманітною й залежною від багатьох критеріїв, серед яких складність справи, поведінка заявника, судових та інших державних органів, важливість предмета розгляду та ступінь ризику терміну розгляду для заявника тощо (пункт 124 рішення у справі «Kudla v. Poland» заява №30210/96, пункт 30 рішення у справі «Vernillo v. France» заява №11889/85, пункт 45 рішення у справі «Frydlender v. France» заява №30979/96, пункт 43 рішення у справі «Wierciszewska v. Poland» заява №41431/98, пункт 23 рішення в справі «Capuano v. Italy» заява №9381/81 та ін.).

Зокрема, у пункті 45 рішення у справі Frydlender v. France (заява №30979/96) ЄСПЛ зробив висновок, згідно з яким «Договірні держави повинні організувати свої правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати кожному право на остаточне рішення протягом розумного строку при визначенні його цивільних прав та обов`язків.

У ГПК України своєчасність розгляду справи означає дотримання встановлених процесуальним законом строків або дотримання «розумного строку», під яким розуміється встановлений судом строк, який передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Таким чином, у процесуальному законодавстві поняття «розумний строк» та «своєчасний розгляд» застосовуються у тотожному значенні, зокрема, у розумінні найкоротшого із строків, протягом якого можливо розглянути справу, повно та всебічно дослідити подані сторонами докази, прийняти законне та обґрунтоване рішення. Поняття «розумний строк» вживається не лише у відношенні до дій, що здійснюються судом (розгляд справи, врегулювання спору за участю судді), але й також для учасників справи.

При цьому, вимогу стосовно розумності строку розгляду справи не можна ототожнити з вимогою швидкості розгляду справи, адже поспішний розгляд справи призведе до його поверховості, що не відповідатиме меті запровадження поняття «розумний строк».

Враховуючи введення в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року воєнного стану у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, та продовження строку його дії, суд вважає, що у даному випадку справу було розглянуто у розумні строки.

Позивач у справі - ТОВ «ЗАВОД ПРЕФОРМ», зазначає, що 04.01.2021р. між ТОВ «ЗАВОД ПРЕФОРМ» (Постачальник) та ТОВ «ТРОЙКА» (Покупець) укладено Договір постачання №40121/18, відповідно до умов якого Постачальник зобов`язався поставляти та передавати у власність Покупця товар - преформу, кришка для пляшок та ручка для пляшок (товар), а Покупець зобов`язався приймати товар та оплачувати його вартість.

Сторони погодили умови оплати відтермінування платежу протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару Покупцем відповідно до умов п.4.5. Договору.

Як стверджує позивач, на виконання вказаного Договору ним було поставлено відповідачу товар а саме: преформа 91г прозора, преформа 29,7г. синя, кришка 4,7 темно синя та ручка 6,8 темно синя на загальну суму на 815 192 грн 95 коп., що підтверджується видатковою накладною №80201 від 08.02.2022р.

Однак, як зазначає позивач, у визначений Договором строк, а саме до 11.03.2022р. відповідач не сплатив в повному обсязі вартість поставленого товару, у зв`язку з чим за ТОВ «ТРОЙКА» рахується заборгованість у розмірі 815 192 грн 95 коп., яку позивач просить стягнути на свою користь.

Позивач зазначає, згідно із положеннями ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеного, позивач нарахував 3% річних у розмірі 25 192 грн 81 коп. та інфляційні втрати у розмірі 202 676 грн 55 коп. за період з 11.03.2022р. по 21.03.2023р., які просить стягнути з відповідача у зв`язку з порушенням ним своїх обов`язків за Договором.

В якості нормативного обґрунтування позивач посилається на положення ст.175 Господарського кодексу України та ст.ст. 509, 525, 526, 530, 611, 612, 625, 629, Цивільного кодексу України.

Відповідач не скористався своїм правом на судовий захист.

