Рішення

від 13.10.2023 по справі 642/5702/21

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ПОЛТАВИ

Київський районний суд м. Полтави

Справа № 642/5702/21

Провадження №2/552/2747/23

Р І Ш Е Н Н Я

іменем україни

13.10.2023 Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Яковенко Н.Л.,

секретаря судового засідання Резніченко О.С.,

за участю

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Харків Екоресурс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ТОВ «Харків Екоресурс» 25.08.2021 звернувся в Ленінський районний суд м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Позовна заява обґрунтована тим, що позивач ТОВ «Харків Екоресурс» є виконавцем послуг з вивезення побутових відходів в м. Харків, відповідачі є споживачами таких послуг за адресою АДРЕСА_1 (особовий рахунок № НОМЕР_1 ), але не здійснили оплату за послуги за період з 01.09.21018 по 01.08.2021, у зв`язку з чим утворилася заборгованість в розмірі 1731,18 грн.

Також вважає, що відповідачі мають сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних.

В поданій до суду позовній заяві позивач просив стягнути з відповідачів солідарно заборгованість за надання послуг з вивезення побутових відходів за період з 01.09.2018 по 31.07.2021 у розмірі 2242 грн 45 коп., з яких: 1731,18 грн сума основної заборгованості за надання послуг з вивезення побутових відходів, 359,73 грн інфляційні втрати, 151,54 грн 3 % річних.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 30.08.2021 відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 23.09.2021 подали до суду відзив на позовну заяву, який обґрунтований тим, що договору з позивачем ТОВ «Харків екоресурс»» не підписували, жодного разу сміття для вивезення позивачу не здавали. Вважають, що позивачем не надані докази про надання послуг. В задоволенні позовних вимог просили відмовити.

Відповідно до розпорядження Голови Верховного Суду від 14.03.2022 № 7/0/9-22 змінено територіальну підсудність судових справ Ленінського районного суду м. Харкова на Київський районний суд м. Полтави.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 02.05.2023 справа прийнята до провадження суду.

Позивач звертався до суду з заявою про розгляд справи без участі представника.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на обставини, що викладені в поданому до суду відзиву на позовну заяву.

Суд, заслухавши відповідача, дослідивши зібрані в справі докази, приходить до наступних висновків.

Як встановлено судом, позивач ТОВ «Харків Екоресурс» в період з 01.09.2018 по 31.07.2021 є виконавцем послуг з вивезення побутових відходів в м. Харків.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за даними реєстру територіальної громади міста Харків у встановленому законом порядку за реєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 90).

Встановлено, що послуги з вивезення побутових відходів за адресою АДРЕСА_1 , за вказаний в позовній заяві період надавалися ТОВ «Харків Екоресурс» на підставі Договору на вивезення побутових відходів, опублікованому в офіційному друкованому засобі масової інформації Харківської міської ради.

Ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що індивідуальний споживач це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Статтею 509 ЦК України визначає, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідачі є споживачами послуг, які надаються позивачем, за адресою АДРЕСА_1 (особовий рахунок № НОМЕР_1 ), але не здійснили оплату за послуги за період з 01.09.21018 по 01.08.2021, у зв`язку з чим утворилася заборгованість в розмірі 1731,18 грн.

Встановивши дані обставини, суд приходить до висновку що позовні вимоги ТОВ «Харків екоресурс» до відповідачів про стягнення заборгованості є повністю обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Посилання відповідачів на ту обставину, що не укладали договору з позивачем, судом оцінюється критично.

Відповідно достатті 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першоюстатті 509 ЦК Українизобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом частини першої статті901, частини першої статті903 ЦК Україниза договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За змістомстатті 633 ЦК Українипублічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.

Згідно з частинами першою, другоюстатті 641 ЦК Українипропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно достатті 642 ЦК Українивідповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказано у пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Особа, яка зробила пропозицію укласти договір (оферту), у разі беззастережного акцепту цієї пропозиції його адресатом автоматично стає стороною в договірному зобов`язанні.

Акцептом визнається відповідь особи, якій адресована оферта, про її прийняття. Акцепт повинен бути повним і беззастережним. Мовчання за загальним правилом не є акцептом, якщо інше не випливає із закону, звичаю ділового обороту або з колишніх ділових відносин сторін. Мовчання можна вважати акцептом лише тоді, коли це прямо передбачено договором або законом.

