Рішення

від 13.10.2023 по справі 290/1207/23

РОМАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Романівський районний суд Житомирської області

290/1207/23

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

13 жовтня 2023 року смт Романів

Романівський районнийсуд Житомирськоїобласті вскладі суддіКірічука М.М.,з участюсекретаря судовогозасідання ПанасюкК.О.,розглянувшиу порядкуспрощеного позовногопровадження цивільнусправу запозовом ОСОБА_1 до Любарського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та акціонерного товариства «Райффайзен банк» про зняття арешту з майна,-

В С Т А Н О В И В:

В серпні2023року ОСОБА_1 звернувся до Романівського районного суду Житомирської області з позовом до Любарського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та акціонерного товариства «Райффайзен Банк» (далі АТ ««Райффайзен Банк»), в якому просить зняти арешт з усього нерухомого майна належного йому, який був накладений в межах виконавчого провадження №35262547 по виконанню виконавчого листа №2-294/10, виданого Романівським районним судом Житомирської області про стягнення з нього на користь акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль» боргу, посилаючись на те, що заборгованість за вищевказаним документом ним погашена.

Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до статті 279 Цивільного процесуального кодексу України (даліЦПК України) без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідачі свої правом подати відзив не скористалися.

Судом встановлено, що 26 листопада 2010 року Романівським районним судом Житомирської області у справі №2-294/10 видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості 1334466,77 грн.

16 листопада 2012 року державний виконавець відділу державної виконавчої служби Романівського районного управління юстиції Каленський С.В. відкрив виконаче провадження по виконанню вищеказаного виконавчого документу.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру, заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 327051165 від 27 березня 2023 року позивачу на праві власності земельні ділянки, та на все нерухоме майно останнього накладено арешт постановою 35262547 від 16 листопада 2012 року державного виконавця відділу державної виконавчої служби Романівського районного управління юстиції Каленського С.В.

26 листопада 2014 року викононавчий лист №2-294/10 від 26 листопада 2010 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості 1334466,77 грн повернуто стягувачу на підставі пункту 2 частини 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з відсутністю у боржника майна на яке можливо звернути стягнення.

З довідки АТ «Райффайзен Банк» Чуднівського відділення №ВЖ18/27-16 від 30 березня 2023 року вбачається, що у ОСОБА_1 відсутня заборгованість перед АТ «Райффайзен Банк»

Відповідно до відповіді Чуднівського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 31 травня 2023 року №23.14-14/2023/1720 на виконанні відсутні виконавчі провадження за якими боржником є ОСОБА_1 , виконавчі провадження №35262547 та №47440280 завершені, передані до архіву та знищені.

Статтею 55Конституції України та статтею 4Цивільного процесуальногокодексу України (далі ЦПК України) встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Зі змісту статті 41Конституції України вбачається,що коженмає правоволодіти,користуватися ірозпоряджатися своєювласністю,результатами своєїінтелектуальної,творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права

Згідно з статтею 321Цивільного кодексу України (далі ЦК України) право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Вказані норми визначають непорушність права власност і (втому числі приватної) та неможливість позбавлення чи обмеження особи у здійсненні нею прававласності. Зазначені приписи покладають на державу позитивні зобов`язання забезпечити непорушність права приватної власності та контроль за виключними випадками позбавлення особи права власності не тільки на законодавчому рівні, а й під час здійснення суб`єктами суспільних відносин правореалізаційної та правозастосовчої діяльності. Обмеження позитивних зобов`язань держави лише законодавчим врегулюванням відносин власності без належного контролю за їх здійсненням здатне унеможливити реалізацію власниками належних їм прав, що буде суперечити нормам Конституції України та Конвенції.

Застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті 1 Першого протоколу доКонвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод (далі - Конвенція), що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.

Аналіз норм Закону України"Провиконавче провадження" щодо підстав накладення арешту на майно боржника та зняття такого арешту дає підстави дійти висновку, що арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який виконавець має право застосувати для забезпечення реального виконання виконавчого документа, що відповідно до Закону України"Провиконавче провадження" підлягає примусовому виконанню.

Відповідно до частини 5 статті 59ЗУ «Провиконавче провадження» арешт може бути знятий за рішенням суду.

Відповідно до пункту 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 червня 2016 року №5 "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна" позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику ( речове право на чуже майно).

Відповідно арешт (обтяження) майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення, водночас, коли потреба для застосування такого заходу відпала, суд вправі звільнити майно власника з-під арешту (обтяження).

Слід зазначити, що наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

За таких обставин та враховуючи, що відсутні виконавчі провадження, наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника та відсутність необхідності подальшого застосування такого арешту на майно боржника.

Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 4,12,89,259,263-265ЦПК України суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Зняти арештз усьогонерухомого майна,що належить ОСОБА_1 (адресамісця проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків НОМЕР_1 ) , накладений постановою 35262547 від 16 листопада 2012 року державного виконавця відділу державної виконавчої служби Романівського районного управління юстиції Каленського С.В.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення в порядку передбаченому підпунктом 15.5 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя М.М. Кірічук