Розглянув матеріали справи, вислухав пояснення представника позивача, суд встановив, що 04.01.2021р. між ТОВ «Завод Преформ» (Постачальник) та ТОВ «Тройка» (Покупець) укладено Договір постачання №40121/18, відповідно до п.1.2. якого Постачальник зобов`язався поставляти й передавати у власність Покупцеві товар- преформу, кришка для пляшок та ручка для пляшок для використання його в господарській діяльності, а Покупець зобов`язався приймати товар й оплачувати його вартість.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, на підставі Договору постачання №40121/18 у сторін виникли взаємні права та обов`язки щодо купівлі-продажу товару.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України законодавець також встановив, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За приписами ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч.1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно п.6.1 Договору цей Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2021р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за Договором. У випадку, якщо жодна із сторін до закінчення зазначеного терміну не заявить про розірвання Договору, він вважається продовженим на кожен наступний рік.

Згідно п.2.1. Договору постачання товар поставляється Покупцеві партіями.

Асортимент, кількість, одиниця виміру, ціна одиниці, за загальна вартість партії товару вказується у видаткових накладних щодо кожної партії товару, за попереднім узгодженням між сторонами (п.2.2. Договору).

Ціна товару визначається за домовленістю між сторонами та фіксується у відповідній видатковій накладній на відвантаження товару, яка є невід`ємною частиною даного Договору. Загальна ціна Договору складає суму усіх поставок, які здійсненні сторонами та оплачені протягом дії цього Договору, але не більше ніж 15 мільйонів гривень п.4.1. Договору).

Сторони погодились формувати ціни на товар, що постачається за Договором у відповідності до співвідношення гривні до долару США (п.4.2. Договору).

Згідно п.4.3. Договору сторони домовилися, що протягом строку дії Договору грошові зобов`язання Покупця існують і підлягають сплаті у національній валюті України - гривні.

Форма оплати - безготівковий розрахунок платіжними дорученням, шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Постачальника грошових коштів згідно виставленого рахунку (п.4.6. Договору).

Поставка здійснюється окремими партіями у відповідності до поданих покупцем та погоджених Постачальником заявок на поставку товару (п.4.1 Договору).

Згідно п.3.2. Договору товар поставляється в безповоротній тарі Постачальника, представленої пакувальним картонним коробом, розміщеним на дерев`яному піддоні й картонних коробах меншого розміру або інших матеріалів, форма й конструкція яких попередньо узгоджується сторонами.

Поставка товару відбувається на підставі замовлень Покупця. Замовлення передається Покупцем та приймається Постачальником за допомогою електронної пошти. У разі відсутності заперечень від Постачальника на подане Покупцем замовлення, впродовж 24 годин із часу отримання, замовлення вважається погодженим (п.3.3. Договору).

Відповідно до п. 3.4. Постачальник зобов`язаний підготувати для відвантаження товар протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів, що вираховуються із дня отримання замовлення від Покупця.

Товар вважається переданим Постачальником та прийнятим Покупцем по кількості та по якості з моменту його фактичної передачі в пункті поставки та підписання видаткової накладної уповноваженою особою Покупця, яка має належним чином оформлену довіреність на отримання товару. Покупець зобов`язаний надати Постачальнику довіреність, яка підтверджує можливість передачі товару уповноваженій особі Покупця. У випадку відсутності довіреності у уповноваженої особи її повноваження на прийняття товару підтверджуються проставлянням відповідної печатки Покупця па видатковому документі (п.3.5. Договору).

Відповідно до п.3.9. Договору сторони підтверджують використання ними копій (факсимільних, сканованих) первинних документів (договору, видаткової накладної, товаро-транспортної накладної, довіреності представника) на поставку погодженої партії товару, у момент фактичної поставки-прийняття товару, такі копії мають силу оригіналу та є підставою виникнення відповідних прав та обов`язків у сторін. Сторони погодили, що у цьому разі несуть відповідальність, визначену розділом 7 цього Договору, за невиконання своїх обов`язків за умовами Договору на загальних підставах сторона зобов`язується направити іншій стороні оригінали зазначених документів відразу після їх підписання, але в будь-якому разі не пізніше 2 робочих днів з моменту їх отримання.

Товар, зазначений у п.1.1 Договору, поставляється на умовах DAP - склад Покупця Херсонська обл., місто Каховка, провулок Комунальний, будинок 6 відповідно до МПТКТ «ИНКОТЕРМС» у редакції 2010р. або на інших умовах за згодою сторін (п.3.1.Договору).