Згідно зістаттею 205 ЦК Українивизначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Виходячи з тлумачення пункту 2статті 205 ЦК Україниі пункту 2статті642 ЦК України, можна зробити висновок, що укладення договору шляхом вчинення виключно конклюдентних дій або мовчання можливе, якщо для певного договору не передбачена обов`язкова письмова форма або якщо таке укладення договору передбачено законом.

Таким чином, договір про надання послуг з вивезення побутових відходів є укладеним з моменту, коли споживач акцептував пропозицію офертанта повністю та без застережень або у вигляді конклюдентних дій прийняв оферту, або за умови передбачення у договорі або законі не висловив заперечень проти договору (мовчання).

Договір з вивезення відходів містить в собі також елементи договору приєднання (стаття 634 ЦК України), оскількидоговором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Вивезення відходів є видом житлово-комунальних послуг, що надаються мешканцям певної адміністративно-територіальної одиниці і на ці правовідносини розповсюджуєтьсяЗакон України «Про житлово-комунальні послуги»

Цим законом зокрема, передбачено, що споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору; оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом (частина третя пункт 1 та 5 статті 20).

Такі положенняЗакону України «Про житлово-комунальні послуги»свідчать про обов`язковість договору щодо житлово-комунальних послуг для споживача та не можливість споживача відмовитись від укладання договору (за виключенням у випадках встановлених законом та у порядку встановленому законом), зокрема договору про вивезення відходів. За таких обставин, прийняття оферти виконавця послуг з вивезення відходів може бути у вигляді мовчання.

Згідно з пунктом б частини першоїстатті 15 Закону України «Про відходи»громадяни України, іноземці та особи без громадянства зобов`язані вносити в установленому порядку плату за користування послугами з вивезення побутових відходів.

У частинах другій та третійстатті 35-1 Закону України «Про відходи»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що власники або наймачі, користувачі, у тому числі орендарі, джерел утворення побутових відходів, земельних ділянок укладають договори з юридичною особою, яка визначена виконавцем послуг на вивезення побутових відходів, здійснюють оплату таких послуг та забезпечують роздільне збирання твердих побутових відходів. Збирання та вивезення побутових відходів у межах певної території здійснюються юридичною особою, яка уповноважена на це органом місцевого самоврядування на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, спеціально обладнаними для цього транспортними засобами.

Системне тлумачення норм свідчить, що на фізичних осіб покладено законодавчий обов`язок укласти договір та вносити плату за користування послугами з вивезення побутових відходів; а тому у випадку відсутності прийняття оферти шляхом погодження на укладання договору про вивезення відходів або конклюдентних дій, які свідчать про прийняття пропозиції, таке прийняття може бути також у вигляді мовчання.

Судом враховується, що ТОВ «Харків Екоресурс» направило оферту (опублікований примірнику газети «Харьковские Известия» договір про надання послуг з вивезення побутових відходів, який було доставлено відповідачам), виконувало послуги по вивезенню твердих побутових відходів від домоволодінь з району, де знаходяться помешкання відповідачів як споживачів та останні не довели, що не користуються цими послугами - тобто прийняли оферту.

Щодо позовних вимог про стягнення 3 % річних та інфляційних страт судом враховується наступне.

Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, регулює Закон України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Частиною 2 ст.625ЦКУкраїни передбачено, що боржник у разі прострочення виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до загальних умов виконання зобов`язання, установлених ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов`язань.

Згідно з ч. 1 ст.509ЦКУкраїни зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов`язанням.

На підставі викладеного суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення позовні вимоги про стягнення з відповідачів на користь позивача заборгованості за надані послуги з врахуванням індексу інфляції та 3% річних.

Тому з відповідачів солідарно на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості за надання послуг з вивезення побутових відходів за період з 01.09.2018 по 31.07.2021 у розмірі 2242 грн 45 коп., з яких: 1731,18 грн сума основної заборгованості за надання послуг з вивезення побутових відходів, 359,73 грн інфляційні втрати, 151,54 грн 3 % річних.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 13ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.

Матеріалами справи встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є особою з інвалідністю, звільнений від сплати судового збору.

Тому понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_2 .

Керуючись ст.ст. 264, 265 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Харків Екоресурс» задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Харків Екоресурс» заборгованість за надання послуг з вивезення побутових відходів за період з 01.09.2018 по 31.07.2021 в розмірі 2242 грн 45 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Харків Екоресурс» понесені судові витрати в розмірі 2270 грн.

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Харків Екоресурс», місцезнаходження 61010, м. Харків, вул. Георгіївська, 27, код ЄДРПОУ 35588643;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ;

відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Повне судове рішення складено 13.10.2023.

Головуючий суддя Н.Л.Яковенко