Рішення
від 11.10.2023 по справі 924/1000/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" жовтня 2023 р. Справа № 924/1000/23

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Вибодовського О.Д. при секретарі судового засідання Бородата К.В. розглянувши матеріали справи

за позовом ТОВ «Старокостянтинівцукор», м. Старокостянтинів

до ФГ «Богданна», Хмельницької області, Старокостянтинівського району, с. Пеньки

про стягнення 125 188,32 грн. з яких 117 668,80 грн. - основного боргу, 4 589,08 грн. - інфляційних збитків та 2 930,44 грн. - 3% річних

Представники сторін:

Від позивача: Оніщук Є.О. - згідно ордера №1009362 від 17.03.2021р.;

Від відповідача: не з`явився;

В судовому засіданні відповідно до ч.1 ст.240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть:

До господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява ТОВ «Старокостянтинівцукор», м. Старокостянтинів до ФГ «Богданна», Хмельницька область, Старокостянтинівський район, с. Пеньки про стягнення 125 188,32 грн. з яких 117 668,80 грн. - основного боргу, 4 589,08 грн. - інфляційних збитків та 2 930,44 грн. - 3% річних.

Ухвалою суду від 18.09.2023р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Присутній в засіданні суду представник позивача позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, відзиву на позов суду не надав.

Ухвали суду надсилались на адресу відповідача зазначену у витягу з ЄДР та позовній заяві.

Згідно ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

В силу ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч.1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що сторонам, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 р. про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, що кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 р. у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням п. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 р. у справі Смірнова проти України). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи Федіна проти України від 02 вересня 2010 р., Смірнова проти України від 08 листопада 2005 р., Матіка проти Румунії від 02 листопада 2006 р., Літоселітіс проти Греції від 05 лютого 2004 р. та інші).

Враховуючи обставини справи, належне повідомлення сторін про наявність судового спору та надання можливості забезпечити в повному обсязі право на захист, обов`язок дотримання принципу розумних строків вирішення спору, суд, керуючись з ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України, вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Старокостянтинівцукор» та Фермерським господарством «Богданна» укладений договір поставки № 01/09-08/22 від 09 серпня 2022 року, в якому сторони домовились, що Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність Покупцю, а Покупець прийняти та оплатити Товар у повному розмірі на умовах та в порядку визначених цим Договором (п. 1.1. Договору).

Предметом поставки за цим Договором є дефекат (п. 1.2. Договору).

Асортимент, кількість, одиниця виміру, ціна та загальна вартість партії Товару, що підлягає передачі Покупцю, відповідно до цього Договору, визначаються у Специфікаціях, які є невід`ємними частинами цього Договору, згідно замовлення Покупця, а також фіксується у рахунках-фактурах, накладних, які видаються на кожну партію Товару, яка поставляється.

В п. 4.1. Договору сторони визначили, що Товар поставляється Покупцеві за місцем знаходження Товару: склад Постачальника, розташований за адресою: Хмельницька область, м. Старокостянтинів, провулок Гольдфадена, 10, блок 3 (поставка товару на умовах FCA автомобільним транспортом) в порядку, що визначається Офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2010 р.), якщо інший базис поставки не вказаний у Специфікації.

Відповідно до вищезгаданих умов договору 09 серпня 2022 року сторонами підписано та скріплено печатками Специфікацію №1, в якій сторони узгодили, що позивач здійснює поставку Відповідачу товар - дефекат, в кількості 1 470,860 тон за ціною 80,00 грн. з ПДВ за 1 тону, загальною вартістю 117 668,80 грн., який має бути оплачений відповідачем до 15 листопада 2022 року.

У відповідності з п. 4.3. Договору, датою поставки партії Товару автотранспортом зі складу Постачальника є дата відвантаження Товару, що відповідає даті виписки Постачальником видаткової накладної.

На виконання своїх зобов"язань передбачених договором позивач передав відповідачу товар - дефекат, в кількості 1 470,86 тон по ціні 80,00 грн. з ПДВ за 1 тону на загальну суму 117 668,80 грн. з ПДВ, що підтверджується підписаною та скріпленою печатками обох сторін видатковою накладною № 2777 від 30 вересня 2022 року.

Позивачем складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №140 від 30.09.2022р. на суму поставки 117 668,80 грн. з ПДВ, яке становить 19 611,47 грн. Податкова накладна зареєстрована в ЄРПН 13.10.2022р. за №9209958051, що підтверджується квитанцією від 14.10.2022р.

У відповідності з п. 3.1. Договору порядок розрахунку за Товар визначається Сторонами у Специфікаціях до цього Договору. Оскільки сторонами в Специфікації №1 узгоджено строк оплати партії Товару, ФГ «Богданна» зобов`язане було здійснити оплату Товару не пізніше 15 листопада 2022 року.

07 червня 2023 року позивач надіслав на адресу відповідача лист з вимогою виконати грошові зобов`язання. Листом №38 від 13.07.2023р. відповідач визнав заборгованість по договору в сумі 117 668,80 грн.

Також, позивачем в порядку ст.625 ЦК України нараховано відповідачу 2 930,44 грн. - 3% річних, згідно доданого до позовної заяви розрахунку за період з 16.11.2023р. по 14.09.2023р. та 4 грн. - інфляційних втрат а період з листопада 2022р. по серпень 2023р.

Всього, сума заборгованості за Договором поставки №01/09-08/22 від 09.08.2022р. складає 117 668,80 грн. - основний борг, 4 589,08 грн. - інфляційних втрат 2 930,44 грн. - 3% річних.

Досліджуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, судом враховується наступне:

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З положень ст.509 ЦК України, ст.173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Приписами ст.638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Згідно ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами їм притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають з договорів поставки.