Згідно п.3.6. Договору прийом товару по кількості і якості здійснюється у два етапи:

- по кількості місць (упакувань), їхньої цілісності під час передачі товару на складі Постачальника. При цьому Покупця щодо кількості місць (упакувань) і їхньої цілісності підтверджується накладною.

- по кількості в упакуванні й по якості під час розкриття впакування Покупцем і при використанні у виробництві.

Згідно п.3.7. Договору при виявленні кількісної недопоставки (по кількості в упакуванні) або схованих недоліків товару Покупець складає акт який повинен бути спрямований Постачальник протягом 3 (трьох) днів з моменту виявлення але не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів з моменту поставки.

Перехід права власності і ризиків випадкової загибелі на товар в обсязі партії поставки від Постачальника до Покупця, відбувається в момент передачі товару Покупцю від Постачальника згідно умов поставки такої партії товару (п.3.8. Договору).

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Завод Преформ» на виконання умов Договору постачання №40121/18 було поставлено, а ТОВ «Тройка» прийнято товар, а саме: преформа 91г прозора, преформа 29,7г. синя, кришка 4,7 темно синя та ручка 6,8 темно синя на загальну суму 815 192 грн 95 коп.

Суд зауважує, що вказана видаткова накладна №80201 від 08.02.2022р. підписана обома сторона без зауважень та скріплена печатками сторін. Крім того, відповідачем не надано доказів на спростування факту поставки товару, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що позивачем належним чином виконано свої обов`язки за Договором.

За приписами ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, у строк до 11.03.2022р. (включно) відповідачем не сплачено вартість поставленого товару, у зв`язку з чим за ТОВ «Тройка» існує заборгованість у розмірі 815 192 грн 95 коп., яка підлягає стягненню на користь позивача.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наведений позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд встановив, що він є вірним, у зв`язку з чим позовні вимоги щодо стягнення 3% річних у розмірі 25 192 грн 81 коп. та інфляційних втрат у розмірі 202 676 грн 55 коп. підлягають задоволенню.

Окрім того, ТОВ «Завод Преформ» просить зазначити в рішенні суду про нарахування 3% річних та інфляційних втрат на суму основного боргу до моменту виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 10 ст. 238 ГПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

Згідно із частинами 11 та 12 ст. 26 Закону України „Про виконавче провадження", якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі. До закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.

Господарський суд зазначає, що положеннями ч. 10 ст. 238 ГПК України встановлено право суду зазначити в рішенні про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами ч.1 ст.73 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010р. у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28.10.2010р.) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Враховуючи задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідача у відповідності до положень ст.129 ГПК України.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД ПРЕФОРМ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРОЙКА» про стягнення заборгованості у розмірі 815 192 грн 95 коп., інфляційних втрат у розмірі 202 676 грн 55 коп., 3% річних у розмірі 25 192 грн 81 коп. - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРОЙКА» (74800, Херсонська обл., м. Каховка, пров. Комунальний, буд.6, код ЄДРПОУ - 31561015) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД ПРЕФОРМ» (49008, м. Дніпро, вул. Автотранспортна, буд.6, код ЄДРПОУ - 39632675, електронна адреса: info@dzp.com.ua) заборгованість у розмірі 815 192 грн 95 коп., інфляційні втрати у розмірі 202 676 грн 55 коп., 3% річних у розмірі 25 192 грн 81 коп. та судовий збір у розмірі 15 645грн 94 коп.

3. Нарахування інфляційних втрат здійснювати протягом періоду з березня 2023р. до моменту виконання судового рішення в частині погашення суми основного грошового зобов`язання у розмірі 815 192 грн 95 коп.

4. Нарахування 3% річних здійснювати за кожен день прострочення протягом періоду з 21.03.2023р. до моменту виконання судового рішення в частині погашення суми основного грошового зобов`язання у розмірі 815 192 грн 95 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення (підписання).

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 13 жовтня 2023 р.

Суддя Н.В. Рога